Скільки грошей дали Україні міжнародні партнери і чому доведеться піднімати податки
Обсяги міжнародної фінансової допомоги для України у 2022-2023 роках, необхідний мінімум у 2024 році та джерело його отримання.
Війна з Росією виснажує фінансові резерви України. У такому випадку допомога міжнародних партнерів видається ледве не єдиною можливістю покривати витрати й забезпечувати населення зарплатами, пенсіями та іншими соціальними видатками й паралельно вести оборону.
БізнесЦензор порахував, скільки грошей надали партнери України за два роки з початку повномасштабного вторгнення.
2023 рік
Згідно з даними Міністерства фінансів, Україна за минулий рік отримала зовнішнього фінансування на загальну суму $42,5 млрд, із яких $11,6 млрд, тобто майже третина – 27%, – це безповоротні гранти.
Країнами, що забезпечили Україну грантовими коштами, стали США, Японія, Норвегія, Німеччина, Іспанія, Фінляндія, Швейцарія, Ірландія, Бельгія та Ісландія.
Сума залученого довгострокового пільгового кредитування – такого, повертати котре Україна зможе протягом тривалого часу, – сягнула $30,9 млрд. Найбільше кредитних коштів України отримала від Європейського Союзу – $19,5 млрд, Міжнародного валютного фонду – $4,5 млрд, Японії – $3,4 млрд, Канади – $1,8 млрд, Великої Британії – $1 млрд, Світового банку – $660 млн, та Іспанії – $50 млн.
Стосовно строків повернення: так, наприклад, кошти від Євросоюзу були залучені в рамках макрофінансової допомоги, яка має 35-річний термін погашення, включно з 10-річним пільговим періодом, а витрати на їх обслуговування відшкодовуються ЄС.
Сумарно, за даними Мінфіну, і за кредитами, і за грантами найбільшими донорами фінансової допомоги Україні в 2023 році стали:
- Євросоюз – $19,7 млрд (пільгове фінансування);
- США – $11 млрд (гранти);
- МВФ – $4,5 млрд (пільгове фінансування);
- Японія – $3,6 млрд (пільгове фінансування та гранти);
- Канада – $1,8 млрд (пільгове фінансування);
- Велика Британія – $1 млрд (гарантія);
- Світовий банк – $652 млн (пільгове фінансування).
2022 рік
У рік початку повномасштабного вторгнення Росії міжнародна допомога партнерів України теж була суттєвою, хоча й меншою, ніж 2023 року. Так, у 2022 році, від початку великої війни, загальний обсяг отриманих коштів від міжнародних партнерів склав $31,2 млрд, із яких 45% були грантовими коштами.
Спираючись на показники Міністерства фінансів, починаючи з березня позаминулого року МВФ надав кредити в рамках інструменту швидкого фінансування (RFI) на загальну суму 88,2 млрд грн (2 млрд СПЗ), Європейська Комісія протягом року виділила 256,4 млрд грн (7,1 млрд євро) макрофінансової допомоги. Міжнародним банком реконструкції та розвитку, зокрема у співфінансуванні з Міжнародною асоціацією розвитку, було надано кредитив розмірі 82,7 млрд грн ($2,5 млрд), Європейським інвестиційним банком, Німецькою кредитною установою для відбудови та Японським банком міжнародного співробітництва – сумарним обсягом 47,5 млрд грн ($1,6 млрд). Від Канади Україна отримала кредити на 60,5 млрд грн ($1,9 млрд), від Італії – 7,6 млрд грн ($0,2 млрд), Нідерландів – 7,8 млрд грн ($0,2 млрд), Франції – 13,6 млрд грн ($0,4 млрд).
У 2022 році також значно посилилася співпраця зі Світовим банком, який із перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну надавав фінансову підтримку для виконання основних функцій держави. Зокрема, було створено нові платформи: Цільовий фонд багатьох донорів (MDTF) та Український фонд допомоги, відновлення та реконструкції (URTF).
Слід, однак, зазначити, що під кінець 2022 року планувалися інші – менші, ніж врешті виявилися, – обсяги залучення допомоги від міжнародних партнерів у 2023 році: загалом $38 млрд.
2024 рік
Наприкінці минулого року міністр фінансів України Сергій Марченко заявляв, що потребу України в зовнішньому фінансуванні на 2024 рік вдалося зменшити з $41 млрд до $37,3 млрд.
"Потребу в зовнішньому фінансуванні на 2024 рік вдалося зменшити з $41 млрд завдяки заходам із максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень та інших заходів. Також було скорочено всі капітальні видатки держбюджету. У 2024 році ключовими задачами є військова кампанія та соціальна підтримка. І якщо оборона та безпека фінансується виключно за рахунок внутрішніх доходів бюджету, то для забезпечення потреб соціальної сфери ми розраховуємо на допомогу міжнародних партнерів", – пояснив Марченко.
Він підкреслив, що для збереження економічного відновлення України та фінансової стійкості перед викликами повномасштабної війни вчасне надходження необхідної допомоги від міжнародних партнерів є життєво важливим.
Своєю чергою директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва в лютому 2024 року заявила, що Україні цьогоріч необхідно $42 млрд зовнішнього фінансування, що практично еквівалентно сумі за попередній рік.
"Скажу прямо: Україна заслужила на підтримку міжнародної спільноти своїми дуже розважливими внутрішніми діями. Вони зібрали податків на 36% ВВП. Я не знаю багато країн, які це роблять навіть без війни", – сказала Георгієва.
Водночас, очільниця МВФ наголосила, що без міжнародної підтримки є ризик того, що здобутки України, такі як зниження інфляції та відновлення економічного зростання, можуть бути втрачені.
Які перспективи
Однак із міжнародною допомогою цього року якраз можуть виникнути проблеми.
Тоді як президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що ЄС уже в березні 2024 року планує розпочати виплати Україні в межах погодженої програми Ukraine Facility на 50 млрд євро, кошти від США затримуються, й наразі їх виділення знаходиться під питанням.
Раніше спікер Палати представників США Майк Джонсон заявив, що очолювана ним палата Конгресу не підтримає ухвалений Сенатом законопроєкт, який передбачає виділення військової та фінансової допомоги Україні на загальну суму $60 млрд, а також кошти для Ізраїлю та Тайваню.
Радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван висловив думку, що замінити американську фінансову допомогу для України неможливо.
"Нам потрібно дивитися правді в очі: Сполучені Штати надавали значну частину допомоги, і прогалина, яка утвориться, не може бути повністю заповнена іншими союзниками та партнерами", – заявив Салліван.
Тому Україні, в разі невтішних рішень, варто розраховувати на власні сили.
За даними міністра фінансів Сергія Марченка, у 2024 році щомісячна потреба України в зовнішньому фінансуванні сягає близько $3 млрд.
"Подальша ритмічна бюджетна допомога життєво необхідна для забезпечення соціальних видатків. Ми не можемо допустити затримку в залученні зовнішнього фінансування", – сказав Марченко.
Проте реальні цифри на сьогодні трохи інші: за підсумками січня-лютого 2024 року Україна отримала $1,2 млрд грантів і пільгового фінансування від міжнародних партнерів – за озвученої міністром фінансів щомісячної потреби в $3 млрд.
Підвищення податків
Зараз український уряд та представники профільних комітетів Верховної Ради обговорюють можливість підвищення податків для збільшення доходів бюджету на 0,5% ВВП, і йдеться лише про зобов’язання України збільшити внутрішні надходження держбюджету на суму близько 40 млрд грн у межах програми з Міжнародним валютним фондом.
Зокрема, для виконання програми МВФ Кабмін планує запровадити:
- додаткове оподаткування у вигляді 0,1% військового збору з прибутку підприємств та доходів ФОП;
- додатковий податок у розмірі 1,5% від вартості дорогоцінних металів та 30% – від вартості ювелірних виробів;
- додаткове оподаткування в розмірі 10% для угод з продажу рухомого майна;
- окрім того, прораховуються можливості додаткового оподаткування операцій із нерухомістю та запровадження додаткового податку на деякі інші операції.
"Дійсно обговорюється можливість застосування військового збору з низки об’єктів оподаткування, які мають фіскальний потенціал", – підтвердив голова податкового Комітету парламенту Данило Гетманцев, не уточнивши, про які саме додаткові податки йде мова.
Сумарно ці податкові заходи мають допомогти виконати зобов’язання перед МВФ, проте Україні навіть без проведення додаткової мобілізації та за умови відновлення фінансової допомоги від США не вистачатиме значно більше коштів у 2024 році, а для того, щоб їх зібрати, знадобляться набагато радикальніші податкові зміни: підвищення ставок основних податків – ПДВ та податку на доходи.
Однозначно. Лучше чтобы страну оккупировали и превратили в Бахмут, Бучу и Мариуполь.
Вот тогда экономика расцветет.
когда ты красишь дом или строишь забор - "эти деньги уходят раз и навсегда"! нахера спрашивается строить заборы и красить дома? экономизд зеленый блд!
военная промышленность развивает экономику как никакая другая! а также развивает, промышленность, науку и квалификацию рабоников. не говоря уже о том что все они получают за это зарплаты, а все смежники получают оплату за свою продукцию!
расскажи нам, какие "блага" получаются после съемки очередного зеленого говносериала или говношоу?
там платили зарплату инженеру в 120 рублей при производительности труда в 700-800 рублей! таких налогов те хер где при капитализме встретишь!
так что хер свой обвисший будешь поднимать а не податки
Ще у першій половині 90-х у нас запровадили 100% акциз на вироби із золота і срібла. Тому зняття 10% податку з продажу цих виробів - ніщо.
В будь-якому ТЦ працюють численні крамнички з продажу ЮВ, от тільки
покупців у них щось не помітно...