Доплата військовим у 70 тисяч. Де візьмуть гроші?

Автор: Владислав Недашківський

БізнесЦензор розбирався в нюансах нової виплати, хто її отримуватиме, а також звідки уряд візьме на неї гроші.

11 квітня Верховна Рада ухвалила в другому читанні закон про посилення мобілізації. Водночас народні депутати проголосували за постанову, яка зобов’язала уряд ухвалити рішення щодо додаткової виплати в 70 тис. грн для військовослужбовців на передовій.

Читайте також: Закон про мобілізацію: без демобілізації і без санкцій для ухилянтів

Уже наступного дня прем’єр-міністр Денис Шмигаль прозвітував, що ініціатива виконана. Так, додаткові 70 тис. грн з 1 квітня мають нараховувати за кожні 30 днів виконання бойових завдань на фронті.

Тобто перші виплати очікуються вже в травні. Але річ у тім, що ця грошова мотивація не передбачена державним бюджетом на 2024 рік. Отже, уряду не тільки потрібно вносити зміни в закон про держбюджет, а й шукати додаткові джерела фінансування.

БізнесЦензор розбирався в нюансах нової виплати, хто її отримуватиме, а також звідки уряд візьме на неї гроші. Ідеться про солідну суму – до кінця року, відповідно до підрахунків Міністерства фінансів, знадобиться близько 50 млрд грн.

Які надбавки отримують військові

Гроші, які отримують військовослужбовці, складаються з двох частин: грошове забезпечення та надбавки за виконання бойових (спеціальних) завдань – це ті гроші, які в народі називають "бойовими".

Своєю чергою розмір грошового забезпечення залежить від:

• посади;
• військового звання;
• тривалості, інтенсивності й умов військової служби;
• кваліфікації.

Також до нього включаються надбавки за особливості проходження служби (НОПС), режим секретності. Доплати для військовослужбовців також передбачені за науковий ступінь, вчене, почесне чи спортивне звання. Грошове забезпечення військовослужбовців не оподатковується 1,5% військовим збором.

Розмір "бойових" визначається постановою Кабінету Міністрів № 168. Саме в неї вносили зміни щодо нових 70 тис. грн. Отже тепер така градація:

• 30 тис. грн для тих, хто здійснює бойові (спеціальні) завдання у період забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф;
• 50 тис. грн для військових, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органів військового управління, штабів і командування, що здійснюють оперативне управління підрозділами;
• 70 тис. грн винагороди виплачуватимуть військовослужбовцям і поліціянтам за виконання спеціальних завдань під час ведення бойових дій на лінії зіткнення з противником. На відміну від інших доплат, гроші платитимуть не пропорційно часу виконання завдання, а за кожні 30 днів сумарно. Тобто щоб отримати цю доплату, бійцю потрібно пробути на нулі не менше 30 днів, проте не обов’язково ці дні мають іти поспіль. Ця надбавка починає обчислюватися з 1 квітня 2024 року;
• 100 тис. грн для військових, які перебувають у зоні активних бойових дій або проходять лікування чи реабілітацію внаслідок отриманої контузії, травми, каліцтва. Також надбавка передбачена для тих, хто потрапив у полон.

Підтвердженням залучення військовослужбовців до бойових дій або виконання бойового (спеціального) є:

• бойовий наказ;
• журнал бойових дій / журнал ведення оперативної обстановки;
• рапорт командира.

Також винагорода передбачена за знищену чи захоплену ворожу техніку:

Винагорода за знищену/захоплену техніку розподіляється за рішенням командира між військовослужбовцями, які брали в цьому безпосередню участь, залежно від їхнього особистого внеску.

Звідки візьмуться гроші на доплати військовим?

Як відомо, Україна не може спрямовувати гроші міжнародних партнерів на армію. Утримувати її держава мусить власним коштом. Так, у державному бюджеті цьогоріч на сектор безпеки й оборони передбачено 1,69 трлн грн, тобто практично всі власні доходи бюджету – 1,76 трлн грн. То де ж шукатимуть гроші на додаткові виплати військовим?

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев озвучив два джерела – податки та внутрішній борг:

"Щодо безглуздої дискусії чи вистачить у нас грошей на підвищення виплати військовим на нулі є проста й однозначна відповідь: вистачить. За рахунок чого? Перше. За рахунок податків, які ми всі разом із готовністю і розумінням будемо сплачувати в обсязі, необхідному нашим військовим. Стільки, скільки буде потрібно. Звісно перевіряючи кожну копійку, яке йде на утримання війська, і доганяючи мародерів, які наживаються на війні. Друге. За рахунок внутрішнього боргу, тим паче тут є куди рухатись в плані залучення ресурсу, насамперед, банків. Усі масштабні війни фінансувались коштом податків та державного боргу".

Щодо внутрішнього боргу, то уряд дійсно має таку можливість. Адже роловер, тобто співвідношення номіналу проданих на аукціонах і погашених відповідно до умов їх випуску цінних паперів, за результатами I кварталу 2024 року перевищує 100%. І поки немає передумов для негативних змін. Водночас варто розуміти, що це борг, отже його потрібно обслуговувати та рано чи пізно повертати. Проте для латання нагальних бюджетних дір та вирішення попередніх боргових зобов’язань – цілком дієвий інструмент.

Податки – інше питання. Найімовірніше їх доведеться підвищувати. Ця перспектива й так стояла на порядку денному в межах співпраці з МВФ щодо пошуку Міністерством фінансів додаткових 44 млрд грн. Один із пунктів цієї програми – запровадження для ФОПів військового збору. Хоча експерти таку позицію критикують.

Читайте також: Скільки грошей дали Україні міжнародні партнери і чому доведеться піднімати податки

За словами ексрадника президента України з економічних питань Олега Устенка, збільшення податків не допоможе у війні – потрібно зменшувати витрати. Він каже, що можна збільшити лише прямі податки, з яких гарантовано зростуть надходження до державного бюджету, моментально й відразу, але не дадуть великих цифр.

"Якщо ми думаємо про акциз, то з нього може бути додаткове надходження. Решта – ФОПи, податок на прибуток тощо – це просто економічні фантазії", – наголосив він в ефірі Громадського радіо.

Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран зі свого боку переконаний, що резерви на чверть трильйона гривень лежать на поверхні. Ідеться про тіньовий ринок підакцизних товарів, "скрутки", контрабанду й інші нелегальні схеми ухилення від сплати податків.

"Якщо виникає дефіцит державного бюджету, який країна не здатна фінансувати повністю, то єдине, що працює в державних фінансах у короткостроковій перспективі – це зменшення витрат. У перспективі більшій, ніж один рік, є й інші варіанти, але короткостроково ніяких інших варіантів не буде", – підкреслює Устенко.

Над скороченням непріоритетних видатків Мінфін працює. Відкритим лишається питання єврооблігацій.

Так, у серпні 2024-го добігає кінця домовленість, якої вдалося досягти після початку повномасштабної війни 2022 року, щодо відтермінування виплат за євробондами, загальна сума яких оцінюється на $20 млрд.

У середині нинішнього квітня група власників українських єврооблігацій, в яку входять Amundi, Amia Capital, BlackRock, обрали радників з реструктуризації українських зобовʼязань. На початку ж місяця стало відомо, що власники єврооблігацій України ведуть перемовини про створення комітету кредиторів перед потенційною реструктуризацією боргу.

Водночас перерозподілення бюджетних грошей не вбачається актуальним – про це чітко заявив Гетманцев.

"[Щодо] перерозподілення грошей з марафонів, скорочення держапарату й інші супер-ідеї мамкиних "геніїв" із соцмереж. Скажу так, минулого року поточне утримання війська за загальним фондом державного бюджету коштувало 5 млрд грн на день. Ви можете самі порахувати, скільки днів війни ми можемо профінансувати, намагаючись зекономити декілька мільярдів гривень на ефемерних державних видатках. Так, звісно, і це гроші, але це відверта дичина, коли вказують на ці кошти як на рішення. Кажу це не з політичних мотивів, бажання захистити чиїсь інтереси або навпаки сподобатись, а просто зважаючи на елементарну математичну не співмірність величин", – підкреслив він.

Водночас очільник фінансового комітету наголошує, що точно варто сторонитися наповнення бюджету через емісію. Тобто, за його словами, друкувати гривню ніхто не планує. Принаймні поки що.

"Бюджетна емісія провокує інфляцію і девальвацію. Так, це теж податок, але податок нечесний і податок, що відчутно бʼє по найменш незахищених громадянах і економіці. Емісія – це точно остання опція, яка буде "на столі", – резюмує Данило Гетманцев.

Утім, тут треба звернути увагу, що наразі є домовленість із Міжнародним валютним фондом, яка якраз-таки стосується емісії. Відповідно до неї Національний банк не може просто так взяти й надрукувати необхідну кількість гривні. З іншого боку питання емісії підвішується тим, чи вмикатиме НБУ "друкарський верстат" навіть у разі потреби. З боку регулятора неодноразово звучав скепсис щодо емісії.

"Емісія як турнікет, врятує вам життя сьогодні, але завдасть суттєвої шкоди, якщо від неї не відмовитися вчасно", – наголошував минулоріч очільник Нацбанку Андрій Пишний в інтерв’ю ZN.UA.

Що в підсумку?

Картина вимальовується строката навіть без єврооблігацій, питання по яких хоч і нагальне, але поки підвішене до вересня.

Насамперед Мінфіну потрібно знайти 44 млрд грн додаткового фінансування в межах співпраці з МВФ, бо це – один зі структурних маяків, який тягнеться з минулого року.

Читайте також: Реформа БЕБ, тарифи і перегляд пільг: Що Україна має зробити для отримання грошей МВФ

Тепер – ще близько 50 млрд грн на виплати 70 тис. грн надбавки військовослужбовцям і поліціянтам, які протягом 30 днів виконують бойові завдання на лінії зіткнення.

Окреме питання – фінансування додаткової мобілізації. Так, голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, посилаючись на дані Міноборони та Мінфіну, повідомила, що мобілізація від 400 до 500 тис. військовозобов’язаних і додаткові потреби в закупівлі та модернізації військової техніки можуть потребувати збільшення видатків держбюджету 2024 року на суму близько 700 млрд грн.

За її словами, мобілізація від 400 до 500 тис. осіб цьогоріч обійдеться в 322 млрд грн додаткових видатків "тільки для того, щоб одягнути цих людей, навчити їх, годувати й виплачувати грошове забезпечення".

І це все власними силами. Адже, нагадаємо, міжнародна допомога не може йти на армію, тільки внутрішні ресурси. Вони не безкінечні, як пір’я на гусях, тому потрібно очікувати на непопулярні рішення. Хто за них братиме відповідальність, враховуючи політичні рейтинги? Мабуть, доведеться шукати цапів-відбувайлів або ж "мамкиних геніїв", як каже Гетманцев.