Питання на трильйони доларів. Скільки коштують ресурси України, та чому ними цікавляться американці

Автор: Владислав Недашківський

Україна пропонує ключовим партнерам – ЄС та США – укласти договір про спільний захист наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання. Зеленський серед інших копалин виокремив титан, уран, літій, графіт і марганець.

У жовтні в Брюсселі президент Володимир Зеленський представив план перемоги України над Росією. Усього він складається з п’ятьох пунктів. Четвертий з них – про розвиток стратегічно-економічного потенціалу нашої країни.

Так, Україна пропонує ключовим партнерам – ЄС та США – укласти договір про спільний захист наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання. Зеленський серед інших копалин виокремив титан, уран, літій, графіт і марганець.

Під час свого візиту до Нью-Йорку у вересні Володимир Зеленський обговорював план перемоги з президентом США Джо Байденом та тоді ще кандидатами Камалою Гарріс та Дональдом Трампом, який зрештою переміг на виборах і вже в січні 2025 року має обійняти Овальний кабінет. Трампа вельми зацікавила пропозиція щодо ресурсів.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем в ефірі телеканалу Fox News нещодавно заявив, що обраний президент США хоче укласти угоду з Україною. На переконання Грема українські рідкоземельні елементи можуть стати стратегічним активом Сполучених Штатів.

За словами сенатора, Україна – найбагатша на рідкісні мінерали європейська країна, їхні запаси обраховуються трильйонами доларів. Саме тому США мають допомогти Україні виграти війну з РФ.

"Найбагатша країна в Європі за запасами рідкоземельних елементів – Україна. Вартість цих рідкоземельних елементів становить від $2 до $7 трлн. Окрім того, Україна є житницею для світу, що розвивається. 50% усієї їжі, яка постачається до Африки, надходить з України. Це надзвичайно важливо, що українці готові співпрацювати з нами, а не з росіянами. Тому в наших інтересах переконатися, що Росія не захопить цю територію", – наголосив Ліндсі Грем.

Зацікавлення українськими корисними копалинами виникли давно. Через них і могла розпочатися війна ще 2014-го. Грем зі свого боку переконаний, що Росія воює в Україні саме за ресурси, які планує розділити з Китаєм. Про це він казав у червні цього року.

"Вони [Росія] сидять на $10-12 трлн критично важливих корисних копалин в Україні. Вони могли би бути найбагатшою країною в усій Європі. Я не хочу віддавати ці гроші і ці активи Путіну, щоб він поділився ними з Китаєм. Якщо ми зараз допоможемо Україні, вони можуть стати найкращим діловим партнером, про якого ми коли-небудь мріяли, щоб $10-12 трлн критично важливих мінеральних активів могли бути використані Україною і Заходом, а не віддані Путіну та Китаю", – зазначив Грем в інтерв’ю американському телеканалу CBS News.

За словами сенатора, мирна угода між США й Україною принесе економічну вигоду обом сторонам: "Ми повернемо наші гроші та збагатимося рідкоземельними металами, від цього отримає вигоду й Україна".

БізнесЦензор розбирався, які ресурси містить українська земля, скільки вони можуть коштувати, та що означатиме угода про доступ до копалин із союзниками.

$26 трлн в землі

У березні 2023 року Єврокомісія оновила перелік критичної сировини. Наразі в ньому міститься 34 елементи. Ми ж маємо 28 з них.

На момент проголошення Україною незалежності мінерально-сировинний комплекс забезпечував до 25% валового національного продукту. Поклади мінералів західні експерти тоді оцінювали в понад $200 тис. на душу населення. 48% промислового потенціалу України та до 20% її трудових ресурсів були пов’язані з видобутком і використанням корисних копалин.

У розпал повномасштабної війни в 2022 році канадська консалтингова компанія SecDev випустила дослідження, в якому оцінила повну вартість усіх мінеральних ресурсів України в $26 трлн. Це включно з газом, нафтою і вугіллям, переважна більшість якого, зокрема унікальних антрацитів, припадає на Донбас. $12 трлн цієї суми припадає на тимчасово окуповані території.

Донецький басейн – найбільше вугільне родовище України, запаси якого оцінюються щонайменше в 50 млрд тонн. Проте після інтервенції військ РФ на Донбас у 2014-му всі антрацитові шахти опинилися в окупації.

Загалом же понад 70% вугільних копалень Донбасу були окуповані. Ще в 2013 році їх працювало в регіоні 150, нині ж уп’ятеро менше – 33. Значна частина шахт стоїть затопленою, що загрожує техногенною катастрофою.

Інфографіка: SecDev

Як видно з представленої інфографіки, основні поклади природних ресурсів сконцентровані на сході, в центрі та заході України, а також в Криму та Чорному морі, де видобувається нафта й газ.

Читайте також: Україна повернула під контроль "вишки Бойка"

Якщо ж говорити про рідкоземельні елементи, якими цікавляться американці, їхні руди прошивають різні регіони України, зокрема Київщину. Проте концентрація покладів здебільшого зосереджена в Житомирській області, біля кордону з Білоруссю. Ці ресурси необхідні для реалізації "зелених курсів" Європейського Союзу та США.

Інфографіка: DiXi Group

Більшість світових запасів рідкоземельних металів розташована в Китаї. Варто нагадати, що під час спільних американсько-японських військових навчань у лютому 2024 року КНР уперше визнали потенційним ворогом. Тому Україна зі своїми копалинами видається чудовим варіантом диверсифікувати ризики ресурсної залежності.

Та ж Європа після початку повномасштабної війни в Україні відчула на собі всі принади російської "газової голки" – ніяк не може з неї злізти. І навіть попри санкції продовжує закуповувати криваві ресурси з РФ.

Читайте також: Франція імпортує рекордну кількість скрапленого газу з Росії за допомогою Німеччини

Літієва лихоманка

Наприкінці XIX століття золота лихоманка накрила зокрема Північну Америку. Тисячі старателів тоді стікалися в Каліфорнію або ж Клондайк у Канаді, щоби намити кілька жмень дорогоцінного металу та забути про злидні.

Літій же вважається "білим золотом" XXI століття. Інтерес до лужного металу зростав поступово – з розвитком портативних пристроїв, а свого піку досяг із масовим виробництвом електромобілів й інших акумуляторних індивідуальних транспортних засобів, як, скажімо, самокатів.

Не останню роль у літієвій лихоманці зіграли кліматичні проблеми та колективні заходи урядів країн світу, що націлені на боротьбу зі зміною клімату. Зелена енергетика й альтернативні джерела енергії зараз у фокусі уваги.

Читайте також: Хто в Україні планує заробляти на зберіганні електроенергії

Утім, намити літій кустарним способом, як два сторіччя тому це робили із золотом, не вийде.

Річ у тім, що на відміну від золота, яке є і в Україні, основні запаси літію сконцентровані в декількох країнах, що призводить до зростання геополітичної напруги. Адже літій відносять до критичних ресурсів зокрема через виробництво акумуляторів.

У світовому видобутку літію наразі домінують чотири країни – Австралія (52,9%), Чилі (21,5%), Китай (9,7%), Аргентина (8,3%).

Відповідно до розрахунків Геологічної служби США, найбільші світові запаси цього лужного металу (до 70%) припадають на так званий "літієвий трикутник" у Південній Америці – Болівію (21 млн тонн), Аргентину (19,3 млн тонн) та Чилі (9,6 млн тонн).

Скільки точно літію в Україні – невідомо, бо ще в 2005 році цю інформацію засекретила СБУ. Та й востаннє централізовану оцінку літієвих родовищ в Україні проводили у 1980-х. Ретельною вона не була, адже літій використовувався тоді переважно для виробництва скла та не мав великого попиту.

Але за оцінками західних фахівців ідеться щонайменше про 500 тис. тонн металу. Що виводить Україну в лідери літєвих покладів у європейському регіоні. За даними Інституту Нової Європи, найбільші запаси літію Старого світу розташовані в:

• Чехії – 1,3 млн тонн;
• Сербії – 1,2 млн тонн;
• Іспанії – 300 тис. тонн;
• Португалії – 270 тис. тонн.

В Україні відомо про чотири літієві родовища: "Шевченківське", "Полохівське", "Добра" та "Крута балка". Метал тут не видобувають, лише проведені геологічні дослідження й апробовані запаси.

Загалом єдиним спецдозволом на видобування літієвих руд володіє компанія "Укрлітійвидобування" Сергія Табалова, молодшого сина кіровоградського бізнесмена та колишнього народного депутата Олександра Табалова, який у 2014-му голосував за "Диктаторські закони". Ліцензія на розробку Полохівського родовища в Кіровоградській області "Укрлітійвидобуванню" обійшлася в 119 млн грн.

Іспанське видання El Mundo у березні 2022 року ошелешило читачів гучним заголовком: "Секретний ключ до війни: Україна була на шляху до того, щоб стати одним із найбільших постачальників літію у світі".

Проте літієву лихоманку Україна може проґавити, адже видобуток металу в країні так і не ведеться. Зокрема через брак інвестицій. Угода з американцями, якщо вона відбудеться, відкриває для галузі нові можливості. Враховуючи, що в Україні можливо організувати повний цикл виготовлення літій-іонних акумуляторів. Адже окрім самого літію, ми маємо чотири графітоносні районі із сотнею родовищ графіту (20% світових запасів), який використовується для підвищення потужності та ємності батарей.

Як пише The Washington Post, українські поклади літію потенційно можуть змінити правила гри для виробництва мікрочіпів і електрокарів – те, що може зацікавити радника обраного президента США Ілона Маска та його електромобільний бізнес.

"Контроль над літієм означає контроль над майбутньою економікою", – прокоментував виданню експерт з української промисловості Володимир Власюк, який консультує Верховну Раду з економічних питань.

Титан для титанів

"Чому всі говорять про літій? Щодо нього в мене особисто дуже великі сумніви. Український літій через його геологічні умови видобутку може бути просто не конкурентоспроможним на світовому ринку.

Чому нікого не цікавить, наприклад, галій чи германій, які набагато важливіші для західного світу, ніж літій? Чи знаєте ви, що три роки тому Китай майже поставив на коліна всю оборонну промисловість США, обмеживши експорт лише двох металів – германію і галію! Китай зміг сконцентрувати у себе близько 80% світового виробництва цих копалин. А знаєте, хто в той період був на третьому місці з виробництва галію та германію? Україна", – звертає увагу у своїй колонці для Економічної правди генеральний директор гірничодобувної компанії "Велта" Андрій Бродський.

"Велта" Бродського – одна з чотирьох компаній в Україні, які видобувають титановмісні руди. Серед інших гравців сектору – Дмитро Фірташ. У березні-листопаді 2023 року Держгеонадра зупинила дозвіл на видобування титанових руд для його Межиріченського гірничо-збагачувального комбінату. Підприємство не працювало, поки не вдалося вирішити питання через суд.

Читайте також: Фірташ продав ліцензію на титанове родовище на наступний день після запровадження санкцій

У липні 2021 року РНБО визначила перелік корисних копалин, які мають для держави стратегічне значення. У цьому переліку були й титанові руди.

Україна – одна із семи країн світу, які взагалі видобувають титан. Це стратегічно важливий ресурс не тільки для нашої країни, а й для світу. Адже метал використовують в аерокосмічних (тут варто знову згадати Маска з його SpaceX) і військових технологіях, зокрема для будівництва винищувачів, морських суден, ракет далекого радіусу дії тощо.

Станом на початок 2023 року 13% світового ринку контролювала Росія. Ще 57% припадали на Китай. У Вашингтоні й інших столицях НАТО шукають альтернативи, адже зупинка експорту до "недружніх" країн, фактично означає програшну позицію в ключових на сьогодні галузях.

Доступ до покладів українського титану міг би мінімізувати проблему ресурсного голоду наших союзників. Водночас галузь отримала би приток необхідних інвестицій, враховуючи, що в Україні розробляються тільки розсипні родовища, які складають близько 10% усіх розвіданих запасів титанових руд.

Від газу до алмазів

Зимовий період 2023/2024 Україна пройшла на газі власного видобутку. І, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, зимувати цьогоріч держава планує так само.

Загалом вітчизняні надра можуть містити близько 1,3 трлн куб. м блакитного палива. Його найбільші запаси зосереджені в районі Дніпровсько-Донецької западини на території Харківської і Полтавської областей. Також багато газу сконцентровано в шельфі Чорного моря поблизу Криму.

Інфографіка: Економічна правда

Окрім того, в Україні розташовані найбільші в Європі газові сховища – понад 31 млрд куб. м. І, за словами глави Нафтогазу Олексія Чернишова, близько 10 млрд куб. м з них можуть використовувати наші партнери.

До того ж Україна багата на сланцевий газ. По його розвіданих запасах наша країна є третьою в Європі після Франції і Польщі. Загальні ж обсяги ресурсу складають близько 2% світових запасів.

Проєкти з видобутку сланцевого газу в Україні згорнули з початком російсько-української війни в 2014 році. Адже два найбільші родовища розміщені в Донецькій і Харківській областях. Є родовище і на заході України, але видобуток сланцевого газу в Україні повністю зупинений. Утім, не дивно, адже 70% газу, що імпортується до Польщі зі США, – сланцевий.

Маємо також і власну нафту. За обсягами запасів Україна посідає друге місце в Європі. У довоєнному 2021 році в Україні видобули понад 1 млн тонн нафти, проте це не межа, адже ще 2011-го видобувалося вдвічі більше.

Більша частина видобутку йшла на експорт. Протягом січня-травня 2021-го Україна експортувала 89,96 тис. тонн нафти до Румунії на $27,13 млн.

Золоторудний потенціал України становить близько 3 тис. тонн. 2,4 тис. тонн золота припадає на головну золотоносну територію – Український щит. 400 тонн – загальні прогнозні ресурси Донбасу, і 55 тонн запаси золота сягають у Карпатах.

Є в Україні також три райони джерел алмазів – північ Волино-Подільської плити, центральна частина Українського щита та Приазовський масив і зона його зчленування з Донбасом. Проте розробка одного алмазного родовища коштує близько $300 млн. Фінансування не вистачало ні за часи СРСР, ні за часи незалежності.

***

Україні дійсно є, що запропонувати союзникам. І Зеленський має всі шанси довести титул "найкращого продавця в історії", як його назвав Дональд Трамп у розпал президентської гонки в США. Головне не продешевити та не забувати, що "земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу".