Мін’єд: чим займатиметься нове міністерство, очолюване Чернишовим?

Автор: Владислав Недашківський

Міністерство національної єдності ще не запрацювало, про нього навіть немає згадки на сайті уряду, але воно вже отримало свого очільника.

Новим міністром став Олексій Чернишов – голова правління та генеральний директор Нафтогазу, а до того – міністр розвитку громад і територій України (2020-2022), голова Київської обласної державної адміністрації (2019-2020). За його призначення 3 грудня свої голоси віддали 237 народних депутатів.

БізнесЦензор розбирався, чим займатиметься нове міністерство та навіщо його створили.

Назва нова – міністерство старе

Про міністерство, яке би займалося українською діаспорою, активно говорять ще з літа цього року.

Спочатку про абстрактну інституцію, "яка забезпечить достатню силу глобальної української єдності", казав президент Володимир Зеленський на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України ще в серпні.

Уже у вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заговорив щодо так званого "Міністерства повернення українців".

19 листопада, презентуючи у Верховній Раді План внутрішньої стійкості, Зеленський анонсував створення нової інституції:

"Міністерство, яке займатиметься справами глобальної багатомільйонної української спільноти – не поміж справ, а цілеспрямовано".

Так, за словами Зеленського, міністерство працюватиме зі спільнотами українців за кордоном "з усіх хвиль міграції".

"Мільйони наших людей в інших країнах, їхні зв’язки й відносини з Україною, захист наших спільних інтересів як нації – усе це буде сферою відповідальності нової інституції. Фактично це має бути Міністерство української єдності та протидії російським впливам на українців. Передусім за кордоном", – пояснює Зеленський.

Проте жодної конкретики про те, як саме функціонуватиме міністерство, які цілі воно переслідуватиме та якого фінансування потребуватиме, офіційні особи не озвучують.

"Що стосується збільшення чисельності міністерств, цього не відбувається і не відбудеться, тому що міністерство утворюється шляхом реорганізації наявного Міністерства реінтеграції, і жодних додаткових міністерств не буде утворено", – зазначив новопризначений міністр національної єдності Олексій Чернишов.

По суті, Кабмін просто перейменував Мінреінтеграції на Міністерство єдності. Тобто фактично жодного нового міністерства не створили. Але, за словами Шмигаля, після перейменування Мін’єд зосередиться на роботі з українцями за кордоном. Незрозуміло тільки, чи на додачу до тих завдань, які виконувало Міністерство реінтеграції, чи натомість.

"Це інституційне посилення допоможе сформувати нову якість роботи та взаємодії з багатомільйонною українською спільнотою з усіх хвиль міграції. Створення Міністерства національної єдності також сприятиме формуванню стратегії щодо того, як повернути українців жити і працювати в Україну", – прокоментував очільник уряду.

Відповідно до держбюджету на 2025 рік, який президент підписав 28 листопада, тобто до призначення Чернишова, фінансування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України заплановане на рівні 1,46 млрд грн.

Читайте також: Держбюджет-2025: рекордні видатки на оборону, але не обійшлося без телемарафону й доріг

Проте ці гроші мають конкретні напрямки. Так, 1,23 млрд грн передбачені на заходи соціального та правового захисту осіб, щодо яких встановлений факт позбавлення свободи внаслідок збройної агресії проти України, підтримку їхніх сімей, реінтеграцію населення з ТОТ і виплати стипендій імені Левка Лук’яненка. Ще майже 216 млн грн – на надання пільгових іпотечних кредитів ВПО.

Отже, якщо Міністерство національної єдності має опікуватися спільнотами українців за кордоном, воно або потребуватиме додаткового фінансування, або статті видатків треба буде переглянути.

Загадкове міністерство

Журналісти проєкту "Ти як?" Радіо Свобода звернулися із запитами до Кабінету міністрів та Офісу президента, щоб там надали більше інформації про нове міністерство. Проте ОП перенаправив журналістів до уряду, Кабмін же спустив запит до Міністерства закордонних справ.

В МЗС теж не відповіли на запитання про деталі роботи нового відомства. Зазначили лише, що Міністерство закордонних справ працює над "розробкою нової стратегії співпраці з українською всесвітньою спільнотою задля посилення національних інтересів України на міжнародній арені, забезпечення прав та свобод українців за кордоном та промоції іміджу України у світі".

Проте документ, зауважили в МЗС, розробляється їхньої командою і не пов’язаний зі створенням Міністерства національної єдності.

У вересні, коли Денис Шмигаль розповідав про Міністерство повернення українців, він пояснював, що Україна має приділити увагу 7,5 млн українців, які зараз перебувають за кордоном. Нове відомство, за його словами, повинно зайнятися комунікацією з українцями за кордоном, покращенням умов їхнього життя, а також мотивацією повернутися на Батьківщину.

"Ми всі говоримо якою є наша стратегія щодо повернення українців і ця стратегія розподілена в функціоналі Мінекономіки, Мінреінтеграції, Мінсоцполітики, МЗС. У кожному міністерстві потрошки стратегії розпорошено, і насправді вона не виділена як пріоритет. Ми ж хочемо пріоритезувати цю роботу в реальності", – уточнив тоді прем’єр.

Шмигаль зауважив, що для повернення наших громадян – їх важливо змотивувати, але не зазначив, як саме. Водночас він підкреслив, що попри те, що не всі українці будуть згодні повернутись – вони продовжать залишатись українцями, які підтримують країну внесками, донатами й часом протестами.

"Цей процес має бути організований, скоординований. Власне в цьому є ідея створення міністерства", – казав восени глава уряду.

Читайте також: Безпека та критична інфраструктура: Українські біженці назвали головні умови для повернення додому

7,5 млн українців, яку озвучив Шмигаль, – доволі суперечлива цифра. Адже це кількість тих українців, які виїхали з України після початку повномасштабного вторгнення Росії. Тобто, по суті, останньої хвили міграції.

Якщо говорити про всі хвилі міграції українців, якими, як було озвучено, має займатися нове міністерство в межах своїх повноважень, кількість вражає. Президент Світового конгресу українців Павло (Пол) Ґрод раніше казав, що загалом за межами України проживає 25-30 млн українців (включно з тими, хто виїхав після початку повномасштабної війни). Такою численною українська діаспора, за його словами, не була ніколи в історії.

Кабінет міністрів у жовтні навів наукову оцінку щодо кількості наявного населення України станом на липень 2024 року. На підконтрольних уряду територіях проживає 31,1 млн осіб. Ця цифра фігурує в Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року.

Аналог Сохнуту?

Мету та завдання Міністерства національної єдності Володимир Зеленський окреслив іще в серпні на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України. Це три глобальні блоки.

Перший – згуртування українців за кордоном та зміцнення їхніх зв’язків з Україною.

"Так само, як у будь-якої держави є географічний центр, Українська держава має бути реальним центром для нашого вже глобального українського народу. Наші люди є в усіх частинах світу, у більшості держав. Це діаспори різних часів, різні хвилі міграції. Десь у світі українців більше, десь – менше, але ми повинні усвідомлювати свою націю саме як глобальну, бо це факт. Тому ми маємо модернізувати наші державні інституції так, щоб вони відповідали сучасному завданню єднання всіх українців навколо України, навколо захисту України, навколо зміцнення наших позицій у світі", – наголошував президент.

Для цього зокрема було ухвалене рішення щодо відкриття нових консульств України за кордоном, зокрема в Польщі, Німеччині, Болгарії, Італії, Чехії, Словаччині та Франції, для підтримки українських спільнот у цих країнах.

"Десь додаткові, десь перші в історії, але це дуже важливо – там, де є присутність українців, там, де українські спільноти потребують більшої уваги", – підкреслив Зеленський.

Другий – забезпечення освітніх, культурних та інформаційних потреб українців за кордоном.

"Бачимо, що освітні, культурні та інформаційні потреби українців в інших країнах вимагають більшої активності від нашої держави. І це принципово нове завдання для України – раніше ми ніколи не мали такої частини нашого народу за кордоном. Вважаю, що одна лише система МЗС України із цим не впорається. Бо йдеться про мільйони наших українців", – зазначив глава держави.

До речі, стаття 12 Конституції декларує, що Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

Третій – протидія російській пропаганді та впливу на українські громади за межами країни.

"Ми всі бачимо, що Росія використовує шалений пропагандистський ресурс за кордоном, зокрема адресований на українців. Ми бачимо, як багато аспектів духовної незалежності нашого народу не врегульовані і як Росія використовує власні церковні структури для агентурної роботи та сіяння розколів", – підкреслив Володимир Зеленський.

Озвучені президентом напрямки нагадують роботу Єврейського агентства для Ізраїлю, також відомого під назвою Сохнут. Ця міжнародна сіоністська організація в межах своєї діяльності здійснює зв’язок між євреями Землі Ізраїльської і країн розселення, займається репатріацією євреїв до Ізраїлю і допомогою репатріантам, а також розвитком єврейсько-сіоністського виховання та глобальною єврейською спільнотою.

"З моменту свого створення в 1929 році Єврейське агентство доставило до Ізраїлю понад три мільйони репатріантів (це третина населення Ізраїлю станом на 2023 рік – 9,76 млн. – Ред.) і створила в Ізраїлі близько тисячі нових поселень. Однією з головних цілей роботи Єврейського агентства, як і раніше, залишається алія (репатріація. – Ред.). Але водночас агентство докладатиме більших зусиль для того, щоб допомогти євреям, які проживають у діаспорі, залишитися євреями, зберегти і зміцнити їхній зв’язок з єврейською державою", – ідеться на сайті Єврейського агентства для Ізраїлю.

Станом на 2021 рік бюджет Єврейського агентства складав $369,8 млн. За тодішнім курсом це понад 10 млрд грн, за нинішнім – більш як 15 млрд грн.

Невідомо, чи зможе Міністерство національної єдності похвалитися колись такими бюджетами. Але це не означає, що працювати з українською діаспорою не потрібно. Враховуючи демографічні проблеми України, така робота має стати пріоритетом.

Проте експерти звертають увагу, що до закінчення війни українці, які вже облаштувалися на безпечному закордонні навряд чи повертатимуться в Україну. Згідно з результатами дослідження мюнхенського інституту Ifo, близько 35% українських біженців в Європі планують повертатися в Україну, як тільки в країні стане безпечно. Однак у короткостроковій перспективі їхати додому хоче меншість українців. Таких лише 4%.