Угода про корисні копалини України: що передбачає та що ми отримаємо

Автор: Владислав Недашківський

Україна та США випрацювали остаточний варіант угоди про мінеральні ресурси. Кабмін схвалив її підписання. Планується, що президент Володимир Зеленський 28 лютого полетить до Вашингтону, щоби формалізувати документ.

"Це попередній договір, який передбачає створення інвестиційного фонду для відбудови України, де Україна та США на рівних будуть управляти цим фондом, наповнювати його. Угода напряму привʼязана до гарантій безпеки. Ні президент, ні уряд не будуть розглядати цю угоду у відриві від гарантій безпеки для України", – пояснив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Говорити про українські корисні копалини, зокрема рідкоземельні метали, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп почав ледь не одразу після своєї інавгурації 20 січня. За його словами, у такий спосіб Україна може розрахуватися за вже отриману від США військову та фінансову допомогу.

Той факт, що ця підтримка надавалася як грант, американський президент не визнає. Трамп наполягає, що американці витратили на Україну $350 млрд, хоча обсяг допомоги із-за океану в рази менший. Детальніше про це БізнесЦензор уже писав тут. Отримати ж від України в межах угоди про мінеральні ресурси Дональд Трамп розраховує не менше $500 млрд.

На порядку денному угода про мінеральні ресурси вигулькнула 12 лютого, коли Трамп розмовляв телефоном з російським диктатором Володимиром Путіним зокрема щодо миру в Україні. Того ж дня до Києва прибув міністр фінансів США Скотт Бессент. Він представив Володимиру Зеленському документ, відповідно до якого Сполучені Штати отримали би право власності на половину українських корисних копалин, зокрема нафту й газ, а також на доходи від портів та іншої інфраструктури.

На ознайомлення та підписання документу Зеленському дали годину. Президент України відмовився від угоди. Передусім тому, що документ не передбачав жодних безпекових гарантій для нашої країни, а також через кабальні умови.

Під час своєї пресконференції 23 лютого Володимир Зеленський наголосив, що не збирається підписувати угоду, за яку потім розраховуватимуться десять наступних поколінь українців. Та й визнавати отриману допомогу боргом – абсурд, який до того ж створює небезпечний прецедент. Адже аналогічні вимоги можуть поставити й інші партнери.

Минулого тижня в пресі з’явилася інформація, що вже і Європейський Союз пропонує Україні "безпрограшну" угоду щодо видобутку важливих мінералів. Проте зрештою з’ясувалося, що ЄС з 2021 року має партнерство з Україною щодо критичних матеріалів, формалізоване через Меморандум про взаєморозуміння, і жодної нової пропозиції не існує. Ситуацію прояснив речник Єврокомісії Тома Реньє 25 лютого – після візиту європейських лідерів до Києва на треті роковини повномасштабної війни.

Загалом ресурсна лихоманка виникла не на пустому місці. Восени 2024 року президент України Володимир Зеленський презентував план перемоги, що складається з п’яти пунктів. Один із них – про розвиток стратегічно-економічного потенціалу нашої країни. А саме Україна пропонує ключовим партнерам – ЄС та США – укласти договір про спільний захист наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання.

Дональд Трамп – тоді ще кандидат у президенти Сполучених Штатів – вельми зацікавився пропозицією. У США вважають, що Україна – найбагатша на рідкісні мінерали європейська країна. Зокрема таку думку неодноразово озвучував сенатор-республіканець Ліндсі Грем, оцінивши запаси копалин на підконтрольних Києву територіях України в $2-7 трлн. Ще $10-12 трлн – це поклади, що контролюють російські окупанти на півдні та сході країни.

У 2022 році канадська консалтингова компанія SecDev випустила дослідження, в якому оцінила повну вартість усіх мінеральних ресурсів України в $26 трлн. Докладніше про це читайте в статті БізнесЦензора.

Що передбачатиме угода про мінеральні ресурси

Як пише Financial Times Києву зрештою вдалося домовитися "про набагато вигідніші умови", і представити угоду як "спосіб розширення відносин зі США для зміцнення перспектив України після трьох років війни".

Відповідно до документу, який складається з 11 пунктів, передбачається створення спеціального фонду. Україна вноситиме до нього 50% від майбутньої монетизації державних мінеральних ресурсів, включно з нафтою і газом, а також супутньої логістики.

"Майбутні доходи, отримані Україною від ренти або ліцензій на корисні копалини, від дивідендів на об’єкти інфраструктури, яка використовується для транспортування або видобування відповідних корисних копалин – це буде внесок України, 50% від таких доходів ми будемо вкладати в цей спільний з США фонд відновлення України", – пояснює Денис Шмигаль.

Угода виключає мінеральні ресурси, які вже наповнюють український бюджет. Тобто вона не поширюватиметься на поточну діяльність Нафтогазу чи Укрнафти – найбільших виробників газу та нафти в Україні.

Фонд також зможе інвестувати в проєкти в Україні. Це одна з поступок, якої добивався Київ. Угода декларує, що Сполучені Штати підтримуватимуть економічний розвиток України в майбутньому.

"Фондом управляють уряди України та США, це спільне управління і реінвестовані доходи, які вносяться до фонду, будуть повторно інвестуватися. Тобто фонд працюватиме по певній спіралі реінвестицій в Україну. Кошти, які цей фонд буде вкладати і заробляти, будуть знову і знову реінвестовуватися у відновлення і надалі в розбудову та розвиток нашої держави", – каже прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

"Внески, зроблені у фонд, будуть реінвестуватися принаймні раз на рік в Україні з метою сприяння безпеці, захисту та процвітанню України, що буде додатково визначено в Угоді про Фонд. Угода про Фонд також матиме положення щодо майбутніх дивідендів", – ідеться в тексті угоди.

Проте незрозумілим лишається питання частки, якою володітимуть Сполучені Штати, а також умов спільного володіння ресурсами. По цих моментах будуть укладені додаткові угоди. Хоча Шмигаль підкреслював, що Україна та США управлятимуть фондом на рівних.

До речі, спочатку передбачалося, що документ мав ратифікувати український парламент відповідно до закону про міжнародні договори. Про це казав і сам Трамп. Утім, фінальну версію угоди, текст якої оприлюднила Європейська правда 26 лютого, вдалося сформулювати у вигляді, який не потребуватиме ратифікації у Верховній Раді.

Щодо гарантій безпеки, яких вимагала Україна для укладання надрової угоди, вони сформульовані в 10 пункті документу, проте не містять якоїсь конкретики:

"Ця Двостороння угода та Угода про Фонд становитимуть невід’ємні елементи архітектури двосторонніх та багатосторонніх угод, а також конкретні кроки для встановлення тривалого миру, зміцнення економічно-безпекової стійкості та відображення цілей, визначених у преамбулі цієї Двосторонньої угоди.

Уряд Сполучених Штатів Америки підтримує зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого миру. Учасники намагатимуться визначити будь-які необхідні кроки для захисту взаємних інвестицій, як визначено в Угоді про Фонд".

"Там нема усіх гарантій безпеки, які хотіла бачити Україна, але я хотів, щоб там про гарантії було хоча б речення, і воно в рамковій угоді є", – прокоментував президент Володимир Зеленський, підкресливши, що "в угоді немає ні $500 млрд боргу, ні $350 млрд, ні $100 млрд".

"Це було б несправедливо до нас. Якщо ми говоримо про фонд, це також вирішене питання в цій рамковій угоді, то я вважаю що ми там партнери", – додав він.

Відповідно до тексту угоди, від уряду України документ підписуватиме перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко; від уряду Сполучених Штатів – міністр фінансів Скотт Бессент.

"Я переглянув документ і бачу в ньому позитивні моменти для України. Він містить елементи надії та можливості для розвитку. Так, з одного боку це може здатися грабунком, але таким був і ленд-ліз 1941 року, чи не так? Американці тоді добре на цьому заробили", – прокоментував угоду між Україною і США колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

Дональд Трамп каже, що США розраховують завдяки угоді "отримати назад виділені Україні $350 млрд і заробити ще більше в майбутньому".

"Для України ця угода також дуже хороша, це автоматична безпека. Там ніхто чіплятиметься до наших людей", – підкреслив Трамп.

Водночас американський президент зазначив, що не збирається давати надто багато гарантій безпеки Україні, "але ми дійсно співпрацюватимемо з Україною, нам дуже потрібні рідкісні елементи". Проте, за словами Дональда Трампа, Україна "може забути" про НАТО.

Верховна Рада VIII скликання внесла зміни до Конституції України, якими закріпила в основоположному законі стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (НАТО).

"Це буде дуже велика угода. Усе вже узгоджено. Ми цим задоволені. Ми також укладемо угоду з Росією і Україною про припинення вбивства людей", – зазначив Дональд Трамп.

Коли запрацює угода про мінеральні ресурси

Коли точно відбудеться підписання документу наразі невідомо. Очікується, що це станеться у Вашингтоні 28 лютого. Президент США Дональд Трамп чекає на візит Президента України Володимира Зеленського. Він підтвердив цю дату під час спілкування з журналістами.

Із відомих наразі деталей незрозуміло з якого моменту Україна має перераховувати доходи з мінеральних ресурсів у фонд. Очевидно, після його створення. Проте жодні конкретні строки в документі не окреслені.

В останньому, 11 пункті угоди, йдеться, що уряди Сполучених Штатів та України зобов’язуються негайно приступити до проведення переговорів щодо угоди про фонд. Тобто юридичні моменти потребуватимуть ще якогось часу. Окрім того, функціонування фонду потребуватиме також законодавчих змін.

"Щоб реалізувати саму ідею з фондом, то як мінімум потрібно змінити Податковий кодекс в частині ренти, змінити Бюджетний кодекс в частині розподілу ренти/дивідендів, змінити річний бюджет, найімовірніше змінити корпоративне законодавство, і навіть (тут залежить від деталей угоди) законодавство щодо приватизації в частині заборони на стратегічні напрямки. І сам фонд теж потребує окремого законодавства, хоча б рамкового. Це ще та задача буде", – коментує заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

До речі, угода про фонд уже повинна буде проходити ратифікацію в українському парламенті. Чи варто очікувати дзеркальний крок від Конгресу США – невідомо. Але з ратифікацією документів останнім часом там були проблеми – у Сенаті не могли назбирати необхідні дві треті голосів.

США заходить на окуповані українські землі?

NBC News повідомили, що РФ запропонувала США угоду щодо корисних копалин на окупованих територіях України. Варіанти, які Росія спеціально готувала до обговорення з офіційними особами США, включали сценарії, які могли б надати адміністрації Трампа доступ до корисних копалин у Донецьку та Запоріжжі.

Навряд чи Сполучені Штати підуть на це офіційно, адже це легітимізуватиме окупацію, насильство та право сили замість сили права. Проте з огляду на неоднозначні заяви, які робить нова адміністрація США, а також зацикленість на ґешефтах, не можна виключати варіант, що американці через фірми-прокладки таки отримають доступ до українських покладів, окупованих Росією.

Наприклад, родовище рідкоземельних металів – ітрієвих лантаноїдів, які так цікавлять США, що могло би позмагатися з родовищами в самих Сполучених Штатах чи в Китаї, розташоване на території тимчасово окупованого Приазовʼя. Тобто, щоб займатися розробкою руд, потрібно або звільняти ці території, або ж проводити оборудку з Росією, не виключено, що в партнерстві з Китаєм.

Невідомо чим закінчаться потуги Дональда Трампа в питанні урегулювання російсько-української війни, яка триває вже 11 років. Проте можна припустити, що вони остаточно змінять світопорядок, усталений після Другої світової війни.

Руйнуватися він почав ще в середині 90-х, коли російські танки стирали в труху Грозний та інші міста бунтівної Ічкерії. Наступним серйозним ударом по світопорядку став напад на Грузію 2008 року. Уже 2014-го жертвою імперських амбіцій РФ стала Україна. А все тому, що непокаране зло повертається злішим.

Схоже всерйоз карати Росію за зло, яке вона десятиліттями несе світові, сучасні гегемони не збираються. США вже голосують на Генасамблеї ООН в унісон з росіянами та їхніми союзниками, а ще обговорюють можливість зняття санкцій з РФ. Тому питання, що має не сходити з порядку денного – хто наступний?

У полі інтересів Росії уже давно перебуває Сувальський коридор. Чи готове НАТО, про яке, за словами Трампа, Україна може забути, дати відсіч агресору? Російські ракети та безпілотники вже падали на території країн-членів НАТО без жодних наслідків.

Нинішня адміністрація Сполучених Штатів дала чітко зрозуміти, що проблеми Європи мають вирішуватися Європою, а в них "є чудовий, великий океан між деякими проблемами". Що ж, так і зафіксуємо.