Торговельна війна імені Дональда Трампа. Причини та наслідки

Автор: Владислав Недашківський

Фондовий ринок США втратив уже $4 трлн, долар впевнено валиться до своїх мінімумів, а інвестори обирають безпечніші валюти – швейцарський франк та японську єну.

Ні, це не черговий Чорний понеділок в історії Сполучених Штатів. Це цілеспрямована торгова політика президента Дональда Трампа, який вже понад 50 днів свого другого терміну перебуває на посаді. Точніше її наслідки.

"America first!", – наголошує Трамп у всіх своїх промовах, у кожному дописі в соціальних мережах. Проте наразі схоже, що Америка насамперед втрачає, а не знову стає великою, як задумувалося.

У передвиборчій кампанії Дональд Трамп спирався зокрема на підтримку бізнесменів, які стабільно посідають передові позиції у списках найбагатших людей планети. І зараз у них є всі підстави нервувати через перемогу свого кандидата.

Мільярдери, що підтримали Трампа, втратили $209 млрд, а ринкова вартість їхніх компаній знизилася на $1,39 трлн. Найбільше дісталося Ілону Маску – він "схуднув" на $148 млрд. Зате отримав бензопилку та пост очільника Департаменту урядової ефективності (DOGE).

Війна коштує дорого, навіть якщо це торговельна війна. І платити за неї доведеться всім – від Ілона Маска та інших мільярдерів до пересічного виборця Республіканської партії, який тепер з боєм купує десяток яєць за $10 та в перспективі може залишитися без медичного страхування.

БізнесЦензор відслідковував стрімкий розвиток нової торговельної війни, розв’язаної Дональдом Трампом. Тож розповідаємо все, що треба знати.

Наша MAGA гарна й нова

Ситуація, що склалася наразі у світовій торгівлі – це продовження економічної політики Трампа часів його першого пришестя до Овального кабінету. Ця політика стала частиною ширшої стратегії "Америка передусім" (America First), спрямованої на захист внутрішнього виробництва, скорочення торговельного дефіциту США та повернення робочих місць у країну.

Важіль, що використовує Трамп – мита на імпортну продукцію, передусім з Китаю, а також з Канади, Мексики та Європейського Союзу.

Ще під час передвиборчої кампанії 2016 року, основним гаслом якої стала фраза Make America Great Again (Зробімо Америку великою знову. – Ред.), що є калькою рейганівського гасла 1980-х років, Трамп обіцяв боротися з "несправедливими" торговими практиками, які, на його думку, шкодили американській економіці.

Він ще тоді критикував глобалізацію, багатосторонні торговельні угоди та країни, які, на його переконання, використовували різні маніпуляції для отримання переваг. Під ударом економічної частини трампівської MAGA майже 10 років тому опинився насамперед Китай, коли торговий дефіцит між країнами у 2017 році досяг $375 млрд.

Окрім того, КНР – один із найбільших зовнішніх тримачів державного боргу США, який на початок 2025 року перевищував $36 трлн. І, відповідно до останніх тенденцій, розмір держборгу Сполучених Штатів зростає приблизно на $1 трлн щоквартально (100-120 днів).

Ця тема може бути особливо близькою Трампу, адже в період з 1991 до 2014 року процедури банкрутства стосувалися шести його компаній. США ж за свою історію жодного разу не оголошували дефолт, і Дональду Трампу в 78 років точно не хотілося би стати першим американським президентом, тим паче від Республіканської партії, якому доведеться йти на такий крок. Звідси ізоляціонізм і перегляд видатків, як, наприклад, сталося з програмами USAID.

Читайте також: Не грантожерами одними. Десятки важливих проєктів в Україні під загрозою без допомоги USAID

Річ у тім, що згідно з прогнозами аналітиків у період 2025-2027 років може вибухнути нова світова війна. Головними супротивниками стануть США та Китай – перша та друга економіки світу. Основний театр бойових дій припадатиме на Індо-Тихоокеанський регіон. Саме тому Сполучені Штати наразі йдуть на немислимі поступки Росії, яка осідає Україну. Пріоритетна задача кабінету Трампа – відтягнути Москву від Пекіну.

Поки невідомо, чи виходить, але видно, що зі своїми союзниками США вже встигли серйозно посваритися. Насамперед ідеться про Канаду, яку Трамп агресивно закликає стати 51-м Штатом, обкладаючи немислимими митами.

"Нові тарифи повертають США в епоху часів Другої світової війни, коли мита були головним інструментом економічної політики. Відтоді світ визнав, що вільна торгівля краща для загального добробуту та процвітання, і став використовувати тарифи не повсюдно для поповнення скарбниці, а точково для усунення тимчасових перекосів у торгівлі", – пише BBC.

Суть тарифів Трампа

Міністр фінансів США Скотт Бессент раніше пояснював тактику запровадження мит, під які потрапили сусіди Сполучених Штатів – Канада та Мексика, а також Китай. США використовуватимуть їх у три способи:

• перший – для виправлення "несправедливої торговельної практики". Це ж, переконані в Овальному кабінеті, має відродити американську промисловість. Поки, завдяки замовленням з України, вивести в лідери вдалося ОПК – американьскі компанії-виробники зброї нарази чи не єдині, які показують шалене зростання на біржі;
• другий – збільшити надходження до бюджету. Нині не дуже працює, враховуючи, що Канада може вирубити світло Східному узбережжю США в будь-який момент, а мільйонери втрачають гроші;
• третій – мита стануть важелями впливу на інші держави замість санкцій. Сумнівно, бо китайці вже заявили, що готові до будь-якої війни та програвати її не збираються.

Загалом же Трамп обклав митом імпорт товарів на $1,5 трлн на рік. Майже на весь імпорт із Канади та Мексики він запровадив тариф у 25%, а імпортний податок на китайські товари підняв удвічі – до 20%.

Канада дзеркально запровадила мита на понад $100 млрд американського імпорту. Бізнеси забирають з полиць американські товари та закликають купувати канадське. А прем’єр Онтаріо Даг Форд узагалі каже про жорстку відповідь. Він обіцяє встановити 25% надбавку на електроенергію, яку Онтаріо постачає до США.

"Ми не вагатимемося і можемо взагалі просто вимкнути їм світло. Ми маємо зробити так, щоб Америка відчула цей біль", – зазначив він.

Дональд Трамп оголосив, що Канада "опустилася настільки низько, що використовує електрику, яка впливає на життя безневинних людей, як відповідь на мита США".

"Вони заплатять за це таку ціну, що про це читатимуть у книгах з історії ще багато років", – обіцяє американський президент, додаючи, що заблокує канадський автопром. Він також збільшує мита на всю канадську сталь та алюміній до 50%.

Хоча вже ввечері 11 березня градус напруги знизився. Запроваджувати надбавку на електроенергію канадці роздумали, а заходи, щоби потрапити в книги з історії американці поставили на паузу.

Тим часом Китай застосував тарифи до 15% переважно на американську сільськогосподарську продукцію.

"Якщо війна – це те, чого хочуть США, чи то тарифна війна, торгова чи будь-який інший тип війни, ми готові боротися до кінця", – наголосили в китайському посольстві у Вашингтоні.

Економісти попереджали Дональда Трампа, що його рішення можуть підірвати американську економіку та розігнати інфляцію всередині країни, яка в січні 2025 року вже прискорилася до 3%, оскільки мита, по суті, оплачуватимуть споживачі в США.

Дослідницький центр Budget Lab при Єльському університеті підрахував, що нові тарифи Трампа обійдуться кожній американській сім’ї в $1,5-2 тис. на рік. Економіка ж недорахується близько $100 млрд на рік, а інфляція збільшиться ще на 1%. Насамперед здорожчають харчі, електроніка, одяг та автомобілі.

Узагалі Дональд Трамп доручив своїй адміністрації підготувати тарифні пропозиції до 1 квітня. За його словами, всі вони почнуть діяти вже 2 квітня. Хоча відомо, що під 25% мита потраплять постачання сталі та алюмінію в США з усіх країн світу, зокрема європейських виробників. Це, а також ситуація в Україні, змушує країни Європи переглядати свої стосунки зі Сполученими Штатами.

"Саме в Європі Трамп збирається відкрити наступний фронт торговельної війни. Він у загальних словах пообіцяв обкласти митами і німецькі автомобілі, й інший імпорт, але поки що ніяких конкретних рішень не озвучував. Трамп обіцяє дзеркальні мита на всіх, хто обкладе імпортними митами американські товари", – зазначає BBC.

Загалом, коли запроваджуються мита на іноземні товари, вітчизняний виробник має почуватися краще. Але це в теорії, бо на практиці все навпаки. Конкуренція за таких умов викривляється, а товари та послуги від власного виробника стають гіршими, ніж пропонує імпорт. Моментальний ефект від запровадження мит – зростання цін на товари, що імпортуються з країн, до яких мита були застосовані. Чи варто казати, що той же iPhone виготовляється в різних країнах, включно з Китаєм?

Власне тому США так наполягають на угоді щодо мінеральних ресурсів з Україною. У нас є величезний потенціал, що може задовольнити американський попит на критичні ресурси. Зокрема щодо германію і галію.

Читайте також: Угода про корисні копалини України: що передбачає та що ми отримаємо

Свого часу Китай майже поставив на коліна всю оборонну промисловість США, обмеживши експорт лише двох металів. КНР змогла сконцентрувати у себе близько 80% світового видобутку цих копалин. Україна ж була на третьому місці в світі з виробництва галію та германію.

Читайте також: Питання на трильйони доларів. Скільки коштують ресурси України, та чому ними цікавляться американці

Окрім того, варто розуміти, що країни, які отримали мита від Трампа, шукатимуть інші ринку збуту. І водночас вони потребуватимуть нових постачальників продукції замість американської, адже вже встигли застосувати дзеркальні мита до США. Перед українською металургією, адже насамперед мита крутяться навколо алюмінію і сталі – стратегічних ресурсів оборонного комплексу, а також українською агропродукцією відкривається вікно можливостей.

На даному етапі складно прогнозувати вплив торговельної війни, вчергове розв’язаної Дональдом Трампом, але Україна має на повну скористатися її наслідками для захисту власного інтересу. Той же експорт яєць, за які американці буквально б’ються, з України у січні 2025 року зріс на 92,7%.

***

Торговельна війна перебуває в активній фазі: нові мита вже діють, країни-партнери відповідають контрзаходами, ринки ж опинилися в зоні турбулентності через невизначеність.

Трамп, може говорити про перемогу такої політики, наголошуючи на поверненні робочих місць у США, але червоний колір біржових котирувань наразі красномовніший за будь-які аргументи MAGA. Той же Китай, проти якого був направлений основний удар, поки що показує стійкість. Ситуація з тарифами щодо Канади взагалі змінюється ледь не щогодини – Трамп мита то збільшує, то зменшує, то взагалі скасовує своїми дописами в соцмережах.

До 2 квітня лихоманка на ринках точно продовжуватиметься. Бо саме тоді Трамп обіцяє вдарити по канадському автопрому.

Це не означає, що Канада або ж Мексика не шукатиме способи протидіяти хаотичній політиці нового резидента Білого дому. Враховуючи, що нещодавно Дональд Трамп надав автовиробникам звільнення від 25% мит на імпорт з Канади та Мексики строком на один місяць, за умови дотримання ними чинних правил зони вільної торгівлі.

А все тому, що мита Трампа створюють значні труднощі для автовиробників, оскільки виробництво американських машин відбувається у трьох країнах (Мексика, яка є великим центром виробництва для Ford; Канада, що має заводи General Motors; і Китай), а комплектування часто перетинає кордони Північної Америки кілька разів, перш ніж стати частиною готових американських машин.

Торговельна війна імені Дональда Трампа напряму позначатиметься на Україні та російсько-українській війні, яку американці мріють зупинити в тій чи іншій формі до Великодня – 20 квітня. Адміністрація Трампа вже розглядає можливості зняття санкцій з Росії, а також купівлі та перезапуску газогону "Північний потік-2", щоби підсадити Європу вже на власну газову голку. Але боротьба триває.