"Торговельний безвіз" з ЄС добігає кінця. Що буде далі?

Автор: Владислав Недашківський

У червні 2022 року, коли звичні для українського експорту логістичні шляхи морем були заблоковані Росією, Україна отримала по суті вільний доступ до ринку Європейського Союзу. Тоді був запроваджений так званий "торговельний безвіз" – режим автономних торговельних заходів (Autonomous Trade Measures, АТМ), який передбачає тимчасове скасування мит, квот та інших бар’єрів на постачання української продукції до ЄС.

Цей режим спрощує доступ українських товарів, зокрема сільськогосподарської продукції, до європейського ринку, сприяючи зростанню експорту та валютних надходжень. За два роки дії "торговельного безвізу" Україна отримала близько 50 млрд євро доходів від експорту до ЄС, а частка ЄС в українському експорті сягнула 57% у 2024 році.

Дію режиму продовжували щорічно, але не цього разу. В Європейській комісії заявили, що більше не пролонгуватимуть АТМ, тож уже з 6 червня 2025-го торговельні стосунки між Україною і Європейським Союзом повернуться до довоєнних умов. Тобто до умов Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA), яка була встановлена Угодою про асоціацію, підписаною у 2014 році.

За словами заступника міністра економіки – Торгового представника України Тараса Качки, через повернення до ринкових умов торгівлі вітчизняні експортери можуть втратити приблизно 2,9 млрд євро річного доходу. Аграрний комітет Верховної Ради оцінює втрати валютного виторгу на рівні 3,3 млрд євро. Негативний внесок у зростання ВВП України складе -0,98%.

Ідеться насамперед про певні категорії товарів – зерно, мʼясо, мед, кукурудзу тощо. Для решти товарів, де експорт не перевищує митні квоти, що діють у межах Угоди про асоціацію з ЄС, наслідки не передбачаються.

Водночас, за даними Євростату, сума експорту, що підпадає під квоти минулоріч сягала 5,4 млрд євро. Понад 85% із цих товарів припадали на зернові (кукурудза, пшениця), цукор, м’ясо птиці.

22 травня Європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які мають запрацювати вже з 6 червня. Ці заходи мають забезпечити плавне повернення до ринкових стосунків між Україною і Євросоюзом.

"Тепер ми не шукаємо щорічного продовження АТМ, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому зосереджуємося на Поглибленій і всеосяжній зоні вільної торгівлі. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус", – пояснив речник Єврокомісії Балаж Уйварі.

Читайте також: Молочники про втрату "торговельного безвізу": Маємо знайти компроміс з ЄС, або знову скотимося до статусу сировинної держави

Усе впирається в статтю 29 Угоди про асоціацію

"Єврокомісія ще в травні минулого року попередила, що "торговельного безвізу" більше не буде, натомість вони сконцентруються на оновленні торговельної частини Угоди про асоціацію.Тому я б не назвала це різким поворотом. Просто, всьому українському АПК хотілось вірити, що ми й надалі матимемо необмежений доступ до ринку ЄС, хоча по факту потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію", – розповіла в інтерв’ю виданню Latifundist голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко.

Ідеться про 29 статтю Угоди. Вона визначає умови роботи Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі. Зокрема, ця стаття надає можливість застосовувати захисні заходи в торгівлі між сторонами, якщо імпорт певних товарів завдає або загрожує завдати серйозної шкоди економіці однієї зі сторін.

Наплив української агропродукції, насамперед зерна, викликало невдоволення фермерів із Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини та Болгарії. Акції протесту європейських фермерів призвели до того, що АТМ у 2023 році продовжували з поправкою на тимчасову заборону імпорту української пшениці, кукурудзи, сої та соняшника до п’яти країн на східному кордоні ЄС. Ще для низки товарів запровадили механізм "екстреного гальмування" імпорту. Це м’ясо птиці, яйця, цукор, овес, крупи, кукурудза та мед.

"Найболючіший момент полягає в тому, що ми повертаємося не просто до квот на сім товарних груп, які є в АТМ, а до умов Поглибленої й всеосяжної зони вільної торгівлі. Нею передбачено близько 30 квот. До пшениці, кукурудзи, цукру додається томатна паста, молочна продукція, етанол, свинина, яловичина... Після 5 червня у нас буде набагато більше обмежень", – каже Олександра Авраменко.

Україна ще 2021 року подала заявку на перегляд 29 статті Угоди, як і передбачається відповідним пунктом у ній. Це мало б відбутися 2022-го, але через початок повномасштабної війни не відбулося. До питання не поверталися, поки працювали АТМ. Наразі ж воно актуалізувалося. Перемовини щодо перегляду умов торгівлі тривають.

Зберегти баланс, який вибудувався між Україною і ЄС протягом 2023-2024 років, намагатимуться до 5 червня або ж у найкоротші терміни після цієї дати.

"Очевидно, що зараз це є предметом дискусії, яким чином зберегти цю збалансовану торгівлю. Наш підхід, щоб залишити умови торгівлі такими, як вони є щонайменше зараз, можливо, навіть більш вільними, але при цьому контрольованими. Побачимо, що буде – не забігатиму наперед. Ми достатньо конструктивно працюємо з Європейською Комісією, але очевидно, що це буде комплексне рішення по всіх нюансах", – каже Тарас Качка.

Хоч якісь подробиці щодо можливих змін з’являються у вигляді інсайдів, адже перебіг перемовин не розголошують. Одним із таких інсайдів поділився голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, новини погані.

"По-перше, річні квоти безмитних поставок хочуть поділити на 12 місячних квот. Тобто якщо раніше в залежності від товарної позиції безмитне постачання могло припинитись у березні, червні, серпні чи жовтні, то тепер "лічильник" може включатись щомісяця, а стоп-кран – обмежувати поставки умовно 3, 5 або сьомого числа відповідного місяця. На перший погляд нібито просто арифметика, однак укладання і виконання контрактів точно стане складнішим та більш нервовим", – каже він.

До речі, депутати аграрного комітету Верховної Ради під час зустрічі з депутатами Європарламенту 15 травня заявили, що європейські імпортери вже відмовляються від контрактів з Україною та переорієнтовуються на інших постачальників.

"По-друге, скоротять самі квоти. Найбільшого удару зазнають виробники кукурудзи, для яких квота у річному вимірі скоротиться до 650 тис. тонн. Для порівняння, торік в Європу відвантажили понад 14 млн. тонн, тобто безмитної торгівлі практично не буде.

Квота на цукор скоротиться більш ніж удвічі – до 40,7 тис. тонн. Торік загальний експорт солодкого товару встановив рекорд цього століття – майже 750 тис. тонн, з яких близько 40% поставлені до держав ЄС. 2024-го ми достроково вибрали річну квоту у 262,6 тис. тонн, до 5 червня могли розраховувати на безмитні 109 тис. тонн. Обмежень зазнає і інша продукція – мед, м’ясо птиці", – додає Гетманцев.

Голова фінансового Комітету нагадав, що аграрна галузь – наш основний експортер, частка якого в загальних обсягах складає близько 60%. Тому обмеження позначаться на її фінансовому стані та можливостях.

"Для українського аграрного експорту дуже важливий саме європейський ринок. Минулоріч ми стали третім постачальником сільськогосподарської продукції до Об’єднання, пропустивши попереду тільки Бразилію (17,1 млрд євро) і Велику Британію (16,6 млрд євро), та випередивши США (12,0 млрд євро) і Китай (10,0 млрд євро). Торік поставки української аграрної продукції до ЄС принесли нам 13,1 млрд євро", – наголошує Данило Гетманцев.

Нові умови торгівлі після завершення "торговельного безвізу" за оцінками експертів можуть коштувати нам 3,5 млрд євро в річному вимірі.

"Доволі відчутний удар – у 2025 році весь місячний товарний експорт становить у середньому 2,9 млрд євро, і компенсувати такі втрати аграрного експорту на інших ринках практично нереально", – резюмує нардеп.

До речі, Україна може використовувати 29 статтю для захисту власного ринку, проте це малоймовірно через великий торговий дефіцит – імпорт перевищує експорт майже удвічі. За даними Євростату, Європейський Союз експортував в Україну товарів на 42,8 млрд євро, а імпортував на суму 24,5 млрд євро.

Чому "торговельний безвіз" не продовжують

Цей режим запроваджувався у 2022 році, як екстрений для підтримки української економіки, що опинилася в екстремальних умовах. Нагальним тоді стояло питання вивезення українського збіжжя через так званий "коридор солідарності", адже морські порти України перебували в блокаді.

"По товарах, які нам найцікавіші та найчутливіші, автономні торгові заходи дуже допомагали не лише з точки зору доступу на ринок, а й з точки зору транзиту. Це було актуально до 2023 року, коли не працювали наші порти. Зараз порти працюють, і весь експорт, який іде в бік третіх країн, іде з наших портів, тому в нас немає навантаження транзитного. Відповідно, ці автономні торгові заходи, які допомагали транзитуватися, зараз вже не такі актуальні", – пояснює заступник міністр економіки – Торговий представник України Тарас Качка.

Хоча питання "торговельного безвізу" більшою мірою політичне. І не останню роль у ньому зіграли протести фермерів. Та ж Польща наполягає на захисті власного ринку. Польський прем’єр Дональд Туск нещодавно заявив, що разом зі своїми міністрами проводив кампанію за те, щоб ЄС відмовився від механізму, який лібералізував торгівлю з Україною.

"Коли ми виграли вибори, одним із наших перших рішень було домогтися негайного виправлення механізму ATM для запровадження деяких квот, але це був лише початок. Пізніше я разом зі своїми міністрами розпочав кампанію за те, щоб ЄС відмовився від механізму ATM, який лібералізував торгівлю з Україною. І ми його отримали – з 5 червня цього механізму не буде. Ми повертаємося до довоєнної ситуації, коли йдеться про прикордонні правила", – сказав він.

Туск наголосив, що уряд Польщі хоче допомогти Україні у війні, але не коштом польських виробників, особливо фермерів. Він запевнив, що уряд піклуватиметься про польські економічні інтереси, навіть якщо вони конфронтують з українськими інтересами.

Найбільшими імпортерами української продукції в ЄС є Польща та Румунія. Ці країни мають сумарно близько 24% українського експорту. Також у десятку країн-імпортерів входять Іспанія, Нідерланди, Німеччина, Італія, Франція, Угорщина та Чехія.

Нещодавно в Румунії закінчилися вибори президента, у Польщі вони ще тривають – другий тур запланований на 1 червня. У перегонах в обох країнах кандидати спиралися зокрема на антиукраїнську риторику. Угорщина теж не особливо відзначилася в любові до України. Її шпигуни працювали на Закарпатті, зокрема вивчаючи питання, як поводитимуться місцеві мешканці, якщо угорські війська зайдуть у регіон. Тому політики в "торговельному безвізі" не менше, ніж економіки.

Президент Українського Клубу Аграрного Бізнесу (УКАБ) Алекс Ліссітса звертає увагу, що в дискусії між Європейським Союзом і Україною багато емоцій і мало фактів.

"Україна нічим не нашкодила якимось тамтешнім фермерам. Світові ціни на зернові встановлюються не в Німеччині чи Польщі, їх встановлює глобальний ринок. Якщо подивитися, на ціни, які встановлюються на європейському ринку, – цукор і цукровий буряк, так от Україна допомогла європейцям отримати величезну кількість цукру за низькою ціною. У такий спосіб ми стабілізували європейський ринок. Якщо ж подивитися на ціни на цукровий буряк, які виробляються в Євросоюзі, то за останні роки вони зросли в деяких випадках на 300%. Коли ж виходять польські міністри, фермери та розказують, що український цукор завалив усю Європу і ми нічого не можемо зробити, то це емоції", – розповів він в інтерв’ю NV.

Ситуація навколо "торговельного безвізу" має стати для України уроком на шляху інтеграції до Європейського Союзу. Уже очевидно, що питання сільського господарства стане каменем спотикання на перемовинах щодо вступу в ЄС. Тому шукати точки дотику потрібно вже зараз, чим, власне, і може стати перегляд умов 29 статті Угоди про асоціацію. Легко не буде.