Молочники про втрату "торговельного безвізу": Маємо знайти компроміс з ЄС, або знову скотимося до статусу сировинної держави

Автор: Юлiя Далецька

Молочний бізнес України попереджає про необхідність компромісу з Європейським Союзом після завершення дії автономних торговельних заходів 5 червня. Повернення до умов до 2022 року можуть боляче вдарити по галузі та бізнесу загалом.

Після початку повномасштабної війни у 2022 році Європейський Союз скасував мита на імпорт української продукції та запровадив автономні торговельні заходи (АТМ). Їхню дію Брюссель оновлював щороку. Чинні домовленості спливають 5 червня, і ЄС чітко дав зрозуміти, що продовження "торговельного безвізу" не буде, тож Україна може повернутися до умов, передбачених Угодою про асоціацію України з ЄС.

Повернення квот та мит на українську аграрну продукцію завдасть негативного удару по економіці країни – бюджет може втратити до 3,5 млрд євро на рік.

Київ та Брюссель проводять переговори щодо майбутніх торговельних умов. Утім, станом на зараз офіційної інформації щодо цього досі немає.

"БізнесЦензор" поспілкувався з виконавчим директором Спілки молочних підприємств України Арсеном Дідуром про очікування бізнесу та можливі наслідки закінчення дії АТМ для вітчизняної молочної галузі.

5 червня має закінчитися дія автономних торговельних заходів з Європейським Союзом, так званий "торговельний безвіз". Що це означає для молочного сектору України?

Молочна галузь розраховувала на продовження безмитної торгівлі. Для нас це дуже важливо. Основна причина – це те, що на ринках, де ми були присутні до початку повномасштабної війни, ми програвали конкуренцію через дорожчу логістику.

Наприклад, для того, щоб машина з сиром доїхала до Казахстану – через Туреччину, Кавказ та поромом через Каспій – витрачається близько $15 тис. Для аналогічної білоруської чи російської продукції витрати на логістику становлять $2-6 тис. – тобто вона втричі дешевша.

Наші підприємства досі частково працюють на той ринок для підтримки своє присутності, але часто у збиток. Тоді як ринок Європи – це коротка, дешевша та більш зрозуміла логістика.

Європейський ринок для нас дуже важливий, і за три роки наші молочні підприємства його активно освоювали. І йдеться не лише про біржові продукти, які туди історично експортувалися – суха сироватка, казеїн, масло, сухе молоко. А й продукти, які продаються на B2C. Це і згущене молоко, і сири (кисломолочний, плавлений, твердий).

Читайте також: "Найгірший сценарій": У Мінекономіки визнали можливість зупинки "торговельного безвізу" з ЄС із 6 червня

Припинення безмитної торгівлі та повернення до роботи в умовах Угоди про асоціацію України з ЄС, де є квоти, або великі мита, дуже болісно вдарить по молочному експорту.

Хтось каже, що ЄС попереджав Україну про це ще рік тому, коли востаннє продовжували АТМ. І нам потрібно було зосередитися на внесенні змін до Угоди про асоціацію. Але всі наші зусилля і зусилля урядової переговорної групи були направлені на продовження торгового безвізу, які, напевно, не увінчалися успіхами.

Це вдарить не лише по молочному експорту. Також великого удару зазнають постачальники сировини, тому що доведеться знижувати ціни, щоб була можливість продавати продукцію на інші ринки, де цінова пропозиція набагато менша, а логістика дорожча.

Які ви бачите сценарії розвитку подальших торгових відносин з ЄС? Чи будемо ми далі намагатися експортувати туди свою продукцію?

Я вважаю, що Мінекономіки і Мінагрополітики наразі мають зосередитися на відстоюванні перед ЄС кожної категорії товарів окремо. Тому що є продукти, які не чутливі для європейців. І тут потрібно вже домовлятись.

Щодо молочки, то ми, як асоціація, зробили все, щоб у наших перемовників була тверда позиція. Ми підписали всі необхідні меморандуми, були листи від наших польських колег та Європейської молочної асоціації на підтримку продовження чинних умов.

Якщо говоримо про роботу в умовах Угоди про асоціацію, як було до запровадження АТМ, то ми впираємося у 29 статтю, де розписані повністю групи товарів, мита і квоти. Вона стосується всього аграрного сектору загалом.

Тому міністерствам і перемовникам потрібно пройтися по кожній галузі окремо, щоб сприяти подальшому аграрному експорту. Ми маємо надію, що вони вже працюють над змінами в 29-ту статтю. І що, зокрема, для молочки умови будуть покращені.

Читайте також: Українські молочники готують експортерів до роботи з ЄС у нових умовах

Український молочний бізнес зараз якось готується до призупинення АТМ? Чи поки сподіваються на винятки для галузі?

Надія помирає останньою. Тому ми все ж таки сподіваємося на наш уряд: що він відстоїть інтереси, якщо не в цілому всього аграрного експорту, то хоча б окремих підгалузей.

Але якщо розглядати негативний сценарій повернення до тих умов, які були до початку повномасштабної війни, то під особливий ризик, підпадають сухе молоко та вершкове масло.

Зокрема, квоти для сухого молока становлять 5 тис. тонн на рік, для вершкового масла – 3 тис. тонн. Повернення до цих умов призведе до зменшення об’єму експорту в 5 разів.

Ці два продукти, в принципі, тримають ціну на сировину у межах 90-100% від середньоєвропейської. Що дало можливість нам, попри війну, збільшувати промислове поголів'я та виробництво молока.

Якщо ми будемо повертатися на інші країни, і на внутрішній ринок, який через війну є менш платоспроможним, то це насамперед вплине на виробників молочної сировини. Ціну на неї доведеться суттєво знижувати.

Виробники поки мають запас міцності, але чи буде це стимулом для того, щоб збільшувати виробництво молока? Це питання.

До того ж переробні заводи матимуть "довші гроші". Ми зараз і так всередині країни отримуємо гроші з великою затримкою через відстрочки від ритейла. А якщо буде продаж на інші ринки, куди продукція поставлятиметься довше, і розрахунок за неї буде пізніший – це відіб’ється на фінансовій ліквідності підприємств.

Ви згадували про діалог з європейськими колегами, зокрема поляками і Європейською молочною асоціацією. Вони не бачать негативних наслідків для себе, якщо дія АТМ буде продовжена?

Європейські молочники вважають, що вільна торгівля робить обидві сторони конкурентнішими. Вона змушує рухатись у бік кращої якості нових продуктів.

Але загальна політична позиція щодо руху України в ЄС і експорту української продукції викликає незадоволення у фермерів інших категорій – кукурудза, мед, м’ясо птиці тощо.

Вони закликають свої уряди вводити запобіжні бар'єри для українських товарів, щоб не зруйнувати ту модель, яка в них є.

Читайте також: Українські молочники закликали Єврокомісію продовжити дію автономних торговельних заходів

На мою думку, та бізнес-модель, яка є в Європі – не так ринкова, як соціальна. Вона дотаційна. Європейська модель орієнтована на те, щоб саме невеликі фермерські господарства і середній клас були основним джерелом підприємництва.

Тому у випадку з Україною маємо зіткнення двох моделей: ринкової та інтенсивної, яка є в нас за рахунок великих господарств, площ та великих ферм; та класичної європейської – з невеликими господарствами.

Середня промислова ферма в Україні (яка формує половину сировинної бази) має близько 300 голів худоби. Найбільша ферма у Данії – 70 голів, середня польська ферма – 20-30 голів. Маленькі ферми є більш залежними від державної підтримки.

Наша ж модель ближча до американських аграрних підприємств. Але маємо те, що маємо. У будь-якому разі політично ми об'єднуємося з Європейським Союзом. Наша ціль – стати членом ЄС, тому повинні знайти компроміс.

Що може стати таким компромісом?

Головний компроміс може полягати в аграрній переробці. Не виробництві, а саме переробці, де випускається продукція з доданою вартістю. Переробка у Європі достатньо ефективна, навіть десь ефективніша за нашу. Тому вважаю, що Європі не варто створювати штучні перепони для руху української продукції переробки на їхні ринки. Тут має зберегтися торговельний безвіз.

І наш уряд – профільний міністр аграрної політики Віталій Коваль, і торгпред та заступник міністра економіки Тарас Качка повинні на цьому сконцентруватись, це має бути їхнім основним завданням – продукція переробки.

А чи вплине завершення дії АТМ на частку імпорту молочної продукції в Україні? Чи все ж таки збільшиться пропозиція українського виробника?

Із 5 червня ми побачимо погіршення умов для українського експорту в Європу. Погіршення умов для поставок європейських товарів в Україну немає. Для них нічого не змінюється.

Зрозуміло, що втрата частини європейського ринку, а саме скорочення поставок десь втричі, матиме вплив на ціни, за якими переробні заводи контрактуються з виробниками молока.

Ясно, що впродовж певного періоду, десь до пів року, така ситуація може створити більш конкурентну пропозицію на внутрішньому ринку. Але це за собою потягне тенденцію до зменшення поголів'я та скорочення інвестицій у виробництво молока.

І через рік ми цю конкурентну перевагу повністю втратимо. Її можна буде зберегти – завдяки державній підтримці. Наприклад, компенсації зниження ціни виробника, але я в це мало вірю.

Читайте також: На шляху до ЄС український молочний сектор акцентує увагу на розвиток сімейних ферм, – СМПУ

Тож, ми можемо знову відкотитися до рівня 2017 року, коли втратили майже 50% тваринництва у порівнянні з 1991 роком. Через те, що ціна в договорах між виробниками і переробниками не стимулювала ні до якості молочної сировини, ні до її кількості. Ми експлуатували те, що залишилось.

Тому зараз держава повинна розуміти ці ризики та зберегти експорт продукції з доданою вартістю на європейський ринок.

Припинення дії АТМ для рослинництва буде не таким критичним. У нас ефективно працює зерновий коридор, через який спокійно експортується зерно. А по продукції з доданою вартістю, по переробній продукції, втрата безмитної торгівлі вдарить сильно.

Тому уряд має виконати свою роботу, щоб ми не відкотились до статусу сировинної держави, яка працює лише в напрямку Азії та Африки, втративши свій потенціал. Молочні асоціації для цього зробили все можливе.