40% молочної продукції в Україні може не відповідати вимогам до якості, – голова СМПУ Арсен Дідур

Автор: Владислав Недашківський

21 липня 2025 року президент Володимир Зеленський підписав указ №538/2025 про запровадження мораторію на перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу. Основна мета рішення – захистити права підприємців і створити сприятливий бізнес-клімат в умовах воєнного стану.

21 липня 2025 року президент Володимир Зеленський підписав указ №538/2025 про запровадження мораторію на перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу. Основна мета рішення – захистити права підприємців і створити сприятливий бізнес-клімат в умовах воєнного стану.

Проте у цього рішення є і зворотна сторона – під мораторієм опинилися і необхідні заходи контролю. Насамперед щодо якості харчових продуктів. Держпродспоживслужба призупинила планові перевірки виробників і реагує, лише коли отримає відповідну скаргу від споживача.

Це своєю чергою призводить до зростання частки фальсифікату, передусім на ринку молочних продуктів, де ця проблема й так стоїть гостро. Наприклад, в останні роки навіть у найбільших українських мережах супермаркетів продають несправжнє вершкове масло. Навіть без мораторію на перевірки з цим було складно боротися.

До того ж, виробники фальсифікатів опиняються у вигідніших умовах, ніж добропорядний бізнес. Це викривляє конкуренцію та загрожує банкрутством підприємствам, що працюють за всіма правилами.

БізнесЦензор поспілкувався з виконавчим директором Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсеном Дідуром щодо ситуації, яка склалася на ринку, чим це загрожує як підприємцям, так і споживачам молочних продуктів та що потрібно зробити, щоби покращити становище.

– Поясніть, будь ласка, суть проблеми, яка виникла через мораторій на планові перевірки Держпродспоживслужби, і що це означає для галузі?

– На ринку зараз спостерігається засилля фальсифікату. Наприклад, коли на упаковці пишеться одне, а по факту – це геть інший продукт. Скажімо, людина купує сир, а отримує натомість сирний продукт, або спред замість вершкового масла. Це призводить до перекосів на ринку.

Зрозуміло, що купівельна спроможність у людей зараз дуже низька. І різного штибу недобросовістні ділки цим користуються, пропонуючи неякісний продукт. Намагаючись зекономити, люди його купують. Іноді коштом свого здоров’я.

Щоб такого не було, відповідні служби мають моніторити виробництва, полицю. У нас за це відповідає Держпродспоживслужба. Але ще з початку повномасштабної війни, відповідно до урядової постанови №303, її працівники не мають права на планові перевірки. Можуть лише в разі отримання відповідної скарги.

СМПУ звернулася до уряду, зокрема до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства з проханням скасувати мораторій на планові перевірки Держпродспоживслужби. Це дасть можливість навести порядок.

До того ж, окрім обману покупця, з одного боку ми маємо викривлення конкуренції. Добропорядні виробники, які не бояться перевірок і готові до них, опиняються в нерівних умовах. Це може призвести до зменшення об’ємів виробництва або ж узагалі до банкрутства підприємств.

Як бачимо, уряд задекларував дерегуляцію, мораторій на безпідставні перевірки, але перевірки щодо безпечності та якості не мають жодного стосунку до тиску на бізнес. Це не правоохоронні органи, не податкові перевірки, а те, що здійснюється в будь-якій країні світу. Це функція держави – контролювати якість харчів.

– Тобто хотіли покращити бізнесу життя, але в цьому питанні тільки погіршили.

– Запроваджуючи мораторій, ті, хто розробляв цей проєкт, мабуть не подумали, що тиск на бізнес і контроль якості виробництва – це різні речі. Якість харчової продукції потрібно контролювати.

Інакше буде або зростання виробництва фальсифікату, або збільшення тіньової економіки.

– А як узагалі ця ситуація може вплинути на споживачів?

– Розумієте, краще їсти якісну продукцію, нехай і дорожчу, ніж дешеву, витрачаючись потім іще на ліки.

– Чи позначиться відсутність перевірок якості молочних товарів на експортних контрактах?

– Контроль за підприємствами, які мають дозвіл на експорт у Європейський Союз, теж повинен здійснюватися. У нас понад 60 підприємств мають таке право, але половина з них були відкриті після початку повномасштабної війни за прискореною процедурою. Тобто Європа йшла на зустріч Україні та запропонувала таку можливість.

Не всі заводи, які пройшли спрощену процедуру, насправді відповідають вимогам ЄС. І ми отримуємо претензії щодо якості продукції, яку експортуємо. Скажімо, по маслу чи сухому молоку – невідповідність мікробіологічним показникам чи по інших інгібіруючих речах.

Ми, як спілка, вважаємо, що Держпродспоживслужба має перевірити на відповідність європейським вимогам усі підприємства, які мають дозвіл на експорт до ЄС. Це позитивно сприймуть у Європі.

Окрім того, це буде відповідним стимулом, щоб усі, хто має дозвіл на експорт на преміальний ринок, а євпропейський ринок – саме такий, розуміли, що їх теж контролюють. І вони мусять постійно дотримуватися вимог по якості виробництва, простежуваності сировини, які вимагає Європа, а не лише для отримання експортного дозволу. Тобто це крок стати ще більш відповідальним.

Ми проводили опитування серед наших учасників, і такі великі компанії як Комо, Lactalis, Danone й інші перевірок не бояться та вважають, що їх потрібно здійснювати планово. А для цього треба зняти мораторій.

– Тобто через заборону перевірок наразі не можна перевірити жодну продукцію, навіть ту, що йде на експорт?

– Не можна. Тільки за власним бажанням підприємства.

– Ви сказали, що після початку повномасштабної війни частина підприємств отримала дозволи на експорт за спрощенною процедурою. Чим вона відрізняється від повної?

– Повна була, коли сюди приїжджали ветеринарні представники Європейського Союзу, йшли на завод, самі дивилися. Тобто були в поточних технологічних процесах. Далі європейські спеціалісти аналізували звідки береться сировина, контролювали її простежуваність. Так само вони перевіряли сировину на відповідність вимогам, які є в Європі. Одним словом, повний аудит.

Зараз європейські інспектори за спрощеною процедурою не приїжджають. Усе це робиться ветеринарними службами України. Але ми розуміємо, що через війну, з оптимізацією витрат на утримання держапарату в системі державного управління були великі скорочення. Плюс багато людей мобілізували. Тому нестача кадрів дає про себе знати.

Експорт – це валюта для держави, тому бізнесу на зустріч ішли. Але не весь бізнес, на жаль, відповідальний. І ось ця частина ставить під удар імідж та авторитет як України, так і органів контролю, які давали гарантію європейським колегам, що контролюватимуть якість експортної продукції.

На моє переконання, експортери, тим паче в напрямку Європейського Союзу, який для нас дуже важливий, адже по молочці туди йде близько 70% загального експорту, мають бути відповідальними. А для цього, знову ж таки, бізнес повинен розуміти, що його регулярно перевіряють і контролюють.

– Наскільки гостро сьогодні взагалі стоїть проблема фальсифікації молочних продуктів і як з нею борються?

– Якщо брати 2024 рік, у нас виробили приблизно 7 млн тонн молочної сировини. З них близько 3 млн тонн – на промислових фермах з поголів’ям від 200 до 1000 особин. Орієнтовно 4 млн тонн – виготовили в господарствах населення. І от з цих 4 млн тонн тільки 10% пішло офіційно на переробку.

Тобто якщо взяти європейські чи загальносвітові норми, то для власного споживання чи вигодовування телят не йде більше 10% від загального обсягу. Іншими словами, цифри мають помінятися місцями: 400 тис. тонн – залишитися у населення, а 3,6 млн – піти в переробку. У нас же з цих 4 млн пішло тільки 400 тис. тонн. Отже, близько 3 млн тонн молочної сировини десь гуляють, і з неї щось виготовляють. Далі ми бачимо це все на полиці.

Якщо національний ритейл здійснює аудит своїх постачальників і контролює якість виробництва, то невеликі магазини не можуть собі цього дозволити. Ну, а базари – це взагалі окрема історія, там зливається все, що виробляється.

3 млн тонн молока-сировини – це майже 40%. Ми не розуміємо, де та як виробляється ця продукція або ж не довіряємо її якості. Це достатньо велика частка.

Причому ці 40% поділяються на те, що виробляється якимись ФОПами, та хоч якось оподатковується, і на те, що йде в кеші – продаж за готівку й ухилення від сплати податків.

Отже, якщо підрахувати, загальна частка продукції, яка не контролюється та потрапляє у продаж, досить велика. І з нею потрібно щось робити.

Якщо ми хочемо зберегти населення як виробника, його треба реформувати. Об’єднати, наприклад, у сімейні молочні ферми чи кооперативи, бо інакше – це проблема для держави і вона, мабуть, зрештою взагалі заборонить офіційно переробляти таке молоко.

Знову ж повернімося до питання конкуренції. Адже якщо хтось виробляє поза контролем і поза податками, а хтось – відповідально, сплачуючи все, що належить, то вони не можуть конкурувати. Як мінімум 20% ПДВ – це вже перевага тієї частини над легальним бізнесом.

Проблема є і її потрібно вирішувати, контролюючи процеси виробництва та продукції, яка представлена на полиці.

– Які кроки робить СМПУ для покращення ситуації?

– Між учасниками спілки, а це все ж таки понад 70% переробки, є розуміння, що ми виступаємо за перевірки та за відкритість. Бо ми – відповідальні.

Окрім того, ми доводимо до керівництва держави аналітику, показуючи, що викривлення економіки веде до серйозних наслідків аж до банкрутства легальних компаній.

Також ми конкретно вказуємо на недобросовісних виробників. І є результати перевірок за нашими заявами.

Державі в співпраці з нами, як з репрезентативною асоціацією, потрібно просто зробити план перевірок і перевірити всіх, хто виробляє молочну продукцію для того, щоб тому, хто не відповідає вимогам, дати можливість привести процеси до відповідності, або ж забрати експлуатаційний дозвіл.

– З 29 квітня в Україні почали діяти нові Правила проведення лабораторних досліджень (випробувань) молока і молочних продуктів на агропродовольчих ринках, які затверджені наказом Мінагрополітики від 25.11.2024 №4150. Розкажіть, будь ласка, про них детальніше – що це означає для підприємств і споживачів?

– Так, є такий наказ, є можливість контролювати. Але хто контролює? Держпродспоживслужба. Вона має право проводити перевірки? Наразі – ні. Тобто є наказ Мінагро, а є мораторій Кабінету міністрів.

Тобто права рука робить хорошу справу, щоб гарантувати безпечність молочних продуктів, а ліва рука запроваджує мораторій на планові перевірки. Зрештою маємо, що маємо.