Бізнес йде під захист генпрокурора: Як змінився законопроєкт про обмеження тиску силовиків

Автор: Ольга Прокопишина

БЕБ не зможе самостійно відкривати кримінальні справи, "добро" на економічні розслідування даватиме генпрокурор Руслан Кравченко та його заступник. А держоргани надаватимуть ексклюзивні роз’яснення у кримінальних процесах і ще багато ноу-хау побачив БізнесЦензор у фінальній версії проєкту закону, який розробляли для захисту бізнесу від тиску силовиків.

Історія законопроєкту, що має на меті захистити бізнес від правоохоронців

Незважаючи на всю абсурдність формулювання – "захист бізнесу від правоохоронців", які самі мають захищати закон та його дотримання, необхідність розробки окремого законопроєкту з такою метою пояснюється широкою практикою утисків бізнесу з боку деяких недоброчесних правоохоронців, що використовують свої повноваження, щоб необґрунтовано відкриваюти кримінальні справи, для власного збагачення або ж для досягнення певних політичних цілей.

Практика купівлі-продажу відкриття/закриття проваджень в Україні триває десятки років, зазначає керівниця напряму міжнародних відносин Центру протидії корупції (ЦПК) Тетяна Шевчук. Вона зауважує, що це явище в Україні відоме навіть потенційним інвесторам з-за кордону, що заважає залучати в країну капітал.

З повномасштабним вторгненням ситуація для бізнесу стала очікувано важчою. Посилився економічний тиск (відтік кадрів, руйнування інфраструктури, підвищення податків), проте й "бізнесовий інтерес" у силовиків нікуди не подівся.

Ще у січні 2024 року для вирішення цієї проблеми при президентові Володимирі Зеленському утворили Раду з підтримки підприємництва у якості дорадчого органу. У цей самий час рішенням РНБО зафіксували необхідність змін до законів про Бюро економічної безпеки, про оборонні закупівлі та до Кримінально-процесуального кодексу, що мали посилити захист бізнесу від недоброчесних дій. Тоді ж вирішили провести аудит всіх кримінальних проваджень проти бізнесу, а правоохоронним органам рекомендували впродовж трьох місяців утримуватись від дій, що можуть заблокувати діяльність компаній, як от арешт рахунків чи майна.

Але у червні вже 2025 року Володимир Зеленський під час "Форуму влади та бізнесу: від діалогу та партнерства" повернувся до цієї теми і пообіцяв підприємцям тривалий мораторій на перевірки правоохоронців.

А група нардепів (серед них – Сергій Іонушас, Максим Павлюк та Максим Бужанський від "Слуги народу", а також Григорій Мамка з групи "Платформа за життя та мир" (раніше входив до ОПЗЖ) підготували законопроєкт №12439, що мав би захищати бізнес.

У лютому цього року проєкт закону "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження" схвалили у першому читанні. У другому читанні парламентарі планували ухвалити на початку вересня, але голосування поки що не відбулося.

Що пропонували зробити для захисту бізнесу?

Від початку до розробки законопроєкту долучилася Рада з підтримки підприємництва при президенті, що готувала проєкт до першого читання. У первісному вигляді документ стосувався двох основних аспектів – процесу відкриття кримінальних справ та арешту майна.

Під час розслідування кримінальних проваджень силовики вдаються до арешту майна та рахунків, тим самим блокуючи діяльність компанії на невизначений час. Через це підприємцям доводиться витрачати кошти на адвокатів і втягуватись у дороговартісні судові процеси, що можуть тривати роками.

Щоб це виправити, автори законопроєкту запропонували цілу низку змін, але серед основних, запропонованих до першого читання, можна згадати такі:

• обмежити термін арешту майна в ході досудового розслідування до 2 місяців (з можливістю продовження цього строку протягом усього кримінального провадження);
• дати можливість власнику майна просити слідчого, прокурора чи суд передати арештоване майно на його відповідальне зберігання;
• можливість оскаржити рішення слідчого судді про відмову скасувати арешт та про встановлення чи невстановлення строку на ознайомлення з матеріалами;
• реєструвати кримінальні провадження лише коли є достатньо даних про факт вчинення правопорушення.

27 серпня комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності схвалив документ до другого читання. Проте він зазнав кардинальних змін.

Депутати додали до законопроєкту багато нових екстравагантних норм. А деякі попередні, як от обмеження терміну арешту майна, які Рада підтримала під час голосування у першому читанні, прибрали.

Нетипові рішення

Адвокат Євген Ріяко, член комітету захисту бізнесу Європейської бізнес-асоціації, розповів БізнесЦензору, що приймав участь майже у всіх засіданнях, де обговорювався законопроєкт. Спочатку документ стосувався норм, які, за словами Ріяко, потенційно могли покращити життя бізнесу.

Наприклад, однією з основних тем під час обговорення проєкту було встановлення строків накладання арештів на майно після обшуків, щоб вони не були безстроковими, каже адвокат. Проте перед другим читанням у документ внесли нові правки, а деякі положення, що вже пройшли перше читання, прибрали.

Євген Ріяко зазначає, що кілька змін до проєкту документа ініціював генеральний прокурор Руслан Кравченко. Одна з його правок визначає, що запити до бізнесу від правоохоронців будуть надсилатись виключно у разі погодження такого запиту з керівником прокуратури, де здійснюється розслідування. Інша – що порушення кримінальних справ за статтями, які має розслідувати Бюро економічної безпеки, відбуватиметься за рішенням генерального прокурора або його заступника.

У більшості випадків звинувачення бізнесу за економічними статтями стосується несплати податків або участі у державних тендерах.

Чинне законодавство передбачає, що детектив чи слідчий може самостійно відкривати провадження і вносити в електронну систему ЄРДР відповідний запис. Одночасно він має повідомити та узгодити відкриття провадження з прокурором. Всі дії, які робить слідчий по справі, прокурор має погодити своїм підписом.

"Без підпису прокурора зараз неможливо зробити нічого – не підозру дати, ні на обшук піти. І зараз прокуратура максимально наділена всіма повноваженнями, щоб якщо слідчий відкриває кримінальну справу безпідставно, через дві хвилини її закрити. Тепер коли в руках прокурора будуть всі кримінальні справи проти бізнесу, як буде діяти бізнес? Виходити на прокурора. Насправді ці потенційні зміни не відповідають тому ефекту, які хотіли б отримати" – вважає Євген Ріяко.

У ГО "Центр протидії корупції" також вважають, що у підсумку законопроєкт замість захисту легального бізнесу від безпідставних утисків, може створити додаткові можливості для корупціонерів.

Детальний аналіз законопроєкту від "Центру протидії корупції" можна знайти тут. Ми наведемо лише основні норми:

• Вводиться нова стаття 41-1 до Кримінального кодексу "Дотримання офіційних позицій органів державної влади", за якою держорган може пояснювати та обґрунтовувати певні операції в розрізі податкового, митного законодавства чи публічних закупівель. Після схвалення держоргану, наприклад, Мінекономіки, навіть самої сумнівної, очевидно корупційної операції, розслідування справи стане неможливим. З "правильним" роз’ясненням фігуранти зможуть повністю уникати відповідальності навіть за багатомільйонні схеми.
• На тлі призначення нового керівника Бюро економічної безпеки проєкт забирає у детективів можливість самостійно відкривати кримінальні провадження. За запропонованою нормою, вносити відомості до ЄРДР за економічними злочинами зможе лише генпрокурор чи його заступник. Таким чином, замість сотень співробітників БЕБ, які могли самостійно оцінювати заяви та швидко реагувати на економічні злочини, всі рішення зосереджуватимуться в руках однієї особи – Генерального прокурора.
• Клопотання про арешт майна детектив має надсилати слідчому судді та стороні захисту фігуранта справи ще до розгляду клопотання в суді. Фактично це означитиме попереджання підозрюваного про плани правоохоронців щодо арешту. Таким чином підозрювані чи пов’язані з ними особи виграють час для відчуження чи переоформлення майна, виведення коштів з власних рахунків.
• НАБУ та САП, що займаються високопосадовою корупцією, не зможуть проводити невідкладні обшуки без попередньої ухвали суду. У типовій ситуації, коли НАБУ відстежує передачу хабара і має провести невідкладний обшук, щоб фігуранти не встигли сховати гроші, йому потрібно буде на таку дію попередня ухвала суду. Це дає корупціонерам додатковий час для знищення доказів.

1 вересня НАБУ та САП опублікували звернення до народних депутатів, у якому закликали не підтримувати цей законопроєкт, бо його норми "створюють серйозні перешкоди для боротьби з топкорупцією".

Проти норм законопроєкту висловлювався також новий директор БЕБ Олександр Цивінський під час "Міжнародного форуму із захисту бізнесу".

"Якщо було прийнято рішення законом перезавантажити БЕБ, півроку відбувався конкурс, обраний новий директор, працюємо з новою філософією і забрати лише у БЕБ повноваження, це неправильно. Такий великий вал документів, заяв, що опрацьовують сотні людей… якщо ми змінюємо підхід щодо реєстрації кримінального провадження, тоді це має стосуватись усіх правоохоронних органів", – заявив Цивінський.

На питання щодо унеможливлення проведення невідкладних обшуків у справах про пропозицію обіцянки надання неправомірної вигоди або зловживання впливом без ухвали слідчого судді, проти чого виступають НАБУ та САП, Цивінський зазначив: "Якщо ми хочемо толерувати хабарництво, це чудова правка".

Варто зазначити, що наразі будь-яке кримінальне провадження погоджується з прокурором, обшук та арешт майна санкціонується судом. Тобто якби суди не легалізовували необгрунтовані обшуки та арешти, правоохоронці не могли б їх здійснювати. Лишається незрозумілим, як передача до генпрокурора додаткових повноважень з відкриття кримінального провадження вплине на зменшення політично контрольованих, фіктивних справ.

Втім, принаймні частина українських підприємців ухвалення законопроєкту №12439 у другому читанні підтримує, хоча й називає фінальний документ компромісним. Публічно на підтримку ухвалення документа висловилися, зокрема, учасники руху "Маніфест 42", Спілка українських підприємців (СУП) та Diia.City United. Але оцінки того, що саме зміниться на краще для бізнесу у разі його ухвалення, в заявах цих об'єднань суттєво відрізняються. Це ще раз вказує на те, як внесені до другого читання поправки змінили не лише текст законопроєкту, але і його суть.

На днях генпрокурор Руслан Кравченко повідомляв, що був проведений аудит понад 25 тис. кримінальних проваджень, пов’язаних з діяльністю бізнесу, в результаті закрив 35% з них (8126 справ) через відсутність даних щодо складу злочину і судової перспективи. 

Якщо проєкт остаточно підтримають у парламентській залі у нинішньому вигляді, питання розслідування економічних злочинів можуть опинитися під ручним керуванням генпрокурора.