Аномалії грального бізнесу по-українськи: Чому понад 50% організаторів азартних ігор офіційно збиткові
Держагентство "Плейсіті" нарешті провело тендер зі створення державної системи онлайн-моніторингу азартних ігор, чого вимагає ухвалений ще у 2020 році закон. Без цієї системи держава не може проконтролювати сплату податків організаторами онлайн-казино, а держбюджет втрачає мільярди гривень.
Рукотворний хаос: Факти та цифри про ринок азартних ігор від Рахункової палати
15 вересня Рахункова палата опублікувала звіт "Гральний бізнес: очікування та реальність". Основний висновок звіту: попри законодавчу легалізацію грального бізнесу у 2020 році, в Україні досі не забезпечено ані ефективного державного регулювання, ані контролю за цим ринком.
Цим мала б займатися утворена у 2020 році Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). До весни 2025 року саме КРАІЛ ліцензувала операторів ринку азартних ігор та регулювала їх діяльність.
За законом, голову та членів КРАІЛ мали відбирати за результатами відкритого конкурсу. Проте колишнього голову КРАІЛ Івана Рудого, якого ДБР підозрює у сприянні роботі російського онлайн-казино в Україні та незаконному зберіганні наркотиків, Кабмін призначав без конкурсу. Як і решту членів КРАІЛ.
Впродовж 2021-2024 років КРАІЛ видала 7,2 тис. ліцензій на проведення азартних ігор. Згодом було анульовано 4,1 тис. ліцензій, більш ніж на 83% через несплату.
У 2022 році Кабмін своєю постановою №314 дозволив відкласти сплату платежів за ліцензії для проведення азартних ігор через запровадження воєнного стану. Через відсутність/нерозроблення механізму стягнення несплачених сум за ліцензії бюджет не отримав тоді 1,3 млрд грн, зазначають у Рахунковій палаті. Загалом у 2021-2024 роках плата за ліцензії з організації азартних ігор склала 6,6 млрд грн.
Через відсутність кворуму у КРАІЛ у 2023 році (БізнесЦензор раніше писав про "внутрішню кухню" – суперечки між членами КРАІЛ, що фактично блокували роботу комісії) регулятор зміг ухвалити рішення про анулювання ліцензій трьох великих організаторів азартних ігор, що були пов’язані з РФ, лише через п’ять місяців після застосування проти них санкцій РНБО. Так, попри санкції, компанія "Укр Гейм Технолоджі" (бренд Pin-Up) у 2024 році офіційно заробила 1,97 млрд грн.
У лотерейній сфері понад 10 років державний нагляд взагалі не здійснювався, оскільки не були затверджені ліцензійні умови, вказує Рахункова палата. Оператори державних лотерей працювали на основі ліцензій, отриманих у 2001 році.
Близько 70% легальних організаторів азартних ігор у 2022-2024 роках не подавали до КРАІЛ фінансову звітність. А після запровадження обов’язкового подання звітності у 2025 році її подали 79% операторів.
За даними Рахункової палати, впродовж чотирьох років обсяг нарахованих податків, зборів та інших платежів від грального бізнесу та операторів державних лотерей загалом становив 36,4 млрд грн, з них до бюджету за 2021-2024 роки надійшло 29,1 млрд гривень.
Водночас, за даними податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за цей період, організатори азартних ігор отримали 282,3 млрд грн доходів. Їх загальний фінансовий результат до оподаткування становив 14,9 млрд грн, у тому числі прибуток – 30,8 млрд грн, збитки – 15,9 млрд гривень.
Загалом, за інформацією Рахункової палати, збиткову діяльність в Україні декларують понад 50% операторів ринку азартних ігор.
При цьому Державна податкова служба за результатами перевірок донарахувала операторам ринку 78,7 млрд грн податків, було узгоджено/доведено 1,4 млрд грн, з яких надійшло до бюджету всього 12,7 млн грн (0,9%).
Донараховано фактично лише 1,8% суми через оскарження податкових донарахувань компаніями у суді, зазначають у Рахунковій палаті. Більше 88% рішень в судах ухвалювалось на користь операторів ринку азартних ігор. А рішення територіальних органів податкової служби визнавали необґрунтованими та скасовували, переважно через недостатню доказову базу.
Наприклад, БізнесЦензор знайшов поточний судовий процес однієї з найбільших гемблінгових компаній з Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві. Податковці програли вже у двох інстанціях, суди визнали податкові вимоги зі сплати 2,13 млрд грн недійсними і вирішили їх скасувати.
Водночас, паралельно з легальними онлайн-казино, які ДПС підозрює в ухиленні від сплати податків, добре себе почуває нелегальний ринок азартних ігор, якому КРАІЛ за всі роки свого функціонування так і не змогла ефективно протидіяти. У самій КРАІЛ пояснювали це нестачею повноважень, наприклад, блокувати вебсайти, на яких організовувались та проводились азартні ігри без ліцензії.
Кількість гравців зросла у десятки разів. На них заробляють нелегальні онлайн-казино росіян
За словами президента Асоціації українських операторів грального бізнесу Олександра Когута, незалежні оцінки трьох дослідницьких агенцій свідчать, що половина ринку гемблінгу в Україні працює "вчорну", тобто поза законом.
Якщо легальний ринок гемблінгу оцінюється приблизно у 59,6 млрд грн на рік, то нелегальний – від 37,72 до 66,53 млрд грн. Майже половина ринку перебуває в тіні, при цьому 90% усіх нелегальних казино мають російське походження, зазначає Когут.
Так, міжнародна компанія Kantar оцінила частку нелегального ринку гемблінгу в Україні у 52,1%, Gradus – у 39%, Factum – у 53%.
Водночас протягом 2021-2024 років кількість гравців, які беруть участь в азартних іграх та отримали доходи у вигляді виграшів, за даними Рахункової палати, зросла більш ніж у 41 раз (з 15,6 тис. до 640,3 тис. громадян, або з 0,09 до 5,5% працездатного населення). Але насправді точних даних як про кількість гравців, так і про прибутки організаторів грального бізнесу держава не має.
"Через незапровадження Державної системи онлайн моніторингу (ДСОМ) та неподання до КРАІЛ організаторами азартних ігор звітності немає вичерпних даних про кількість гравців, які брали участь в азартних іграх, але не отримали доходи у вигляді виграшів. Отже, загальна кількість гравців, які брали участь в азартних іграх (з отриманням та без отримання доходів), є значно більшою.
Без системного збору даних та проведення соціальних досліджень держава фактично діє невпевнено у питанні боротьби з ігровою залежністю. Це знижує ефективність профілактики, збільшує соціальні ризики, а також ускладнює формування гуманної, обґрунтованої державної політики у сфері захисту громадян від негативного впливу азартних ігор", – зазначається у звіті Рахункової палати.
У підсумку, у грудні 2024 року, через чотири роки після створення КРАІЛ, Верховна Рада прийняла закон про її ліквідацію через незадовільні результати діяльності. У січні 2025 року президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон №4116-IX. Окрім ліквідації КРАІЛ, він передбачає заборону реклами азартних ігор (окрім нічного ефіру на ТБ і радіо, видань для аудиторії 21+ та платформ із цільовою аудиторією), посилення фінансового нагляду та обмеження рекламних дзвінків і SMS від операторів.
Вже у березні Кабмін створив на місці КРАІЛ нового регулятора ринку азартних ігор і лотерей – державне агентство "ПлейСіті". Цей орган зараз координується міністерством цифрової трансформації на чолі з віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим.
Очільником "ПлейСіті" уряд призначив Геннадія Новікова, який раніше був заступником голови апарату ліквідованої КРАІЛ. Загалом 34 з 39 посадовців ліквідованої КРАІЛ перейшли працювати у новостворене агентство "ПлейСіті", розповів сам Новіков на засіданні Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради, присвяченому стану справ на ринку азартних ігор.
Водночас через відсутність Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ), яка мала б забезпечувати цілодобову, в режимі реального часу передачу та прийом даних про кожну операцію з прийняття чи повернення ставкок та виплату виграшів, неможливо відстежувати діяльність організаторів азартних ігор, зокрема в питанні сплати податків.
"Я вважаю, що має бути кримінальна справа щодо не введення в експлуатацію ДСОМ, комусь це вигідно, хтось за це має побори з цього ринку, за чотири роки не напрацювати ДСОМ", – зазначила на засіданні ТСК членкиня Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна ("Європейська солідарність").
Під час засідання ТСК голова "ПлейСіті" Геннадій Новіков пояснював, що цілий рік тривали консультації з операторами ІТ-ринку з приводу ціни за створення ДСОМ, і що повну вартість такої системи незалежні фахівці оцінили у 65,7 млн грн.
Хто розроблятиме ДСОМ?
2 вересня держагентство "ПлейСіті" оголосило тендер на створення державної системи онлайн моніторингу (перша черга) очікуваною вартістю 30 млн грн. А аже 11 вересня оперативно провело аукціон, на який зголосилися три учасники – ТОВ "Кедртех", що запропонувало виконати завдання за 19,9 млн грн, ТОВ "Комп’ютерні інформаційні технології" (25,94 млн грн) та ТОВ "Стрімко Юкрейн" (27,14 млн грн).
Тендер не був конкурентним, учасники впродовж аукціону не змінили свої цінові пропозиції ні на копійку.
Тож найбільш вигідною залишилася ціна ТОВ "Кедртех". Фірма зі статутним капіталом у 10 тис. грн заснована пів року тому мешканцем Львова Назаром Зарівним та Святославом Лукашкевичем з Тернопільщини, в якості аналогічного досвіду вона подала акти на послуги веб-дизайну вартістю близько 75 тис. грн для львівської фірми Flying Age та для львівської компанії-розробника програмного забезпечення Tsukat Studio з реєстрацією в США на $36 тис.
Зрештою "ПлейСіті" найдешевшу пропозицію відхилило через те, що "Кедртех" буцімто не надав "забезпечення тендерної пропозиції", хоча в його документах наявна банківська гарантія на 900 тис. грн.
Відтак "ПлейСіті" оголосило переможцем закупівлі ТОВ "Комп’ютерні інформаційні технології" Олександра Єфремова, яке запропонувало виконати роботи за 25,94 млн грн. Структури бізнесмена давно заробляють на державних підрядах і наразі є основними виконавцями всіх проєктів з цифровізації державних органів в Україні. Головний актив Єфремова – компанія Kitsoft – є розробником онлайн-порталу держсервісів "Дія".
У минулому році фірма "Комп’ютерні інформаційні технології" заробила на тендерах 30,16 млн грн. З початку 2025-го – 6,93 млн грн. Зокрема, вона виграла підряди з модернізації програмного модуля "Квартоблік", техпідтримки інформаційно-комунікаційної системи "Єдиний державний реєстр ветеранів війни" Міністерства у справах ветеранів, модернізації Системи електронного запису дітей до комунальних закладів дошкільної освіти у Києві, послуги з функціонування інформаційно-комунікаційної системи "Електронний реєстр спортивних споруд" Мінмолоді та спорту тощо.
За законом, ДСОМ призначена для здійснення державного нагляду та контролю за діяльністю організаторів азартних ігор. Вона повинна забезпечувати:
- моніторинг та контроль господарської діяльності організаторів на відповідність ліцензійним умовам та технічним стандартам;
- отримання, обробку, накопичення та реєстрацію інформації про всі операції, пов'язані з проведенням азартних ігор, у режимі реального часу;
- ведення та адміністрування електронних реєстрів у сфері організації та проведення азартних ігор.
Крім того, ДСОМ повинна гарантувати захист інформації від несанкціонованого доступу, втрати, спотворення та інших загроз, а також сприяти дотриманню принципів відповідальної гри.
Одна з основних цілей запровадження моніторингу – державний контроль за діяльністю у сфері організації та проведення азартних ігор, зокрема контролю за обігом грошових коштів, через оперативний збір та обробку повної і достовірної інформації про роботу організаторів азартних ігор в режимі реального часу
БізнесЦензор запитав у очільника Державного агентства "ПлейСіті" Геннадія Новікова, чи зможе перша черга ДСОМ, щодо якої вже провели тендер, виконувати головну функцію – автоматичний моніторинг інформації про кожну транзакцію у організатора гри? Він відповів, що повноцінно система має запрацювати наступного року.
"Перший етап ми плануємо завершити вже наприкінці 2025 року. На цьому етапі Держсистема онлайн-моніторингу отримуватиме від онлайн-систем організаторів азартних ігор у режимі реального часу дані про перерахування гравцем коштів організатору, придбання та обмін ігрових замінників гривні, виплати коштів гравцю, а також унікальний ідентифікатор гравця.
Другий етап запланований на 2026 рік. Тоді система збиратиме повний обсяг інформації про усю діяльність оператора та дії гравців. Це дані про кожну ставку та повернені ставки, виплати виграшів, рух коштів між гравцем і організатором, у тому числі повернення внесених коштів, ігровий баланс, форму розрахунків та зареєстровані ставки, а також модулі відповідальної гри. Уся інформація буде надсилатися до Держсистеми через API в режимі реального часу. Важливо, що дані збиратимуться та зберігатимуться у неперсоніфікованому вигляді", – розповів Новіков.
Втім, питання чи запуститься Державна система онлайн моніторингу хоча б на першому етапі до кінця року, досі відкрите. Хоча переможця тендеру з розробки ДСОМ обрали 15 вересня, договір з "Комп'ютерні інформаційні технології" не підписаний досі. Держаудитслужба почала перевірку закупівлі, бо виявила ознаки порушень у організатора торгів на етапі розкриття тендерних пропозицій та їх оцінки.
