Протидія фінансовим схемам: Навіщо банки обмежують перекази ФОПам і юрособам
14 травня 25 банків підписали оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. На момент публікації статті серед підписантів уже 30 банків і платіжний сервіс NovaPay. Документ є відкритим, до нього можуть долучитися всі охочі учасники ринку, наголосили БізнесЦензору безпосередні учасники.
Першу версію Меморандуму банківський сектор формалізував ще в грудні 2024 року за координації Національної асоціації банків України (НАБУ), Асоціації українських банків (АУБ) та під патронатом Національного банку України.
Меморандум, нагадаємо, запровадив обмеження на карткові перекази фізичних осіб, які зрештою працюватимуть на постійній основі. Якщо коротко, клієнти поділяються за рівнем ризику, і для кожної категорії встановлюються окремі ліміти переказів.
Так, для високоризикових клієнтів, переважно тих, які не мають підтверджених джерел доходу, перекази обмежені сумою в 50 тис. грн на місяць. Для клієнтів із середнім і низьким рівнем ризику ліміт – 100 тис. грн. Граничні суми стосуються не тільки P2P-переказів, а всіх операцій з поточних рахунків на користь фізичних осіб, зокрема за реквізитами IBAN.
Банкіри пояснювали це необхідністю боротьби з протиправною діяльністю, насамперед дропами, відомими також як "грошові мули". Це люди, які за певну плату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Рахунки дропів використовують як транзитні для переказу та відмивання незаконних коштів.
Детальніше про це БізнесЦензор писав у статті "Банки вводять нові обмеження на перекази клієнтів і посилюють контроль за ФОП. Навіщо?".
Оновлена редакція Меморандуму, як пояснили в НАБУ, деталізує підходи до роботи з новоствореними та неактивними фізичними особами-підприємцями, передбачає окремі механізми для юридичних осіб із ознаками ризикової діяльності, а також посилює антифрод-підходи та моніторинг з метою протидії використанню дропів.
Водночас Меморандум не запроваджує нових законодавчих обмежень і не посилює чинні вимоги фінансового моніторингу.
"Його завдання – уніфікувати ринкові практики та зробити їх більш зрозумілими, прогнозованими й ефективними для всіх учасників ринку у сфері платіжних послуг, попередження шахрайства та недопущення використання фінансово-банківської системи у незаконних цілях", – кажуть в НАБУ.
БізнесЦензор розбирався, що зміниться для підприємців.
Зміни для ФОП
Оновлена редакція Меморандуму вдосконалює наявні ринкові підходи в протидії протиправній діяльності на ринку платіжних послуг. Документ зокрема:
- уточнює підходи до моніторингу проведення операцій для клієнтів підвищеного рівня ризику. До таких зокрема відносяться новостворені (до шести місяців від дати реєстрації) та "сплячі" ФОПи. "Сплячими" називають ті ФОПи, які тривалий час не були активними, але відновили роботу;
- запроваджує окремі підходи до роботи з юридичними особами із ознаками ризикової діяльності (компанії-оболонки);
- посилює увагу до антифрод-механізмів і виявлення операцій з ознаками фінансових схем.
"Водночас основний принцип Меморандуму залишається незмінним – застосування ризик-орієнтованого підходу без створення додаткових перешкод для добросовісних клієнтів та гарантування безпеки заощаджень українців", – наголосили в НАБУ.
В АУБ також зазначили, що йдеться не про масові обмеження для бізнесу, а про вдосконалення ризик-орієнтованого підходу до клієнтів із підвищеним рівнем ризику.
"Банківський сектор фіксує, що фінансові схеми швидко адаптуються. Якщо раніше основний фокус був на операціях фізичних осіб, то зараз ризикова активність дедалі частіше переміщується до окремих ФОПів, груп пов’язаних компаній та юридичних осіб з ознаками ризикової діяльності. Саме тому оновлення підходів потрібне, щоб протидіяти використанню платіжної інфраструктури в незаконних схемах – зокрема для шахрайства, тіньових операцій або ухилення від сплати податків", – пояснив президент Асоціації українських банків Андрій Дубас у коментарі БізнесЦензору.
Запровадження лімітів на перекази для ризикових ФОПів і фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, відбуватиметься в два етапи.
Перший етап розпочнеться 1 вересня 2026 року. На вихідні перекази запровадять такі обмеження:
- для ФОП I групи – до 600 тис. грн на місяць;
- для ФОП II та III групи – до 3 млн грн на місяць.
Другий етап стартує з 1 грудня 2026 року, ліміти стануть ще жорсткішими:
- для ФОП I групи – до 400 тис. грн на місяць;
- для ФОП II та III групи – до 1 млн грн на місяць.
До всіх інших клієнтів-ФОПів і фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, відповідно до тексту меморандуму, застосовуватиметься ризикоорієнтований підхід, в межах якого відбуватиметься моніторинг ділової активності по рахунках.
Виходячи з практики роботи з клієнтами-фізичними особами ризиковими операціями можуть вважатися ті, які не відповідають клієнтському профілю. Наприклад, раніше клієнт переказував на місяць не більше 10 тис. грн двом-трьом одержувачам, а в якийсь момент загальна сума переказів і коло отримувачів різко зросла. Банк може заблокувати рахунок до отримання пояснень з відповідними документами.
Із розмов з виробниками озброєнь БізнесЦензору відомо, що банки, особливо після "Міндічгейту", блокують практично всі платежі юридичних осіб на новостворені ФОПи, вимагаючи додаткових роз’яснень щодо призначення таких операцій.
Якщо встановлений ліміт не відповідає потребам бізнесу, ФОП може звернутися до банку із запитом для підвищення ліміту з обовʼязковим документальним підтвердженням необхідності такого підвищення (сезонність, необхідність здійснення капітальних витрат тощо) та спроможності здійснювати операції у заявлених обʼємах.
Проте Меморандум не конкретизує, якими саме документами можна підтвердити сезонність або ж спроможність здійснювати операції.
Індикатори ризику для ФОП
У Меморандумі наводяться декотрі індикатори ризику, які можуть сигналізувати про підозрілу діяльність:
- різке збільшення операцій по рахунку ФОП від різних контрагентів (фізичних осіб, ФОПів);
- залишок по рахунку ФОП "0" на початок і кінець дня;
- нетипове збільшення кількості вихідних операцій на поточний рахунок ФОП від фізичних осіб у день, вдвічі та більше, що не відповідає особливостям ведення бізнесу;
- дроблення переказів, зокрема круглими сумами від або на одного контрагента впродовж місяця (якщо інше не передбачено бізнес-моделлю).
Окрім того, Національний банк України листом від 1 листопада 2024 року № 25-0005/82615 визначив ознаки належності ФОПів до групи повʼязаних компаній:
- спільна адреса місця розташування юридичної особи та ФОП;
- спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайту);
- юрособа та/або ФОПи мають спільних власників, представників, бухгалтерів, довірених осіб тощо;
- у ФОПа зазвичай немає необхідних ресурсів для ведення діяльності, включно з діяльністю з юридичною особою;
- значні надходження на рахунки ФОПа від юридичної особи або інших субʼєктів господарювання групи;
- сплата юридичною особою послуг ФОП, вартість яких складно оцінити (оренда, маркетингові, інформаційні послуги, реклама тощо);
- надання юридичною особою фінансової допомоги ФОПу;
- значний обсяг фінансових операцій за рахунками новоствореного ФОПа;
- здійснення ФОПом фінансових операцій протягом короткого періоду часу (два-три місяці) на загальну суму, що досягає граничного обсягу доходу на рік відповідно до обраної групи платників податків;
- використання одного платіжного терміналу фінансової установи кількома субʼєктами господарювання.
ФОПи часто використовуються для оптимізації податкового навантаження на бізнес. Наприклад, у ресторанах гості отримують два чеки: один за їжу, другий – за алкоголь. Це, в принципі, не заборонено законом, утім, розцінюється як схема ухилення від сплати податків. Фінансовий моніторинг банків доволі прискіпливо ставиться до таких розрахунків.
Наприклад, нещодавно Бюро економічної безпеки викрило масштабну схему штучного дроблення бізнесу у сфері торгівлі секонд-хендом. Щоб мінімізувати податкові зобов’язання, за інформацією БЕБ, діяльність мережі магазинів оформили на понад 530 підконтрольних ФОПів на спрощеній системі оподаткування. Втрати бюджету від схеми оцінили в 38,6 млн грн.
"Фактично мережа працювала як єдина компанія з централізованим управлінням, однак офіційні продажі проводили через ФОПів, зареєстрованих у різних регіонах України", – наголосили у відомстві.
Зміни для юридичних осіб
Оновлені правила, які передбачені черговою редакцією Меморандума, розповсюджуватимуться на високоризикові компанії. Насамперед ідеться про нові бізнеси, що зареєстровані до шести місяців тому, а також компанії, які, на думку банків, мають ознаки так званих "оболонок".
Нацбанк ще в 2020 році публікував перелік цих ознак. Насамперед ідеться про кінцевого бенефіціарного власника – він не має бути номінальним. Вагому роль відіграють місце реєстрації бенефіціара (наприклад, в офшорній зоні) та керівник компанії. Такого собі "Фунта" банки можуть вирахувати через майновий стан особи, що проходить офіційними документами.
Також банки приділяють увагу до компаній з мінімальною кількістю найманих працівників, до бізнесів, що не мають виробничих чи складських потужностей, яких вимагає бізнес-модель підприємства.
Ризикові компанії з 1 вересня так само потраплятимуть під обмеження щомісячних переказів у два етапи:
- власне, з 1 вересня – до 5 млн грн на місяць;
- з 1 грудня – до 2 млн грн на місяць.
Для всіх інших клієнтів, як і з ФОПами, відбуватиметься моніторинг у межах ризикоорієнтованого підходу.
"Для добросовісного бізнесу, який працює прозоро, сплачує податки, має зрозумілу діяльність і підтримує актуальні дані в банку, умови обслуговування фактично не мають змінитися. Обмеження не мають застосовуватися до клієнтів, які працюють у правовому полі, офіційно ведуть діяльність, працевлаштовують персонал і можуть пояснити економічну суть своїх операцій. Водночас банки приділятимуть більше уваги новоствореним або "сплячим" ФОПам, а також юридичним особам з ознаками компаній-оболонок. Тобто вплив буде точковим – на клієнтів із підвищеним рівнем ризику", – пояснив БізнесЦензору Андрій Дубас.
Меморандум – інструмент саморегуляції ринку
Станом на 1 квітня 2026 року український банківський сектор налічує 58 банків у роботі. Грубо кажучи, половина з них на момент публікації статті підписала оновлений Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг.
Утім, Меморандум є інструментом саморегуляції ринку, а не нормативно-правовим актом. Він не змінює чинне законодавство і не підміняє вимоги у сфері фінансового моніторингу.
"Його положення безпосередньо стосуються банків і фінансових установ, які є підписантами документа. Водночас меморандум залишається відкритим для добровільного приєднання. До оновленої редакції можуть долучитися інші банки, які поділяють принципи прозорості ринку та протидії фінансовим схемам", – наголосив у коментарі БізнесЦензору президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.
За словами президента НАБУ Сергія Наумова, різні підходи в окремих банках створюють можливості для обходу правил і "міграції" фінансових схем між установами. Саме тому банківська спільнота дійшла висновку, що ефективна протидія незаконним операціям можлива лише за умови спільних та уніфікованих підходів для всіх підписантів Меморандуму.
Іншими словами, банки не хочуть сплачувати штрафи Нацбанку в разі порушення чинних норм. А виявити порушення максимально можливо лише за умови однакового підходу в умовах обслуговування клієнтів, щоб недобросовісні клієнти не розпорошували свою діяльність між різними установами.
Це не означає, що так звані "порушники режиму" з бізнесу не підуть у банки, які не підписали Меморандум. Декотрі з них навіть можуть будувати на цьому свою бізнес-модель, не порушуючи при цьому вимоги регулятора або ж норми закону. Утім, як передбачається, до вересня підписантами Меморандуму стане більшість гравців на ринку.
Загалом банки очікують на зміну законодавства, які мають допомогти боротися з дропами, зокрема на створення відповідного реєстру "грошових мулів". Але якихось рухів за цим напрямком з жовтня минулого року, згідно з офіційними даними, наразі немає. Відповідний законопроєкт був наданий на розгляд, утім наразі відсутні навіть висновки профільного комітету. Власне через це банківський сектор і самоорганізовується, не чекаючи вказівок згори, підписуючи такі Меморандуми.
