Банки вводять нові обмеження на перекази клієнтів і посилюють контроль за ФОП. Навіщо?

Автор: Владислав Недашківський

Найбільші банки підписали меморандум, який передбачає запровадження нових лімітів на карткові перекази. Планується, що ці обмеження діятимуть на постійній основі. БізнесЦензор розповідає, що зміниться для клієнтів, і чому Нацбанк посилює контроль за картковими переказами українців.

У вівторок, 10 грудня, ПриватБанк й Ощадбанк, які належать державі, а також monobank (працює на ліцензії Універсал Банку), Райффайзен Банк і банківські асоціації – НАБУ й АУБ – підписали меморандум "Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг". На ці банки станом на 1 жовтня припадало 64,5% усіх коштів населення в банках і 87,5% активних платіжних карток.

Інші банки та надавачі платіжних послуг висловили намір доєднатися найближчим часом. Серед них ОТП Банк, Правекс Банк, ПУМБ і Таскомбанк. Усі вони, окрім Правексу, входять до переліку системно важливих банків.

Підписаний банками меморандум передбачає запровадження нових лімітів на карткові перекази. Планується, що ці обмеження діятимуть на постійній основі.

"Це ініціатива банківського сектору, яка спрямована на зменшення тіньового сектору економіки, а також протидію терористичній і диверсійній діяльності Росії, що фінансується через використання дропів. Вона має на меті унеможливлення використання карток та платіжної інфраструктури шахраями й іншими зловмисниками", – прокоментували підписання документу в ПриватБанку.

БізнесЦензор розповідає, що зміниться для клієнтів, і чому Нацбанк посилює контроль за картковими переказами українців.

Боротьба з тінню

З 1 жовтня в українській банківській системі запрацював ліміт на вихідні перекази з картки на картку, також відомі як P2P-перекази. Протягом місяця з усіх рахунків в одному банку можна переказати не більше 150 тис. грн. У цю суму не зараховуються перекази між власними картками в межах одного банку.

Окрім того, винятком є волонтери й особи, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму ліміту. Операції за реквізитами IBAN вирішили тоді не обмежувати.

Читайте також: НБУ обмежив перекази з картки на картку. Усе, що треба знати

Необхідність запровадження таких заходів Національний банк пояснював боротьбою з протиправною діяльністю, насамперед дропами, відомими також як грошові мули. Це люди, які за певну плату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Рахунки дропів використовують як транзитні для переказу та відмивання незаконних коштів.

"У вересні була гаряча дискусія через загрозливу ситуацію з використанням дроптрафіку, так званих фінансових мулів для обслуговування операцій, пов’язаних з обігом наркотиків, фінансуванням тероризму, розвідувальної і диверсійної діяльності, з ухиленням від сплати податків. Сотні мільярдів втрачав український бюджет через те, що трафік активно використовували для обслуговування тіньового та сірого сегментів у багатьох сферах", – нагадав голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу після підписання меморандуму 10 грудня.

Ліміт у жовтні встановили тимчасово – на шість місяців, тобто до квітня 2025-го. Протягом цього часу Нацбанк разом з державними та правоохоронними органами планував напрацювати спільні комплексні рішення, щоб мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності.

"Ми наголошували: це – вимушений захід, який сам по собі не спроможний остаточно подолати ці явища. Для ефективної протидії обслуговуванню злочинного трафіку потрібен цілий комплекс заходів, які Національний банк втілюватиме разом з іншими стейкхолдерами – правоохоронними органами, суб’єктами, що є регуляторами на ринку капіталу та мають власні повноваження в системі фінансового моніторингу. Ми об’єднуємо зусилля, щоб мати можливість якщо не знищити, що є кінцевою метою, то хоча б суттєво зменшити обсяги тіньового грошового обігу", – наголосив Пишний.

Проте боротьба з тінню, за його словами, наразі не досягла необхідного рівня. Тому й виникла ідея підготовки та підписання відповідного меморандуму з впровадженням лімітів, що діятимуть на постійній основі та жорстким контролем за їх дотриманням.

За два місяці дії обмежень на суму P2P-переказів обсяги переказів між рахунками фізосіб в одному банку, за даними Нацбанку, скоротилися майже на 5,1 млрд грн, а між різними банками – майже на 5,6 млрд грн.

В Нацбанку також наголошують, що після запровадження ліміту в жовтні схеми з дропами подорожчали щонайменше вдвічі, адже організаторам потрібно знайти та залучити більше учасників, які готові надати доступ до своїх рахунків.

"Підписавши меморандум, ми обʼєднуємо зусилля для зміцнення довіри та прозорості в банківській системі. Це стратегічний крок банків, асоціацій та НБУ до впровадження європейських стандартів та практик", – каже член правління з корпоративного бізнесу та МСБ ПриватБанку Євген Заграєв.

Окрім того, у держбанку переконані, що документ, який розробили НАБУ й АУБ, сприятиме приведенню поточної практики роботи банківського ринку до єдиних стандартів і вимог законодавства Європейського Союзу.

Карткові перекази – що зміниться для клієнтів

Відповідно до підписаного меморандуму, в питанні переказів використовуватиметься диференційований підхід.

Так, з 1 лютого 2025 року для клієнтів з високим рівнем ризику місячний ліміт операцій складатиме 50 тис. грн на місяць. Водночас, меморандум не дає визначення, хто саме є високоризиковим клієнтом. Проте такі ознаки зазначені в законі "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".

Так, високий ризик є результатом оцінки, що базується на аналізі сукупності критеріїв, передбачених законодавством і внутрішніми документами суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Первинні суб’єкти фінансового моніторингу – це всі суб’єкти господарювання, що надають фінансові послуги на території України, зокрема, банки.

Експерти вважають, що в категорії високоризикових клієнтів опиняться ті, хто не має підтверджених доходів.

Для клієнтів із середнім і низьким рівнем ризику обмеження становитиме 150 тис. грн на місяць, але з 1 червня його знизять уже до 100 тис. грн.

Ліміти не включатимуть операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку.

Найголовніша новизна, передбачена документом, що ліміт стосуватиметься не тільки P2P-переказів, а всіх операцій з поточних рахунків на користь фізичних осіб, зокрема за реквізитами IBAN. Банкіри звертають увагу, що після запровадження ліміту на карткові перекази, кількість IBAN-операцій зросла на 26%.

Більші витрати з банківських карток дозволятимуть лише в тому разі, якщо клієнт має значні накопичення або додатково підтвердить джерела своїх доходів. Для осіб з підтвердженими джерелами доходів розмір обмеження на перекази встановлять у розмірі доходу.

Для перевірки цієї інформації банки хочуть домовитися про обмін інформацією з державними реєстрами. Зокрема, для контролю лімітів банки планують отримати через Дію інформацію про дохід клієнта, судові справи тощо.

Читайте також: Податківці почали автоматично отримувати інформацію про рахунки українців за кордоном

Також банки хочуть обмежити кількість рахунків в однаковій валюті. Клієнт, який не має документального підтвердження коштів, зможе мати не більше трьох рахунків.

Меморандум передбачає посилення контролю за діяльністю фізосіб-підприємців. Раніше Національний банк надав банкам і небанківським фінустановам рекомендації, як виявити дроблення бізнесу задля оптимізації податків.

У меморандумі окрім них наводяться нові індикатори ризику, які рекомендується використовувати банкам для перевірки ФОПів. Серед них – різке збільшення операцій по рахунку, нульовий залишок на початок і на кінець дня, дроблення переказів, зокрема круглими сумами.

У фокусі уваги насамперед опиняться ФОПи I групи, з дати реєстрації яких не минуло шести місяців. Для них банки запровадять посилений фінансовий моніторинг. Для ФОПів II та III груп кожен банк застосовуватиме власний ризикоорієнтований підхід.

Окрім того, в меморандумі йдеться про посилений контроль платежів уночі – з 00:00 до 06:00. Це необхідно для виявлення випадків нехарактерної фінансової поведінки та протидії шахрайським схемам, викраденню коштів через засоби соціальної інженерії, недопущення участі клієнтів у схемах дропів.

"Ми сподіваємось на плідну співпрацю з банківським сектором та іншими державними органами. На заміну будь-яким лімітам має прийти дієвий ризик-орієнтований підхід та фінмоніторинг", – наголошує голова НБУ Андрій Пишний.

Читайте також: Банківська таємниця за 60 грн. Що треба знати про картки "Національного кешбеку"

Самоорганізація за вказівкою НБУ?

"Банки є відповідальним партнером держави і вміють об’єднуватись, – каже голова ради Незалежної асоціації банків України Володимир Мудрий. – Лише об’єднавши наші зусилля, зможемо досягти результатів і поступово витіснити тіньовий сектор із фінансової системи України".

Його колега, президент Асоціації українських банків Андрій Дубас стверджує, що для переважної більшості пересічних користувачів банківських послуг запропоновані ліміти не матимуть впливу:

"Основна мета меморандуму – протидія протиправному використанню української платіжної інфраструктури та створення рівних умов для всіх учасників ринку. Ми переконані, що ініціативу підтримають всі банки та небанківські надавачі платіжних послуг".

Саме НАБУ й АУБ розробили меморандум "Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг", який і підтримав Національний банк.

Проте варто нагадати, що восени правління НБУ зустрічалося з керівниками 30 найбільших банків України. Тоді заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник висловився про доцільність запровадження лімітів на рівні офіційних доходів клієнтів, вказаних в анкеті під час реєстрації.

"Ми радимо банкам домовитися на рівні асоціації, щоб головним орієнтиром для застосування лімітів був підтверджений рівень доходів клієнтів, вказаний в анкеті. І щоб ліміти були встановлені одночасно по всьому ринку задля уникнення зміни клієнтами одного банку на інший", – зазначив він.

Читайте також: Чому в Україні заговорили про обмеження карткових переказів на рівні доходів

Слова Олійника викликали в суспільстві хвилю занепокоєння, але Нацбанк тоді вийшов із заявою, що не планує встановлювати будь-які додаткові обмеження за рахунками банківських клієнтів.

Проте боротися з тіньовою економікою і підганяти вітчизняну систему під європейські стандарти необхідно. Тому така самоорганізація банківського сектору для НБУ більш ніж зручна і вчасна.

Читайте також: НБУ бере під повний контроль грошові перекази українців

Утім, і самі банки зацікавлені в посилені вимог до своїх клієнтів. Адже президент України Володимир Зеленський у листопаді підписав закон 11043 щодо удосконалення функцій Національного банку з державного регулювання ринків фінансових послуг.

Документ зокрема посилив відповідальність за порушення у цій сфері. Максимальний розмір штрафу для надавачів платіжних послуг, включно з банками, збільшився до 5% від суми операцій, проведених із порушеннями, замість 170 тис. грн, як було до того.

За таких умов жоден банк не заплющуватиме очі на сумнівні операції своїх клієнтів. А сумнівною можуть визнати фактично будь-яку операцію. Особливо серед тих клієнтів, які не мають підтверджених доходів.

Для розуміння, до повномасштабної війни, восени 2021 року, компанія Gradus опублікувала результати дослідження, відповідно до яких тільки 49% українців, які живуть в містах і працюють, отримували тоді всю зарплату офіційно. 8,6% громадян отримували зарплату виключно нелегально, інші – "в сіру", тобто частину (переважно мінімалку) офіційно, решту ж отримували в конверті.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у січні 2022-го стверджував, що понад 95% бізнесу платить зарплату в конвертах повністю або частково. За його словами, через це явище втрати в держбюджеті можуть становити до 100 млрд грн.

За словами доктора економічних наук, експерта з податків і засновника Advanter Group Андрія Длігача на середину літа 2024 року, приблизно 35% зарплат були в тіньовому секторі. Проте історичне підвищення податків зрештою призведе до того, що кількість зарплат, які мігрують у конверти, збільшиться приблизно на 30%. Тобто Україна отримає 45% зарплат в тіні – майже половину.

Читайте також: Історичне підвищення податків. Хто та скільки заплатить

Боротьба з тіньовим сектором очевидно продовжуватиметься. Тому нинішні ліміти на карткові перекази найвірогідніше не останні. У цьому питанні варто очікувати й тиску з боку союзників, від яких Україна фінансово залежить. Ніхто не даватиме гроші, поки діри, через які вони витікають усередині країни, не залатають.