Рада підтримала зміни до бюджету-2026: Без підвищення зарплат військовослужбовцям, але з "єБачком"
В середу, 10 червня, Верховна Рада у другому читанні підтримала зміни до державного бюджету-2026. За проголосували 242 народні депутати. Законопроєкт, який комітет рекомендував ще 8 червня, передбачає збільшення видатків на сектор безпеки та оборони на 1,56 трлн грн – переважно коштом кредиту Європейського Союзу Ukraine Support Loan. Це перша зміна держбюджету у 2026 році. І вона вже викликала гострі дебати, втім не через позиції, які в нього потрапили, а навпаки – через те, що залишилося без уваги
Що змінив комітет: ключові виділення та перерозподіли в цифрах
За два дні перед голосуванням у залі бюджетний комітет Ради рекомендував внести до урядового тексту кілька змін. Частина – суто технічні перерозподіли в межах уже затверджених видатків, частина – нові асигнування коштом Резервного фонду.
Як звітувала голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, з Резервного фонду додатково виділяється:
- 559,1 млн грн на апарат Міністерства енергетики;
- 599,1 млн грн Державному агентству з управління зоною відчуження (з них 525,1 млн – безпосередньо на об'єкт "Укриття");
- 127,5 млн грн – на ліквідацію шахт;
- 46,1 млн грн – Держенергонагляду.
Серед перерозподілів без збільшення загальних видатків:
- 10 млн грн на апарат Держрибагентства;
- 95 млн грн на Національний комітет спорту інвалідів у межах бюджету Мінмолодьспорту.
Також депутати підтримали запропоновані раніше комітетом виплати працівникам Служби судової охорони – 1,4 млрд грн.
Комітет також рекомендував змінити базу для розрахунку зарплат у НАБУ: замість прожиткового мінімуму 3028 грн використовувати показник 3328 грн – без збільшення загального бюджету агентства. Крім того, уряду доручено відновити Дорожній фонд у 2027 році на рівні 25%.
Окрім оборонного сектору, зміни до бюджету передбачають додаткові 40 млрд грн на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів. Ці кошти підуть на захист критичної інфраструктури, забезпечення громад резервними джерелами живлення та підвищення стійкості систем життєзабезпечення в умовах воєнних загроз.
Півтора трильйони із Брюсселя: що змінеться для армії?
Ключова цифра законопроєкту вражає: 1,56 трлн грн додаткових видатків на безпеку й оборону. Але її природа принципово важлива для розуміння того, що насправді відбувається з фінансуванням армії.
Переважна частина цих коштів – це гроші European Union Ukraine Support Loan, зовнішній кредит ЄС із чітко визначеним цільовим призначенням. Україна не може довільно перенаправити ці кошти на інші статті – зокрема, на підвищення грошового забезпечення військових. Тому попри формально рекордні оборонні асигнування, питання зарплат армії залишається питанням виключно власного українського бюджету.
А отже, найгостріша дискусія на засіданні бюджетного комітету стосувалася не того, що є в законопроекті, а того, чого в ньому немає. А саме – підвищення мінімального грошового забезпечення військовослужбовців.
Народний депутат, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк зафіксував принципово важливе визнання з боку Міністерства оборони та Міністерства фінансів: технічний механізм для підвищення мінімалки з 20 до 30 тисяч гривень існує. Він передбачає не перегляд базової тарифної сітки – що спричинило б "інверсію" між розрядами та розбалансувало б всю систему оплати служби в армії, – а запровадження цільової доплати для найнижчих категорій. За оцінками, які він надав у своєму відеоблозі після засідання, депутат заявив, що на півроку це коштувало би близько 20 млрд грн.
Проблема в іншому: грошей на це в бюджеті не закладено. Дефіцит фонду грошового забезпечення, за його ж оцінкою, становить "не менше ніж 180 мільярдів гривень".
На засіданні комітету 8 червня представники Міноборони визнали: реалізація підвищення можлива лише в межах економії та перерозподілу всередині власного бюджету відомства – тобто без додаткового фінансування ззовні.
Це означає практичну неможливість підвищення без або нових надходжень до бюджету Міноборони, або відмови від інших видатків.
Армія чи кешбеки: куди витрачатиметься Резервний фонд?
Важливе питання: куди саме сьогодні витрачаються кошти Резервного фонду та Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – джерела, з якого фінансуються й деякі зміни в цьому законопроєкті.
Дискусія, яка передувала голосуванню, точилась навколо варіантів обмеження використання цих фондів: зокрема, щодо заборони відкривати нові бюджетні програми з Фонду ліквідації наслідків агресії, вилучення з резервного фонду можливості фінансувати програми на кшталт "єБачок" і виділень грошових виплат населенню.
Ініціатор правок, які мали б це заборонити, Ярослав Железняк, у своїй аргументації наголошував, що вартість "тисячі від Зеленського" та кешбеку на пальне коштували бюджету понад 20 млрд грн. Тобто стільки ж не вистачає для підвищення мінімального грошового забезпечення військових на пів року.
Втім показовою стала відповідь Міністерства фінансів на одну з правок: подорожчання пального також є надзвичайною ситуацією – а отже, витрати на паливний кешбек можна покривати з відповідного фонду. Зрештою, жодна з шести правок не отримала підтримки комітету.
Що далі?
Ухвалений закон юридично відкриває доступ до вже домовлених коштів: у 2026 році Україна очікує 45 млрд євро від ЄС, з яких 31,8 млрд євро – на оборонні потреби, 13,2 млрд євро – на бюджетну підтримку. Перший транш очікується в червні.
Також важливо, що врешті фінансування отримав і об'єкт "Укриття" в Чорнобильській зоні відчуження, пошкоджений під час зимових ударів.
Втім на засіданні комітету 8 червня Міноборони визнало дефіцит фонду грошового забезпечення військових. Але попри визнання проблеми ні розрахунків, ні термінів його покриття так і не назвало.
Водночас, за інформацією Железняка, вже найближчим часом уряд має ухвалити рішення про підвищення мінімального грошового забезпечення військових до 30 тисяч гривень – через механізм цільової доплати тим, хто отримує мінімалку. Рішення може запрацювати вже з червня, а джерелом стануть внутрішні ресурси бюджету Міноборони. За словами Железняка, це тимчасове рішення, яке по суті є перекладанням грошей з однієї кишені в іншу.
"Достатньо грошей на підвищення зарплат військовим [у змінах до бюджету] не передбачено. Тому поки всі підвищення будуть за рахунок внутрішніх ресурсів в середині Міноборони, а не "єбачків", "кешбеків" та резервних фондів", – наголосив Ярослав Железняк.
