Що змінилось для бізнесу: Підсумки дерегуляції в Україні та світі за 6 місяців 2026 року
Дерегуляція
Економічне процвітання, привабливість держави для бізнесу та конкурентоспроможність підприємців у сучасному світі прямо залежить від сміливості чиновників у ліквідації власних функцій контролю. І саме ця логіка визначала темп подій від Вашингтона до Брюсселя і від Києва до Сінгапура.
Перше півріччя 2026 року в Україні розпочалося з нормативного сигналу, який мало хто очікував побачити в умовах воєнної економіки. З 1 січня набрав чинності п'ятирічний мораторій на планові перевірки малого та мікробізнесу – фізичних осіб-підприємців I, II та III груп. Нормативна база для нього була закладена ще постановою Кабінету Міністрів №774 від 27 червня 2025 року, якою уряд затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Але набрав він чинності саме тепер.
Суть цього мораторію – не просто зупинити перевірки. Держава оголосила про перехід від каральної моделі нагляду до цифрового аналізу ризиків через систему Smart Risk Monitoring, яка аналізує фінансову дисципліну та поведінку платника без фізичної присутності інспекторів.
За офіційними оцінками Міністерства економіки, мораторій разом з іншими заходами програми "Дерегуляція-2026" скоротить адміністративні витрати бізнесу на 37-40 млрд грн щорічно. Для перших шести місяців це означає орієнтовну економію близько 19-20 млрд грн (оцінка урядова, не аудиторська – але навіть із поправкою на оптимізм вона залишається суттєвою).
Для розуміння масштабу: ця сума порівнянна з річним бюджетом окремих обласних центрів: наприклад доходи бюджета Рівного – 3,9 млрд грн, а Харкова – 20,9 млрд грн.
єДозвіл розширює охоплення
Паралельно з мораторієм продовжувала розгортатися єдина державна електронна система дозвільних документів – єДозвіл, запущена у тестовому режимі ще в липні 2024 року за рішенням уряду від 5 липня того ж року. До першого півріччя 2026 року платформа перейшла від пілотного до робочого стану та суттєво розширила перелік доступних послуг.
Алгоритм системи функціонує так: подана заявка автоматично перевіряється за визначеними параметрами ризику. За низького рівня ризику реєстрація відбувається без участі людини. Чиновник залучається лише тоді, коли алгоритм фіксує аномалію, і тільки тоді – з обов'язковим строком відповіді у 10 днів.
Це виключення людського фактора з більшості рутинних процедур по ідеї знищило конкретний корупційний ланцюжок на рівні первинного дозволяння. Підприємець більше не стоїть у черзі до чиновника, не шукає "правильний кабінет" і не передає конверт, а взаємодіє із системою, яка легко виявляє недоліки у всіх доступних його даних та здатна прозоро повідомляти про це всіх учасників процесу.
Очікуємо на кінець мокрої печатки
У 2026 році очікується важливий законодавчий крок щодо мокрих печаток. Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт 30 липня 2025 року, який передбачає скасування обов'язкового використання печаток у двох останніх секторах: для організацій роботодавців у протоколах їхніх установчих зборів і для банків – в ощадних сертифікатах. Законопроєкт передбачає внесення змін до законів "Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності" та "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" і наразі очікує на розгляд Верховною Радою.
Міністр економіки Олексій Соболєв характеризував цей крок як фіналізацію реформи, що тривала понад 10 років:
"Жодних зайвих витрат і подвійного трактування – усе має бути просто та зручно для бізнесу. Якщо парламент підтримає це рішення, підприємці більше не будуть зобов’язані використовувати печатки – лише за власним бажанням".
Мокра печатка в пострадянській культурі – надзвичайно застаріла метафора влади й відповідальності, адже печатку будь-якого виду можна підробити майже миттєво. Перехід на цифрові засоби завірення документів (і електронних, і друкованих) збільшує надійність та позбавляє підприємців зайвих клопотів з реєстрацією печатки, можливістю її загубити тощо.
Де цифровізація зупиняється?
Найбільший розрив зараз відбувається на етапі взаємодії із судовою владою.
Наприклад, якщо в алгоритмі єДозвіл стається технічний збій або підприємець стикається з неправомірним блокуванням цифрового ключа, правовий захист у судах розтягується на місяці. Цифровий дозвіл оформлюється за десять хвилин, а от оскарження його блокування може тривати рік.
Проблема мораторію ще гостріша. Попри декларований захист, юристи Yankiv вказують: без внесення змін до Податкового кодексу заборона безпідставних перевірок лишається скоріше політичним сигналом, ніж правовою нормою. Після скорочення планових перевірок майже у 10 разів у 2023-2024 роках зафіксовано зростання частки неофіційної зайнятості – це прямо ознака того, що відсутність контролю без наявності цифрового моніторингу створює ризики для збору податків.
Нарешті, концентрація всіх ліцензій у єдиній базі даних перетворює її на критичну точку відмови. Кіберзахист державних реєстрів в умовах активної гібридної війни може стати слабким місцем економіки нині, коли бази даних опиняться під кібер- чи авіаударом російського агресора.
Дерегуляція у США
19 березня 2026 року три федеральних регулятори США – Рада Федеральної резервної системи, Служба валютного контролера (OCC) та Федеральна корпорація зі страхування депозитів (FDIC) – спільно опублікували три Повідомлення про пропоновані нормативні акти (NPR). Вашингтон офіційно відкликав жорстку версію Basel III Endgame 2023 року і запропонував значно м'якший варіант.
Їхні пропозиції масштабні: вимоги до капіталу першого рівня (CET1) для найбільших банків (категорії I-II) знизяться на 4,8%, для великих регіональних установ (категорії III-IV) – на 5,2%, для менших банків – на 7,8%. У доларовому виразі сукупне полегшення для всієї банківської системи США становить близько $87,7 млрд. Пропозиції були відкриті для громадського обговорення до 18 червня 2026 року – остаточне правило ще не прийнято.
Голова ФРС Джером Пауелл обґрунтував пропозиції необхідністю "постійно вдосконалювати" регулювання і переконатися, що правила "ефективно та результативно знижують ризики, для подолання яких вони були призначені". Критики, зокрема управляючий ФРС Майкл Барр – єдиний, хто проголосував проти, – попередили, що нові правила "зашкодять стійкості банків і фінансової системи США".
Дерегуляція у Європейському Союзі
4 червня 2026 року Єврокомісія ухвалила делегований акт, що вносить цільові поправки до Фундаментального перегляду торгової книги (FRTB) – нових правил ринкового ризику в межах Basel III.
Комісія запровадила тимчасовий множник, що нейтралізує негативний вплив FRTB на банки, які найбільше постраждали б від його впровадження. Заходи застосовуватимуться з 1 січня 2027 року протягом трьох років – до 1 січня 2030 року. Делегований акт наразі переданий на тримісячний контроль Парламенту та Ради ЄС.
ЄС повністю виконав Basel III з 1 січня 2025 року, за винятком FRTB. США в березні 2026 року лише опублікували пропозицію до обговорення без гарантії строків фіналізації. Велика Британія запроваджує базельські стандарти з 2027 року, але відкладає внутрішні моделі ринкового ризику ще мінімум на рік. В умовах, коли конкуренти грають без повного набору правил, суворе дотримання стандартів лише одним учасником означає програш і погану репутацію для ринку.
Єврокомісар з фінансових послуг Марія Луїш Албукерке окреслила мету рішення так:
"Банки Європи мають змогу конкурувати в рівних умовах зі своїми міжнародними партнерами".
Це мова не капітуляції, а захисту конкурентної позиції.
Висновки
Підбиваючи підсумок 6 місяців, можна стверджувати без перебільшення: дерегуляція перестала бути абстрактною концепцією і стала головним полем конкуренції у дуже хаотичному сучасному світі, коли економічна ситуація змінюється ледь не щомісяця.
В Україні реформа отримала виражений функціональний вимір: мораторій захистив малий бізнес від адміністративного тиску в критичний момент воєнної економіки, а єДозвіл зробив першу точку контакту підприємця з державою безпаперовою і менш корупційно вразливою.
Але Україна ще не завершила цю трансформацію. Залишаються відкритими питаннями судова система, правова визначеність, реальний захист від свавілля органів контролю поза мораторієм – поки що це все ще не наздогнало темп цифровізації. Для того щоб технологічні здобутки першого півріччя перетворилися на довгострокове економічне зростання, ця відстань має скоротитись.
На глобальному рівні перше півріччя 2026 року зафіксувало стійкий розрив між трьома великими юрисдикціями у підході до банківського регулювання. США пропонують пом'якшення. ЄС адаптується. Велика Британія балансує. Жодної уніфікації немає і, судячи з усього, найближчим часом не передбачається. Регуляторний поліфонізм – де кожна юрисдикція налаштовує власний рівень вимог до власних конкурентних пріоритетів – це поки тренд у всьому світі.
Безпаперова архітектура, яку Україна вибудовує в умовах війни, набуде реального економічного значення тоді, коли її підкріпить швидке, незалежне і прозоре правосуддя. Наразі це найнагальніше завдання, яке реформи 2026 року поставили перед собою самі ж своїм успіхом.
