Чи спрацює рішення уряду звільнити прифронтовий бізнес від перевірок?
Дерегуляція
1 липня Кабінет Міністрів ухвалив зміни до постанови №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану", які виводять з-під удару контролерів нерухомість бізнесу, що постраждала від війни. За останні півроку постанова №303 вже отримувала схожі "покращення" – і це не пішло на користь бізнесу. Тому головним питання нині варто вважати навіть не "що змінилося?", а "чи спрацює це цього разу?".
Що саме звільнили від контролю
Зміни стосуються нерухомого майна підприємств, яке:
- знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій;
- розташоване на територіях активних або можливих бойових дій;
- перебуває на тимчасово окупованих територіях;
- розташоване на землях ризикованого землеробства;
- перебуває на територіях, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.
Заходи державного нагляду щодо таких об'єктів тепер не проводитимуться – за винятком випадків, коли йдеться про ризики для життя і здоров'я людей, захист довкілля, безпеку держави або виконання міжнародних зобов'язань України.
Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко пояснила логіку рішення так: воно дає бізнесу можливість спрямувати час і ресурси на відновлення, а не на проходження контрольних процедур. За її словами, нові правила стосуватимуться десятків тисяч об'єктів.
Чому цей крок довелося робити двічі
Формально мораторій на перевірки під час війни діє з березня 2022 року. Але за майже чотири з половиною роки постанова №303 змінювалася понад два десятки разів – і здебільшого в бік розширення переліку винятків, а не навпаки. Останнє з таких розширень відбулося зовсім нещодавно, 4 лютого 2026 року: постанова №121 дозволила контролерам перевіряти виконання приписів, виданих за результатами попередніх перевірок.
Саме ця норма і породила проблему, яку останні зміни намагаються виправити. Формулювання про "виконання приписів" виявилося зручною лазівкою: органи контролю, зокрема Держекоінспекція, почали перевіряти виконання розпоряджень 5-6-річної давності – часто виданих ще до повномасштабного вторгнення.
На практиці це означало, що від підприємця на прифронтовій території могли вимагати, наприклад, будівництва очисних споруд за нормативами 2020 року – вимогу, яка була нездійсненною й недоречною в умовах обстрілів і руйнувань. Нині постанова прямо забороняє перевіряти виконання приписів, виданих до 24 лютого 2022 року, і повністю виводить з-під контролю пошкоджену чи заміновану нерухомість.
Мораторій є, перевірки теж є
Практика останніх років дає доволі тривожну інформацію про реальний вплив таких декларативних рішень.
Юристка Альона Мічуріна звертає увагу: ні урядова програма, ні рішення РНБО про мораторій на "безпідставні" перевірки не містять прямої й безумовної заборони контролю – вони мають переважно декларативний характер. Підстава для позапланової перевірки, за її словами, знаходиться майже завжди, оскільки формулювання на кшталт "загроза життю, здоров'ю чи безпеці держави" є оціночними і застосовними до більшості суб'єктів господарювання.
Станом на початок 2026 року понад 30 органів контролю – включно з ДПС, Держпраці, ДСНС та Держпродспоживслужбою – офіційно оприлюднили річні плани перевірок, попри чинний "мораторій". Лише податкова служба заклала у свій план понад 4,5 тисячі планових перевірок юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на 2026 рік.
Це означає, що зміни до постанови від 1 липня – це не перше й, вочевидь, не останнє "латання" постанови №303. Кожні кілька місяців держава виявляє нову дірку в мораторії, закриває її новою постановою – і за кілька місяців контролери знаходять інший вихід. Питання, яке варто ставити бізнесу вже зараз: чи не стане звільнення пошкодженого майна від перевірок черговою нормою, яку за пів року доведеться "уточнювати" вже в інший бік.
Що це означає для бізнесу?
Одночасно з ухваленням змін до постанови №303 уряд продовжив синхронізувати рішення з фінансовою підтримкою постраждалого бізнесу. З 1 липня запрацювала програма пільгового кредитування на відновлення підприємств – до 150 млн грн під 0,1% річних у перші два роки в межах "Доступних кредитів 5-7-9%". Діють також компенсація страхової премії до 3 млн грн для всіх регіонів, компенсація збитків до 30 млн грн для прифронтових областей і гранти на відновлення виробничих підприємств до 16 млн грн.
Логіка зрозуміла: держава намагається одночасно прибрати бюрократичний бар'єр (перевірки) і додати фінансовий стимул (пільгові кредити й компенсації), щоб пришвидшити відновлення десятків тисяч об'єктів, пошкоджених обстрілами.
Висновок
Зміни до постанови від 1 липня закривають конкретну й доволі абсурдну прогалину, яка дозволяла вимагати від зруйнованого чи заміненого підприємства виконання паперових приписів, виданих до повномасштабного вторгнення.
Але ширша проблема залишається на місці. Поки формулювання "загроза безпеці держави" чи "виконання міжнародних зобов'язань" залишаються достатньою підставою для будь-якої позапланової перевірки, кожен новий крок дерегуляції ризикує потонути в намірі фіскальних органів довести важливість свого існування кошмаренням бізнесу.
Реальний захист бізнесу від адміністративного тиску настане не тоді, коли з'явиться черговий виняток у постанові №303, а тоді, коли органи контролю втратять саму можливість трактувати оціночні критерії на свій розсуд.
