Держава розширює можливості для експорту зброї. Що про це кажуть виробники дронів і РЕБ

Автор: Ігор Рець

Індустрія дронів

З 1 липня в Україні запрацював механізм, який дозволяє приватним виробникам озброєнь легально продавати готову продукцію іноземним замовникам, – постанова №875 про контрольований експорт.

Бізнес Цензор звернувся до чотирьох компаній, які вже активно працюють із міжнародними партнерами, – TAF Industries, BlueBird Tech, Kvertus і Frontline Robotics, – щоб розібратися, як питання експорту бачать в бізнес-спільноті. 

Постанова №875: умови і перший прецедент

Повна назва документа – "Деякі питання здійснення міжнародних передач товарів на період дії правового режиму воєнного стану в Україні". Дія механізму охоплює зброю, оборонні технології і товари подвійного використання.

Відповідно до механізму, експортувати готові вироби можна за наступних умов:

• лише після виконання державного замовлення;
• сума контракту – від 15 мільйонів гривень (для комплектуючих порогу немає);
• заявку розглядають до 30 днів;
• частина виручки – 20% з готових виробів і технологій та 30% з комплектуючих – спрямовується у спецфонд оборонно-промислового комплексу.

Перші експортні дозволи, втім, з'явилися ще до постанови. На початку року після кількарічної паузи зібралася Міжвідомча комісія з військово-технічного співробітництва (МКВТС) – орган, який за довоєнною процедурою фінально погоджує кожну експортну операцію.

"Як тільки комісія була зібрана та 10 лютого 2026 року погодила відповідне рішення, експортні операції в Україні стали можливими", – пояснює CBDO Frontline Robotics Микита Рожков.

У TAF Industries хвалять ініціативу Drone Deal загалом – формат довгострокових угод з партнерами, який охоплює експорт (постанова №875 – процедурний "фаст-трек" саме для експортної частини цієї ініціативи), спільне виробництво та обмін бойовим досвідом.

"Ми дуже позитивно оцінюємо запуск ініціативи Drone Deal. Дійсно важливий крок до спрощення експорту українських оборонних технологій, який може допомогти виробникам швидше виходити на міжнародні ринки", – каже CBDO TAF Industries Михайло Дяченко.

Загалом опитані Бізнес Цензором компанії в контексті міжнародного партнерства говорять частіше не про експорт, а навпаки – про потребу забезпечити стабільні поставки фронту – через створення спільних потужностей за кордоном, розвантаження виробництв в Україні та захист їх від ударів.

Читайте також: Україна вперше експортувала готові бойові дрони: Армія США отримала 2000 FPV F10

TAF Industries: власні повноваження замість разових ліцензій

TAF Industries, один із найбільших виробників FPV-дронів у країні, вирішила працювати через СВФЕК – систему внутрішньофірмового експортного контролю. Атестація СВФЕК дає компанії змогу отримати від Кабінету Міністрів повноваження на самостійне здійснення експорту товарів воєнного призначення – без разових дозволів на кожну операцію.

"Наразі ми таких повноважень ще не маємо. Тобто ми розглядаємо отримання власних експортних повноважень як стратегічну інвестицію в розвиток компанії. Це складніший і триваліший процес, але він забезпечує більшу незалежність, передбачуваність і стійкість міжнародної діяльності. Для компанії, яка планує довгостроково працювати на глобальному оборонному ринку, це важливий етап розвитку", – пояснює Дяченко.

Поки що доходи компанії формують передусім централізовані закупівлі та DOT Chain – цифровий маркетплейс Міноборони, через який бойові підрозділи замовляють дрони напряму у виробників. Міжнародні продажі Дяченко описує як "перші впевнені кроки". Ціни компанія тримає конкурентними "в межах маржі, яка встановлена на державному рівні".

Виробництва під ударами: частину потужностей виносять у Європу

Російські удари по оборонних підприємствах – постійний фон роботи галузі. Другий міжнародний напрямок TAF Industries – спільні підприємства за кордоном: частину майбутніх потужностей компанія розміщує там, куди ракети не долітають.

Цього року компанія підписала меморандуми про спільні підприємства з двома німецькими виробниками – Wingcopter і Thyra та польським оборонним концерном PGZ; у червні анонсувала також спільне виробництво з шведською інноваційною компаніє Recas.

Серед мотивів, які називає Дяченко, не тільки доступ до ринків, а й безпека виробництв:

"Спільні підприємства дозволяють у найближчій перспективі зменшити навантаження на внутрішні потужності, убезпечити виробництва від ймовірних атак ворога, відкривають доступ до міжнародних ринків і створюють основу для майбутнього", – каже він.

З постановою про контрольований експорт ці угоди, наголошує Дяченко, не пов'язані: "це два паралельні процеси". На побоювання, що спільні виробництва означають витік розробок за кордон, у компанії теж відповідають прямо: "Це не класичний експорт і не йдеться про повну передачу технологій".

Сам формат Дяченко описує так: "Build with Ukraine – це не про "отримати технологію", а про створення спільної цінності, де кожна сторона зберігає свою силу".

"Ми маємо уже сьогодні будувати присутність у світі, щоб завтра залишатися частиною глобальної екосистеми defense tech, працювати з країнами НАТО, мати прямі контракти та стабільний розвиток", – пояснює Дяченко стратегічну логіку.

Frontline Robotics: експортний досвід на користь обороноздатності

Свій експортний досвід Frontline Robotics отримала ще до нової постанови. Спільне підприємство компанії з німецькою Quantum Systems – Quantum Frontline Industries – також працює в межах ініціативи Build with Ukraine, а дозвіл на трансфер технологій пройшов за довоєнною процедурою – через згадану вище Міжвідомчу комісію з військово-технічного співробітництва (МКВТС).

Німецький майданчик працює насамперед на український фронт. Це дозволило забезпечити безперебійне постачання військовим безпілотників "Лінза".

"Одним із рішень, які ухвалила відновлена МКВТС, і був дозвіл трансферу технологій для реалізації спільного підприємства QFI в межах Build with Ukraine для безперебійного забезпечення українських військових нашими безпілотниками "Лінза", – каже Рожков.

Трансфер технологій водночас став для компанії новим джерелом доходу – на комерційній основі, додатково до класичних для галузі каналів: держконтрактів, DOT-Chain, Brave1 Market та прямих контрактів із понад 80 військовими підрозділами, яким Frontline постачає дрони "Зум" і "Лінза" та роботизовані турелі "Буря".

Досвід реального експорту робить компанію стриманою щодо очікувань від фаст-треку. Кодифікація НАТО – NATO Stock Number, який компанія вже має, – "це лише перший крок, а не перепустка на ринок НАТО", нагадує Рожков.

"Європейський ринок – це не єдиний моноліт, а 27 окремих ринків зі своїми регуляціями, вимогами до сертифікації та навіть специфічними обмеженнями щодо складу компонентів. Навіть із запровадженням в Україні спрощеного процедурного фаст-треку для експорту, це не звільняє компанії від колосального обсягу підготовчої роботи", – каже він.

Головними обмежувачами зростання в компанії називають дефіцит інженерних кадрів і брак безпечних приміщень для виробництв. І якщо TAF відповідає на загрозу ударів майданчиками в Європі, Frontline дивиться в протилежний бік – углиб.

"Саме тому ми як виробник наголошуємо на критичній потребі в державних інструментах, чи то пільговому кредитуванні, чи спеціальних цільових програмах, які би стимулювали будівництво підземних виробничих комплексів для оборонного сектору", – каже Рожков.

BlueBird Tech: в очікуванні доопрацювання постанови

BlueBird Tech – компанія з понад 350 спеціалістами, що виробляє дрони, засоби РЕБ і дрон-детектори, – власний вихід на прямий експорт відносить до середньострокової перспективи.

У компанії заявляють, що уважно вивчили нову постанову щодо контрольованого експорту в межах програми Build with Ukraine, втім вважають, що окремі її положення ще потребують уточнення та доопрацювання: профільні асоціації, за словами представників компанії, вже готують пропозиції змін.

"Водночас вважаємо, що окремі її положення ще потребують уточнення та доопрацювання, щоб механізм повноцінно запрацював на практиці. Знаємо, що над відповідними пропозиціями вже працюють профільні асоціації, і сподіваємося, що держава врахує їх під час фіналізації документа", – каже керівниця відділу експорту BlueBird Tech Тетяна Ужвій.

Сам експорт компанія розглядає як джерело ресурсів для розширення заводів усередині країни.

"Додаткові надходження від експорту дадуть змогу масштабувати виробничі потужності в Україні, збільшити обсяги виробництва, інвестувати в розвиток продуктів і впровадження нових технологічних рішень разом з іноземними партнерами. Водночас це ніяк не змінює наші стратегічні цілі. Постачання продукції для Сил оборони України було, є і буде головним пріоритетом", – наголошує Ужвій.

У компанії кажуть, що основний замовник зараз – держава через структури Міноборони; серед клієнтів військові частини, Нацполіція, ДСНС, благодійні фонди та власний інтернет-магазин.

На запитання про маржинальність комерційна директорка Анастасія Матвєєва відповідає, що в пріорітеті – зберегти можливість стабільно нарощувати виробництво, вчасно виконувати великі контракти та виводити на ринок нові рішення.

Kvertus: понад 50 виробників на одне держзамовлення

У Kvertus, виробника засобів радіоелектронної боротьби, аргументи на користь міжнародного напрямку починаються з внутрішнього ринку – за роки великої війни він став надзвичайно тісним. Гендиректор компанії Ярослав Філімонов так описує конкуренцію в секторі:

"Конкуренція в секторі справді дуже висока. Виробників уже набагато більше ніж 50, і їх кількість продовжує зростати. З одного боку, для виробників це означає, що ринок став значно щільнішим: державне замовлення, яке раніше розподілялося між меншою кількістю гравців, зараз ділиться між десятками компаній. З іншого боку, для галузі та держави конкуренція – це позитивний фактор. Вона змушує виробників швидше розвивати продукти, покращувати якість, адаптуватися до змін на фронті й пропонувати сильніші рішення".

Цінову конкуренцію при цьому стримують державні рамки – обмеження маржинальності та вимоги до формування собівартості. А порівнювати засоби РЕБ за ціною, попереджає Філімонов, взагалі оманливо.

"Засоби РЕБ складно порівнювати як однакові товари. Навіть у межах одного сегмента вироби можуть суттєво відрізнятися: за діапазонами частот, потужністю, типом застосування, комплектацією, програмним забезпеченням, можливістю дистанційного керування, сервісом і підтримкою.Тому нижча або вища ціна не завжди означає "дешевше" чи "дорожче" в прямому сенсі. Часто це питання функціональності, комплектації та задач, під які створений конкретний засіб", – пояснює Філімонов.

Сама Kvertus за три роки пройшла шлях від волонтерського ринку до державного: у 2022-му близько 80% продукції купували благодійні фонди та бізнес, у 2024-му 85% становило вже держзамовлення.

Передбачуваності побільшало, каже Філімонов, втім бюрократії теж: складніші процедури, довші цикли погоджень, вища відповідальність.

"Тому для бізнесу це не просто "більше грошей", а перехід до більш системної, але й більш регламентованої роботи", – каже Філімонов.

Тож міжнародний напрямок у компанії називають логічним – і не прив'язують його до завершення бойових дій.

"Україна вже зараз має унікальний практичний досвід у сфері протидії БпЛА, і цей досвід цікавий партнерам", – каже Філімонов.

Попит, за його прогнозом, лише зростатиме.

"Ми бачимо, що попит на антидронні рішення у світі буде зростати, тому що дрони вже стали фактором не лише війни, а й безпеки критичної інфраструктури, кордонів, великих об'єктів і міст. Тому українські компанії, які пройшли перевірку реальними умовами, мають сильну позицію для виходу на міжнародні ринки".

Пріоритет – забезпечення фронту

Опитані Бізнес Цензором компанії бачать у міжнародному партнерстві насамперед тил для поточної війни, а не новий ринок збуту. TAF Industries шукає запасні майданчики в Європі, Frontline – просить державу профінансувати підземні цехи вдома. Обидва варіанти мають на меті одне – захистити виробництво від ударів і не підвести фронт постачаннями.

Прямий експорт через постанову №875 поки лишається на другому плані: механізм відкритий, але жодна з опитаних компаній ним ще не скористалася. Липневе рішення держави розширює можливості українського ОПК, але поки радше готує ґрунт на майбутнє, ніж змінює щоденну роботу компаній, головними пріорітетами яких залишається забезпечення сил Оборони України.