Накопичувачі енергії перед зимою: Що стримує ринок і чого чекати бізнесу

Автор: Ігор Рець

Росія регулярно б’є по енергетиці, і відповіді шукають на різних рівнях: ховають трансформатори під землю та в бетонні укриття, створюють нові швидкі потужності, які згладжують піки й аварії. Бізнес Цензор з’ясовував, яка реальна ситуація з підготовкою балансуючих потужностей і що заважає інвесторам розгортати їх зараз, коли наближається сезон пікового споживання і коли вони потрібні країні найбільше.

Ворог знову погрожує енергетиці: які відповіді шукає країна

Підготовка в різних регіонах України до зими йде одразу за кількома напрямками: це і фізичний захист об'єктів від ударів, і розбудова балансуючих потужностей. Так, у Запоріжжі трансформатори ховають під землю та в бетонні укриття. В серпневому інтерв'ю Укрінформу голова Запорізької ОВА Іван Федоров розповідав, що укриття вже витримали атаку "Шахедами", а поруч прилітав КАБ – "і нічого". Скільки саме об'єктів захищено, Федоров не уточнив, втім, за його словами, "більше половини вже захищено, до зими захистимо всі".

Фізичний захист рятує об'єкти від кінетичного впливу – ударів дронів і ракет. Але для виживання системи важливо ще й балансувати потужності. До повномасштабної війни цю роль виконували переважно вугільні ТЕС. Тепер щороку з'являються когенераційні установки, сонячна генерація і установки зберігання енергії (УЗЕ) – по суті, великі промислові батареї: заряджаються від надлишку електроенергії в мережі та віддають її назад під час пікових навантажень чи аварій.

Такі системи з'являються в Київській та Дніпропетровській областях, і найпомітніший тут гравець – ДТЕК. Голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку Юлія Усенко допускає, що хедлайнерами процесу стали саме ці дві області тому, що саме в Києві та Дніпрі помітно кращий рівень розвитку автоматизації й цифровізації мереж порівняно з іншими територіями здійснення ліцензійної діяльності – а для розміщення промислової батареї це має значення. Проєкт, за її словами, стартував ще до повномасштабного вторгнення, тож прифронтовий фактор тут навряд чи головний.

Затримки з оплатою: чому це лякає інвесторів

Частина учасників ринку – насамперед об'єкти критичної інфраструктури на кшталт водоканалів, яких за законом не можна відключати за борги, – бере електроенергію і не розраховується за неї повністю.

Керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп пояснює: виробники електроенергії не отримують коштів за електроенергію, яку віддали балансуючому ринку, а затримка може сягати року. Найбільше це б'є по новій генерації, яка працює саме на цьому ринку, – насамперед газовій, покликаній покривати добові піки.

"Проблема не нова, вона традиційно зростає з 2010 року", – каже Прокіп, і зазначає, що руху до її вирішення поки немає.

В коментарі Бізнес Цензору ДТЕК проблему розрахунків підтверджують і фактично називають її такою, яка потребує рішення:

"Повні розрахунки з учасниками ринку здійснюються із затримкою майже в рік, що залишається одним із питань, які потребують вирішення для забезпечення стабільної роботи енергоринку".

Водночас за даними аналітичного документа, який Бізнес Цензору надала Юлія Усенко, станом на 15 квітня 2026 року борг учасників ринку перед Укренерго становив 46,3 млрд грн, а борг Укренерго перед учасниками – 30,9 млрд грн. Ті самі цифри навесні наводив і Прокіп. За його словами, "ситуація там явно не покращилась".

Директор енергетичних та інфраструктурних програм центру Розумкова Володимир Омельченко називає цифру до 56 млрд грн боргу по всьому ринку загалом.

Омельченко називає це системною кризою, яка триває багато років і викликана неефективною моделлю ринку. Виправити її методами, які застосовують уряд і НКРЕКП, на його думку, неможливо – треба серйозно змінювати модель ринку. Ця модель, за його словами, "не дає розвиватись інвестиціям систем накопичення енергії та розподільчої генерації".

Борг водоканалів окремо Прокіп навесні оцінював у понад 10 млрд грн. Усенко додає до переліку теплокомуненергетику й описує загальний принцип так: "Не хотілося б, щоб далі ринок електроенергії дотував інші сфери, зокрема сфери комунальних послуг". Для інвесторів це здається прямим ризиком.

"Усе залежить від гарантованого повернення коштів. Якщо інвестор приходить на ринок, оцінює ризики – звісно, що боргова ситуація не сприяє рішенню інвестувати в такі потужності", – пояснює Усенко.

На практиці це змінює фінансову модель проєктів: розрахована окупність у три роки на практиці розтягується на п'ять-сім, і бажання будувати наступні черги, за її спостереженням, зникає.

Витримати цю затримку можуть не всі. За словами Прокопа, це особливо не стимулює нові компанії будувати нову генерацію – великі групи можуть компенсувати за рахунок інших напрямів бізнесу, а "для малих гравців це проблема".

Такі побоювання підтверджує і Усенко: "Ризик такий є. І ми можемо знову виростити собі "нового-старого" монополіста", каже вона і додає, що тут вже потрібна увага Антимонопольного комітету.

Погода, географія, та можливості ППО: позитивні та негативні сценарії на зиму

Зима буде теплішою за минулу, але не легшою. Опитані Бізнес Цензором експерти надають схожі прогнози.

Зокрема Омельченко називає два сценарії:

• Негативний – фактично повторення сценарію минулої зими.
• Базовий – помітно м'якший за умови, що зима не буде надто холодною, буде вирішено проблему з прайс-кепами, інфраструктура виявиться достатньо захищеною, а заплановану розподілену генерацію добудують до кінця року, згідно планів, про які заявляв перший віцепрем'єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль.

Прайс-кепи, про які зазначив Омельченко – це граничні ціни на оптовому ринку електроенергії: держава обмежує, наскільки дорого можна продавати електрику. Проблема в тому, що зараз цей ліміт не завжди покриває вартість імпорту, тому частину імпорту просто не купують навіть тоді, коли він потрібен.

Рух у цьому напрямку вже є: закон від 7 квітня 2026 року передбачає скасування граничних цін на оптовому ринку, включно з балансуючим, з 1 травня 2027 року – про це йдеться в аналітичному документі, який Бізнес Цензору надала Усенко.

Найслабшим місцем системи Омельченко називає теплозабезпечення: захистити ТЕЦ від значної кількості ракет і дронів дуже важко. Прогноз, на жаль, вже підтверджується новинами з Херсону. Зруйнована в ніч на 27 серпня російськими авіабомбами Херсонська ТЕЦ внаслідок атак втратила все теплогенеруюче обладнання. Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін після цього закликав жителів виїжджати, попередивши, що взимку місто може лишитися без світла й тепла на значні періоди.

Минулого року, за словами Прокопа, енергетики встигли відновити стільки потужностей, що зиму можна було пройти без дефіциту і навіть з експортом – але з 10 жовтня 2025 року почалися удари, і значну частину відновленого ворогу вдалося вивести з ладу.

Погода тоді теж не допомагала: рекордні за 20 років морози і рекордні за 10 років снігопади. Цього року, вочевидь, буде тепліше – грудень відносно теплий, січень і лютий в середньому теж мають бути теплішими за норму, але очікується тиждень-два серйозних морозів, і саме тоді ризики для теплопостачання зростають найбільше, прогнозує Прокіп.

Графіки відключень, за його очікуваннями будуть. Втім, на їх перебіг впливає значна кількість факторів. Один з них – наявність у ППО засобів проти балістики, з чим зараз є проблеми. За прогнозом Прокопа, повністю відрізати від мережі кожне місто фізично неможливо, але окремі енергодефіцитні регіони ворог намагатиметься ізолювати, а постачання від АЕС у мережу – обмежувати.

Тому, чим ближче до кордону з Росією, тим очікується складніша ситуація в цю зиму: на заході, ближче до Угорщини, Словаччини й Польщі – головного імпортного коридору, – простіше; на лівому березі Дніпра – важче, бо основна атомна генерація розташована на правому березі, а через саму річку складно передавати великі обсяги електроенергії. Києву теж доведеться пройти через періоди складних ситуацій.

Визначити пріоритети – фізичний захист об'єктів чи нова генерація – Прокіп вважає неможливим: потрібно і те, і інше водночас, у різних регіонах.

"У нас перелік потреб значно більший, ніж фінансові можливості та час, щоб їх реалізувати", – каже Прокіп.

За його словами, це "великі виклики для енергосистеми", тому зробити більше можна завжди, а от зробити все і одразу – "сумнівно".

Якщо ж повертатись до питання систем балансування – вони демонструють динаміку, продовжують розгортатися і в ДТЕК, і на ринку загалом. Але, за прогнозом Усенко, відчутного ефекту варто чекати не зараз, а ближче до 2027-2028 років – саме стільки часу необхідно для завершення будівництва та підключення нових балансуючих потужностей, залучених через спеціальні аукціони Укренерго, і тільки тоді, за її словами, стане зрозуміло, чи вдалося скоротити тривалість відключень.