Як багатогодинні повітряні тривоги впливають на бізнес
У вересні 2026 року повітряні тривоги тільки в Києві тривали загалом 242 години 40 хвилин, або 33,7% усього часу місяця. Нова ворожа тактика дронового терору безпосередньо впливає на бізнес. Наслідки відчули всі без винятку, утім найбільш помітно це позначилось на ресторанах/кафе, торговельних центрах, кінотеатрах, організації концертів й інших масових заходів.
Бізнес Цензор розбирався, чого очікує бізнес і як адаптується до роботи в умовах тривалих повітряних тривог. Забігаючи наперед, можемо констатувати, що адаптуються не всі.
ТРЦ в Україні простоювали майже 10 робочих днів у вересні: що це означає для бізнесу?
У середньому по Україні вимушений простій ТРЦ через повітряні тривоги у вересні становив 9,6 робочого дня, підрахували в Українській раді торгових центрів. А від початку повномасштабного вторгнення простій сягнув 176,5 робочого дня.
Посилення атак на цивільну інфраструктуру змушує бізнеси, розташовані в ТРЦ скорочувати робочий час та зупиняти роботу під час тривог. Для багатьох бізнесів це стало величезною проблемою. Навіть попри те, що згідно з постановою Кабміну №1092 від 4 вересня, за жовтого рівня бізнес може працювати, якщо дотримується вимог безпеки та має доступ до укриття.
Адже, нагадують в УРТЦ, великі міжнародні мережі здебільшого припиняють роботу торгових точок за будь-якого рівня загрози. А на тривоги жовтого рівня у вересні припало 60,9% загальної тривалості тривог.
Оцінюючи втрати економіки Києва від тривог, фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що вплив відчують 5% бізнесу незалежно від формату, розповів він Бізнес Цензору. Оперативних даних про відвідуваність ТРЦ, розваг і ресторанів у Шевчишина немає, проте, "вочевидь, що вона впала":
"Батьки просять дітей та підлітків менше ходити, а покупці намагаються зробити все швидко", – пояснює він поведінкову логіку споживача.
За його словами, великі центри під час тривоги зупиняються, тоді як дрібні магазини, кав’ярні та ресторани на периферії працюють. Безпековий фактор, на думку аналітика, зіграв проти великого бізнесу, спрямувавши населення до альтернативного дозвілля.
Преміум-сегмент живе, середній сегмент – страждає: що відбувається з ресторанами Києва та Львова
Наслідок нової тактики особливо відчуває ресторанна сфера. Директорка аналітичного центру "Ресторани України" та співзасновниця Національної ресторанної асоціації України Ольга Насонова розповіла Бізнес Цензору, що з вересня виручка кафе й ресторанів у Києві впала в середньому на 30-35%.
Найбільше просіли заклади в ТРЦ – до 50–60% і більше, каже вона. Одна з причин – закриття частини торгових центрів на час тривог. Водночас заклади в найпопулярніших локаціях Києва, як-от район Золотих воріт чи центр Подолу, майже нічого не втратили: там, за її словами, й далі прийнято проводити час і гуляти.
Таке падіння, за словами Насонової, особливо відчувалось саме в Києві: удари у вересні були спрямовані на столицю. У Львові, каже вона, "ніякого падіння не відбулося, навпаки, там є певне зростання". Частина киян поїхала туди провести час. Схожу різницю між столицею і Львовом фіксують в розмові з Бізнес Цензором і адміністратори кінотеатрів.
Є й друга причина – навчання, пояснює експертка. У Львові студенти вчаться очно, а в Києві багато шкіл, вишів і коледжів перейшли на дистанційний формат, і частина молоді виїхала з міста.
Найкраще пристосувалися заклади з доставкою: під час довгих вечірніх тривог замовлень стає більше, ніж гостей у залі. "Коли починається тривога, особливо ввечері, починається так звана запара", – каже Насонова. Заклади в окремих будівлях чи на перших поверхах житлових будинків на тривоги майже не зачинялися.
Інші скорочують графік. У дні жорсткіших обстрілів багато закладів, зокрема мережеві, закривалися після обіду, якщо вже зранку було зрозуміло, що гостей буде мало, а дехто працює лише з четверга по суботу. Так ресторатори економлять на зарплатах, комунальних платежах і електриці, пояснює Насонова.
Найгірше почуваються заклади середнього сегмента – у Києві це середній чек від 400 до 1000 гривень. Середній клас стрімко біднішає та економить: преміальні заклади з чеком від 2-3 тисяч гривень для нього задорогі, а дешевші не завжди влаштовують меню й асортимент. Преміум, за словами експертки, тримається – його аудиторія нікуди не поїхала й готова платити. Великим попитом, за словами Насонової, зараз користуються заклади форматів кулінарії та їдальні (наприклад, "Пузата хата").
У київських кінотеатрах на 35-40% менше гостей, ніж наприкінці серпня: хто покриває простої?
У коментарі Бізнес Цензору CEO мережі кінотеатрів Multiplex Роман Романчук розповів, що скасувань сеансів "справді стало значно менше": у Києві на піку наприкінці серпня мережа втрачала близько третини запланованих сеансів, нині – близько 10%.
"Але глядач не повертається. Кінотеатри працюють, а люди не готові йти через безпекові ризики", – наголошує Романчук.
За його словами, у вересні гостей у київських кінотеатрах на 35-40% менше, ніж наприкінці серпня, і в кілька разів менше, ніж на початку серпня. Наочний приклад: "зараз 7 кінотеатрів Києва за продажами приблизно дорівнюють 2 кінотеатрам Львова".
Ще дві локації мережі не працюють узагалі, розповів Романчук: у Дніпрі торговельний центр пошкоджений ракетним ударом, у Миколаєві ТРЦ закрився превентивно.
Генеральна директорка "Планети Кіно" Наталія Байдан розповіла Бізнес Цензору, що протягом вересня ситуація в мережі не змінилася:
"Відвідуваність впала драматично і досі від запланованої ми отримали лише 50%, а враховуючи, що спад відвідуваності від початку війни теж становить орієнтовно майже пʼятдесят, тож можемо говорити, що наразі досі маємо катастрофічну ситуацію".
Можливість працювати під час жовтого рівня тривоги суттєво не змінила ситуації, додала Байдан: "Навіть в жовту ми попереджаємо своїх клієнтів і ті, хто хоче перейти в укриття, йдуть".
Свої збитки "Планета Кіно" покриває самостійно, каже Байдан:
"Ясна річ, що свої збитки ми маємо покрити самостійно, ТРЦ мають свої власні, тож кожен за себе". Знижки щодо оренди мережа обговорює постійно, за її словами: "всі прекрасно розуміють, що наразі лише разом зможемо вижити, підтримуючи один одного". Втім, чи є вже домовленості з ТРЦ про знижки, Байдан не уточнила.
Точку беззбитковості Multiplex рахує і по сеансах, і по місяцю в цілому, пояснює Романчук. Оренда, енергія та команда – постійні витрати, які не зменшуються, коли зал порожній.
За його словами, мережа загалом працює приблизно в нуль: кінотеатри Києва, сходу і півдня – у мінусі, кінотеатри заходу – у плюсі. Розмір резервів компанія не розкриває. "Запас міцності є завдяки першому півріччю, але він не безмежний", – каже Романчук.
Витрати мережа вже перебудувала, перелічує він:
- скоротила операційні витрати та заморозила вакансії;
- переглянула портфель проєктів і більшість поставила на паузу;
- веде перемовини з торговельними центрами про умови оренди;
- провела ревізію безпеки та навчання команд першої медичної допомоги.
Мета – зберегти мережу і команду, зазначає Романчук: "Усі кінотеатри, які фізично можуть працювати, працюють".
Продажі квитків на концерти впали на 30%, а щонайменше три великі події в Києві скасовані чи перенесені
Збитки від тривог рахують і суміжні сегменти індустрії розваг, зокрема концертний ринок. Продажі квитків на концерти та інші масові заходи впали приблизно на 30% у загальному результаті, розповів Бізнес Цензору засновник квиткового сервісу Concert.ua, Readeat та Origin Stage Дмитро Феліксов. Падіння, за його словами, зосереджене в Києві: у західних та інших регіонах суттєвого спаду компанія не відчуває.
Найвразливіші – великі заходи. Щонайменше три великі події в Києві – у Палаці спорту та МВЦ – уже скасовані або перенесені, каже Феліксов: "Якщо безпекова ситуація в столиці суттєво не покращиться, думаю, інші події такого масштабу також будуть переноситися".
Менші події теж відчувають зниження попиту, але їхня економіка стійкіша: у них значно нижчий поріг окупності. "Наприклад, для невеликого залу навіть мінус 20-30% глядачів не обов’язково робить подію збитковою", – пояснює Феліксов.
Горизонт покупки квитків "точно скоротився", каже він: люди не хочуть планувати дозвілля на кілька місяців наперед, а організатору не доводиться розраховувати на різкий сплеск продажів в останні дні перед подією. Різкого переходу на денні чи камерні формати Concert.ua поки не бачить: "Зараз це радше стан очікування".
Ресторани та кінотеатри в зоні ризику втім цінник для споживача не підіймуть: чого чекати взимку споживачам?
Закриття закладів цілком можливі, зазначає аналітик Андрій Шевчишин, але це не повноцінне рішення, адже заккриття не скасовують необхідності платити оренду й комунальні. Частина ритейлерів може на час розірвати оренду й перейти в онлайн-продажі, заклади харчування – на виробництво напівфабрикатів і доставку. Дехто може ухвалити рішення про релокацію – на периферію Києва або в інші регіони, де ситуація краща. Сфері розваг, в цьому плані, найскладніше, припускає він.
"Бізнес для виживання буде вимушений піднімати цінники", – прогнозує Шевчишин, втім додає, що кожен бізнес ухвалюватиме таке рішення індивідуально.
Кінотеатри: мета – зберегти глядача
Multiplex не планує піднімати ціни, щоб компенсувати тривоги, розповів Романчук: "Глядач зараз і так обережний, подорожчання лише його відштовхне". За його словами, ціни мережа переглядає у звичайному режимі – залежно від інфляції та вартості електроенергії.
Про ціни Байдан каже: "Ціни на квитки тут ні на що не впливають і ніяк не відновлять попит".
Нових відкриттів Multiplex зараз не анонсує, каже Романчук. Майже всі проєкти поставили на паузу, зокрема проєкт в Ocean Mall. За його словами, до нього мережа повернеться після оцінки готовності ТРЦ наприкінці року.
Закриття кінотеатрів Байдан не виключає: "Якщо ситуація не почне змінюватися на краще, боюся, що кінотеатри в таких регіонах почнуть зачинятися". За її словами, "накопичувати збитки довго ніхто не зможе".
Концерти: зима – це однозначно менше подій
Очікування від зими на концертному ринку Феліксов описує так:
"Не всі вже анонсовані події відбудуться – це, думаю, вже очевидно. Насамперед під ризиком великі заходи в Києві: частину з них, найімовірніше, перенесуть. Але я не очікую масового виходу організаторів із ринку. Індустрія буде адаптуватися. Зима, на мою думку, – це однозначно менше подій".
Організатори своєю чергою "намагатимуться не нарощувати витрати, домовлятися з артистами, майданчиками та підрядниками, а десь переходити до більш партнерських моделей, щоб розподілити ризик". Щодо цін на квитки Феліксов радить їх не підвищувати, а навпаки, знижувати:
"Я б зараз узагалі не радив підвищувати ціни на квитки. Ба більше – де це дозволяє економіка події, намагався б їх знижувати", – каже він.
Ресторани: хвиля закриттів продовжиться
Ресторанний ринок Києва до початку зими, за оцінкою Насонової, втратить близько 500 закладів із приблизно 3000 – майже 20%, каже експертка.
"Не можу сказати, що хвилі закриттів узимку не буде. Тому що хвиля закриттів уже є зараз", – додає вона.
Свою оцінку Насонова пов’язує з тенденцією на продаж бізнесу: з другої половини літа фіксується хвиля продажів ресторанного бізнесу – від великих закладів до невеликих кав’ярень, піцерій і сімейного бізнесу. За її словами, близько 500 закладів зараз перебувають на стадії продажу.
Мережі вже закривають окремі точки. Ще влітку з деяких ТРЦ почали виходити мережеві оператори, а Pesto Cafe, за словами Насонової, оголошувала, що в низці ТРЦ певний час не працюватиме, – у списку було 10-12 закладів (на початку вересня Forbes писав про сім закладів). Утримувати заклад на паузі й платити оренду, пояснює Насонова, можуть лише мережі. Деякі з них планують "заморозити" заклади на зиму, перевівши персонал і продукти в інші точки: досвід роботи на генераторі негативний, а понад шість годин такої роботи – це вже збиток.
Водночас ціни, за словами експертки, не зростатимуть. Традиційно після літа заклади підвищували меню, але цього разу майже ніхто цього не планує: підвищення може відлякати навіть тих гостей, які ще залишилися. Натомість споживачам варто очікувати акції та спецпропозиції від закладів.
