Долар по 47 в обмінниках: до чого тут криптобіржа і який курс закладати бізнесу на 2027 рік
4 листопада офіційний курс гривні досяг нового історичного мінімуму – 45,67 грн/$. А в обмінниках на піку долар продавали навіть по 47 гривень.
Бізнес Цензор поговорив із фінансистами про те, що спричинило стрибок на ринку, чому гривня дешевшає щомісяця і чого чекати бізнесу до кінця поточного та в 2027 році.
Як злам криптобіржі вдарив по обмінниках
Стрибок готівкового долара до 47 гривень налякав і людей, і бізнес. Але фоном у ці ж дні пройшла новина, яка на перший погляд не мала до гривні жодного стосунку. 29 жовтня найбільша у світі криптобіржа Binance повідомила про злам, оцінивши його вплив приблизно в $6,3 млрд. Наступного дня біржа тимчасово зупинила весь рух коштів.
Першим новину відчув криптовалютний ринок: 30 жовтня Bitcoin за добу подешевшав приблизно на 5%, до $76,4 тис. – мінімуму з середини вересня. Утім, обвалом це не стало: вже за кілька днів ринок стабілізувався.
Для України ця історія не могла пройти безслідно. У глобальному індексі криптоадаптації Chainalysis за 2026 рік Україна посідає сьоме місце у світі. Щонайменше 6,5 млн українців є власниками криптовалют.
Фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин вважає популярність крипти в Україні ключовим чинником для стрибка валютного курсу в обмінниках.
"В Україні дуже багато криптовалютників. Коли Binance заблокував можливість виводу грошей, це вплинуло на український ринок. Якщо подивитися, де долар зріс до 47, – це був не міжбанк і не банки, це були обмінники", – пояснив Шевчишин у коментарі Бізнес Цензору.
Механіку аналітик пояснює так:
"Уявімо ситуацію, в якій усі тримали, тримали, а виводити неможливо. А потім в один момент усі намагаються все вивести, і накопичений попит формується за дуже короткий відрізок часу. На ринку просто немає такого обсягу готівки – і курси скакнули".
Банки водночас дефіциту готівки не мали, наголошує Шевчишин. За його словами, Нацбанк запропонував їм 100 млн доларів і 100 млн євро готівкою, але попит на долари виявився значно меншим за пропозицію, а на євро його не було взагалі. Стрибок до 47 гривень аналітик пояснює "панічною, неадекватною поведінкою".
Проте сплеск в обмінниках – лише епізод. Гривня дешевшає постійно, і причини цього значно глибші за проблеми однієї криптобіржі.
Експорт, політика, світ: чому гривня дешевшає щомісяця?
Економіка країни працює на межі. Експорт стоїть: за січень-серпень 2026 року Україна продала за кордон товарів на $26,6 млрд, а купила – на $66,3 млрд, свідчать дані Держмитслужби.
Імпорт перевищує експорт майже у 2,5 раза, дефіцит торгівлі сягнув $39,7 млрд. Лише в серпні експорт обвалився на 19,4% до липня через блокаду портів і удари по логістиці, а зерна, за даними Мінагрополітики, вивезли в 2,5 раза менше, ніж роком раніше.
Фактично зупинився й експорт металургії: після ударів по "Каметсталі", "Запоріжсталі" та логістиці поставки чорних металів за кордон різко скоротилися. Детально цю проблему Бізнес Цензор розбирав у матеріалі "Падіння майже в 30 разів: Як удари по логістиці вплинули на експорт металургії".
"Металургія на підсосі, руда на підсосі, енергетика розбита", – описує ситуацію Шевчишин.
Валюти в країну заходить дедалі менше, а витрачається дедалі більше, тож долар закономірно тягнеться вгору. У розмовах не під запис співрозмовники Бізнес Цензора в банківському секторі визнають: реального прогнозу зараз не дасть ніхто. Економіка в глибокій кризі, експорт критично скоротився, незрозуміло, що буде з міжнародною допомогою. До того ж банкірів стримує ще й Нацбанк: за публічні прогнози, які потенційно можуть розігнати паніку, питань від регулятора не доведеться довго чекати.
Водночас у банках пояснюють свій орієнтир так: якщо курс вже взяв певну планку, вона й стає точкою відліку. Навіть якщо долар відкотився назад, згодом він все одно повернеться до досягнутого рівня, кажуть співрозмовники Бізнес Цензора.
Утім експерти, які готові говорити публічно, основним фактором тиску називають війну.
"Основний фактор тиску – це війна, і було б дивно, якби його не було. Зараз немає ринкового курсу. Курс контролюється Нацбанком коштом резервів, які в нього є завдяки західній підтримці", – сказав Бізнес Цензору інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.
За його словами, "було б дивно, якби курс під час війни, особливо зараз, коли є проблеми з експортом, лишався стабільним і на одному місці".
Фінансовий аналітик Василь Невмержицький пояснює, чому війна підживлює попит на валюту. Одним із найважливіших чинників він називає зростання бюджетних видатків, насамперед на оборону.
"Значна частина оборонних закупівель пов'язана з імпортом озброєння, військової техніки, обладнання та комплектуючих, для розрахунків за які потрібна іноземна валюта. Навіть виробництво військової продукції в Україні часто залежить від імпортних складових", – зазначив Невмержицький у коментарі Бізнес Цензору.
На курс тиснуть не лише економічні чинники, а й настрої людей: будь-який прогноз впливає на поведінку на валютному ринку, а паніка розганяє маховик падіння гривні. Долар дорожчає – люди кидаються його скуповувати – попит зростає – долар дорожчає знову. І кожен новий виток цієї спіралі обходиться гривні дедалі дорожче.
Саме так ринок відреагував наприкінці жовтня. Після чергового послаблення гривні люди відповіли, за словами Шевчишина, "активним, спекулятивним, ажіотажним попитом в очікуванні, що може бути ще гірше".
Курс на кінець року – близько 46 гривень
Прогнози на кінець року крутяться довкола позначки 46 гривень, хоча розкид у оцінках є.
"Якихось різких рухів ми не очікуємо, ситуація лишається стабільною. Цілком можливо, на кінець року ми вийдемо на рівень 46, але, можливо, і не досягнемо цього рівня. Так чи інакше, можна очікувати близько 46", – каже Фурса.
Шевчишин бачить готівковий курс на кінець року в межах 45,5-46,7 грн/$, а міжбанківський – приблизно на рівні 46 гривень.
На 2027 рік прогнози розходяться сильніше. Уряд у проєкті бюджету закладає середньорічний курс 47,1 грн/$ і 48,3 гривні на кінець року. У моделі, яку наводить Шевчишин, середній курс на 2027 рік – 49 гривень, а в IV кварталі – в середньому 51 гривня.
У своїх розрахунках він виходить з того, що бойові дії триватимуть, експорт і далі падатиме, імпорт лишатиметься високим, приватне споживання скорочуватиметься, а держава через спад економіки й податкових надходжень уже не зможе підтримувати попит бюджетними видатками в нинішньому обсязі.
Фурса налаштований спокійніше: "Ми очікуємо, що наступного року буде знов та сама помірна девальвація". За його словами, курс змінюватиметься поступово, без різких рухів.
Від чого залежить курс і що робити бізнесу
Усі ці сценарії тримаються на одному припущенні – міжнародна допомога надходитиме й далі. Визначальними для курсу до кінця року Невмержицький називає ритмічність міжнародної фінансової допомоги, обсяги бюджетних видатків, потреби в імпорті та валютні надходження від експортерів.
Від допомоги, нагадує аналітик, залежить не лише бюджет:
"Важливо також розуміти, що міжнародна допомога не лише фінансує бюджетні потреби, а й забезпечує валютні ресурси, які відіграють суттєву роль у підтриманні збалансованості валютного ринку".
Бізнесу Невмержицький радить не намагатися вгадати майбутній курс.
"Під час формування бюджетів на 2027 рік доцільно розглядати декілька сценаріїв валютного курсу, оцінюючи їхній вплив на собівартість продукції, прибутковість, грошові потоки та здатність виконувати фінансові зобов'язання", – каже він.
Компаніям із зовнішньоекономічними контрактами він радить купувати валюту відповідно до реальних строків виконання зобов'язань. І основним завданням бізнесу має бути фінансова стійкість за різних сценаріїв, а не орієнтація на одне прогнозне значення курсу, підсумовує аналітик.
