Падіння майже в 30 разів: Як удари по логістиці вплинули на експорт металургії
У металургів не лишилось ілюзій: галузі, за їхніми словами, більше немає. Найбільші комбінати країни стоять. А ударам по виробництву передувала довга літня кампанія російських атак по логістиці.
Бізнес Цензор отримав від Держмитслужби ексклюзивні дані про експорт металу та розібрався, як саме і в які терміни згасав вивіз металопродукції – місяць за місяцем і за видами транспорту.
Чому металургія опинилась у нулі
Три найбільші меткомбінати країни зараз стоять: "Запоріжсталь" і "Каметсталь" групи "Метінвест", а також "АрселорМіттал Кривий Ріг". Разом вони давали близько 90% виробництва сталі в Україні.
В інтерв'ю Forbes операційний директор "Метінвесту" Олександр Мироненко заявив: частка металургії у ВВП України впала з довоєнних 7% "майже до нуля", а в металургії "запасу міцності вже немає". Керівник офісу гендиректора компанії Олександр Водовіз на Форуму економічної стійкості в Києві заявив, що у вересні був тиждень, коли Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тони сталі.
"Розбиті абсолютно всі заводи. Це Arcelor, "Метінвест", завод імені Петровського (ДМЗ Ярославського) і "Інтерпайп". Влучання було по декілька разів. Загинуло багато людей. Ми не працюємо. Я знаю, що Arcelor не працює. Наскільки мені відомо, і завод Петровського також зупинений. І "Інтерпайп", наскільки я знаю, також свій трансформатор не полагодив", – сказав Водовіз.
Хоча знищення основних металургійних потужностей у вересні прогреміло на всю Україну, втім удари по заводах виявилися фактично останньою крапкою в довгій кампанії літніх атак. Адже до заводів Росія місяцями била по логістиці, якою метал виїжджав із країни.
Ми отримали від митників ексклюзивні цифри про те, як змінювався експорт експорт металургії за перше півріччя 2026 року, і зіставили їх із хронологією ударів. Дані дозволяють визначити точний момент, коли вивезення металу впало до нуля.
Червень: у цифрах ще спокійно
Надані Держмитслужбою дані охоплюють червень-серпень цього року. Тобто вибірка ще включає перші удари по "Запоріжсталі" (11 серпня) і "АрселорМіттал Кривий Ріг" (16 серпня), але закінчуються до вересня, коли зупинилась "Каметсталь", а по "АрселорМіттал" та "Запоріжсталі" росіяни нанесли повторні удари.
У червні експорт металопродукції (група 72 УКТ ЗЕД – чавун, феросплави, прокат) становив 524,7 тис. тонн.
Морський експорт навіть підріс порівняно з травнем: із 293,1 до 322,4 тис. тонн (+10%). А ось залізничний уже падав – із 208,8 до 178,8 тис. тонн (-14%). Автотранспорт теж трохи підріс, із 21,4 до 23,5 тис. тонн (+10%): вочевидь частину логістики вже тоді почало переймати автомобільне сполучення, хоча його частка лишалася мізерною.
Ослаблення залізниці не було несподіванкою: лише за I квартал 2026-го по інфраструктурі "Укрзалізниці" зафіксували 541 удар. Порти теж уже атакували: у ніч на 12 червня росіяни поцілили по портовій інфраструктурі Одеси й Чорноморська. Але обсяги ще трималися – у червні зафіксували 222 заходи суден проти звичних 230-320.
Липень: місяць, в який зникло море
У липні експорт металопродукції впав до 322,2 тис. тонн – мінус 39% за місяць. Найбільше провалилося саме море: до 155,5 тис. тонн, мінус 52%.
Сама Держмитслужба у відповіді на лист Бізнес Цензора пояснює це так: "У зв'язку з припиненням морських перевезень у липні 2026 року через посилення російських атак відбувся перерозподіл транспортних потоків".
За наведеною митницею структурою експорту, частка моря впала з 61% у червні до 48% у липні й 9% у серпні, залізниці – зросла з 34% до 43% і 74%, автотранспорту – з 4% до 9% і 17%.
Ескалація на морі почалася приблизно 10 липня – тоді, за спостереженнями американського Інституту вивчення війни, різко зросла інтенсивність російських ударів по портах і суднах. За даними Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України, лише за липень зафіксували 67 ударів по об'єктах морських портів і 57 атак на цивільні судна. Заходи суден скоротилися до 4-5 на добу, а 22 липня в порти не зайшло жодне судно. Maersk і Hapag-Lloyd призупинили роботу в "Чорноморську", слідом пішла CMA CGM.
Залізниця й автотранспорт втрату не компенсували. Залізницею у липні вивезли 138,6 тис. тонн проти 178,8 у червні – і це вже другий місяць падіння поспіль, пік був у травні (208,8 тис. тонн).
За 20 місяців, з січня 2025-го до серпня 2026-го, сума залізниці й авто жодного разу не перевищила 289 тис. тонн на місяць – трохи більше половини від того, що йшло всіма шляхами разом у червні.
В "Укрзалізниці" на запит Бізнес Цензора підтвердили переорієнтацію вантажів гірничо-металургійного комплексу з портів Великої Одеси на сухопутні прикордонні переходи та дунайський напрямок.
У компанії пояснюють це сукупним ефектом ударів по виробничій, залізничній і портовій інфраструктурі, які скоротили обсяги виробництва – а з ними і залізничні перевезення. Коли саме почалася ця переорієнтація, "Укрзалізниця" не уточнює.
Водночас суходільний маршрут подорожчав: з 1 серпня "Укрзалізниця" підняла вантажні тарифи на 30% – перший перегляд з 2022 року. Металурги все літо публічно критикували цю політику. У червні "Укрметалургпром" попереджав, що підвищення тарифів вдарить по економіці – оцінював втрати ВВП майже у 100 млрд грн і $2,4 млрд валютної виручки. На початку серпня, коли тарифи все ж підняли, об'єднання закликало уряд скасувати рішення взагалі, пропонуючи натомість поступове зростання на 8-14% протягом 2026-2027 років – і лише після відновлення судноплавства в чорноморських портах.
В "Укрзалізниці" на лист Бізнес Цензора віповіли, що "індекс цін виробників зріс на понад 250%, витрати на паливно-енергетичні ресурси збільшилися в рази, а рівень заробітної плати залізничників знизився до історичного мінімуму", тож фактичне підвищення – лише часткова індексація.
Відповідно, зростання не на 45%, а на 30% там називають компромісом: "у відповідь на критику українських підприємств, у т.ч. металургів, АТ "Укрзалізниця" пішло на певний компроміс", йдеться у відповіді.
Індексацію тарифів компанія називає не питанням прибутку, а вимушеним кроком для виживання: "в АТ "Укрзалізниця" склалась критична ситуація з ліквідністю та реальною загрозою зупинки роботи залізничного транспорту". А така зупинка була б критичною і для металургії, яка, за словами перевізника, "повністю залежить від залізниці" через обсяги й специфіку вантажів.
Серпень: зникли США, Туреччина, Італія, морський експорт обвалився на 97%
У серпні експорт впав до 124,8 тис. тонн. Це – мінус 76% до червня. Морем лишилося лише 11 тис. тонн – обвал на 97% до червня. У грошах експорт схуд із $293 млн у червні до $92 млн.
125 тис. тонн серпня – це переважно один маршрут: 60% пішло залізницею до Польщі.
Сама "Укрзалізниця" також підтверджує динаміку в листі, який ми отримали в вересні: "наразі основний експорт продукції ГМК забезпечують саме сухопутні прикордонні переходи, тоді як частка перевезень у напрямку портів Великої Одеси суттєво скоротилася".
США, Туреччина, Італія – країни, куди навесні щомісяця йшли десятки тисяч тонн, – отримали від України практично нуль.
Фактично експорт української металопродукції зупинився ще до ударів по заводах – і це тривало три місяці поспіль: 524,7 тис. тонн у червні, 322,2 у липні, 124,8 у серпні. Перший удар по заводу – по "Запоріжсталі" 11 серпня – стався вже після того, як експорт втратив значну частину обсягу.
Змінився і асортимент того, що лишилося. На чавун і напівфабрикати, які майже повністю йшли морем, припало 80% від загального падіння тоннажу між червнем і серпнем. Прокат – продукція з вищою доданою вартістю – просів менше, ніж чавун і напівфабрикати. Окремо зросла й середня ціна тонни експорту: з $559 у червні до $739 у серпні.
Чи можна було запобігти або мінімізувати збитки від літньої кампанії ворога – питання до істориків. Металурги зараз більше стурбовані тим, що робити з індустрією далі.
Нагадаємо, Бізнес Цензор раніше детально писав про проблеми, з якими стикається металургія через удари Росії. Зокрема ми наводили пропозиції металургів до держави щодо заходів, які могли б врятувати індустрію, і відповідь голови Комітету з фінансів та податкової політики на них.
