Страхування бізнесу з кишені українців: хто заплатить за зруйновані підприємства?
Після майже трьох місяців обговорення питання створення Страхового фонду для підтримки бізнесу, який постраждав від російських обстрілів, уряд досі не визначився, коштом чого буде забезпечена його державна частка. Плани змінюються, і зараз замість податкових та митних новацій в уряді розглядається можливість наповнювати Фонд відрахуваннями від прибутків Національного банку.
Спочатку Фонд планували створити обсягом до $4 млрд. Чверть цієї суми мала забезпечити держава з держбюджету. Це умова партнерів, які можуть стати учасниками Фонду та забезпечити решту трьох чвертей.
"Іноземні партнери, а це країни Євросоюзу, кажуть, що дадуть гроші. Але умова така, що у Фонді буде державна частка. На нашу 1 гривню вони готові дати свої три", – сказав співрозмовник Бізнес Цензора, знайомий з обговоренням питання.
Для наповнення Фонду Мінекономіки запропонувало підвищити ПДВ на 1 відсотковий пункт – з 20% до 21%. Але на сьогодні, за інформацією видання, такий варіант уже не актуальний. Підвищення ПДВ не підтримали ні депутати, ні бізнес.
"По ПДВ – так. Поки не бачимо підтримки в залі на підвищення ПДВ. Шукаємо інші шляхи фінансування", – зазначив у розмові з Бізнес Цензором представник уряду, відповідаючи на запитання, чи відмовилися від ідеї підняття податку.
Інші джерела кажуть, що ідею поки відклали. Зараз шукають більш реальний для застосування варіант, який би не потребував законодавчих змін.
До того ж очікуваний розмір Фонду вже називають іншим – до $3 млрд. Днями цю цифру підтвердив прем'єр-міністр.
"Це амбітна мета – сформувати фонд обсягом до $3 млрд, максимально спростити процедуру подання заявки та негайної компенсації цих збитків. Ставимо надскладне завдання, щоб отримати або повний, або принаймні проміжний результат. Особисто відповідає міністр економіки Кравченко, він безпосередньо цим займається", – заявив Сергій Корецький.
Фонд працюватиме так: підприємства сплачуватимуть внесок за страхове покриття (максимальна сума покриття – $10 млн). У разі настання страхового випадку Фонд компенсуватиме збитки в межах покриття. Якщо сума збитків вища, решту покриватиме приватна страхова компанія та перестраховик.
Чому підвищення ПДВ не підтримується
Депутати не підтримують підвищення ПДВ, бо не хочуть, щоб у підсумку їх звинуватили у підвищенні податку. ПДВ – це фактично податок на кінцевого споживача. Якщо його збільшити для наповнення Страхового фонду, вийде, що ризики бізнесу безпосередньо оплачуватиме населення.
До того ж вони не хочуть ухвалювати рішення без підтримки самого бізнесу, який також не вважає підвищення ПДВ ідеальним інструментом для наповнення Фонду.
Зростання ПДВ до 21% призведе до підвищення цін. НБУ та Мінекономіки оцінюють додатковий інфляційний ефект від цього в межах 0,4-0,8 в. п. Але ексрадник президента України Олег Устенко вважає, що показник інфляції може бути значно більшим.
"Підвищення ПДВ матиме кумулятивний ефект. Історично підвищення ПДВ на 1 в. п. дає 4-5% зростання цін. Це підтверджують і європейські кейси, і українська практика 2014-2015 років", – переконаний Устенко.
Альтернативою для наповнення Фонду і депутати, і бізнес називають боротьбу з тіньовою економікою та припинення використання різних схем ухилення від оподаткування. Також відповідним варіантом може бути використання заморожених російських активів.
Щоправда, це поки малоймовірно. Прямі виплати постраждалому українському бізнесу з цих активів будуть можливі лише в перспективі, через міжнародний Компенсаційний фонд. Його планують створити на базі Реєстру збитків, завданих агресією.
Але компенсації потрібні вже зараз. Обстріли бізнесу, які активізувалися в липні, не припиняються. За останньою інформацією, масованих атак можуть зазнавати об'єкти харчової промисловості та продовольча інфраструктура.
Загальні збитки бізнесу, які ще кілька місяців тому оцінювалися в $7 млрд, за останньою інформацією від прем'єр-міністра, сягнули $8 млрд. До кінця року вони можуть становити $10 млрд.
Альтернатива зростанню ПДВ: імпортне мито та перерахування НБУ
Про можливість запровадження імпортних мит як альтернативи підвищенню ПДВ міністр економіки Олександр Кравченко говорив ще два місяці тому. Але тоді він зазначав, що це може ще більш негативно вплинути на інфляцію.
До того ж такий крок суперечить умовам членства України у Світовій організації торгівлі й Угоди про асоціацію з ЄС.
Якщо Україна підвищить мита без погодження з партнерами по СОТ, то отримає дзеркальні заходи у відповідь. У відносинах з ЄС діє режим безмитної торгівлі. Одностороння зміна його застосування також може викликати торговельні обмеження.
Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський зазначає, що запровадження мит на імпорт несе й додаткові корупційні ризики.
"Це спровокує додаткову корупцію на митниці, оскільки адміністрування відбувається саме на митниці, а не в точці продажу", – зазначив він у коментарі Бізнес Цензору.
Але самостійно підвищувати мита в межах СОТ Україна може лише в разі різкого збільшення імпорту та виникнення серйозної шкоди від цього для внутрішнього виробника. Для підвищення мит необхідно провести детальні переговори з країнами-партнерами по СОТ.
У межах Угоди про асоціацію запровадження мит в умовах воєнного стану можливе, але за умови серйозного погіршення платіжного балансу. Причому золотовалютні резерви мають бути на мінімальному рівні. Наразі ЗВР України перебувають на високому рівні завдяки міжнародній допомозі – близько $49 млрд.
Варто зазначити, що Україна після вторгнення Росії вже підвищувала мита на імпорт. У 2015 році уряд Арсенія Яценюка запровадив спецмита на весь некритичний імпорт на рівні 5-10%. Причиною була гостра криза платіжного балансу та критичне падіння золотовалютних резервів на тлі вторгнення Росії. Україна на той момент була на межі дефолту.
Але тоді рішенню про спецмита передували детальні консультації з СОТ, МВФ та Євросоюзом. Ці заходи захисту діяли менше року.
На сьогодні у Бізнес Цензора немає інформації про початок з боку України будь-яких консультацій із партнерами щодо зміни мит. Співрозмовник видання, знайомий з планами уряду, сказав, що зміна імпортних мит наразі "серйозно не обговорюється".
Водночас кілька співрозмовників Бізнес Цензора підтвердили, що актуальним робочим варіантом є фінансування Страхового фонду через перерахування прибутку Національного банку до держбюджету.
Спочатку до проєкту бюджету на 2027 рік було закладено майже 49 млрд гривень перерахувань від прибутку НБУ за поточний рік. Але 1 жовтня регулятор оновив прогнозний показник, підвищивши його до 70 млрд гривень. Саме цю різницю в понад 20 млрд гривень уряд і хоче спрямувати на наповнення Страхового фонду бізнесу.
Але розмір прибутку Нацбанку і, відповідно, перерахувань до бюджету не є гарантованим показником – це лише прогноз, який вдвічі меньше запланованої суми.
Фінальний результат залежатиме від монетарної політики регулятора та управління резервами в листопаді й грудні. Сума може збільшитися, але не можна виключати і зменшення.
Чи стануть перерахування НБУ джерелом формування Страхового фонду, поки що з повною впевненістю сказати не можна. Міністр економіки Олександр Кравченко відмовився коментувати таку можливість. Співрозмовники Бізнес Цензора в уряді сказали, що дискусія щодо наповнення Фонду ще триває.
Відсутність остаточної схеми фінансування Страхового фонду та його моделі днями підтвердив і прем'єр-міністр під час зустрічі з керівництвом Світового банку.
"Обговорили можливості фінансування [Фонду] за допомогою різних інструментів. Продовжимо спільну роботу зі Світовим банком над ефективною моделлю із залученням міжнародних фінансових організацій та страхового ринку", – зазначив Сергій Корецький.
Один із депутатів від "Слуги народу" з профільного комітету сказав Бізнес Цензору, що уряд "припустився помилки". Знайти оптимальне рішення щодо створення та наповнення Страхового фонду, на його думку, було б швидше й простіше, якби це питання попередньо обговорили з Радою. Однак, зазначив співрозмовник, уряд пішов іншим шляхом, винісши ідею на публічне обговорення без консультацій із депутатським корпусом.
