Лобіювання в Україні залишається важливим питанням політичного та економічного ландшафту. З 2026 року запроваджено обов'язкову звітність лобістів, яку контролює НАЗК. Це нововведення покликане підвищити прозорість взаємодій між владою та бізнесом. Звіти мають бути подані до 31 липня та 31 січня. Найчастіше лобіювання стосується податкової та фінансової політики, а також економічних питань. Реєстр прозорості надає суспільству доступ до інформації про діяльність 73 суб'єктів лобіювання. Цей крок сприяє скороченню можливостей для корупції та недоброчесності в уряді. Водночас, міжнародна взаємодія з лобістами залишається важливим інструментом для підтримки державних інтересів на глобальній арені.

Який вплив має новий закон про лобіювання в Україні?

Новий закон про лобіювання в Україні спрямований на підвищення прозорості та публічності діяльності лобістів. З моменту його ухвалення лобісти зобов’язані подавати звіти про свої дії до НАЗК. Це сприяє зниженню корупції та сприяє кращому контролю за політичними та економічними процесами. Закон передбачає звітність двічі на рік, що робить лобіювання більш гласним та відповідальним сектором в Україні.

Що таке Реєстр прозорості і яку роль він виконує?

Реєстр прозорості є державною онлайн-платформою, створеною для збору та оприлюднення даних про суб’єктів лобіювання та їх діяльність. Його мета полягає в підвищенні прозорості, надання доступу громадськості до інформації про лобіювання, та сприянні боротьбі з корупцією. Цей реєстр виконує важливу роль в українській політиці, забезпечуючи відкритість та відповідальність процесів взаємодії між бізнесом та державними органами.

Як вплине подання звітів лобістів на економіку України?

Запровадження обов’язкової звітності для лобістів має помітний ефект на економіку України, надаючи їй більшої прозорості та сприяючи створенню здорової конкуренції. Звіти допомагають уникати конфлікту інтересів та публічно контролювати взаємини між бізнесом і владою. Це може призвести до підвищення інвестиційної привабливості країни, адже інвестори отримають можливість краще зрозуміти підходи державної політики та можливості для ведення чесного бізнесу.

Які сфери найчастіше піддаються лобіюванню в Україні?

В Україні сфери податкової, фінансової та економічної політики є найбільш активними в плані лобіювання. Чиновники та державні органи тут взаємодіють з лобістами найчастіше, оскільки ці галузі мають суттєвий вплив на загальний економічний стан країни. Лобіювання також активно відбувається у сфері енергетики, де вирішуються стратегічні питання національної безпеки та взаємодії з іноземними компаніями.

Які міжнародні наслідки для України має лобіювання за кордоном?

Лобіювання за кордоном надає Україні можливість відстоювати свої інтереси на міжнародній арені, залучаючи підтримку ключових союзників. Це особливо актуально у відношеннях зі США та ЄС, де лобіювання допомагає зміцнити політичні та торговельні зв'язки. Проте, важливо забезпечити відкритість та довіру до процесу лобіювання для уникнення конфліктів та негативних наслідків.

докладніше

Резонанс лобіювання

Тріумф лобізму: чий інтерес захищає державний Нафтогаз Тріумф лобізму: чий інтерес захищає державний Нафтогаз З якою метою Нафтогаз наймає лобістські організації в США? З одного боку, це вигідні і важливі для країни цілі: інтеграція України до європейського газового ринку і санкції проти "Північного Потоку 2". З іншого – збереження персоналій правління компанії за рахунок дискредитації українського уряду. 7 567 1

Що дасть Україні обов'язкова локалізація виробництва під час публічних закупівель Що дасть Україні обов'язкова локалізація виробництва під час публічних закупівель 40 народних депутатів пропоную встановити обов'язковий відсоток локалізації виробництва товарів в Україні, які купуються під час публічних закупівель. А як ви ставитесь до цієї ініціативи? Візьміть участь в нашому опитуванні. 7 176 23

Кто помогает аграрным депутатам в лоббизме Кто помогает аграрным депутатам в лоббизме В списках помощников депутатов часто числятся имена бизнесменов, чиновников и общественных деятелей. БизнесЦензор собрал тех, кто может косвенно влиять на принятие решений в агросекторе. 2 351 1