Кабмін просить ЄС відкласти частину реформ за програмою ЄС Ukraine Facility на 50 мільярдів
Кабінет Міністрів затвердив зміни до Плану України, який визначає зобов'язання української влади для отримання коштів за програмою європейської допомоги Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро.
Зміни були підготовані за участі Генерального директорату Єврокомісії з питань розширення і Східного сусідства (DG ENEST), повідомляє пресслужба Міністерства економіки.
"План України був розроблений у 2023 році, і в процесі його напрацювання, Європейська Комісія закладала можливість зміни умов Плану у разі виникнення обʼєктивних обставин. Через два роки з часу початку роботи над Планом, зʼявилась потреба актуалізувати зобовʼязання за програмою Ukraine Facility", – пояснили у міністерстві.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев запевнив, що це планова процедура, а за оновленим планом Україна може виконати певні кроки навіть швидше, ніж передбачалося раніше.
Так, наприклад, вже у третьому кварталі 2025, Україна має прийняти законодавство щодо продажу держбанків та щодо транспозиції Інтеграційного пакету електроенергії, які від початку були заплановані на перший квартал 2026 року та четвертий квартал 2025 відповідно.
Соболев уточнив, що нову версію Плану ще має схвалити Єврокомісія та схвалить і Рада ЄС.
"Ми очікуємо, що Рада ЄС затвердить зміни до кінця вересня, і це дозволить нам відзвітувати за третій квартал 2025 року вже за новим графіком виконання запланованих кроків", – додав міністр.
Своєю чергою перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос") зауважив, що в оновленому Плані уряд пропонує відтермінувати виконання частини зобов'язань перед ЄС, у тому числі:
- перенести скасування мораторію на підвищення тарифів на опалення з четвертого кварталу 2025 року на четвертий квартал 2026 року;
- відкласти впровадження законопроекту про лібералізацію у сфері залізничного транспорту;
- відтермінувати виконання низки зобов'язань щодо удосконалення роботи судової системи;
- скасувати деякі зобов'язання щодо покращення управління державними компаніями;
- відкласти ухвалення закону про державну ветеранську політику;
- замінити зобов'язання щодо забезпечення доступу до безпечної та якісної освіти та створення належних умов перебування у медичних закладах на обіцянку інвестувати 650 млн та 400 млн євро у ці галузі відповідно тощо.
Як повідомлялося, українська влада не виконує всі передбачені Планом України реформи для отримання коштів за програмою Ukraine Facility.
Через це ЄС зменшить розмір четвертого у 2025 році траншу фінансової допомоги Україні в рамках Ukraine Facility, про який українська влада попросила ще в червні, оскільки Україна не виконала 3 з 16 реформ, обіцяних Європейському Союзу.
У Єврокомісії пояснили, що у разі виконання всіх індикаторів та за умови реалізації 16 реформ, Україна отримала б 4,5 млрд євро. Але оскільки 3 із 16 індикаторів залишалися невиконаними, розмір траншу зменшать до 3,05 млрд євро. У Єврокомісії уточнювали, що з трьох невиконаних реформ "одна стосується децентралізації, інша – закону про реформу АРМА, а третя – відбору суддів до Вищого антикорупційного суду".
Раніше Міністерство фінансів України повідомляло, що у 2025 році в межах Ukraine Facility планувалося надходження близько 12,5 млрд євро фінансової підтримки для України, з яких 1,5 млрд євро у вигляді грантової підтримки. Водночас, згідно з умовами програми, обсяг траншів прив'язаний до виконання Україною ключових індикаторів.
На початку червня цього року міністр фінансів Сергій Марченко звертався до народних депутатів із проханням вчасно ухвалювати закони в рамках взятих Україною зобов'язань перед міжнародними партнерами.
"Ми вже втратили за перший квартал 1,2 млрд євро. З них 500 млн євро – це грантові кошти, втратили через непроголосовані закони і зобов'язання за Ukraine Facility", – констатував тоді Марченко.
А навіщо було централізовувати зеленій владі місцеві ресурси і фінанси які вже були децентралізовані після революції Гідності в бік вибору європейського устрою життя і цівілізації, тим паче за це ЄС щей гроші давав.? Якщо- б з метою законності використання ціх ресурсів з боку місцевих органів влади, так для цього у центральної зеленої влади все було: прокуратура, та інші првоохоронні органи і суди, значить мета була інша,- щоб безпосередньо самому розпоряжатися ціма ресурсами. А як вони це роблять починаючі з коштів на оборону і закінчуючі місцевими бюджетами ми знаємо по золотим унітазам - дубль- 2.
відтермінувати виконання низки зобов'язань щодо удосконалення роботи судової системи;
За зрив цього зобовʼязання потрібно притягнути всіх до відповідальності, каста суддів не повинна бути недоторканою!