Атракціон небувалої щедрості. Чому українці розплачуються за «ЛНР»?

Прифронтову Луганську область сколихнули нові протести. Луганські енергетики провели пікетування боржників, написали Президенту та готуються знеструмити всіх, хто не платить за електроенергію. Це - наслідки державного електропостачання та водозабезпечення в «ЛНР». І поки всі українці готуються оплачувати «атракціон небувалої щедрості» в вигляді зростання тарифів, луганські енергетики просто не мають можливості годувати сім’ї, вже протягом року отримуючи вдвічі менше мінімальної зарплатні.

Наразі Луганська область переживає чи не найгірші часи з початку міленіуму. Окрім бойових дій, що не припиняються з 2014 року, даний регіон зіткнувся з масштабними соціально-економічними труднощами. Крапку ставить енергетичний колапс, що руйнує всі сфери життєдіяльності.

Короткозорість чи злий умисел, але як би там не було, дії українського уряду посприяли катастрофі в Луганській області. Дивні дії щодо комунального господарства, дивні рішення щодо безоплатного електропостачання та водопостачання до «ЛНР»… А наслідками є підняття тарифів для всіх українців, руйнування стратегічного підприємства в зоні АТО та дестабілізація всього прифронтового регіону.

Влада – глуха та сліпа?

В листопаді 2017 року в Сєвєродонецьку пройшла об’єднана акція протесту, в якій прийняли участь енергетики, шахтарі, працівники великих промислових об’єктів. Вони протестували проти деградації Луганської області, проти руйнування їх підприємств та погіршення соціально-економічного клімату, що спричинені як діями Кабміну, так і бездіяльністю. Але уряд залишився глухим.

31 січня майже 2 тисячі 200 працівників Луганського енергетичного об'єднання (ЛЕО)звернулися до Президента України Петра Порошенка з розпачливим зверненням та проханням допомоги.

З 5 по 13 лютого луганські енергетики пікетували своїх найбільших боржників, серед яких – більшість водоканалів області, ТЕЦ, Лисичанська тепломережа, великі хімічні виробництва (Сєвєродонецький «Азот» та Рубіжанський «Краситель»). Борг цих споживачів за електроенергію вже перетнув позначку в 700 млн грн, і невпинно зростає. ЛЕО не має іншого виходу, як почати відключати їм електропостачання, незважаючи на наслідки.

А 6 лютого профспілкові комітети енергопостачальних компаній ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ПАТ "Черкасиобленерго" публічно звернулись до Президента України Петра Порошенка та до голови Верховної Ради України Андрія Парубія щодо необхідності термінового розв'язання системної кризи в питанні оплати праці найманих працівників енергопостачальних компаній.

Це – не перші звернення та не останні протести. Безлад та зневіра у владі поширюється і в зоні АТО, і в інших областях. Ситуація втратила керованість та загрожує Україні незворотними наслідками.

Теорія змови

Для розуміння - Луганське енергетичне об'єднання - це постачальник-оператор розподільних електричних мереж в Луганській області. Аналогічні підприємства є в кожній області України, і їх діяльність сильно регулюється державним регулятором – Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Тож, так сталось, що споживачі винні мільярди гривень Луганському енергетичному об’єднанню, а ЛЕО, в свою чергу, винне ці мільярди Державі – державному підприємству «Енергоринок». Парадокс в тому, що великі борги перед ЛЕО мають саме державні та комунальні підприємства Луганщини, такі, наприклад, як водоканали.

В результаті, через борги ЛЕО перед Державою, Луганське енергетичне об’єднання в грудні 2016 року було покаране Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг. Покарання таке – НКРЕКП відбирає в підприємства всі гроші на користь ДП «Енергоринок». Але цього Державі було мало, тож в лютому 2017 року Державна виконавча служба ще й арештувала рахунки ЛЕО – теж для повернення боргів Енергоринку.

В той же час, повернення боргів Державі цим шляхом є неможливим – навіть через 15 місяців після початку «знекровлення» Луганського енергетичного об’єднання борг перед ДП «Енергоринок» залишився на тому ж рівні – 5,3 млрд грн. Причина – дуже поганий рівень розрахунків споживачів перед ЛЕО – бюджетників, комунальників, великих промислових підприємств на кшталт Сєвєродонецького «Азоту». Вони споживають в рази більше, ніж оплачують. В той же час їх відключення від електропостачання є неможливим – водоканали забезпечують водопостачання та водовідведення, тепломережі – подачу тепла населенню, бюджетники – роботу державних установ, а великі виробництва не можна знеструмлювати через катастрофічні техногенні та екологічні наслідки. На додачу – ще й правоохоронці починають переслідувати енергетиків за такі знеструмлення.

Висновок: Держава спеціально створила ці борги, щоб потім розорити ЛЕО? Це схоже на конспірологію, але щось занадто багато збігів. Такий він, український бізнес, що зростився з владою… чи навпаки.

Мільярди з кишень українців – для «ЛНР»

Становище луганських енергетиків ускладнюється й боргами, що з’явились внаслідок урядової політики постачання ресурсів до «ЛНР». Так, спочатку уряд продовжив електропостачання на окуповані території в 2014 році, незважаючи на бойові дії та відсутність розрахунків, потім - офіційно зобов’язав Луганське енергетичне об’єднання постачати електроенергію до «ЛНР». Проігнорувати такі офіційні накази, розпорядження та постанови Кабміну луганські енергетики не могли. При цьому, уряд весь час відмовляв ЛЕО в проханнях та вимогах припинити таке електропостачання чи хоча б його обмежити – бо споживачі на окупованій території платили максимум 15-20 % від споживання. А в 2016 році, після захоплення майна ЛЕО на окупованій території бандитами та після втрати будь-яких важелів для контролю електроенергетичного ринку в «ЛНР», український уряд продовжив постачання електрики до окремих районів Луганської області. Як наче нічого не сталося. На 1,7 мільярда гривень. Знаючи, що їх не повернути. Хіба не дивно?

Зараз високопосадовці зовсім не хочуть згадувати про борги «ЛНР» та безоплатне постачання ресурсів туди. Всі біди луганських енергетиків, санкції НКРЕКП та арешт рахунків вони пояснюють старими, ще довоєнними боргами – але все тих же комунальників. В той же час, «забуваючи», що саме Держава дала «карт-бланш» цим комунальникам на створення таких боргів. Та ігноруючи, що саме постанова КМУ №368 від 25.05.2016 стала причиною забирання всіх платежів мешканців контрольованої Луганщини в рахунок боргів окупованої території. Що й призвело до унеможливлення виплати цих старих, реструктуризованих боргів. Внаслідок цих численних парадоксів та вкрай дивних, деструктивний дій уряду, Луганщина та Луганське енергетичне об’єднання й опинилися в нинішній кризі. А якщо все ж згадати й безоплатне електропостачання до «ЛНР» на 5 млрд грн – зрозуміло, що кращих часів годі чекати. Високопосадовці до сих пір вперто намагаються «повісити» той вищевказаний борг в 1,7 млрд грн на ЛЕО, тож сподіватись на списання боргів, що виникли ще до 2016 року – не варто.

Краще не буде. Буде тільки гірше – щоб це не значило.

Так виглядає знищення людей…

Не відомо, що буде далі, але вже зараз люди перебувають у відчаї. Господарська криза в ЛЕО, викликана Кабміном та НКРЕКП, ще в лютому 2017 року призвела до переведення підприємства на триденний робочий тиждень та до зменшення зарплат – щонайменше, вдвічі. І навіть такі мізерні зарплатні – 1,5-2 тисячі гривень - дуже проблематично виплачувати.

У підприємства немає можливості сплачувати ЄСВ, що наразі є найбільш болючим для робітників передпенсійного віку. Відсутні кошти для забезпечення працівників спецодягом та індивідуальними засобами захисту. Медичні заклади відмовляються безкоштовно проводити медичні огляди для персоналу ЛЕО, що загрожує енергетикам неможливістю виходити на роботу. Соцстрах відмовляється платити лікарняні…

Багато працівників у відчаї та звільняються – так, на даний момент вже звільнилось до 600 чоловік, багато з яких є вузькопрофільними фахівцями. Вони від’їжджають до Росії, Польщі, Німеччини, іноді – в інші регіони України. А переселенці ще й повертаються до «ЛНР» - там пропонують кращі умови, там своє житло, батьки та родичі, низькі тарифи… Так, три роки тому вони повірили в Україну, але влада зробила все, щоб зрадити їх.

Цікаво, хто буде працювати за них? Електроенергетика – це не галузь, яку можна розвивати/підтримувати без спеціальних знань, досвіду та відповідної освіти…

Відсутність коштів для купівлі палива та ремонтних матеріалів призвели до труднощів у відновленні електропостачання та до зриву підготовки воюючої області до осінньо-зимового періоду.

Це загрожує катастрофою на кшталт Алчевської в 2006 році, але в масштабі цілої області. Але, на жаль, до сих пір всі багаторічні звернення луганських енергетиків до влади закінчуються нічим. Ані Президент, ані уряд не звертали уваги на прохання та вимоги припинити безоплатне постачання електроенергії в «ЛНР». І досі продовжують постачати туди воду. І досі нічого не зробили, щоб повернути стратегічному підприємству хоча б можливість нормальної господарської діяльності – платити зарплатні, ремонтувати електромережі.

А страждають від цього прості люди, енергетики, що відновлюють електромережі в зоні АТО – під обстрілами та після обстрілів. А під загрозою – вся прифронтова область, та вся воююча країна.

Диверсія? Зрада? Чи короткозорість?!