Проблема в Нобелівській премії миру, в местечковості, чи в українських ранах?

Якщо ви хочете подивитися, що буде, коли українець/ка нарешті отримає Нобелівську премію у якійсь з неполітичних номінацій, то гляньте на те, що в інфопросторі коїться зараз, коли премію присудили Центру громадських свобод і коли українка (певно Олександра Матвійчук) вперше виступатиме з промовою на нобелівській церемонії.

Люди, які називають себе правозахисниками, громадськими діячами, журналістами, зверхньо питають: "Хто це? Я про них не знаю". Це вони говорять про інституцію, яка найсистемніше всі роки російсько-української війни фіксує російські злочини, домагається звільнення в'язнів, вимагає трибуналу над російською верхівкою, а тепер - і переформатування світової системи безпеки. І далі це робитимуть, але вже під грифом Нобеля!!!

Скептики могли би бодай погуглити. Також могли б погуглити щодо нюансів висунення і нагородження. Ця дика реакція здавалося б шанованих людей і підштовхнула писати цей допис, даруйте з повчальний тон.

Местечковість і заздрість "нобелів" не притягує.

Проблема у тому, як визначаються загальні засади Нобелівської премії миру - "внесок в дружні стосунки між націями", а також у прес-релізі цьогорічного комітету, який акцентував увагу на замиренні. Він направду шокує і радше вказує на те, що люди, які присуджують Нобеля, таки не зовсім розуміють ані нашу реальність, ані причинно-наслідкових зв'язків між визвольною війною і недопущенням геноциду і ще більшої кількості смертей.

Потрапляння в один ряд з білорусами і росіянами має неприємний присмак інерції. Але і явно промальовується контекст - це борці з російською експансією і тиранією. (Тут цілком згодна з Вахтангом Кіпіані). Щоправда, цей контакт пормальовуємо більше ми самі, аніж Нобелівський комітет.

Ще різануло "Ми вважаємо, що ті, хто робить внесок у справу миру, це не люди, які ведуть війну. А вказуємо на тих, хто зараз може змінити ситуацію". Така вона ідеологія нобелівки. Однак нині премію дали дійсним борцям з деспотизмом. Та і це збігається з думкою очільниці ЦГС Олександрою Матвійчук: ""Зараз говорять армії, тому що раніше голоси правозахисників у нашому регіоні не було чути".

Знову таки, погугліть про Алеся Бяляцкого і його "Вясну" та про "Меморіал". Перший є послідовним, а не перефарбованим противником Лукашенка ще від 90-х. Відсидів чи досі сидить за свої переконання. "Меморіал" нині є забороненим в ерефії - зокрема зробив великий внесок у те, що ми знаємо місця поховань сталінських жертв, у тому числі Сандармоху.

У Центрі громадських свобод натякають, що без партнерів у Росії та Білорусі не змогли б допомагати політв'язням, оскільки не діють на території цих країн.

Нобелівка з миру - це політика, і вона знає чимало ганьби і фейлів. Її свого часу отримували не лише Обама, який фактично розв'язав руки путіну, але й Кіссінджер, великою мірою через позицію якого нині маємо Північну Корею. Я мовчу про торішнього лауреата - російську "Новую газету" і Дмітрія Муратова.

Двічі поспіль нагороджувати росіян, та ще й у роки, коли вони розв'язали найнахабнішу і найкривавішу війну в регіоні з часів Другої світової. З іншого боку, премію миру дають людям і організаціям, які працюють в регіонах, де явно є величезні проблеми, і це є індикатором проблеми. Зараз вже не знайду, хто написав, але припускаю, що росіяни отримуватимуться "мирного нобеля" ще не раз.

Однак Нобелівська премія миру - це шанс. Хтось навіть з достойних кандидатів її отримував і далі діяв у своєму дусі. А хтось зміг на повну її використати для просування власної позиції, а значить, досягнення результатів (найперше спадає на думку пакистанка Малаала Юсафзаай).

П. С. Ні, цьогоріч премію не могли отримати ані Володимир Зеленський, ані український народ, бо висунення кандидатів відбувалося до лютого 2022 року. (Аналогічна ситуація з висуненням Жадана).

Тож чи міг Нобелівський комітет бодай цього року не присуджувати премію росіянам, а присвоїти "Меморіалу" в будь-який з наступних років? Міг. Але зла іронія в тому, що  саме 2021 року "Меморіал" був остаточно знищений, тому це може бути одним з пояснень присудження премії йому. 

П. П. С. Чи міг Нобелівський комітет цього року не визначати переможців через те, що триває велика війна? Міг, так як робив це не раз.