БЕБ і Личаківський суд - потрібне перезавантаження

Знову Личаківський суд та БЕБ. Цього разу вигадали новелу в юридичній науці. Виявляється, рішення Верховного Суду для рядового місцевого судді не є показовим. Якщо дуже хочеться, то можна знову відкрити ту саму праву, з тими ж ознаками. Все, що для цього треба – випустити прес-реліз про те, що до економічної справи держава застосовує спеціальну, дуже важливу та навіть легендарну процедуру, як до... Віктора Медведчука.

Це, звісно, ще той сюр. Власницю ліквідованого рішенням НБУ IBOX Bank дорівняли до Медведчука, і це не все. Я так розумію, БЕБ не відоме прислів’я про труси і хрестик. Бо саме справу Віктора Медведчука другий рік поспіль розглядає Личаківський суд Львова. Голова суду Григорій Жовнір став відомий тим, що шукає в діях кума ввх@йла ознаки зради вже другий рік поспіль! А для того, аби громада не пхала носа у цей процес, вирішив зробити розгляд справи закритим. Отже, формально Медведчук досі не відповів перед законом та народом України. До речі, як і інші депутати ОПЗЖ у Верховній Раді.

Спитаєте, про що тоді спільний прес-реліз БЕБ та Личаківського суду? Знову ж таки, я не знаю. Ось за цим посиланням ви знайдете доволі цікаву версію про те, як у голови Личаківського суду "раптом" з'явився мільйон від операцій із земельними ділянками. Хочеться спекулювати навколо того, чи існує зв'язок між невинністю Медведчука та мільйоном, але залишу цей жанр антикорупціонерам.

Натомість я заглибився у фактаж співпраці Бюро економічної безпеки та судді Личаківського суду Львова Володимира Мармаша. Я вже писав про особливості цієї співпраці. БЕБ веде розслідування у Вінницькій, Тернопільській, Одеській та інших областях. Аби отримати дозвіл на вилучення документів, арешти майна, утримання осіб під вартою тощо, слідчі БЕБ йдуть до слідчого судді Личаківського суду пана Мармаша. Той із вправністю друкарського верстата задовольняє усі 100% запитів, а далі починається історія тих, хто "доганяє" бізнес. Питаєте, чому не у Києві, де дуже розвинена система судів? Чому не у місцевих судах різних областей України? Чому саме у цьому суді?

Відповідь – я не знаю. Можливо, судді Личаківського суду є найчеснішими суддями в Україні. А можливо, геть навпаки. Власне мені важко уявити, що в Україні усі 100% підозрюваних БЕБ бізнесменів були негідниками (вийдіть звідси!). Це дуже можливо на росії, де судова вертикаль є продовженням якоїсь частини тіла того самого ввх@йла. А ось в Україні декларуються геть інші принципи. З 2014 року минули вже дві(!) судові реформи, і кожного разу мета була досягти ефективного правосуддя. Зокрема через те, що слідчі судді мають жорстко фільтрувати "хотєлкі" силовиків. А тут маємо показову статистику: 100% звернень – 100% "одобрямсів" від судді Мармаша.

Тут одне з двох. Або податкові міліціонери, які зараз звуться БЕБ, є зірковими, бездоганними розслідувачами. Або ми маємо справу зі свавіллям не лише з боку Бюро економічної безпеки, а і з боку Личаківського суду. У цьому випадку можна дійсно висувати гіпотезу про "кишенькове" судочинство.

Так ось, я звернув увагу на декілька співпадінь.

Співпадіння перше. Клопотання БЕБ є переважно однаковими, шаблонними.

Улюблені статті обвинувачення, за якими БЕБ звертається до судді Мармаша - "Привласнення майна в умовах військового стану", "Контрафакт підакцизних товарів", дещо менш популярні "Азартні ігри", "Контрабанда" та "Податки". Я не юрист, з текстів судових рішень не можу скласти враження, чи були підстави для винесення паном Мармашем дозволу дійсно якісними. Можливо, що український бізнес є тотально злочинним. Але якщо доєднати до цих шаблонних звернень той факт, що усі 100% звернень задовольняються судом, власне в моїй уяві виникає образ конвеєра.

Якщо моє припущення є вірним, ось як це може працювати. Крок перший: БЕБ знаходить "жертв" (Наприклад, з бази ЄРДР, за заявами довірених осіб з подальшим внесенням до ЄРДР або іншим способом). Крок другий: Бюро формує проти них "матеріали справи", подає до суду клопотання про санкцію щодо майна або отримання доступу. Мету можете собі уявити самі. Якщо ви гарної думки щодо БЕБ, то нехай це буде захист закону. Якщо більш тверезої, то можна уявити, що дозвіл суду отримується з метою подальшого тиску на "підозрюваного" та отримання "компенсації" за подальшу бездіяльність.

Роль суду в такій схемі важлива двома речами. Перша – оперативно задовольняти клопотання БЕБ. Друга – відкидати оскарження слідчих дій БЕБ жертвами. Для пана Мармаша це доволі безпечно, бо за відсутність прогресу у розгляді справ по суті суд не відповідає, оскільки на цьому етапі просто "реагує" на дії БЕБ. Третя – в подальшому ускладнювати чи унеможливлювати оскарження дій БЕБ на слідчому етапі. І ось що показово.

Співпадіння друге. Жодна справа за поданням БЕБ, яка знаходилась на розгляді Мармаша з 2023 року, станом на 2025 рік не завершена, не закрита.

Здебільшого після ухвали про арешт майна (отримання доступу чи обшуки) у розгляді справ нічого не відбувається. Взагалі нічого. У поодиноких випадках БЕБ подає клопотання про продовження терміну слідства. А у випадку, про який писав пан Євген Магда, розгляд продовжується навіть всупереч тому, що Верховний Суд визнав справу притягненою за вуха та скасував її розгляд.

Для того, аби звертати увагу на подібні підозрілі збіги, існує Верховна рада правосуддя (ВРП). Але от у чому справа. Коли влада у країні є де-факто однією вертикаллю (як за часів Януковича), розслідування ВРП навряд чи можливе. Навіть якщо бізнеси подадуть скаргу на дії правоохоронців, владна вертикаль є на диво непорушною (включно із НАБУ/САП/ВАКС, які роблять вигляд незалежних).

Ну а за формальними ознаками суддя Мармаш виглядає доволі бездоганним. За цим посиланням ви можете вивчити його декларації за різні роки.

Там, звісно, є про що спитати. Зокрема, про чотири квартири, про десятки тисяч доларів на депозитах у двох суддів – пана Мармаша та його дружини, пані Іванни Іванюк. Але хто про це питатиме? Тим більше, що усі попередні перевірки, включно з просіюванням під час двох поспіль реформ судової системи, вони пройшли. Моніторинг ЗМІ демонструє відсутність згадувань судді у резонансних новинах чи розслідуваннях. Інформація щодо звʼязків Мармаша з головним слідчим БЕБ паном Ткачуком чи іншими відомими представниками БЕБ лише почала з'являтися, і це поки що здебільшого спостереження за дивною синхронністю у діях. Можливо, пан Мармаш є бездоганним професіоналом, хоча це якось важко поєднується зі 100-відсотковим "одобрямсом" дій БЕБ.

Ну і нарешті, співпадіння третє. Від моменту створення, БЕБ вже багато разів підпадало під нищівну критику з боку бізнес-спільноти.

Наприклад, у квітні 2024 року водночас із перезавантаженням БЕБ, Європейська бізнес асоціація вимагала запровадити зміни до Кримінального процесуального Кодексу України щодо:

"...

1. забезпечення можливості оскарження слідчому судді будь-яких дій чи бездіяльності, в тому числі рішень слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті за будь-якої процесуальної дії;
2. заборони повторного відкриття провадження з тих самих підстав після позитивного рішення для бізнесу внаслідок оскарження попередніх дій правоохоронних органів;
3. відповідального зберігання та негайного повернення власникам арештованого майна після рішення суду;
4. обрання обґрунтованого та співмірного рівня застави та запобіжних заходів;
5. заборони вилучення матеріальних цінностей, які не зазначені в ухвалі слідчого судді;
6. дозволу вилучення "критично важливого майна" (засоби праці, що є складовою господарської діяльності) тільки з виключних підстав;
7. покладення на слідчих суддів обов’язку перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог підслідності;
8. повернення строків досудового розслідування та процедури їхнього продовження у фактових кримінальних провадженнях, за винятком тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ".

ЄБА – це одна з найбільш шанованих бізнес-асоціацій в Україні. Вона об'єднує багато "білих" компаній, серед яких велика частка має іноземних власників. Ці компанії складно підозрювати у системному порушенні законів, їх важко вважати "природніми клієнтами" БЕБ. Тим не менш, зверніть увагу на перелік.

Наприклад, пункт 4 – це саме той випадок із "кошмаренням" екс-власниці IBOX Bank, про який пише пан Євген Магда. А у решті пунктів напевно що впізнають себе десятки "клієнтів" Бюро економічної безпеки.

Щось підказує мені, що перезавантажувати потрібно не лише БЕБ, а і Личаківський суд Львова.