Небездоганна репутація: у Порошенка чи НБУ?

Мабуть вже тільки зовсім далека від політики людина не бачила новину про те, що НБУ визнав ділову репутацію Петра Порошенка небездоганною.

Я вже висловлювався з цього приводу, але варто повторити, що нічого окрім відчуття сорому за українські державні інституції це рішення не викликає. Нацбанк остаточно втрачає ознаки незалежної інституції і перетворюється на знаряддя політичної розправи і «стіл замовлень». Такого не було за жодного з попередників пана Пишного. Навіть не знаю, чого більше у цій заяві Нацбанку про репутацію – ницості чи сміховинності? Мабуть, таки останнього. Як там у Гоголя – «тому не треба далеко ходити, у кого чорт за спиною». Мабуть, пану Пишному не треба шукати людей з небездоганною репутацією, маючи за спиною членів свої команди.

Бо санкції РНБО насправді мали би були застосовані проти них, а не проти Порошенка. Бо саме члени команди пана Пишного, а не Порошенка, працювали у російських фінансових структурах, і, знаючи звичаї росіян, цілком могли бути ними завербовані. І ви здивуєтесь, але саме люди із «російським» бекграундом відповідають у НБУ за санкційний моніторинг.

Я вже писав про голову Департаменту фінансового моніторингу НБУ Анну Липську, одну з ключових виконавиць атаки на фінансові установи екс-президента. До функцій департаменту Липської входить зокрема обмін інформацією та взаємодія між органами влади, правоохоронними структурами, банками, фінустановами і банківським регулятором, а також санкційний комплаєнс.

Перечитав офіційний прес-реліз НБУ про її призначення у 2023 році і не міг не звернути увагу, що пані Липська має досвід роботи у комерційних фінансових установах, серед яких «ІФД Капітал». Насправді, це «ИФД КапиталЪ». І твердий знак, гадаю, свідомо упущений авторами прес-релізу через мовчазний сором і німе питання – «а що, так можна було?».

Бо «ІФД КапіталЪ» – це структура російського «Лукойлу», який просто зараз, коли ви читаєте цей блог, заправляє російські танки, БТРи та іншу бойову техніку, що вбиває українських захисників, нищить цивільне населення та інфраструктуру.

З даних реєстрів випливає, що «ТОВ ІФД КапіталЪ» має частку власності від юрособи з РФ, а також кіпрського офшору, повʼязаного з материнською компанією «ІФД КапіталЪ» в РФ та її акціонерів Вагіта Алікперова та Леоніда Федуна.

Директор ТОВ «ІФД КапіталЪ» – колишній депутат Партії Регіонів Олексій Федун, є двоюрідним братом одного з акціонерів «Лукойла» Леоніда Федуна, на якого покладені персональні санкції в Україні. На саму ж структуру «ІФД КапіталЪ» також накладені міжнародні санкції за участь та сприяння уряду РФ у веденні агресивної війни проти України. Безстрокові санкції.

В Україні ТОВ «ІФД КапіталЪ», в якому працювала Липська, є власником однойменної торгової марки. Знову-таки, до питання твердого знаку, про який «чомусь» забув НБУ у своєму прес-релізі.

В РФ така ж торгова марка оформлена на материнську структуру, що належить Алікперову та Федуну.

Також «чомусь» НБУ не вказує роки роботи пані Липської в «ІФД КапіталЪ». Але, за моєю інформацією, працювала вона там після 2019 року. Тобто, вже після початку російської агресії 2014 року і після того, як на «ІФД Капітал» були накладені санкції США у 2017 році. Символічно, що «іфд-капіталісти» потрапили до одного санкційного пакету із ПВК «Вагнер».

Щось мені підказує, що колишніх співробітників «ІФД КапіталЪ» не буває. Тому СБУ варто було б перевірити, скільки із 114 днів закордонних відряджень за останні два роки пані Липська перебувала у Відні, де знаходиться штаб-квартира «Лукойла».

А також перевірити, яким чином вона потрапила на роботу до НБУ? Хоча слід відзначити, що для багатьох нинішніх керманичів держави праця на росіян після 2014 року не є чимось поганим.

До речі, цим питанням, окрім СБУ, мали б зайнятися і антикорупційні органи. Бо шлях талановитої юристки до Нацбанку містить ознаки інсайдерських домовленостей або, простіше сказати, «кумівства». На посаду до НБУ Липська прийшла в 2023 році. До цього до 2019 року працювала в «PWC”, в НБУ працює під безпосереднім керівництвом заступника Пишного Дмитра Олійника, який також в один період з Липською працював за одним напрямком у «PWC”. Після «PWC” пан Олійник працював в Ощадбанку під керівництвом Андрія Пишного. В подальшому, після призначення Пишного Головою НБУ, у 2022 році Дмитро Олійник став його заступником, з 2023 року під керівництвом пана Олійника працює пані Липська.

Окрім спільної роботи в «PWC”, Олійника та Липську пов’язує історія 2020-2021 років, коли Липська в якості адвоката представляла інтереси Олійника у цивільній справі, у ході якої вони відсудили у Пенсійного фонду 100 тисяч грн., сплачених в якості 1% платежу від вартості придбаної Олійником квартири.

Отже, коли керівні посади у Нацбанку займають такі неординарні особистості, які одночасно працюють на росіян, відсуджують гроші в українських пенсіонерів та приймають один одного на роботу до головної державної фінансової інституції, то, мабуть, не варто пану Пишному щось казати про репутацію. Бо якось воно невдобно виглядає.