Зручна "трампятина" для путіна

На минулому тижні, розповідаючи іноземним журналістам про "одіннарод" і ногу русского солдтата, путін ніби між іншим зауважив, що готовий хоч і не підписувати угоди, але вести переговори з "нелегітимним" Зеленським, зокрема - "після 22 червня".

Автор их рядків тоді припустив, що або рашисти, в своєму цинічному дусі, планують якийсь особливо потужний повітряний удар ("Двадцать второго июня, ровно в четыре часа…"). Або щось такого роду відбудеться в далекому Ірані, і з Вашингтона заздалегідь попередили друга владіміра. Узгоджують же вони резолюції в ООН, то чом би й ні.

Насправді масована атака на Київ (і не тільки) відбулася, по факту, вже 23-го. Вона була жорстокою, з численними цивільними жертвами - втім, у цьому не відрізняючись від аналогічних проявів російського варварства протягом усієї війни. Як би цинічно це не звучало, нічого виняткового не сталося.

Натомість в Ірані, як відомо, саме зранечку глибше включилися в процес США. Якщо досі вони сприяли Ізраїлю максимум прямою участю своїх винищувачів у збитті іранських ракет і безпілотників, то тепер вдалися до бомбардування іранських ядерних об’єктів на іранській землі. Точніше, в землі.

Ізраїльтяни до цих об’єктів, глибоко занурених у скельну породу гірських плато, дістати не могли фізично. А от в Америці, за оцінками, було зо два десятки потрібних для цього бомб (ну, тепер уже менше).

Росія, як ми знаємо, своїм іранським друзям на допомогу не прийшла і не збирається. Та й не збиралася ніколи. Це з КНДР росіяни, якраз за рік до нинішніх подій в Ірані, підписали договір, що передбачає взаємну військову допомогу (власне, під цим соусом і подавали участь північних корейців у війні з Україною).

Договір з абсолютно тотожною назвою - про стратегічне партнерство - росіяни й іранці підписали 17 січня цього року. Але там про жодні обов’язки щодо військової підтримки не йшлося. Це впадало в око вже тоді, а зараз представники московського режиму нагадують про цей факт усім, хто закидає їм залишення союзника в біді.

А от на рівні заяв москва стурбована й занепокоєна так, що аж-аж-аж. В Україні багато хто звернув увагу на фантастично влучну заяву російського МЗС. Пояснення, чому рашизм засуджує, бач, американські атаки один в один підходить і під дії самої росії. (І це ще ж американці не вторгаються в Іран "на землі").

Є, однак, думка, що це не "явка з повинною", а навпаки - розрахований хід. Тим паче, ніякої стратегічної мудрості чи просто великого розуму для такого ходу не треба. Він лежить на поверхні: ось бачте, ми ж - як американці, нам теж можна.

Точніше, по факту вже виходить "ось бачте, це американці - як ми". Хто перший кине каменя?

Європа, звичайно, висловлює глибоке занепокоєння - ну, нехай висловлює. Хоч про Америку, хоч про росію. Самі ж американці - звісно, не всі, а Трамп і Ко - і без того завжди ставилися до прагнень друга владіміра з людським розумінням і душевним теплом. Чого вже там.

Тим-то путін, в один момент розповідаючи про "захист" в Україні тих, хто "духовно пов’язаний з росією", в інший відверто заявляє, що українці можуть бути хоч поголівно проти агресора - його, агресора, це не хвилює, "дай бог їм здоров’я". На думку путіних, трампів та їм подібних світу цього, існує тільки право сильного, все.

Щоправда, при цьому не слід забувати, що остаточно називати речі своїми іменами вони все одно ніколи не будуть. Навіть у Середньовіччі, та й раніше, старалися винайти підстави "справедливої війни", які відрізняли б її від несправедливої, це ще від Августина аж із IV століття пішло, а декотрі вважають, що й від Арістотеля, на сім століть раніше. Словом, агресор завжди бреше про свої мотиви й намагається їх виправдовувати, так було споконвіку і буде.

Непогано було б, якби ті західні журналісти наступного разу, коли путін вішатиме їм на вуха ексклюзивний кремлівський гарнір, поцікавились, які конкретно об’єкти в Україні загрожують росії. От в Ірані американці бомбили фабрики збагачення урану. А росіяни в Україні - що? Конкретно?

Як там, врешті-решт, поживають ті ж "біолабораторії", мутантні комарі, модифіковані кажани й вибірково натреновані на російську хромосому гуси?

Це ж не просто іронія. Якщо політикам у тих же Британії, Франції, Німеччині знадобиться пояснювати своїм виборцям, чому потрібно допомагати українцям проти росіян, раз іранцям проти Америки ніхто не допомагає - то насправді аргументи є. Аби тільки хтось брався доносити.