Чи можуть наземні роботи замінити людину на полі бою? Кілька історій з власного досвіду
Индустрия дронов

(Спойлер: Відповідь поки що – ні)
Громадськість нещодавно шокувала новина про те, що військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Сергій Тищенко (тепер вже Герой України) провів 471 день безперервно на одній бойовій позиції на Донеччині. У своїй розповіді Герой згадує, як забезпечувалася провізією його позиція. Це робилося виключно засобами БпЛА, а пізніше – НРК (наземними роботизованими комплексами).
Свого часу я був начальником штабу батальйону, в якому проходив службу Сергій, і був безпосереднім свідком і учасником цих подій. Тому спробую розповісти про власний досвід застосування НРК на полі бою для виконання логістичних та ударних місій.
Тиша, яку порушують гусениці
Сучасне поле бою – це суміш гудіння моторів БпЛА, перешкод із тисяч метрів оптоволокна та тихих кроків тих, хто, здебільшого пішки, намагається непомітно здолати kill-zone ("зону вбивства"). Проте вже певний час НРК вриваються в цю зловіщу тишу, ляскаючи гусеницями чи колесами по полях Донеччини.
Ці малі й великі помічники взяли на себе значну частину роботи. Часто вони їдуть лише в один бік, але саме так ми бережемо життя тих, хто за кермом або на власних плечах мав би доставити вантажі на передову.
Сучасні НРК – це поєднання інженерної думки та високотехнологічних IT-рішень, які здебільшого дають можливість оператору здійснювати віддалене керування з будь-якої точки світу.
Читайте також: НРК – це дороге залізо, але порівняно з людським життям – копійки
Як відбувається логістична місія?
Зазвичай так:
- Наземна група в тилу готує борт до поїздки (заряджає батареї, закріплює вантаж).
- За допомогою пікапа або іншого НРК здійснюється виїзд до стартової точки – найбільш безпечної, але максимально наближеної до цілі.
- Управління перехоплюють оператори НРК.
- Після успішної доставки робот повертається на точку евакуації, де його забирає інша група.
Такий вигляд має ідеальна місія. Але реальність часто буває іншою. Поки що основними загрозами для успіху є технічні несправності НРК на маршруті, фізичні перешкоди й активність ворога.
Полювання на роботів
Ворог створює "зони вбивства" та насичує їх засобами БпЛА. Насамперед він намагається зірвати нам логістичне забезпечення позицій, змусивши наші війська почуватися в небезпеці без підвозу провізії та можливості евакуації.
Важливим елементом роботи противника є пошук та виявлення наших роботів. Для цього ворог активно використовує "дрони-ждуни", мінування та виділяє значну кількість засобів для забезпечення "каруселі" (безперервного чергування) на маршрутах проїзду НРК. Через таку активність нам доводиться обирати альтернативні шляхи, більшість з яких НРК не в змозі подолати через рельєф.
До того ж технічні проблеми на маршруті не дозволяють повною мірою реалізувати потенціал техніки: борт, який став посеред поля через поломку – легка ціль.
Рекорди виживання
Та водночас у моєму досвіді є успішні кейси живучості. Серед них – НРК, який зміг пережити 7 влучань FPV-дронів противника. Також є борт, який загалом проїхав понад 3000 кілометрів, пройшов уже два капітальні ремонти та готується до третього. Навіть виробник довго не міг повірити в те, що таке можливо.
Проблеми масштабування: "Зоопарк" техніки та брак кадрів
Загальна проблематика роботи з НРК зараз полягає в тому, що ми маємо величезний "зоопарк" засобів, які часто не проходять реальну перевірку боєм. Утім, останнім часом є значна зацікавленість з боку військового командування щодо наведення ладу в цій сфері – і це не може не тішити.
У сучасній гібридній війні НРК та БпЛА, інтегровані в єдину інформаційно-комунікаційну систему (типу Delta чи "Вежа"), можуть виконувати широкий спектр операцій, досягаючи тактичної переваги. Такі системи вже розробляються та інтегруються в ЗСУ.
Головною проблемою, яка наразі не дає швидко масштабувати це рішення в кожен підрозділ, є:
- відсутність достатньої кількості спеціалістів (насамперед інженерів та механіків);
- брак спеціалізованих знань із мережевих технологій;
- різноманіття ("зоопарк") НРК, деякі з яких неможливо переобладнати під сучасний зв’язок.
Перспективи
Оцінюючи розвиток галузі, можна зазначити, що роботи мають значний потенціал, але провідну роль на полі бою й надалі відіграватиме піхота. Уже зараз такі завдання, як евакуація та логістика, цілком до снаги сучасному НРК.
Щодо ж самостійних ударних операцій та рейдів з використанням роїв дронів (понад 10 засобів НРК та окремі види БпЛА) – тут є певні складнощі. Проте за наявності надійних роботів із захищеними каналами зв’язку та відповідними вогневими засобами – усе можливо.
Імовірно, вже найближчим часом ми станемо свідками таких операцій, адже потенціал для цього є.
Фантастика? Ні, неминуча реальність.