Чи можуть наземні роботи замінити людину на полі бою? Кілька історій з власного досвіду

Індустрія дронів

(Спойлер: Відповідь поки що – ні)

Громадськість нещодавно шокувала новина про те, що військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Сергій Тищенко (тепер вже Герой України) провів 471 день безперервно на одній бойовій позиції на Донеччині. У своїй розповіді Герой згадує, як забезпечувалася провізією його позиція. Це робилося виключно засобами БпЛА, а пізніше – НРК (наземними роботизованими комплексами).

Свого часу я був начальником штабу батальйону, в якому проходив службу Сергій, і був безпосереднім свідком і учасником цих подій. Тому спробую розповісти про власний досвід застосування НРК на полі бою для виконання логістичних та ударних місій.

Тиша, яку порушують гусениці

Сучасне поле бою – це суміш гудіння моторів БпЛА, перешкод із тисяч метрів оптоволокна та тихих кроків тих, хто, здебільшого пішки, намагається непомітно здолати kill-zone ("зону вбивства"). Проте вже певний час НРК вриваються в цю зловіщу тишу, ляскаючи гусеницями чи колесами по полях Донеччини.

Ці малі й великі помічники взяли на себе значну частину роботи. Часто вони їдуть лише в один бік, але саме так ми бережемо життя тих, хто за кермом або на власних плечах мав би доставити вантажі на передову.

Сучасні НРК – це поєднання інженерної думки та високотехнологічних IT-рішень, які здебільшого дають можливість оператору здійснювати віддалене керування з будь-якої точки світу.

Читайте також: НРК – це дороге залізо, але порівняно з людським життям – копійки

Як відбувається логістична місія?

Зазвичай так:

1. Наземна група в тилу готує борт до поїздки (заряджає батареї, закріплює вантаж).
2. За допомогою пікапа або іншого НРК здійснюється виїзд до стартової точки – найбільш безпечної, але максимально наближеної до цілі.
3. Управління перехоплюють оператори НРК.
4. Після успішної доставки робот повертається на точку евакуації, де його забирає інша група.

Такий вигляд має ідеальна місія. Але реальність часто буває іншою. Поки що основними загрозами для успіху є технічні несправності НРК на маршруті, фізичні перешкоди й активність ворога.

Полювання на роботів

Ворог створює "зони вбивства" та насичує їх засобами БпЛА. Насамперед він намагається зірвати нам логістичне забезпечення позицій, змусивши наші війська почуватися в небезпеці без підвозу провізії та можливості евакуації.

Важливим елементом роботи противника є пошук та виявлення наших роботів. Для цього ворог активно використовує "дрони-ждуни", мінування та виділяє значну кількість засобів для забезпечення "каруселі" (безперервного чергування) на маршрутах проїзду НРК. Через таку активність нам доводиться обирати альтернативні шляхи, більшість з яких НРК не в змозі подолати через рельєф.

До того ж технічні проблеми на маршруті не дозволяють повною мірою реалізувати потенціал техніки: борт, який став посеред поля через поломку – легка ціль.

Рекорди виживання

Та водночас у моєму досвіді є успішні кейси живучості. Серед них – НРК, який зміг пережити 7 влучань FPV-дронів противника. Також є борт, який загалом проїхав понад 3000 кілометрів, пройшов уже два капітальні ремонти та готується до третього. Навіть виробник довго не міг повірити в те, що таке можливо.

Проблеми масштабування: "Зоопарк" техніки та брак кадрів

Загальна проблематика роботи з НРК зараз полягає в тому, що ми маємо величезний "зоопарк" засобів, які часто не проходять реальну перевірку боєм. Утім, останнім часом є значна зацікавленість з боку військового командування щодо наведення ладу в цій сфері – і це не може не тішити.

У сучасній гібридній війні НРК та БпЛА, інтегровані в єдину інформаційно-комунікаційну систему (типу Delta чи "Вежа"), можуть виконувати широкий спектр операцій, досягаючи тактичної переваги. Такі системи вже розробляються та інтегруються в ЗСУ.

Головною проблемою, яка наразі не дає швидко масштабувати це рішення в кожен підрозділ, є:

• відсутність достатньої кількості спеціалістів (насамперед інженерів та механіків);
• брак спеціалізованих знань із мережевих технологій;
• різноманіття ("зоопарк") НРК, деякі з яких неможливо переобладнати під сучасний зв’язок.

Перспективи

Оцінюючи розвиток галузі, можна зазначити, що роботи мають значний потенціал, але провідну роль на полі бою й надалі відіграватиме піхота. Уже зараз такі завдання, як евакуація та логістика, цілком до снаги сучасному НРК.

Щодо ж самостійних ударних операцій та рейдів з використанням роїв дронів (понад 10 засобів НРК та окремі види БпЛА) – тут є певні складнощі. Проте за наявності надійних роботів із захищеними каналами зв’язку та відповідними вогневими засобами – усе можливо.

Імовірно, вже найближчим часом ми станемо свідками таких операцій, адже потенціал для цього є.