12677 посетителей онлайн
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Булгаков поза чарами юності

булгаков

Чесно кажучи, тяжко повірити, що ми знову обговорюємо Булгакова. Мені здається, що люди, отруєні чарами "київського генія", його Города, просто читали тексти Булгакова десь на другому курсі універу, років 20-30 тому, ще не розуміючи, якого неймовірного класу і якості може бути література.

В юності така проза справді може зачарувати, але перечитайте його тексти зараз. От перечитайте знову досвідченим, зрілим оком, навіть поза політичним контекстом, просто перечитайте і чесно скажіть собі, де стоїть такий письменник порівняно з його сучасниками – Йозефом Ротом, Кафкою, Томасом Манном, Бруно Шульцем чи Джойсом. Булгаков – середняк з-поміж ними, і був би взагалі невидимим, якби імперія не зробила його частиною свого міфу і не просувала його десятиліттями.

Я розумію, як тяжко вириватися зі звичної матриці імперської освіти чи з гумусу російської культури, особливо, якщо не знати української чи світової. 

Але от просто погляньте сьогоднішніми очима на епізод у "Белой гвардии", де Ніколка Турбін іде Києвом 19 грудня 1918 року і бачить, як кияни на Софійській площі вітають українську армію – військо Директорії, яке входить до міста, а у Софії службу правлять українською мовою. Для Ніколкі це екзистенційний жах, руйнування його світу, вселенська катастрофа, як і для Булгакова. Булгаков не приховує цього, він пише емоційно насильнішу частину роману, у якій усе тремтить, сочиться ненавистю.

Нижче лишу цей уривок (скорочений). Мені здається, він важливіший і сильніший за "кота", "кита", "гнусный украинский язык", тощо. Бо цього страшного тексту, булгаківського відчуття апокаліпсису від руйнування імперії достатньо, щоб відчути власну гідність і нарешті перестати сприймати себе, своє місто очима колонізатора.

"То не серая туча со змеиным брюхом разливается по городу, то не бурые, мутные реки текут по старым улицам — то сила Петлюры несметная на площадь старой Софии идет на парад…

В синих жупанах, в смушковых, лихо заломленных шапках с синими верхами, шли галичане. Два двуцветных прапора, наклоненных меж обнаженными шашками, плыли следом за густым трубным оркестром, а за прапорами, мерно давя хрустальный снег, молодецки гремели ряды, одетые в добротное, хоть немецкое сукно. ….Несчитанной силой шли серые обшарпанные полки сечевых стрельцов. Шли курени гайдамаков, пеших...

… Толстый, веселый, как шар, Болботун катил впереди куреня, подставив морозу блестящий в сале низкий лоб и пухлые радостные щеки… "Бо старшины з нами,

З нами, як з братами!" — разливаясь, на рыси пели и прыгали лихие гайдамаки, и трепались цветные оселедцы.

Трепля простреленным желто-блакитным знаменем, гремя гармоникой, прокатил полк черного, остроусого, на громадной лошади, полковника Козыря-Лешко. …За Козырем пришел лихой.черноморский конный курень имени гетмана Мазепы. Имя славного гетмана, едва не погубившего императора Петра под Полтавой, золотистыми буквами сверкало на голубом шелке.

Софийский тяжелый колокол на главной колокольне гудел, стараясь покрыть всю эту страшную, вопящую кутерьму. Маленькие колокола тявкали, заливаясь, без ладу и складу, вперебой, точно сатана влез на колокольню, сам дьявол в рясе и, забавляясь, поднимал гвалт...

Совершенно внезапно лопнул в прорезе между куполами серый фон, и показалось в мутной мгле внезапное солнце. Было оно так велико, как никогда еще никто на Украине не видал, и совершенно красно, как чистая кровь. От шара, с трудом сияющего сквозь завесу облаков, мерно и далеко протянулись полосы запекшейся крови и сукровицы. Солнце окрасило в кровь главный купол Софии, а на площадь от него легла странная тень, так что стал в этой тени Богдан фиолетовым, а толпа мятущегося народа еще чернее, еще гуще, еще смятеннее".

Топ комментарии
+15
Чесно кажучи, тяжко повірити, що ми знову обговорюємо Булгакова.
Мені теж. Вже третя публікація за два дні.
Може, таки досить вже?
показать весь комментарий
22.12.2025 16:05 Ответить
+13
Булгаков - російсько-радянський письменник. Не геній, хоч і талановитий.
І не наш!
показать весь комментарий
22.12.2025 16:24 Ответить
+11
Послухаєш деяких "літературознавців", котрі ридають над пушкіними, булгаковими і дивуєшся, як добре вони знайомі булгаководостоєвськотолстовсько ..... і т.д. творчістю і не чули про «Розстріляне відродження» - це українські митці 1920-х - 1930-х років, знищені сталінськими репресіями, серед яких найвідоміші: Лесь Курбас, Микола Хвильовий, Микола Куліш, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Косинка, Євген Плужник, а також Павло Тичина, Максим Рильський (хоча й з іншою долею), Михайль Семенко, Юрій Яновський, Григорій Епік. Це був потужний культурний рух, який прагнув національного відродження, але був жорстоко придушений радянською владою.
показать весь комментарий
22.12.2025 20:12 Ответить
Комментировать
Сортировать:
Страница 2 из 2
Як небезпечно пані Мирослава, вриватися на Цензор до "неосвіченого бидла", як може здатися з високих кабінетів. Булгаков безцінний саме тому, що він очевидець подій. Які відбувалися от прям тут у мене в сусідньому дворі, і відбуваються знову. Він неприємно правдивий. Хоча клятий українофоб.

"- Мобилизация, - ядовито продолжал Турбин, - жалко, что вы не видели, что делалось вчера в участках. Все валютчики знали о мобилизации за три дня до приказа. Здорово? И у каждого грыжа, у всех верхушка правого легкого, а у кого нет верхушки, просто пропал, словно сквозь землю провалился. Ну, а это, братцы, признак грозный. Если уж в кофейнях шепчутся перед мобилизацией и ни один не идет - дело швах!"
показать весь комментарий
23.12.2025 04:05 Ответить
До чого це? Мобілізація має бути веселою і захоплюючою? Мобілізація це примусовий призов до війська для війни. Скулять як побиті шавки. Найкращий варіант уникнути такої-сякої мобілізації і проблем з тцк, самостійно зібрати рюкзак і піти в бригаду, яка тобі ближча до душі або де сусіди служать. Вже бісить, що я і десятки тисяч ще 22 році пішли, а ті туші, що не пішли, сидять вдома і в інтернеті строчать, як вони бідні страждають. Не йдеш у військо, то хоч сиди тихо і не скули.
показать весь комментарий
23.12.2025 07:13 Ответить
відкрию вам секрет: вони і булгакотолстоєвських не дуже читали
показать весь комментарий
23.12.2025 07:34 Ответить
Шановна Мирослава!
Вибачте, не можу стриматися... Чесно кажучи, мені байдуже на Булгакова, як такого, але не можу пройти повз нерозуміння. НЕРОЗУМІННЯ.
Ви журналіст, але Ви, нажаль, не розумієте таке явище, як література. Література - вона не про події чи політику. Вона про світи - внутрішні і зовнішні, про чуття, про ЛЮДИНУ, врешті решт...
Майстерність письменника не в тому, про ЩО він пише, а в тому, наскільки глибоко він може занурити читача в свої світи. Булгаков в цьому, доречі, зовсім не "середняк".
Розумний читач живе в літературі відчуттями - своїми і героїв, пропускає їх через себе, відчуває цей світ... А нерозумний - вишукує конкретику і формальність.
Ваш приклад - про ВІДЧУТТЯ та СПРИЙНЯТТЯ Ніколки. Ось дивіться, той самий уривок, який, читаючи, проживаю я для себе:

"То не серая туча со змеиным брюхом разливается по городу, то не бурые, мутные реки текут по старым улицам - то сила Пуйла несметная на площадь старого Бердянска идет на парад…

Руйнується світ. Руйнується життя. І Ніколки, і мешканця Бердянська. Біль, страх, спротив, надія, рішення, вчинки... ТАК працює література, вона про це, а не про "кити" і "коти"...
показать весь комментарий
23.12.2025 10:40 Ответить
Було рішення міськради знести пам"ятник Булгакову. От тому, мабуть.
показать весь комментарий
22.12.2025 17:15 Ответить
Знаю. Але досить, по-моєму, дрочити довкола.
Забагато честі.
показать весь комментарий
22.12.2025 17:17 Ответить
да, ну какоє хвастаюсь?
це, благання про допомогу!!!!
булгакодрочі, роз'ясніть мені, прошу!!!!
показать весь комментарий
22.12.2025 18:23 Ответить
"То не серая туча со змеиным брюхом..." Обидно конечно написано. Но КАК(!) написано. Нужно не только ненавидеть, но и уважать своего недруга. Тем более когда есть за что. А то можно уподобиться известной моське.
показать весь комментарий
22.12.2025 20:50 Ответить
Я колись слухав лекції професора Чикагської консерваторії Роберта Грінберга про історію музики. Так ось він навів такий приклад, що при своєму житті Бах був провінціальним маловідомим композитором, а от хто був тоді насправді відомим, так це Георг Філліпп Телеманн. І кому нам треба бути "вдячним" за те, що ситуація сьогодні обернулася навпаки, так це музичним критикам, які жили через десятки і сотні років після цих композиторів і поставили собі за мету популяризувати Баха, бо він їм подобався. Лектор називав конкретні імена критиків і конкретні книжки, які привели до конкретного результату. Тому, якщо ви маєте літературних критиків в своїй кишені, як їх мала радянська влада, ви можете зробити класикою будь-кого з будь-якими ідеями, які ви вважаєте корисними.
показать весь комментарий
22.12.2025 22:19 Ответить
булгаков посередній письменник це факт, а українське мистецтво завжди було під важким пресингом лапотної цензури. Цього рагуля тягнули наверх, а наших в таборах гноїли.
показать весь комментарий
23.12.2025 07:00 Ответить
особисто я відверто не розумію "мастєр і маргаріта"!
про якогось куколда, що ні до чого не здібний, просрав все своє життя та опинився в дурці?
про якусь шмару, що скакала по пісюнам, мешкала в нехилий умовах, а їй все було мало, то марила про голу оргію, обдолбавшись?про релігію? так це, радикально антихристиянський твір!
про марення шизофреника? то, всі марення всіх шизофреників дуже талановиті!
чи, дико революційний маніфест про критику тодішньої большивістської сталінської влади?
про що "мастєр і маргаріта"?
показать весь комментарий
22.12.2025 17:04 Ответить
А для чего вы в письменном виде хвастаетесь,что чего то не понимаете?Даже странно.Большинство квантовую механику не понимают,но не пишут об этом.
показать весь комментарий
22.12.2025 18:10 Ответить
Не розумію як це булґаківське лайно можна було читати?

Але ж "інтЄліґЄнцЬІя" совкова. Тьху!
показать весь комментарий
22.12.2025 19:06 Ответить
Лєніна свалілі,Булгакова свалілі... ))))
показать весь комментарий
22.12.2025 16:41 Ответить
Булгаковщиною отруєні люди без українського світогляду, які тяжіють до росії. Навряд чи чесно і в душі вони вважають себе українцями, частиною європейської спадщини.
показать весь комментарий
22.12.2025 19:30 Ответить
Їм не цікаво, бо це представники не їхньої культури
показать весь комментарий
22.12.2025 20:14 Ответить
Послухаєш деяких "літературознавців", котрі ридають над пушкіними, булгаковими і дивуєшся, як добре вони знайомі булгаководостоєвськотолстовсько ..... і т.д. творчістю і не чули про «Розстріляне відродження» - це українські митці 1920-х - 1930-х років, знищені сталінськими репресіями, серед яких найвідоміші: Лесь Курбас, Микола Хвильовий, Микола Куліш, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Косинка, Євген Плужник, а також Павло Тичина, Максим Рильський (хоча й з іншою долею), Михайль Семенко, Юрій Яновський, Григорій Епік. Це був потужний культурний рух, який прагнув національного відродження, але був жорстоко придушений радянською владою.
показать весь комментарий
22.12.2025 20:12 Ответить
Булгаков - російсько-радянський письменник. Не геній, хоч і талановитий.
І не наш!
показать весь комментарий
22.12.2025 16:24 Ответить
Чесно кажучи, тяжко повірити, що ми знову обговорюємо Булгакова.
Мені теж. Вже третя публікація за два дні.
Може, таки досить вже?
показать весь комментарий
22.12.2025 16:05 Ответить
Страница 2 из 2