Житомирщину обязали вывешивать флаг СССР
Житомирский областной совет принял решение вывешивать 9 мая в День Победы красные советские флаги на административных зданиях в области.
Об этом говорится в решении сессии облсовета, которое было принято 17 марта большинством голосов, сообщает УНИАН. Согласно документу, в День Победы "в областном центре, городах и населенных пунктах региона проведут праздничные мероприятия с использованием символики годов Великой Отечественной войны, а рядом с Государственным флагом Украины будет вывешиваться красное знамя Победы".ЧИТАЙТЕ: Бердянские националисты требуют запретить флаг СССР
В свою очередь Житомирская областная организация ВО "Свобода" уже заявила, что обратится в правоохранительные органы и суд с требованием не допустить выполнения этого решения Житомирского облсовета.
СМОТРИТЕ: Донецкие пограничники потеряли знамя. ФОТОКак известно, ранее Одесский горсовет обязал госучреждения во время торжественных мероприятий ко Дню Победы и Дню освобождения Одессы использовать копии Знамени Победы - флага СССР.
ЧИТАЙТЕ: Суд разрешил вывешивать 9 мая во Львове украинские флаги с траурной лентой Источник: УП
Якби Росія, приміром, зараз назвала себе Китаєм, невже вона б мала право
претендувати на спадок і досягнення династії Цинь?..Коли
проблеми неможливо розв’язати, їх вирішують перейменуваннями. З 1
березня зіпсованої «перевертнями в погонах», насильством і продажністю
міліції в Росії не існує – там віднині поліція. Хоча, якщо табуретку назвати собакою – чи виросте від того в неї хвіст? Російські філологічні вправи були б кумедні, якби не стосувалися України.
прес-конференції в УНІАН депутат Держдуми Росії Сергій Марков розповів,
що зараз усередині РФ тривають бурхливі дискусії, що таке Росія. «Це
молода двадцятирічна політична країна чи це, перш за все, тисячолітня
Росія, а нинішня Росія – це лише форма буття в історії. Іде бурхлива
дискусія, особливо після подій 11 грудня на Манежній площі, з приводу
російського народу. Російський народ всередині Російської Федерації – це
державотворчий народ разом з іншими, чи в нас є, перш за все, політична
нація – росіяни?» А потім від цих міркувань про долю Росії депутат
Держдуми перейшов до України: «В українській ******** лексиці часто
відбувається підміна понять. Наприклад, часто говорять «російська мова».
Це груба помилка, яка спеціально робиться націоналістами. Тому що це
ніяка не російська мова, а «русская».Варто відзначити, що
насправді «грубу помилку» – називати московитів росіянами – наказав
зробити ще цар Петро І. А «руською мовою» ще в XVII-XVIII століттях
називалася українська. Приміром, церковнослов’янсько-український
(«словено-руський») словник початку XVII століття http://litopys.org.ua/smotrgram/image881.png Мелетія Смотрицького дає
таке: «Словенски переводимъ: Удержи языкъ свой от зла и устни свои же
не глати лсти. Руски истолковуемъ: Гамуй языкъ свой от злого и уста твои
нехай не мовятъ здрады». Як бачимо, руська мова в Середньовіччі – це українська. Тієї «руської мови» росіянин Марков навряд чи второпає без перекладача. Чи, за Марковим, Мелетій Смотрицький теж був націоналістом?Значно цікавіше дискутувати з компетентними істориками. Але в них чомусь погляди збігаються. Академік
Петро Толочко, попри відомі політичні погляди, також вважає, що назва
Русь – місцевого походження, що виникла на території України: "Вочевидь,
"Русь" - дуже давнє слово іраномовного походження, пов`язане з назвами
сарматських племен (роси, россомони, роксолани). Десь на межі VIII - IX
століть воно закріпилося на середньому Дніпрі й перейшло на слов`ян. Не
випадково літописець писав: "Поляни, іже нині зовомая Русь". Інакше
кажучи, слов`яни з племені, яке стало ядром давньоруської держави,
спочатку іменувалися полянами, але потім на них поширилася назва
"Русь"... Вочевидь, зі словом Русь пов`язані й давні імена річок – Росі,
а також її приток Росави й Роставиці".Перший історично
зафіксований напад скандинавів (на Англію) відноситься до 787 року. Це
перша дата появи вікінгів у міжнародній історії. Проте ще в IV
ст. н. е. готський історик Йордан згадує плем`я россомонів, учасників
антського союзу племен на Нижньому й Середньому Дніпрі. Назва
Русь з`являється вперше задовго до варягів – у середині VI століття.
Сирійський автор Псевдо-Захарій Ритор говорить про народ Північного
Причорномор`я і Подніпров’я як про народ "рос". У "Житті Стефана
Сурозького" – творі невідомого автора Х століття – у зв`язку з подіями
кінця VIII століття згадується руський князь Бравлин і його похід на
Сурож (Судак) та все узбережжя від Херсонеса до Керчі. У
"Хронографії" Феофана (810-814 роки) вказано, що роси становили частину
флоту імператора Константина V в 774 році, хоча деякі дослідники
твердять, що тут йдеться про червоний колір кораблів, що грецькою
співзвучно з назвою "рос". Близько 821 року Географ Баварський називає русів поряд із хозарами. Середньоазійський
учений аль-Хорезмі у своєму географічному творі "Книга картини землі",
написаній між 836-847 роками згадує ріку Друс (Данапрос-Дніпро), яка
тече з Руської гори, вочевидь, з Київських гір. У франкській
хроніці "Бертинські анали" від 839 року про посольство візантійського
імператора до двору імператора франків хроніст-очевидець пише: "Він
також послав з ними (послами) якихось людей, які сказали, що вони, тобто
їхній народ, зветься Рос і що їхній король зветься хакан, прислав їх до
нього візантійського імператора, як вони твердять, заради дружби".
Таким чином, уже в 830-х роках руси мали впливово володаря. Усе це теж було задовго до варягів. Перші
ж достовірно відомі дані про контакти подніпровських слов`ян із
варягами датуються лише серединою ІХ століття. Тобто, якби варяги
принесли ім`я русів, воно ніяк би не могло бути зафіксоване в VI-VIII
століттях. Найбільш достовірно назва і походження Русі
трактується тим, що певна частина сарматських племен (найімовірніше –
частина роксоланів) осіла в зручному місці в середині Дніпра – давньому
цивілізаційному осередку, пристосованому водночас до зведення городищ,
землеробства та використання водного шляху Дніпра для торгівлі й
набігів. Поступово плем`я росів асимілювалося слов`янами, водночас
зберігши й поширивши на слов`ян основні компоненти своєї культури та
племінну назву. Цікаво, що мандрівники фіксували в русів у Х-ХІ століттях шаровари й шапки з шликами, назву "жупан" для позначення керівника. Слово
"Україна" вперше з`явилося в літописах у 1187-го – того ж року, коли
було написано "Слово о полку Ігоревім". Вживання назви "Україна” в
літературі ХІІ-ХV століть свідчить, що в той період термін "Україна"
вживався як синонім "князівства", "землі".Україна позначає "наше князівство", "наша земля", "країна". І нині по-українськи слово "країна" означає власне країну.Слово
"українянин", яке зустрічається вже в ХІІІ столітті, а пізніше
"українець", відповідно, означало "земляк", "співвітчизник".Тому Україна є просто новою, більш молодою назвою Русі. А Русь, відповідно, є древньою назвою України.У
такій подвійній назві Україна типова. Це швидше правило, ніж виняток.
Колись Франція звалася Галлією, а Іспанія – Іберією. До
англосаксонського завоювання ******* Велика Британія звалася просто
Британією, потім Альбіоном, потім Англією, а сьогодні використовує
одразу дві назви.Китай змінював назву щоразу зі зміною правлячих династій. Пізніші
спроби привласнити назву Русі – це просто спроби колишніх околиць
підняти свій престиж. Так, Німеччина в Х столітті назвала себе на честь
Риму, а Румунія – навіть у ХІХ столітті.Московія почала
претендувати на спадок Русі щонайменше через п’ятсот років після князя
Володимира з появою ідеї "третього Риму", через кілька століть після
того, як були припинені державні зв’язки з Києвом.Якщо українців
це зможе втішити, то Московія з не меншим ентузіазмом аж до ХІХ століття
претендувала на спадок другої Римської імперії, тобто Візантії.Насправді
Росія має таке ж відношення до "Кыєва" і князя "Володымира", як,
приміром, Індія до англійського короля Георга. Між тим, у Росії є своя
справді велика історія, особливо починаючи з XVIII століття. Але чомусь
Росії її здається мало.Українці ніколи не визнавали позбавлення
їхньої країни імені "Русь". З часів Романа Великого всі
галицько-волинські князі називалися "князями й господарями Руської
землі", або "всієї Руської землі", а на їхніх печатках був відображений
напис - "король Русі". Гетьман Богдан Хмельницький у офіційних
документах і в дипломатичному листуванні називався "господарем всієї
Русі", "єдиновласником і самодержавцем руським".У XVIII столітті в
Україні з`являється геніальний історико-політичний твір - "Історія
русів", який стверджує однозначний український характер Русі. Українські
козаки в XVI-XVII століттях вважали свої походи на Стамбул продовженням
походів Київських князів на Константинополь.Тарас Шевченко у
своїх творах не застосовує щодо Росії слів "Русь" і навіть "Росія", а
завжди писав про "Московщину". В українській мові з ХVIII століття є
слово "росіяни", яке поступово замінило «московіти», у той час як
прикметник «руський» залишено для всього, пов`язаного з Київською
середньовічної державою.Тобто в Україні еліті від початку було зрозуміло, що з боку влади Московії мала місце проста маніпуляція назвою.Якби Росія, приміром, зараз назвала себе Китаєм, невже вона б мала право претендувати на спадок і досягнення династії Цинь?У
Києві російський депутат Марков також порадував відкриттям, що «суржик –
це прамова, це проторосійська мова, з якої сформувалися літературні
російська, білоруська, українська мови». Як влучно цікавиться видання
«Обком», «враховуючи, що український суржик як такий формувався шляхом
накладення російськомовних канцеляризмів і неологізмів на утверджену
граматичну основу української мови, то що слід вважати протомовою
слов`ян? http://obkom.net.ua/news/2011-03-18/1549.shtml Слова на зразок «прідсідатель», «обізяна», «марожене» або «самальот»? Варто
відзначити, що історія маніпуляцій з назвами має в Росії глибоку
традицію. Нещодавно ця країна звалася СРСР, а до того Московським
царством, перед тим – Суздаллю й Заліссям.Якось село Дедіново під
Москвою почали називати «Макарами». Тому що цар Петро І спитав одного
селянина: «Як звати?» Той відповів: «Макар». Цар відповів «Хорошо».
Після цього всі селяни, щоб сподобатися царю, почали відповідати йому,
що http://ukc-dedinovo.ucoz.ru/index/cerkvi_dedinova/0-15 вони Макари .Тож чи варто дивуватися лінгвістичним вправам депутата Маркова?
1.похоже на петуха и кукушку - когда воздают "честь и славу" только за то - что "помнят и чтУт" память о войне... согласитесь - одобрения эти люди заслуживают, но уж про славу - перебор 100пудов!
2."русский народ" упомянут как единственный, достойный героизации за свой подвиг, не потому ли - что маленький вовочка путин отказал другим народам в этом скромном деле?...
3. немножко неграмотно вести речь о второй мировой (1939-45гг), вычленяя из нее отдельные куски...а как же, к примеру, финская кампания?? - не война что-ли была, не??
4. интересно, что делает в кремле эта "небольшая часть из бендеровской галиции", считающая благом "национал-фашизм"?
5. якобы за годы "оранжевого мракобесия" успело деградировать целое поколение выросших ранее "свыдомых дебилов"...выходит - дебилы уже были - да потом еще и деградировали...не иначе в завхозов турбазы...
6. комментариев на редком за пределами турбазы "польско-тюркском наречии" не встречал, каюсь - иначе бы тоже деградировал - сразу!
7. чем отличается "фанатичная и маниакальная регулярность" от "тупого и маниакального упорства" в соседних предложениях - не из своей ли истории болезни переписывал завхоз?
8. в одном предложении даже для такого гиганта мысли, как этот пенсионэр с турбазы, - всех этих обрезанных униатов, ополяченных ордынцев, турецких янычар и местных аборигенов, да еще и "на протяжении сотен ( ! ) веков ( ? ) - явно ЗАБАГАТО, да пусть простят меня непонявшие...
ну и конечно, апофеоз "глубины высот" завхозовского ума и грамотности - (чтят... деферамбы... свыдомых...коментарии...иноземных звуков /вообще пипец!!!! - надо патентовать!/...субъэтнос)... КОРОЧЕ - ПОДДЕРЖИВАЮ ЗАВХОЗА - "НА ЛЖИ НЕЛЬЗЯ СОЗДАТЬ БУДУЩЕЕ", ПРИ ЭТОМ ДОБАВИМ - И НА ПЕЩЕРНОМ ИДИОТИЗМЕ!