11611 посетитель онлайн

Оккупанты разрушили или повредили более тысячи учебных заведений в Украине, - Шкарлет

краматорськ

В Украине в результате полномасштабной российской агрессии полностью разрушены или повреждены более тысячи учебных заведений.

Как передает Цензор.НЕТ, об этом министр образования и науки Сергей Шкарлет сообщил в эфире утреннего шоу "Завтрак с 1+1", сообщает Минобразования.

"С начала российского вторжения на территорию Украины полностью разрушено 91 учебное заведение, частично получили повреждения 923 учреждения", - отметил Шкарлетт.

По его словам, эта статистика ежедневно меняется, потому что после вражеских обстрелов подтверждаются новые факты разрушений.

Как сказал министр, заведения получили различные повреждения. В некоторых выбиты окна, в других – разрушены одна или две стены.

Предварительная сумма ущерба, причиненного учебным заведениям, составляет более 5 млрд долларов.

На вопрос о планировании восстановления заведений и ведении переговоров Шкарлетт ответил, что дважды встречался с коллегами-министрами на заседаниях Совета министров образования Европейского Союза.

"Мы договорились, что страны ЕС создадут отдельную программу по восстановлению и восстановлению образовательной инфраструктуры. Не только по строительству, но и по наполнению наших школ современным оборудованием", – сообщил министр.

Кроме этого, сказал Шкарлет, есть надежды на собственные силы Украины, в частности, создано несколько гуманитарных счетов, на которые поступают средства на восстановление страны.

В МОН напомнили, что разработали интерактивную карту, на которой постоянно обновляется информация о количестве поврежденных и разрушенных учебных заведений, а также потери, причиненные заведениям вследствие вторжения России в Украину.

Комментировать
Сортировать:
а шо ви хотіли від кацапні?
хлопці вже пройшли всі університети - такому не вчять навіть в вищіх закладах.
показать весь комментарий
16.04.2022 14:10 Ответить
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який зобов'язує членів наглядових рад повертатися на місце роботи протягом 48 годин протягом дії воєнного стану.

Про це відомо зі сторінки законопроєкту №7176 на сайті Верховної Ради.

У документі йдеться про те, що керівництво державних підприємств, зокрема - наглядові ради, повинні здійснювати моніторинг загроз національній безпеці України, і у разі виявлення вживати відповдіних заходів, аби убезпечити підприємство.

Перелік таких заходів визначається безпосередньо суб'єктом управління (Кабінетом Міністрів чи Фондом держмайна) підприємства. А саме, управитель може визначити виключним місцем виконання обов'язків керівника, заступників керівника, членів наглядових рад та інших посадовців адресу місцезнаходження такого підприємства, зокрема - банків.

Доповнено: Уряд згодом опублікував постанову, яка вимагає від держслужбовців перебувати на робочому місці в Україні за винятком службових відряджень.

Якщо умова не виконується протягом 48 годин, їх можуть достроково звільнити без виплат відповідних компенсаційних платежів.

Законопроєкт викликав обурення з боку фахівців. Зокрема, експерти напрямку корпоративного управління Київської школи економіки кажуть про те, що більшість членів наглядових рад держкомпаній ніколи не проживали в Україні і лише періодично сюди приїздили, а працювали в онлайн-режимі.

"В результаті пандемії коронавірусу як іноземні, так і українські члени наглядових рад вже давно вдаються до практики проведення онлайн засідань. Цей інструмент є давно поширеним у світовій практиці, причому в абсолютно різних сферах: бізнес, освіта, медицина тощо. Не варто також забувати, що членство у наглядовій раді не є роботою full-time", - пояснюють вони.

На їхню думку, документ несе в собі велику потенційну загрозу, адже дозволяє звільнити незалежних членів наглядових рад і встановити замість цього ручне управління.

У Центрі економічної стратегії також підкреслюють, що закон "ставить під загрозу адекватну роботу наглядових рад держпідприємств та держбанків". Зокрема, Приватбанку, важливу роль в роботі якого і протистоянні тиску ексакціонерів Коломойського та Боголюбова відіграють іноземці.

Серед авторів законопроєкту - голова Економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха. Він аргументує потребу в законопроєкті тим, що 21 іноземець з наглядових рад 9 українських державних підприємств ще з минулого року знаходяться за межами України.

При цьому, вважає він, на будь-якій іншій роботі таке самовільне залишення країни і місця роботи на невизначений час - автоматично призвело б до звільнення.
показать весь комментарий
16.04.2022 14:10 Ответить