Окупанти зруйнували чи пошкодили понад тисячу закладів освіти в Україні, - Шкарлет
В Україні внаслідок повномасштабної російської агресії повністю зруйновано або пошкоджено понад тисячу закладів освіти
Як передає Цензор.НЕТ, про це міністр освіти і науки Сергій Шкарлет поінформував в ефірі ранкового шоу "Сніданок з 1+1", повідомляє Міносвіти.
"Від початку російського вторгнення на територію України повністю зруйновано 91 заклад освіти, частково зазнали пошкоджень 923 заклади", – зазначив Шкарлет.
За його словами, ця статистика щодня змінюється, адже після ворожих обстрілів підтверджуються нові факти руйнувань.
Як сказав міністр, заклади зазнали різних пошкоджень. У деяких вибиті вікна, в інших – зруйновані одна чи дві стіни.
Попередня сума збитків, заподіяних закладам освіти, становить понад 5 млрд доларів.
На запитання щодо планування відбудови закладів і ведення перемовин Шкарлет відповів, що двічі зустрічався з колегами-міністрами на засіданнях Ради міністрів освіти Європейського Союзу.
"Ми домовилися, що країни ЄС створять окрему програму щодо відбудови та відновлення освітньої інфраструктури. Не тільки щодо будівництва, а й щодо наповнення наших шкіл сучасним обладнанням", – повідомив міністр.
Крім цього, сказав Шкарлет, є сподівання на власні сили України, зокрема створено декілька гуманітарних рахунків, на які надходять кошти на відбудову країни.
У МОН нагадали, що розробили інтерактивну мапу, на якій постійно оновлюється інформація про кількість пошкоджених і зруйнованих закладів освіти, а також втрати, завдані закладам внаслідок вторгнення Росії в Україну.
хлопці вже пройшли всі університети - такому не вчять навіть в вищіх закладах.
Про це відомо зі сторінки законопроєкту №7176 на сайті Верховної Ради.
У документі йдеться про те, що керівництво державних підприємств, зокрема - наглядові ради, повинні здійснювати моніторинг загроз національній безпеці України, і у разі виявлення вживати відповдіних заходів, аби убезпечити підприємство.
Перелік таких заходів визначається безпосередньо суб'єктом управління (Кабінетом Міністрів чи Фондом держмайна) підприємства. А саме, управитель може визначити виключним місцем виконання обов'язків керівника, заступників керівника, членів наглядових рад та інших посадовців адресу місцезнаходження такого підприємства, зокрема - банків.
Доповнено: Уряд згодом опублікував постанову, яка вимагає від держслужбовців перебувати на робочому місці в Україні за винятком службових відряджень.
Якщо умова не виконується протягом 48 годин, їх можуть достроково звільнити без виплат відповідних компенсаційних платежів.
Законопроєкт викликав обурення з боку фахівців. Зокрема, експерти напрямку корпоративного управління Київської школи економіки кажуть про те, що більшість членів наглядових рад держкомпаній ніколи не проживали в Україні і лише періодично сюди приїздили, а працювали в онлайн-режимі.
"В результаті пандемії коронавірусу як іноземні, так і українські члени наглядових рад вже давно вдаються до практики проведення онлайн засідань. Цей інструмент є давно поширеним у світовій практиці, причому в абсолютно різних сферах: бізнес, освіта, медицина тощо. Не варто також забувати, що членство у наглядовій раді не є роботою full-time", - пояснюють вони.
На їхню думку, документ несе в собі велику потенційну загрозу, адже дозволяє звільнити незалежних членів наглядових рад і встановити замість цього ручне управління.
У Центрі економічної стратегії також підкреслюють, що закон "ставить під загрозу адекватну роботу наглядових рад держпідприємств та держбанків". Зокрема, Приватбанку, важливу роль в роботі якого і протистоянні тиску ексакціонерів Коломойського та Боголюбова відіграють іноземці.
Серед авторів законопроєкту - голова Економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха. Він аргументує потребу в законопроєкті тим, що 21 іноземець з наглядових рад 9 українських державних підприємств ще з минулого року знаходяться за межами України.
При цьому, вважає він, на будь-якій іншій роботі таке самовільне залишення країни і місця роботи на невизначений час - автоматично призвело б до звільнення.