Роман Жадана "Интернат" стал победителем литературной премии ЕБРР за 2022 год
Роман Сергея Жадана "Интернат" в английском переводе Райли Костиган-Хьюмса и Айзека Стейкхаус Виллера, изданный издательством Yale University Press, в понедельник был объявлен победителем ежегодной литературной премии Европейского банка реконструкции и развития.
Как отмечается в релизе банка, премия в 20 тыс. евро будет разделена между автором и переводчиками, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на Интерфакс-Украина.
Литературная премия ЕБРР вручается ежегодно за лучшую, по мнению независимого жюри, книгу автора из региона операций ЕБРР в переводе на английский язык. Премия была основана в 2017 году.
Победу "Интерната" объявила президент ЕБРР Одиль Рено-Бассо.
Сюжет романа: учитель путешествует через растерзанный войной Донбасс в Украине, чтобы забрать своего племянника из школы-интерната. Затем оба возвращаются вместе домой.
"За кажущейся простотой этого сюжета стоит роман Жадана, чрезвычайный, взрывной, нежный, гневный и поэтический, о замордованном крае и абсурде, банальности, ужасе и моментах подлинного единения между людьми, которые случаются на войне", – приводятся в релизе слова главы жюри, литературного критика в Times Literary Supplement Тоби Лихтига.
Роман Сергія Жадана «Ворошиловоград»_Ранок на каналі ...
Знати, що ти і далі лежиш за випаленою горою,
що до тебе так просто дістатись дорогою,
вивернутою, нудною, старою,
місто в якому виріс... життя, яке видавалося грою.
Але хто мене пустить тепер до твоїх околиць?
Хто стане дивитись на мене з-поза твоїх віконниць?
Що за бажання вертатись і падати ниць
в місто мертвих, яка з цього користь?
Зраджений бідою, викинутий за твої межі,
відлучений від твоїх спальників та бульварів...
Громадян твоїх не одягають у чисті одежі,
земля під ногами здригається від ударів.
І вже видно здаля чорні тіні,
які накривають твої вулиці й площі,
а я стою за випаленою горою, ще в сонячному промінні,
і оплакую тебе, місто - моє найдорожче.
Мабуть я не єдиний, хто оплакує, мабуть.
У мене більше немає дому, у мене є лише пам'ять.
Але вони знову б'ють по твоїх кварталах,
чорт, як вони валять.... і палять
Чи їм добре спиться нині в моєму домі,
в місті, де всі імена знайомі, всі адреси відомі.
Коли ти, Господи, дивишся в дзеркало,
що ти бачиш їх.... в своїй подобі?
Горе тобі, місто! Цього не забути.
Горе твоїм жінкам, які народжували серед грому.
Місто горя, місто розпачу, місто отрути.
Горе всім, хто не повернеться вже до дому.
Тихі години червневого надвечір'я.
Золоті зірки серед листя густого.
Знати, що чорна біда затопить твої подвір'я.
Знати, що вона не омине нікого.