В Раде хотят разрешить еще нескольким категориям мужчин выезжать за границу

Почитав коменти.Видовище ще те.Уклоніст на уклоністі та укллоністом поганяє.Як же всі бажають здриснути,щоб потім в Празі,Варшаві чи Дрездені ходити та розповідати про любов до України.На фронт всіх.В окопи цих хитродупих.А там все просто - або ТИ або ТЕБЕ.І пофігу хто хотів а хто ні.За рахунок чужого життя хочете в "рай вЇхати"?Розраховувати,що вони будуть перераховувати кошти в Україну - це треба бути ДЕБІЛАМИ.Вони ні копійки не перерахують.У них дружини та діти ВЖЕ там.Залишилось вискочити самим та подати на громадянство країни перебування.

Своїм за кордом можна, смердам ні. Пройобували все в країні попередники, а ці взялися за населення! Краще зробили би інакше. Не знаєш української ****** на фронт, доводь свій патріотизм.

..якщо на Україну насрати і дуже хочеться втікти, то с автоматическим лишением права голоса на 25 лет и возможности занимать державні посади скрізь, нехай по своей же доброй воле стають насєлєнієм второго сорта - всЬо по-чесному, як Ти до Держави так і Держава до тебе

Зеля не подумав з своєю кодлою й прийняли Закон що чоловікам виїзджати не можна під час війни - вірно зробили.
Але куратором рашиских кротів з ОП то дуже не сподобалось, з зрозумілих причин. Й ось вже починається....
По-перше нададуть змогу виїхати тим хто потенційно може взяти зброю й захищатися
По-друге знову вносять розбрат .... а того випустили а я чого маю тут захищати.... розраховано на корисних ідіотів.
По-третє виїдуть, почнуть 100% бухати з "горя" , тим самим дескридитуватимуть Українців у ЄС.
Якщо уважно проаналізувати дії Зеленського й кодли то побачите що вони усе роблять на шкоду країні. Як р'яно зелений янєлох критикував По хамські НАТО на початку.... не "прокатило" допомога всерівно надходила.... змінили тактику.

По их получается, что воевать должны совсем молодые и пожилые.

таким чином втратимо 90% моб ресурсу. Усі нормальні чоловіки мріють мають 2-3 дитини, або одного до 3-х років. Зачищать будуть лише інваліди, їм дозволили. Наявність нерухомості та бізнесу за кордоном, як і навчання раніше це взагалі рак мозку

"... написав колонку в «Українській правді» про своє бачення щодо заборони на виїзд чоловікам з України у воєнний час. Отримав дуже багато відгуків. ...Питання неоднозначне, щодо нього нема єдиної точки зору у суспільстві. Я для себе також зрозумів: ті, хто за обмеження виїзду, бачать у такому підході справедливість. Діє викривлена логіка: якщо хтось воює, то інші теж мають воювати або сидіти і чекати. Часто це просто перегини з патріотизмом або залишки радянського мислення, коли обмежували персональні свободи людей заради єдиної мети. Я - за прагматичний підхід, спрямований на підсилення військової й економічної потужності нашої країни та максимальне врахування свобод громадян, бо інакше за що ми тоджі воюємо? Я переконаний, що захищати батьківщину - це привілей: нам потрібні найкращі у військовій справі та наймотивованіші. Решта мають заробляти та утримувати сім'ї, підтримувати нашу економіку, розвивати себе та дітей.
Але пропоную звернутись до мови цифр і подумати разом, наскільки адекватним є рішення щодо обмеження виїзду чоловіків.
Наразі у країні знаходяться близько 10,5 млн чоловіків призовного віку, тобто віком від 18 до 60 років. Всім їм заборонено виїзд за кордон через потенційну необхідність призову у випадку наступних хвиль мобілізації.
Наразі безпосередньо у військових діях та забезпеченні правопорядку задіяні біля 600 000 (ЗСУ, спецслужби, Нацгвардія, поліція, тероборона).
Максимальна кількість, яку можемо мобілізувати та підготувати, - 1 млн осіб (це абсолютний максимум), оптимально - 500 000.
Отже, потенціал залучення чоловіків до військових дій - від 600 до 1600. Таку кількість мотивованих служити знайдемо без проблем - на мою думку, їх не менше 3 млн по всій країні. Додаймо сюди ще 200 000, що працюють у бюджетній сфері. Таким чином, у приватному секторі знаходяться 8,7 млн чоловіків, які з ймовірністю 99% ніколи не будуть мобілізовані і чий дохід повністю залежить від бізнес-діяльності.
Всі вони наразі мають можливість працювати лише в Україні. Водночас у дуже складних умовах - відсутність інвестицій, пошкодження виробництв, порушення міжнародної співпраці, ускладнення розвитку нових ринків (іноземці до нас не приїжджають через небезпеку, а ми до них - через заборону), і все це в умовах різкого скорочення попиту на ринку внутрішньому.
Розглянемо три теоретичні сценарії.
Сценарій 1. Війна закінчиться протягом двох місяців, як українцям обіцяли деякі розпіарені аматори-всезнайки. Тоді сенсу зберігати заборону на виїзд нема - бо за цей час їх ні призвати, ні підготувати до ладу неможливо. Але і втрати від збереження заборони не будуть великими за такий короткий проміжок часу.
Сценарій 2. Війна закінчиться протягом року. За цей час частково можуть бути мобілізовані десь 500 000 чоловіків. А ось понад 9 млн чоловіків не будуть задіяні у війні - вони витратять всі свої заощадження, втратять кваліфікацію, деякі зіп'ються через нереалізованість чи розірвані зв'язки з родинами. Я вже чув про напруження на заході України між сім'ями тих, чиї чоловіки відправилися воювати, і чоловіками, які ховаються від війни у безпеці. Зрозуміло, що це може створити підґрунтя для напруги та дестабілізації у суспільстві. Але після війни ситуація має повільно вирівнятися - просто сім'ї цих незадіяних чоловіків стануть значно біднішими.
Сценарій 3. Війна буде продовжуватись три - п'ять років або навіть протистояння з РФ стане частиною нашого життя протягом 10 років. Ми маємо усвідомити, що цей сценарій вимагає перегляду всіх процесів, які відбуватимуться в Україні, зокрема і підходу до мобільності населення. Наша держава має забезпечити розвиток економіки, зайнятість населення, якісне навчання молоді і головне - зберегти сім'ї, розірвані війною. Ми маємо стати таким собі Ізраїлем, який постійно бореться за свою безпеку і існування, водночас розвиває економіку та суспільство. Тут нема простих рішень - «заборонити» та/або «просити гроші» - уряд має працювати максимально професійно і віддано.
Зрозуміло, що це вимагатиме зняття обмежень на пересування населення, - інакше економічний та соціальний вибух просто неминучий. Тоді зміни вимушені будуть внести, але навіщо доводити до кризи?
В усіх сценаріях обмеження недоцільні та шкідливі. Чому ж їх тоді не відмінять? У дії довоєнна хвороба - не ініціювати нічого, чекаючи на вказівки згори, та острах сказати щось президенту. "
Олександр Данилюк

Мащурашу- очередной румынский фашист,который сначала запретил выезд за границу студентам,их отчислили,а теперь типа рпщрешил....Мадьяро- румыны,они- все фашисты.....