Разведка на основе открытых источников стала настоящим инструментом для обеих сторон этой войны, - Минобороны
Враг получит много информации из открытых источников, поэтому имеет смысл сообщать об освобождении населенного пункта на двое суток позже и соблюдать информационную тишину, когда об этом просят военные.
Об этом заявил начальник Управления печати и информации Министерства обороны Илларион Павлюк в эфире телемарафона, сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Укрінформ.
"Феномен этой войны – благодаря тому, что у нас демократическое общество, враг часто узнает о каких-то событиях не из собственных источников, не от собственной разведки, а именно из открытых источников, медиа. И поэтому, когда военные говорят "пожалуйста, не сообщайте об этом событии" - это имеет смысл. Имеет смысл сообщить об освобожденном населенном пункте на двое суток позже. Потому что враг пользуется открытыми источниками не только потому, что все ими пользуются, а еще и, в частности, из-за того, что у самого врага бывают проблемы с тем, как движется негативная информация с фронта в командования. В тоталитарном обществе особенно с этим проблема: хочется больше отчитываться, чем показывать реальное положение дел. И мы не должны точно помогать в этом врагу", - отметил Павлюк.
Он отметил, что разведка на основе открытых источников стала настоящим инструментом как для украинской стороны, так и для врага.
"Как только информация из открытых источников дает врагу возможность что-либо понять, он это использует немедленно", - подчеркнул Павлюк.
Он добавил, что ограничения на распространение определенной информации касаются не только медиа, но и различных блогеров, телеграм-каналов.
"Информационное поле – это мозаика, очень разная информация: достоверная, недостоверная, слухи, фейки, чьи-то информационные операции, чье-то восприятие события, которое уже очень сильно оторвано от события. Когда разведка работает по открытым источникам, она всю эту мозаику собирает, как будто картину из пазлов. Мы хотим, чтобы у врага было как можно меньше элементов этих пазлов", - резюмировал Павлюк.
Лаврін Капуста - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA козацький військовий діяч, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BD Чигиринський та https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2 Суботівський https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD городовий отаман , керівник контррозвідки часів https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Богдана Хмельницького .
Розвідувальна та контррозвідувальна діяльність[https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0&veaction=edit§ion=2 ред. | https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0&action=edit§ion=2 ред. код ]
З усіх іпостасей, в яких постає перед нами Лаврін Капуста - полководець, дипломат, господарник, радник, розвідник - саме https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C розвідувальна діяльність викликає найбільше зацікавлення. Інтерес цей обумовлений в першу чергу тим, що розвідка та контррозвідка часів Богдана Хмельницького досягла дуже високого рівня. За непоодинокими твердженнями дослідників Богдан Хмельницький створив одну з найкращих на той час розвідку й контррозвідку у Європі і це при тому, що творити її Гетьману фактично довелось з нуля. До нас дійшли чимало відомостей, які свідчать про системність, професійність, патріотизм розвідувальної та контррозвідувальної діяльності, а також про те, що така діяльність мала виключно оборонний характер - спрямовувалася лише на захист національних інтересів держави й не виступала знаряддям агресії щодо інших держав.
Розвідувальна та контррозвідувальна діяльність[https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0&veaction=edit§ion=2 ред. | https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0&action=edit§ion=2 ред. код ]
З усіх іпостасей, в яких постає перед нами Лаврін Капуста - полководець, дипломат, господарник, радник, розвідник - саме https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C розвідувальна діяльність викликає найбільше зацікавлення. Інтерес цей обумовлений в першу чергу тим, що розвідка та контррозвідка часів Богдана Хмельницького досягла дуже високого рівня. За непоодинокими твердженнями дослідників Богдан Хмельницький створив одну з найкращих на той час розвідку й контррозвідку у Європі і це при тому, що творити її Гетьману фактично довелось з нуля. До нас дійшли чимало відомостей, які свідчать про системність, професійність, патріотизм розвідувальної та контррозвідувальної діяльності, а також про те, що така діяльність мала виключно оборонний характер - спрямовувалася лише на захист національних інтересів держави й не виступала знаряддям агресії щодо інших держав.
Так, в усіх воєнних кампаніях (за винятком https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_(1655) Охматівської в січні 1655 р.) розвідувальним чатам Гетьмана завжди вдавалося вчасно і точно встановлювати маршрут просування противника та місце його перебування. Противник же, як свідчать джерела переважно польського походження, щодо відомостей про наміри і справи козацького війська перебував здебільшого у протилежному становищі. Для прикладу у середині червня 1649 р. С. Лянцкоронський попереджав у своєму універсалі жовнірів, що Хмельницького «швидше під обозом нашим побачимо, а ніж про нього почуємо».https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0#cite_note-2 [2] У Варшаві та Вільно діяла агентурна мережа, яка вчасно поставляла Богдану Хмельницькому інформацію політичного характеру. 12 грудня 1650 року у палаці польського короля за участю самого Яна ІІ Казимира відбулася таємна нарада, присвячена лише питанню протидії козацькій зовнішній розвідці, де було заслухано ротмістра Воронича, котрий повернувся з Чигирина, де під виглядом посла збирав секретні відомості. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BB%D0%B5%D1%80_%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Великий канцлер литовський князь https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%82_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D0%BB Альберт Станіслав Радзивіл , який був присутній на цій нараді, занотував у своєму щоденнику, що Воронич «доповів про шпигунів Хмельницького, котрих він має повсюди, навіть у Венеції, і, на його думку, це повинно вплинути на майбутню долю нашого короля, а опісля і на князя Москвиhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0#cite_note-3 [3] ».https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0#cite_note-4 [4] Історик та журналіст Юрій Джеджула влучно зазначив, що авторитет української зовнішньої розвідки, створеної Богданом Хмельницьким, був настільки великим, що їй інколи приписували й те, до чого вона не мала, як видається, прямого відношення. Серед прикладів є поширення тогочасним польським мемуаристом Голінським сенсаційних відомостей, що нібито козацький гетьман, зваживши на неприхильність турецького султана Ібрагіма до української справи, зініціював, намовивши яничарів, двірцевий переворот 8 червня 1648 року, в результаті якого султана було вкинуто до в'язниці, а на трон посаджено його восьмирічного сина Мухаммеда IV. Факти, які б свідчили про рівень розвідки і контррозвідки Богдана Хмельницького можна називати ще довго. Зрозуміло, що такого рівня можна було досягти лише завдяки мудрому керівництву та відданим справі людям. Серед таких людей непересічне місце посідає Лаврін Капуста. Як видається діяльність Капусти як городового отамана та дипломата є похідною від розвідувальної. Саме у Чигирині - гетьманській столиці - очевидно знаходився штаб української розвідки. Відповідальну дипломатичну місію можна було довірити надійній особі, яка володіла повнотою інформації. Часто стверджують, що Лаврін Капуста був правою рукою гетьмана Хмельницького.
А ракети наводять або ті, хто працює і стали зрадниками. Або деградувавші люди щоб вбити руками росіян тих, хто не подобається їм, або ждуни.
Тобто ті, хто беспосередньо на полі бою, звісно ж, знають, і безпосередній начальник знає, але він часто не доповідає наверх, бо його за це по голівці не погладять, а часто через відсутність резервів все рівно скажуть щось накшалт "Сам проср.ав - тепер сам і відвойовуй назад!".
Тільки коли ситуація вже повнійстю вийшла з-під контроля, і сховати її вже не вдасться, отоді вже починають ворушитись, але наші вже за цей час встигають закріпитись і окопатись.
Повірте - я сам медійник, тому мені би вартувало топити за свободу слова, але це не той випадок!
Бо блаЗЄнські політичну цензуру наклали, а військової -- ні.
Було вже таке, що завдяки виродкові "бугусу" було розкрите секретне джерело постачання запчастин. І все це під аплодисменти ідіотів, що кричали про "свинарчуків".
А в Ізраїлі такому "бігусові" швидко пельку заткнули б.