5023 посетителя онлайн

Правозащитники сообщили об издевательствах над украинским политзаключенным Марченко в России

Український політв'язень Олександр Марченко

Украинский политзаключенный Александр Марченко, отбывающий срок в исправительной колонии строгого режима №8 в Улан-Уде (Бурятия), подвергается постоянным издевательствам.

Об этом сообщила правозащитная организация "Первый отдел" со ссылкой на письма заключенного, передает Цензор.НЕТ.

В частности, в российском СИЗО ему не выдавали лекарства и не давали связаться с родственниками, не давали врача. В колонии в Бурятии Марченко постоянно подвергается наказаниям, для которых администрация специально провоцирует поводы. Так, за последние два года заключения Марченко провел 85 суток в ШИЗО, девять месяцев в бараке усиленного режима — помещении камерного типа (ПКТ) и шесть месяцев в единственном помещении камерного типа — в самых суровых условиях заключения. 10 января его снова отправили в ПКТ.

Издевательства над Марченко усилились после начала полномасштабного вторжения России в Украину. Силовики заставляли его кричать "Слава России!", называть оккупированный Крым российским в ответ на вопрос "Чей Крым?".

Дело Александра Марченко

Александра Марченко задержали 17 декабря 2018 года на оккупированной территории Донецкой области сотрудники так называемого "МГБ ДНР". В Донецке мужчина планировал подать документы на возвращение угнанного автомобиля, который в начале боевых действий оставил в городе на СТО. Два месяца его содержали в секретной тюрьме "Изоляция" на территории военной базы. По словам политзаключенного, к нему применяли пытки, из-за чего он был вынужден подписать "признание".

Два месяца спустя Александра Марченко незаконно перевезли на территорию Российской Федерации и отдали сотрудникам ФСБ. Во время пребывания в СИЗО города Краснодара Александру инкриминировали разные дела для продления срока содержания: неповиновение представителям правоохранительных органов, незаконная трудовая деятельность на территории России, намерение перевести через российскую границу платы зенитно-ракетного комплекса.

В конце декабря 2019 года Марченко было предъявлено дополнительное обвинение по ст.276 УК РФ ("Шпионаж"), а уже 26 ноября 2020 года Краснодарский краевой суд приговорил Александра к 10 годам лишения свободы с отбыванием в колонии строгого режима.

3 декабря 2019 Правозащитный центр "Мемориал" признал Александра Марченко политзаключенным.

Топ комментарии
+12
Чувак, який в 2018 поїхав в окупований Донецьк писати заяву щоб орки вернули спижжене авто? - політв'язень?
показать весь комментарий
27.01.2024 22:23 Ответить
+10
В Україні дуже великий обмінний фонд: татаров, дєрьмак, шлюхрич, бойко, львочкін, суркіси, дубінський, бужанський, шаурма... За таких персонажів сотню політв'язнів можна забрати з полону.
показать весь комментарий
27.01.2024 22:28 Ответить
+7
А я пам'ятаю політв'язня Валерія Марченка (1947-1984). Помер у кацапській тюрмі. В мордорі нічого не міняється.
На гранітному пам'ятнику над могилою Валерія Марченка викарбувані слова, які сказав про нього Рональд Рейган, - «Його життя назавжди лишиться прикладом для всіх тих, кого глибоко хвилюють права українського народу».



Правозахисник 37-річний Валерій Марченко помер у тюремній лікарні в Ленінграді - тепер Санкт-Петербург, 7 жовтня 1984 року. У чоловіка відмовили нирки.

Хвороба розпочалась під час першого ув'язнення. 1973 року його звинуватили в антирадянській агітації і пропаганді та призначили шість років таборів і два роки заслання. До того працював у газеті "Літературна Україна" та писав критичні статті, викладав українську мову та літературу, займався перекладами, популяризував працю Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?".

Після відбуття покарання у Пермі повернувся до Києва, уже мав інвалідність. Це не завадило йому активно долучитися до правозахисної діяльності. Став членом Української Гельсінської Групи. Марченко виступав проти радянської тоталітарної системи, насадження російської мови в українських школах.

За це у жовтні 1983 його арештували вдруге. Визнали особливо небезпечним рецидивістом та дали 10 років таборів і п'ять років заслання, при цьому із родини стягнули 159 руб. на "користь держави".

Покарання знову мав відбувати у Пермі. Витримав лише рік, потім його здоров'я критично погіршилось. До лікарні перевели лише через тиск міжнародної спільноти, але було уже пізно.
показать весь комментарий
27.01.2024 22:38 Ответить
Комментировать
Сортировать:
Зе - обміняй 1: 100
показать весь комментарий
27.01.2024 22:18 Ответить
і не потрібно нову колонію будувати!
показать весь комментарий
27.01.2024 22:20 Ответить
Чувак, який в 2018 поїхав в окупований Донецьк писати заяву щоб орки вернули спижжене авто? - політв'язень?
показать весь комментарий
27.01.2024 22:23 Ответить
це легенда. ніхто б про нього не писав, якби було так
показать весь комментарий
28.01.2024 00:21 Ответить
кацапи нелюди...
показать весь комментарий
27.01.2024 22:28 Ответить
В Україні дуже великий обмінний фонд: татаров, дєрьмак, шлюхрич, бойко, львочкін, суркіси, дубінський, бужанський, шаурма... За таких персонажів сотню політв'язнів можна забрати з полону.
показать весь комментарий
27.01.2024 22:28 Ответить
Тобто, якщо каци в Криму привласнили нерухомість Зеленського, то Буба тепер жертва політичних репресій.
показать весь комментарий
27.01.2024 22:32 Ответить
А я пам'ятаю політв'язня Валерія Марченка (1947-1984). Помер у кацапській тюрмі. В мордорі нічого не міняється.
На гранітному пам'ятнику над могилою Валерія Марченка викарбувані слова, які сказав про нього Рональд Рейган, - «Його життя назавжди лишиться прикладом для всіх тих, кого глибоко хвилюють права українського народу».



Правозахисник 37-річний Валерій Марченко помер у тюремній лікарні в Ленінграді - тепер Санкт-Петербург, 7 жовтня 1984 року. У чоловіка відмовили нирки.

Хвороба розпочалась під час першого ув'язнення. 1973 року його звинуватили в антирадянській агітації і пропаганді та призначили шість років таборів і два роки заслання. До того працював у газеті "Літературна Україна" та писав критичні статті, викладав українську мову та літературу, займався перекладами, популяризував працю Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?".

Після відбуття покарання у Пермі повернувся до Києва, уже мав інвалідність. Це не завадило йому активно долучитися до правозахисної діяльності. Став членом Української Гельсінської Групи. Марченко виступав проти радянської тоталітарної системи, насадження російської мови в українських школах.

За це у жовтні 1983 його арештували вдруге. Визнали особливо небезпечним рецидивістом та дали 10 років таборів і п'ять років заслання, при цьому із родини стягнули 159 руб. на "користь держави".

Покарання знову мав відбувати у Пермі. Витримав лише рік, потім його здоров'я критично погіршилось. До лікарні перевели лише через тиск міжнародної спільноти, але було уже пізно.
показать весь комментарий
27.01.2024 22:38 Ответить
Добре, що правозахисники звертають увагу на знущання рашистами над нашими полоненими.
Хотілося б, щоб правозахисники також звернули увагу на знущання нашими «правоохоронними» органами, скажімо, над Червінським.
показать весь комментарий
27.01.2024 22:53 Ответить
Тюрми ГУЛАГУ на московії, уже були готові та тільки чекали на Українців у 2022 році, після параду та шашликів!!!
Почали московіти військові злочини проти Українців, ще у 2014 році…
Меркель Сарказі берлусконі про таке добре ЗНАЛИ, але ж… ООН теж замовчали …
показать весь комментарий
27.01.2024 23:20 Ответить
Ну, якщо автівка була йому дорожча за життя... Хай сидить.
показать весь комментарий
28.01.2024 06:38 Ответить
А ті , хто після 2014 , поїхав на заробітки в кацапію -будівельниками, таксистами , кур'єрами (наркоти ) ......-- теж політв'язні ??? Щось у вас там попердолило ...
показать весь комментарий
28.01.2024 16:33 Ответить