Переговоры будут, война закончится дипломатически. Оккупированные территории вернут люди или время, - Зеленский. ВИДЕО
Война в Украине завершится дипломатическим путем, впрочем Украина никогда не признает оккупированные территории российскими несмотря на любое давление.
Об этом президент Украины Владимир Зеленский рассказал в интервью CBS News, информирует Цензор.НЕТ.
"Безусловно, будут переговоры. Безусловно, они будут разными - и трехсторонние, и двусторонние. Различные форматы будут. Мы дойдем до дипломатического решения этой проблемы, потому что Путин не может нас оккупировать, а нам не хватает сил, чтобы деоккупировать все. И это понятная ситуация. Дипломатически эта война закончится", - отметил глава государства.
Он также отметил, что Украина никогда не признает оккупированные территории российскими.
"Они будут давить на нас, в том числе и через США и некоторых партнеров. Они будут хотеть, чтобы мы признали. Мы вернем (оккупированные территории. - Ред.), когда и как, я не могу сказать. Это будет самое сложное... Территории вернут люди или время, а вот потери человеческие вернуть нельзя", - добавил Зеленский.
Ми маємо бути гідними представниками нашої родини - України. Ми маємо зберігати її культурну спадщину, підтримувати українську мову та ідентичність, бути активними й творчими громадянами. Адже, тільки від нас залежить, яка буде наша родина - сильна, єдина та процвітаюча або роз'єднана та безпомічна.
Але родина - це не лише ті, хто живе поруч з нами чи має спільних генетичних предків. Родина - це і ті, з ким ми ділимося спільними цінностями, традиціями і мріями.
Україна - наша велика родина, з глибокими коріннями в історії і культурі, з якою ми пов'язані спільними ідеалами та прагненнями.
Тому, давайте зберегти та вдосконалювати нашу родину - Україну, адже вона є джерелом нашої ідентичності та національної гордості. Нехай вона розквітає та залишається міцною на протязі усієї історії нашої держави.
А ось кого у пекло, таке це зепдра і все опешне кодло із-за яких у нас нібуя немає! Свої кошти прсрали і хочемо воювати коштами сусіда/друга!
Ось тобі приклад...Ти задумав собі поміняти забор бо той, що у тебе є вже старий і скоро завалиться, а у твого сусіда забору немає взагалі. Ти як нормальний господарь відкладував/заощаджував свої кошти і щось планував для власного господарства, а сусід пробухував/пропивав все. І тут до твого сусіда почали лазити в огород всі хто заманеться, топтати городину, їсти полуницю/малину і взагалі побили твого сусіда в темноті і вні навіть не бачив хто бо забору ж немає і темно бо лампочку ні за що купити бо пропив всі кошти...І ось сусід знає, що у тебе багато грошей/будматеріалів є, які ти назбирав і він каже - дай мені до зарплати інструменти, кошти щоб побудувати забор...Ти даєш йому трохи, скільки зміг, але замало щоб відразу побудувати весь забор, а сусід не дочекавшись зарплати знову їх пропиває бо не витримав "горя"...
Питання: кого у пекло відправити - тебе чи твого сусіда бо двбп?!
Аби мати, хоч якісь шанси, треба було обіцяти і не виконувати, затягувати початок війни якомога довше, набиратися сил та потужностей, а після початку ефективно оборонятися, спалюючи років 1 до 10 чи 20, без усяких контрнаступів, де фактично абсолютно неефективно спалили тисячі життів і купу ресурсів.
Да, життя така штука: як з'ясувалося, крім твого бажання миру і перемоги ще є небажання твого візіві агресора...
Те, що в Україні поки що не бунтують масово проти русифікації пояснюється просто. По перше, соціальне невдоволення має накопичувальний ефект. По друге, населення дійсно стримує російська війна. Але головне, що соціальний вибух не стається просто так. Повинен тригер, який підпалює котел, який вже закипає. Скажімо, коли відбулася Врадієвка, я одразу сказала друзям, що для Януковича пішов зворотній відлік. Тому що Врадієвка як у дзеркалі показала населенню, що у тій системі, яку створив клан Януковича, проста людина не має жодних шансів на захист. А саме це, а не абстрактна несправедливість чи ідейність є найсильнішим тригером для революційної ситуації. Відчуття тупіка, неможливість захиститися та захистити родину від свавілля. Поки є надія, що "може все ще наладиться", населення буде сидіти на попі рівно. Наразі, у людей ще жевріє якась надія, що держава якось виправить оцей "безпредел". Он, ввели контракт 18-24, може масштабують його і на інші вікові групи. Може Трамп порешає, може домовляться.
Якщо ж ці надії, що "безпредел" якимось чином вирішать зникнуть остаточно, от тоді, Олександре, ви на власні очі впевнитеся, як шводко може полихнути таке, що змете не те, що тцк...
Знаєте, як історик, я можу лише сказати: не недооцінюйте народний гнів і не переоцінюйте народне терпіння. Дуже, дуже небезпечно загоняти людей у безвихідь. Навіть під час війни. А можливо, особливо під час війни.
Ви взяли столицю і що? Це якось зупинить війну? Ні, вона просто перейде в інший формат. Скоріш за все у формат міксу партизанщина та осередків організованого спротиву окремих військових підрозділів, які гарантовано збережуться. І не факт, що у такому форматі якраз Росія зможе успішно протидіяти.
Німеччину розгромили тому, що Німеччина була де факто оточена з усіх сторін. А Україна межує з ЄС та НАТО, з якими Росія точно не стане воювати. А значить, у неї немає шансу вийти на західний кордон України. І "розділити Україну з сусідами у Путіна не вийде. нахрена полякам кусок України, якщо ціна за це кацапи на їх кордоні? Росія тричі зтирала Польщу з мапи світу, а тепер ви пропонуєте їм Львів з перспективою мати Росію на власному кордоні? Ви вважаєте їх за ідіотів?
Я з першого дня війни вважаю її найбільшою стратегічною помилкою путіна. Причому не просто помилкою, а капканом.в який Путін вліз абсолютно добровільно. І який при будь якому розкладі коштуватиме Росії дуже дорого. Можливо навіть це початок кінця для неї як імперії.
Трамп це шанс не лише для України, але й для Путіна спробувати якось вирватися з цього капкану. Але як виглядає, Путін приймає рішення емоціями, а не холодним розумом. Одне внесення українських областей у конституцію РФ це дурня такого масштабу, що викликає сумнів у його раціональності взагалі.
З чого ви взагалі вирішили, що революції чи бунти виникають на "ідеологічному" підгрунтя? Абсолютно ні. Бунт відбувається тоді, коли населення не взмозі захистити себе в інший спосіб, при цьому населення опиняється в ситуації явної загрози своєму існуванню чи способу життя. І не важливо хто створив цю загрозу. Це взагалі не має значення. Важливо, що люди не мають інших способів захиститися. Якщо бусифікація стане настільки масовою, що торкнеться більшості населення ,(наприклад, якщо буде знижено вік мобілізації тощо), то бунт стане справою найближчого майбутнього. І війна ніяк цьому не завадить. Історія чудово показує, що революції та зовнішня агресія можуть відбуватися паралельно. Це вже було стільки разів, що взагалі немає сенсу це обговорювати.
Чи допоможе революція в Україні Росії? Ні. Війна з формату двобою регулярних армій просто перейде у формат партизанщина плюс активний спротив окремих повстанських армій. І така війна до речі, для агресора може бути навіть більш складною. Махновщина лише у радянських фільмах видається такою собі забавною грою смішних селян. В реальності воювати з подібними мобільними, добровільними арміями, які у нашому випадку будуть активно озброюватися та підживлюватися з-за кордону, дуже складно. І не факт, що Росія знайде формат ефективної протидії.
Тож помиляєтеся і ви, і кацапи. Ця війна не має військового рішення. А от перетворити пострадянський простір на багаторічне пекло може легко.
Якщо ж українська державність колапсує, то війна набуде формату партизанщини та махновщина, з неконтрольованими заходами на російську територію, диверсіями, терактами та усім, що супроводжує такий тип війн. Плюс потрібно враховувати, що повстанські армії це не регулярні війська, які можна контролювати на предмет дотримання норм та правил ведення війни, поводження з полоненими та заручниками. Росіяни захоплюються хамасом. Ну, от тоді вони дізнаються, що таке воювати з повстанцями такого типу на власних кордонах.
Щодо пасіонаріїв. Я вас можливо здивую, але не пасіонарії найчастіше бунтують. Згадайте хоча б ту революцію, яку ми з вами пережили. Хіба Майдан почали якісь пасіонарії? Звичайні люди, абсолютно не революціонери і навіть різних поглядів. Або згадайте початок великої війни. В ТРО пішли абсолютно звичайні, невідомі нікому прості обивателі. Це вже потім революції та війни виносять наверх харизматичних та активних. Я вас ще більше здивую. Бунт може початися навіть за відсутності якогось явного лідера чи лідерів. Тут важливим фактором є не наявність пасіонаріїв чи лідерів, а наявність глибокого конфлікту, який напряму зачипає критичні інтереси багатьох людей. А бусифікація, на жаль, є саме таким явищем.
Стосовно жінок. Напевне я знов вас здивую, але саме жінки часто починають бунтувати першими. Ну а материнські бунти це взагалі страшна річ. І я не жартую.
Стосовно військового стану. Ну, Останній цар росії навіть підписав розстріл для дезертирів. Через два роки його самого розстріляли у підвалі Іпатьївського будинку. І якраз ті, хто підпадав під цю статтю. Загалом встигли розстріляти за дезертирство десь близько 100 осіб. Це ті, про кого відомо. Скільки пустили в розход насправді невідомо. Але як бачите, не допомогло.
Власне, я тому це і пишу. Бо дуже небезпечно недооцінювати такі речі, як соціальне напруження. Тим більше вважати, що його можна стримати силовим методом. Царат мав дуже сильну каральну систему, яка Україні навіть не снилася. Але це не завадило народу масово топити жандармів у міських каналах.
Ще раз. Велика помилка недооцінювати народну стихію. Не робіть її.
Як показує історія, Україна спроможна на різні формати війни чи спротиву.
Якраз той факт, що спротив на территорії західних областей України протримався до самої смерті Сталіна і фактично був припинений лише амністією Хрущева говорить про те, що партизанські форми війни вкрай складно піддаються мілітарному подавленню.
І що врешті врешт окупант змушений або йти на якийсь компроміс, або виходити з нелояльної территорії, або роками та десятиріччями вести де факто війну на территоріях, які він вже вважає своїми.
Ось чому я вважаю, що путін зробив стратегічну помилку почавши цю війну. А внесення анексованих территорій до Конституції РФ це взагалі якийсь дитячий поступок. Він же критично звужує для росії простір для маневру. Ну, по суті, цим рішенням путін просто сам загнав себе у ситуацію, коли у нього просто немає ніяких дипломатичних можливостей. Лише окупація занадто великих для ресурсу росії територій України. Тобто, вихід на кордони цих областей плюс буферна зона. Тобто це війна на роки і роки, на вже нелояльній до росії території. На території із зруйнованою інфраструктурою, демографічно спустошеною, не здатною до самоутримування, зате із суттевим соціальним навантаженням, адже цих пенсіонерів та інвалідів по напівзруйнованим селам та селищам хтось повинен хоча б мінімально годувати та утримувати. Я не бачу жодного профіту для росії у цій ситуації. Військового рішення вона не має. Україна занадто велика для поглинання та асиміляції, а без цього успішною анексія не буде.
Перетворення цих територі у сіру зону не має сенсу взагалі, адже це прямо шкодить економіці рф. яка критично залежить від західних ринків збуту та імпорту звідти технологій. Ну от уявіть собі, що ви - гірничний комбінат, який століттями працював на сусідній металургучний завод. І ось вам раптом щось вдарило в голову і ви перекопали усі дороги до того заводу, вигнали звідти частину робітників, які доглядали за тими дорогами, мережами тощо. При цьому рівноцінної заміни тому заводу у вас немає. Є пара інших заводів, але возити туди далеко, не так зручно і платять там на третину менше. Ну і хто вас розумним назве? А це ж рівно те, що зробив путін.
Я особисто не поділяю таких крайніх поглядів. Власне, в історії людства таке траплялося не так вже й рідко. Та ж Ірландія, Шотландія, ті ж курди. Ну, така стратегія далеко не завжди приводить до успіху. І я вважаю більш правильним шляхом дипломатію. І історі також знає приклади, коли подібні конфлікти закінчувалися дипломатичним шляхов і до речі, більше не поновлювалися. Але це усього лиш моя особиста думка та бажання, тим більше, що я жінка і звичайно надаю перевагу дипломатії, а не війні.
Але я розумію та бачу по статистиці, по відгукам та чисто по розмовам, що в Україні дуже велика кількість тих, хто цілком здатен чинити спротив у будь-якій ситуації, в тому числі навіть при окупації території України. І як історик, я розумію, що якраз у поточній геополітичній ситуації у них, на відміну від УПА, є цілком реальний шанс досягти успіху, аналогічного Афганістану. Адже цей спротив у ******** умовах буде підтриманий Європою. Ізолювати його у росії не вийде чисто фізично, знищити українців-носіїв цієї, скажімо так, стратегії , просто неможливо. Ну тому що фізично неможливо знищити мільйони людей на такій великій территорії. У росії однозначно немає на це ресурсу. Це просто нереально. А народну партизанську війна (на відміну від війни на виснаження між регулярними арміями, яка вимагає величезного ресурсу) населення може вести десятиліттями. Особливо при наявності спільного кордону з союзниками.
Тому стратегія росії у цій війні, яку путін, як виглядає, закінчувати з допомогою Трампа не планує, - реально загадка. На що він сподівається, яка у всього цього двіжа взагалі мета - це реально не піддається раціональному розумінню.
Більшість війн закінчувалися саме перемовинами. От якраз повна капітуляція супротивника, типу тієї, яка була з Німеччиною, ось це скоріше виняток, ніж правило.
До речі, у гітлера насправді було мало шансів перемогти. Населення тодішньої Німеччини було в 3,5 рази менше за населення СРСР. В тилу у них була ворожа Франція, морський звязок контролювала ворожа Британія. США стали поставником ресурсу для союзників з самого початку і були недосяжні для німців. А союзники саме Німеччини - ну це ж чисто бутафорні союзники. Крім може Японії. Але Японія не воювала плі-о-пліч з німцями на головному театрі подій.
Тобто, цей реванш німеччини був за великим рахунком великою авантюрою. І її ітог досить таки закономірний. І до речі, багато хто у Німеччині зрозумів це досить швидко, але гітлеру реально щастило. Просто фантастично щастило, скажімо, коли він уникнув вибуху просто дивом.
І навіть у таких умовах там існує, ну сідячи з повідомлень з преси, агентура - бо як інакше пояснити просто таки дивовожно влучні попадання в російські військові обєкти. Там явно трапляються диверсії. Знов таки, судячи з преси.
У випадку ж окупації значних територій, ви просто уявіть наскільки складно буде росіянам контролювати там населення. На територіях із складним рельєфом, наявністю лісів, великої кількості населенних пунктів, вже явно нелояльним населенням. З неконтрольованим росією кордоном з Європою. З горами на цьому кордоні. З населенням, яке розмовляє іншою, не зрозумілою для росіян мовою. Яке має безліч тісних звязків з родичами у ЄС. Яке гарантовано матиме допомогу зброєю, грошима, розвідкою, технологіями, іншими ресурсами від союзників. які нікуди не дінуться. Причому в фактично необмеженій кількості.
Це повторення історії Афгану. Велика країна, нелояльна, з іншою мовою, релігією, складним рельєфом, з доступом до постачання зброї та ресурсу, з великим неконтрольованим кордоном на Заході. Ні, я не бачу можливості для росії придушити спротив за таких умов. Жодної можливості.
І що цікаво. В сценарії окупації значної території України ядерна зброя росії щодо України втрачає сенс. Ну, кого вони будуть у такому випадку бомбити? Це ж партизанщина. Невеликі мобільні групи у лісах чи горах. Або вдень вони комунальники, а вночі вирізали увесь російський гарнізон - і шукай хто це. Ну і по кому гатити Орешніком? куди скидати ядрьону бомбу? На цей гарнізон?
А уявіть який окупаційний корпус потрібно буде тримати їм в Україні. В ФРН стояло майже мільйон. В Україні знадобиться не менше. Це перемога по вашому?
Русня вже четвертий рік веде активну антиукраїнську пропаганду в Європі, і ще довше - праворадикальну пропаганду на основі об'єктивних внутрішніх проблем Європи. І результат? Уряди провідних країн досі не підконтрольні мАцкві, під балалайку пляшуть лише Словаччина та Угорщина.
Тому ніякого хитрого плану посварити пу і Сі немає.
Це може зробити лише Трамп, теоретично. Поманивши ***** цілою Україною і Європою замість "дружби" з Китаєм. І тоді ***** може смикнутись. Але далеко не факт.
А зараза сидять тихо ті кавказці під Кадировим.
Коротше, не тіште народ ілюзіями щодо хитрих дипломатичних ходів. Навіть русні не вдається от так одразу провертати подібні операції. Треба довго працювати і все одно багато чого вирішує збіг обставин.
Вони не всі там тупі, як ті окопні орки.
Переконати Китай порвати з рашкою - це не робота лише тільки дипломатів. "дружба" там дуже вигідна Китаю, і щоб її порушити, треба створити реальний конфлікт інтересів, а це може зробити зараз лише Трамп, бо має в розпорядженні можливості США. Ми таких можливостей і близько не маємо. Тому на пустому місці переконати Сі посваритись з пу - марна надія. Такого навіть русня не може зробити.
Тоді - не зараз. Тоді не було Інтернету, відеокамер, БПЛА.
А перемовини це зафіксують.
Далекобійкою за Суми по Курській, Белгородській, Ростовській, Воронежській областях, а то й по самій московії!!! Щоб в труху все!!!
Тому теза має бути така, що миру не буде до тих пір, поки ми не повернемо всі свої землі.
Буде гаряча війна чи ні - то інша справа, але стан війни не закінчиться до тих пір, поки всі території не будуть повернуті.
я сдєлаль, всьо чта мог... (логічно було би завершити: "я ухажу", але цього зелений виродок не скаже...
Памятаю за ці слова, що казали далекоглядні люди, ще рік півтора назад - їх клеймили як зрадників, агентів ФСБ та боягузів.
Ну що ж - розплата за ілюзії завжди одна - реальність до якої ти не готовий
Але, ж люди не знають реальну історію - вони живуть політичними гаслами