Союзы с Украиной и Румынией гарантируют безопасность Молдовы, - Санду
Прочное партнерство Молдовы с Украиной, Румынией и другими странами, которые придерживаются международного права, является ключевым фактором для обеспечения безопасности страны.
Об этом заявила президент Молдовы Майя Санду во время выступления в парламенте, информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на TV8.md.
"Мы можем обеспечить безопасность страны, демонстрируя предсказуемое и последовательное поведение, строя надежные партнерства с соседями - Румынией и Украиной - и другими странами, которые уважают международное право и границы государств", - отметила Санду.
Она подчеркнула, что Молдова остается сторонницей мира и дипломатических решений, а также отметила угрозы, которые создает российское военное присутствие в Приднестровье.
"Молдова - маленькая страна, на территории которой находится иностранная армия. Чтобы было ясно, речь идет о незаконном размещении российского военного контингента в приднестровском регионе, что является грубым нарушением нашего нейтрального статуса. Присутствие российской армии на нашей земле представляет риски дестабилизации, особенно в контексте войны в Украине", - сказала президент.
1. Коли створювалася Молдавська АРСР, (на землях Одеської області), перед ІІ Світовою війною, були закладені першопричини того конфлікту, що розгорівся у 1992-му. Бо штучно було створено державну структуру, при наявності МЕНШОСТІ "домінуючої нації"!!! Молдаван було МАЛО! Це була сталінська претензія на Бесарабію... (Як створювалася "Карело-Фінська республіка - у Скандінавії...
2. Після захоплення Бесарабії, вона автоматично злилася з МАРСР... Землі Одещини ніхто повертать не думав - адже, по суті, Все це складало одну радянську ІМПЕРІЮ...
3. Після укладення заключного Акту в Хельсінкі, кордони в Європі були визнані непорушними.
4. Згідно з Конституціями СРСР, та УРСР та МРСР, вони (автоматично), розповсюджувалися і на території цих союзних республік.
5. Коли Союз розвалився, Кравчук, "хитрий лис", випускник ВПШ, ухилився від конфлікту в Молдові, бо розумів, чим це "пахне" в майбутньому. Тому не прийняв пропозицію ОБОХ сторін - Ні прийнять пропозицію Єльцина і забрать Придністров"я собі, (створивши потім там аналог Донбасу і створивши прецедент порушення Хельсінських угод)), ні сторону Молдови, яка тоді зазіхала на Буджак (третину Одещини)...
Тепер - "сьогодення":
1 Молдова сама не зможе "переварить " Придністров"я. Румунія туди не полізе (і сама не захоче (нах*я їй проблемний регіон з проросійськими позиціями? У самій Молдові свого "гімна" вистачає)
2. Україна "рвать сраку" за повернення Придністров"я в склад Молдови, бажання не має - сили не ті... Ми воюємо з однією з наймасштабніших сил зла в історії... Та й навіщо нам це треба?
3. Молдова не здатна "переварить" (тобто, "румунізувать" "слов"яномовне" населення, яке складає від чверті, до третини населення країни (при наявності власної "п"ятої колони", не здатна...
4. Хельсінські угоди передбачають "добровільну передачу, за згодою сторін", території... Найбільш реальний варіант - відмова Молдови від Придністров"я, в межах ПМР. Україна здатна "переварить" населення ПМР (там половина - УКРАЇНЦІ). Це буде й "історично правильно"...
Питання за "політиками"...