Украина вернет в официальное употребление украинские названия иностранных городов, - Сибига
Глава Министерства иностранных дел Украины Андрей Сибига заявил о намерении государства активно внедрять в официальное употребление украинские названия иностранных топонимов.
Об этом министр написал в соцсети фейсбук, информирует Цензор.НЕТ.
"Недавно мне на стол принесли ноту иностранного государства, которой оно к нам обращалось по какому-то вопросу. Я начал читать текст, пока не дошел до слова "Kiev". Дальше уже не читал. Распорядился: "Вернуть без рассмотрения и больше не принимать". Сначала надо изучить правописание названий украинских городов, а потом "возобновлять заверения в глубоком уважении"", - рассказал глава внешнеполитического ведомства.
Он отметил, что использование названий украинских городов должно соответствовать украинской транслитерации: Kyiv, Odesa, Lviv, Kharkiv, Chernihiv, Chornobyl.
По словам министра, Украина уже достигла существенного прогресса в борьбе за корректное написание своих топонимов в мире. К этому процессу присоединились ведущие международные медиа, правительства и организации.
Глава МИД подчеркнул, что пришло время сделать "следующий большой шаг" - восстановить в Украине традиционные украинские названия иностранных городов: Берестя вместо Бреста, Билгород вместо Белгорода, Доброчин вместо Дебрецена и тому подобное.
"Использование украинских названий - наше суверенное национальное право, которое к тому же соответствует действующему законодательству. Часть 3 статьи 41 Закона "Об обеспечении функционирования украинского языка как государственного" прямо предусматривает преимущество для украинских названий иностранных топонимов", - напомнил министр.
Сибига рассказал, что МИД Украины планирует инициировать профессиональную дискуссию, общественное обсуждение и межведомственную работу для систематизации употребления украинских названий иностранных топонимов.
"Как в случае с исправлением некорректного использования иностранцами названий наших городов, так и в случае перехода на украинские названия иностранных топонимов - это. прежде всего, об уважении. Точнее - нашем самоуважении как государства. Другие будут уважать нас, только если мы будем уважать самих себя", - резюмировал министр.
А Вам є що робити? То робіть і не патякайте тут.
Вам ще орден "За самоповагу" від презедента отримувати
Мокша, Віпурі, наприклад
До речі, Відень вже давно в такому правописі, хоча німецькою це місто вимовляється "Вієна"
еще один министр культуры. на немецком вена - "вин"
не правильно вимовляв, правильно "вин"
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%94%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4
(Я сам мав родича з Білгородщини, який народився й виріс у чисто українському селі Куток).
Але приналежність міста до котроїсь держави - то не єдиний чинник. Важить і сусідство, коли близькі закордонні міста називають, принатуривши до власної мови (як отой Доброчин).
Поляки, наприклад, Калінінґрад ніколи не переставали називати Królewiec (перехамаркавши нім. Königsberg), і Берестя в них - Brześć.
https://www.google.com/search?client=firefox-b-d&q=K%C3%B8benhavn+pronunciation+danish#fpstate=ive&vld=cid:199cc5ea,vid:u05X2_knceU,st:0
І сміху з того приводу щось не чути.
Перейшла ми чорна кура дорогу,
Іди, іди, чорна кура додому!
Не заважай, не заважай
По дорозі нікому.
Як ішов я з Дебречина до Хусту,
Знайшов лем я вишиваную хустку,
Ой, чи мила, чи не мила ї шила,
Лем би, лем би, вона
Вишиваною била.
Як ішов я з Бардейова додому,
Про той вечір не розкажу нікому.
Так мя мила притискала до себе - ой!
Чи любиш мя, чи не любиш,
Бо я млію без тебе!
Буду вдячний, якщо Ви наведете офіціальну назву міста з академічного словника Української мови.
Це народ, який з давних давен жив на кордоні між Україною та Польщею, по обидва боки кордону, і який сильно постраждав як від польських утисків, так і від совьетських.
Знаю, бо сам маю Лемківські корені, хоча і живу наразі в Одесі.
Лемки завжди вважали себе Українцями, за що і страждали, як я раніше вже писав, і від поляків, і від совьетів!
Але водночас ми хочемо їхні міста називати не по-їхньому, а теж по-нашому . . . А от це вже якось не дуже логічно. Вони ж в такому разі теж прореагують так, як наш міністр на цю ноту.
Типу роби з іншими так, як ти хочеш, аби вони робили щодо тебе . . . Якось так я це розумію.
Натомість у нас принцип : "Спочатку ми з'їмо твоє, а потім кожен своє".