Передавала РФ координаты украинских военных: жительницу Херсона приговорили к пожизненному заключению, - Офис Генпрокурора

что бы страдать на пожизненном ей нужна здоровая психика

Легко. Причины, на самом деле 2:

1. Междунарождные конвенцции, которые ратифицировала Украина, имеют четко сформулированные требования к отношению к военнопленным и их правовому статусу. Мы можем выйти из всех этих соглашений, но в таком случае у противников Украины в ЕС найдется веский довод требовать прекращения помощи "террористическому бесчеловечному режиму", чем только и ждущие того бюрократы и воспользуются.

2. Погугли, сколько украинских граждан были осуждены в рф, в т.ч. на пожизненное. Самый яркий пример - Азовцы, бойцы ВСУ, партизаны. Их невозможно вытащить из мордора иначе как поменяв на военнопленных орков, причем не любых, а тех, за кого их родственники оббили пороги или заплатили кому надо. Обычный для мордора бизнес на заложниках, в современной истории возобновился с началом чеченских войн.

Друже, здається, що трохи переплутав теми. Давай розставимо крапки над ,,і'', бо ти змішуєш докупи зовсім різні категорії людей. І вибач, саме тому твоя логіка про конвенції тут не зовсім доречна: Бо це різний статус: Ми говоримо про внутрішніх ворогів - паліїв, інформаторів та організаторів терактів, які є громадянами України або діють у тилу, а не про полонених комбатантів на полі бою. Міжнародне право захищає військовополонених, але воно не забороняє державі суворо карати власних зрадників та терористів за внутрішніми законами. Суди над ,,азовцями'' в росії - це спекакль для внутрішнього споживання , чиста показова пропаганда для для місцевого лохторату московіі для підтримки міфу про ,,нацистів'', де терміни малюють просто для телевізійної картинки. І ми вже неодноразово повертали наших воїнів, які мали ,,пожиттєве'' від російських судів, тож їхні вироки - це лише формальність для торгу, щоб ,,набити ціну'' .... Тому ще раз - зрадник, який за гроші навів ракету на твій будинок, не є ,,військовополоненим'', він -кримінальний злочинець. І він підпадає під дію законів кримінального кодексу а не міжнардних конвенцій.....Ми точно про одне й те саме говоримо, чи ти мав на увазі когось іншого під терміном ,,вороги''?І як ти і порадив погуглив щодо обмінів . Під час окремих великих обмінів (наприклад, у жовтні 2024 року) Україна повертала по 20 і більше осіб, які в рф були засуджені до довічного ув'язнення. По Бригаді ,,Азов'': Попри показові процеси та терміни у 20-25 років, вже звільнено понад 200 бійців гарнізону ,,Азовсталі'', які були головними цілями російських судилищ....

Поверь, я в теме. Вернуть удается очень небольшой процент осужденных в мордоре, даже из Азовцев. А о наших партизанах и диверсантах с двойным гражданством я вообще молчу. Спектакль спектаклем, а условия, в которых содержатся заложники в мордоре - что военнопленные, что захваченные гражданские - сравнимы с условиями в немецких концлагерях времен Второй мировой войны. Много заложников погибают в мордорских тюрьмах от невыносимых условий и страшных пыток, среди вернувшихся немало потерявших здоровье и получивших инвалидность в застенках руZZких нацистов.
Никто не предлагает панькаться с коллаборантами, но, к сожалению, партитет военнопленных не в пользу Украины. К тому же, руZZкие родственники попавших в украинский плен оккупантов часто не сильно спешат их вытаскивать, в отличие от украинских матерей и жен. Поэтому и приходится держать резерв по максимуму, чтобы иметь малейший шанс вытащить наших.
Что касается коллаборантов-граждан Украины, то у них тоже частенько имеется кто-то из родственников в мордоре, кто теоретически может их попытаться обменять. Ну и законы у нас работают также и в отношении коллаборантов, потому что Украина стремится уйти к цивилизованным странам.

Знаешь, эмоционально я с тобой полностью согласен - хочется с ними обойтись по законам военного времени. Но мы - не орки, мы - украинцы.

Я розумію твою логіку, і аргумент про обмінний фонд - це справді болюче питання. Так, аргумент про обмін зрозумілий, але така ціна занадто висока: кожен ,,нестрачений'' палій чи інформатор - це гарантовані нові прильоти, загиблі діти та зруйнована енергетика прямо зараз. Так, безсумнівно, кожне життя нашого захисника, якого можна витягти з того пекла, - безцінне. Але ж давай подивимося на ситуацію трошки з іншого боку, з точки зору тих, хто стає жертвами тут, у тилу. По-перше, поки ми тримаємо цих паліїв та інформаторів як "резерв", вони фактично відчувають безкарність. Для них ризик "відсидіти або обмінятися" виглядає меншим, ніж легкі гроші від кураторів. Гуманізм до тих, хто наводить ракети на житлові будинки - це, на жаль, жорстокість до їхніх майбутніх жертв. Ми не можемо дозволити, щоб ціна за одного виміняного зрадника вимірювалася десятками нових прильотів і смертей цивільних. Ми не можемо перетворювати країну на ,,тюрму для обмінного фонду'' ціною безпеки мільйонів громадян у тилу. По-друге, щодо "цивілізованості". Справжня ознака сильної держави - це здатність захистити своїх вірних громадян. Коли закон не дає адекватної відсічі внутрішньому ворогу в часи екстремальної загрози, виникає ризик самосудів, а це набагато далі від цивілізації, ніж суворе правосуддя воєнного часу. Смертна кара за доведену диверсію - це не помста, а вища форма превенції. Людина має знати: за зраду вона заплатить не роками в камері з надією на обмін, а власним життям. Без варіантів. Мета смертної кари - це не помста, а максимальний страх, який зупинить наступного потенційного зрадника ще на етапі вербування. Так, ми маємо знайти баланс, але зараз на жаль перевага на боці тих, хто нищить країну зсередини. Ми можемо наприклад запровадити страту за зраду як тимчасову норму виключно на період воєнного стану для особливо тяжких злочинів проти нацбезпеки. Або, якщо так, смертна кара неможлива через міжнародне право, то умови для таких колаборантів мають бути максимально жорсткими (довічне, а не якихось там 8 років) Можливо, варто хоча б законодавчо зафіксувати, що громадяни України, засуджені за державну зраду та диверсії, взагалі не підлягають обміну. Тоді вони зрозуміють, що ворог їх просто використав і викинув, а ми перестанемо плодити ілюзію м'якого покарання. Зрадник має знати: він не ,,пересидить'' пару років до обміну, а втратить усе назавжди. І все ж таки я вважаю ,що Поки ризик від зради менший за обіцяну ворогом вигоду, підпали, диверсіі, підриви, і інша робота на ворога у тилу не припиняться..... Ну це ж вже очевидно, Ми це бачимо по кілька разів на день у новинах кожного Божого дня..... Треба негайно щось з цим робити, щоб потім історики майбутнього не називали однією з основних причин поразки Украіни у війні проти росіі іі неспроможність подолати внутрішнього ворога і навести лад у тилу.....І щоб потім діти у школах не вивчали у підручниках історіі чому Украіна програла цю війну, як вони зараз це вивчають про причини поразки УНР у украінсько-російській війні 1918-1921 років...Ми маємо знати уроки історіі і не повторювати ні своіх ні чужих помилок...