Як захищають нашу енергетику і чого Україні очікувати цієї зими

Автор: Евгений Кузьменко

"- И больше захисные споруды мы строить не будем? - Я бы подождал. Но, б****, если честно, жалко денег, пустая трата…". Цей діалог, узятий з величезного масиву плівок Міндічгейту, особливо вразив слухачів. Чому? Бо він безжалісно влучає у нерв осіні-2025, з її роздовбаними ворогом підстанціями, виснажливими графіками відключення світла і поширеними НАБУ аудіозаписами, на яких впливові люди, серед іншого, пиляють гроші, які мали піти на захист української енергетики.

"Чому у мене в хаті нема світла?". На це питання пересічного українця можна відповісти яскравим відео від ДТЕК  чи наведеним вище діалогом двох корупціонерів. "Цензор.НЕТ" обрав третій варіант – бесіду з авторитетною експерткою з ядерної енергетики Ольгою Кошарною.

З пані Ольгою ми без поспіху поговорили про рівні захисту об’єктів української енергетики; про нову тактику російських обстрілів і можливу їй протидію. А також про те, якими є наші шанси на виживання цієї зими.

Спойлер? Апокаліпсису не станеться, але й легко не буде. І от чому…

- Почнімо з невеличкого лікбезу. З чого складається захист об’єктів енергетики у нашій країні?

- Залежить від рівня об’єкту. Якщо, скажімо, брати АЕС, то біля них завжди, навіть за часів Януковича, було ППО. Над АЕС заборонялося прокладати маршрути цивільних літаків. Десь у 2012 була розроблена так звана проєктна загроза загальнодержавного рівня, а також пооб’єктові проєктні загрози – таємний документ, який було затверджено Радою національної безпеки та оборони. Згідно з інформацією від розвідок, Проєктна загроза визначається на підставі результатів оцінки загрози вчинення диверсії, крадіжки або будь-якого іншого неправомірного вилучення ядерних та радіоактивних матеріалів - відповідно до рекомендацій МАГАТЕ в рамках Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок.

Стосовно ТЕС працює інший підхід. Але, ймовірно, біля великих ТЕС зараз теж є ППО, як і засоби радіоелектронної боротьби. Який вигляд має типова теплова електростанція? Це величезний майданчик, на якому розташоване обладнання: котли, великий турбінний зал, градирні, склади для вугілля (якщо паливо – вугілля), ротори, трансформатори та інше електротехнічне обладнання. І все інше.

- Цей майданчик, він десь розміром з футбольне поле?

- Більше. Хоча ТЕС, вони ж різні. Мені доводилося бути на Запорізькій ТЕС (тією, що поруч із Запорізькоюї АЕС). Але я не була на Трипільській, Вуглегірській, Добротвірській чи Бурштинській ТЕС. Усе це – об’єкти різної встановленої потужності.

Щодо захисту трансформаторних підстанцій – вони теж бувають різні. Є 750 кВ, це такий здоровенний пристрій розміром з багатоповерховий будинок. Є трансформатори у 330 кв, у 110 і так далі.

-Про типові об’єкти сказали, тепер давайте про рівні захисту. Я чув про три рівні захисту, перший з яких – габіони та біг-беги.

- Так, перший рівень - габіони. Це можуть бути просто мішки з піском, а можуть – металева сітка з щебенем. Захист цього рівня – від уламків.

Другий рівень – ПT-видні бетонні споруди. Їхня концепція розроблялася і узгоджувалася з Генеральним штабом та ДСНС у 2023 році. Саме Генштаб оцінював кінетичний вплив уламків ракет і шахедів.

-Тобто другий рівень захисту – від шахедів?

-Так. І я бачила фото, на яких шахеди влучають у такий захист – і не завдають шкоди. Навіть коли у цьому захисті ще не було металевої арматури навколо бетонної споруди, фото з якої виклав у себе в Фейсбуці Кубраков. Ба більше, як зауважено у звіті тимчасової слідчої комісії Верховної Ради під керівництвом нардепа Кучеренка, такий захист витримує навіть удар деяких крилатих ракет.

Але проблема в тому, що зараз росіяни гатять балістикою. А ударів балістикою цей захист, зрозуміло, не витримує.

- З другим рівнем зрозуміло. А з чого складається третій рівень захисту?

- Третій рівень не було реалізовано, і я вважаю його абсолютно нереалістичним. Йшлося про те, щоб накрити захистом цілі об’єкти. Але як накрити дорогим високоякісним захистом території величезної площини?

Водночас, деінде були побудовані підземні пункти керування підстанціями. Це відкрита інформація, про такі пункти говорив свого часу і Володимир Кудрицький. Скільки таких пунктів вони побудували, мені невідомо.

Взагалі, що стосується підстанцій, у нас була дуже розвинута мережа. Вона навіть була надлишковою. Бо якщо до розпаду у СРСР ми споживали 300 мільярдів кіловат/годин на рік, а після розпаду і до повномасштабного вторгнення – 150-180 мільярдів, то зараз, на мою думку, - менше 100 млрд.

До того ж, під час обстрілів восени-взимку 2022-23 у нас, по-перше, було більше генерації електроенергії, а по-друге – більше резервних ліній. Зараз, на жаль, ситуація істотно гірша. Багато постраждало минулого року та у цьому році: майже вибита вся генерація на Лівобережжі.

- Повернімося до захисту об’єктів енергетики. Хто виділяє гроші на такий захист?

- Коли вирішили захищати ці об’єкти захисними спорудами, "Укренерго" серед багатьох підстанцій (десь 120-130) визначило ключові. Було створено Агентство відновлення, яке очолив Мустафа Найєм. Цьому агентству і виділили для проведення робіт ці 22 ключові об’єкти. Рештою займалося "Укренерго". Вони теж визначили зі свого списку пріоритетні об’єкти. І коли 2 вересня 2024 роки звільняли Кудрицького, частина бетонних захисних споруд уже була побудована під протекцією "Укренерго".

Скільки коштувало будівництво захисних споруд? Можу лише сказати, що у Агенції під керівництвом Найєма вартість робіт була в 3-4 рази більшою за "Укренерго".

-З огляду на численні проблеми української енергетики, які наразі маємо – чиєї провини тут більше? Ворога з його масованими обстрілами і комбінованим знищенням нашої генерації? Чи корупції та некомпетентності у власному менеджменті?

- Безумовно, ситуація важка передусім через обстріли ворога. По-перше, зараз вона важча за ту, що була у 2022-23 роках. Ми втратили багато генерації – як теплової, так і гідрогенерації. І тому маємо дефіцит потужностей для виробництва електроенергії.

На жаль, корупція та некомпетентність деяких наших чиновників теж не додає позитиву. Це стосується, наприклад, розвитку децентралізованої теплової генерації на газі, про необхідність якої голосно заявлялося міністром Германом Галущенком. Але ж в реальності ним чинились перешкоди для впровадження проєктів з приватними інвестиціями.

- А як же АЕС?

- АЕС – це базові потужності, ними не можна маневрувати, тобто використовувати їх для балансування енергосистеми. До того ж, зараз пошкодили ще й трансформатори для видачі потужності (це вже не "Енергоатом", а "Укренерго") навколо ХАЕС і РАЕС. І енергоблоки ХАЕС та РАЕС працюють на зменшеній потужності – не можуть видавати повну потужність, бо в них пошкоджена передача. Але якби вони навіть і працювали – ефекту б це не дало.

- Чому?

- Пам’ятаєте, раніше був нічний провал – коли споживання електроенергії падає. Тоді ТЕС зменшували потужності - у той час, як АЕС працювали у базовому режимі. І тому нам казали, що потужні прилади треба використовувати вночі, щоби вдень не було піків і перепадів. В пікові ранкові та вечерні часи ТЕС та ГЕС збільшували потужності для покриття споживання. Якщо сонячний день, потужності ТЕС зменшували в середині дня, оскільки електроенергію виробляли сонячні станції.

- Так, пам’ятаю, чув таке.

- Але останнім часом ми втратили майже всю генерацію, яка може збільшувати чи зменшувати потужність. У всьому світі цю роль виконують гідроелектростанції – але у нас їх недостатньо. До речі, у грудні-січні 2023 ми на гідроелектростанціях і виїхали…А зараз після пошкоджень, маловоддя упродовж двох років – усе змінилося на гірше. Крім того, оскільки дві наші атомні станції розміщені на заході держави, як і імпорт електроенергії з ЄС, а наші електромережі не можуть передавати такі потужності на Лівий берег, - маємо додаткові труднощі. Додайте ще до цього втрату електроенергії при передачі на нагріві дротів – і обсяг наших проблем буде вам зрозумілий.

А у ворога тактика така: вони гатять по Чернігівщині, Сумщині, Полтавщині – щоб розділити Лівобережжя і Правобережжя.

- Розділити у якому сенсі?

- Чим менше електроенергії виробляється місцевою генерацією, тим більше графіків обмежень. Ворог робить ставку на те, щоби Лівий берег відчув несправедливість по відношенню до себе порівняно із Заходом країни, де енергетична ситуація краща.

- Гадаєте, ворог веде настільки витончену гру?

- Так, для мене це абсолютно зрозуміло. Окрім цього, я впевнена, що Росія цілком може ударити і по відкритих розподільчих пристроях на АЕС. А вони розташовані вже у безпосередній близькості до реакторів. Росія здатна на все, ми ж це бачимо!

Ситуація важка. Я сподіваюсь, що оці всі скандали с Міндічем, Галущенком не нароблять шкоди нашій енергетиці. Я взагалі-то впевнена, що Галущенко – це агент Андрія Деркача. Давно про це писала…

- Що ж, вербувати політиків навколо себе було давньою тактикою Андрія Леонідовича. До речі, щодо тактики. Який алгоритм використовує Росія, атакуючи наші енергооб’єкти?

- Росіяни швидко навчаються. Свого часу вони починали ці масові атаки по енергосистемі України взимку 2022-23. Ті атаки були розпорошені територіально, і вони самі розуміли, що результату не досягли. Я навіть бачила один російський документ, де вони аналізують свої помилки, і чому не вдалося розвалити нашу енергосистему…Тобто там працюють дуже системні люди, професіонали, включно з енергетиками.

Після того, як у нас відмовилися від транзиту газу, вони почали обстрілювати наші підземні сховища, компресорні станції, підприємства газовидобутку, які розташовані переважно у Харківській та Полтавській областях. А зараз вони зосередилися на знищенні генерації електроенергії на Лівобережжі України і у прикордонних областях – Чернігівщині, Сумщині, Харківщині.

У чому ще змінилася їхня тактика? У 2022 за весь осінньо-зимовий період ними було випущено усього 400 ударних БПЛА. А зараз лише за один місяць – жовтень 2025 - вони цих БПЛА випускають більш ніж 2 тисячі. Тому що поставили на конвеєр, вже без допомоги Ірану, виробництво дронів у промислових масштабах. І тактика зараз в них така: велику кількість дронів, від 30 до 50 одиниць, вони спрямовують в одну ціль. А потім – б’ють ракетами, теж по кілька в одну ціль. Зрозуміло, що виснажується ППО. І нам важко їм протистояти, бо від партнерів довго була затримка у зброї.

- Протистояти дійсно важко – і це відбивається і на професіоналах енергетики. Усі бачили істеричний, з безліччю знаків оклику, прес-реліз від "Центренерго". Наскільки ця істерика є виправданою не в межах однієї енергетичної структури, а у контексті майбутнього цілої країни на зиму?

- Ну, по-перше, я вважаю, що це – зовсім не професійна комунікація. Так, я розумію відчай компанії – тому що вони втратили всі активи. У їхній власності були Зміївська, Трипільська і Вуглегірська ТЕС. Вуглегірська теплоелектростанція в окупації; Трипільська неодноразово постраждала, і вони дійсно вкладали гроші, відновлювали. Хоча, звичайно, це все закриті дані – що вони там відновили, невідомо. Пошкоджена в жовтні була і Зміївська ТЕС на Харківщині.

Водночас, на мою думку, ДТЕК більш професійно комунікує із суспільством.

- Тим не менш, стан нашої енергосистеми ускладнюється, ворог, очевидно, збільшуватиме і потужність ударів, і їхню частоту. Яким, на вашу думку, є найнебезпечніший сценарій на цю зиму для українських міст і містечок?

- Розумієте, ситуація буде різною залежно від регіону. Є три великі міста – Київ, Одеса та Харків – у яких, по-перше, - велике енергоспоживання, і по-друге – немає власної генерації (є пошкодження у всіх трьох містах).

Але, на мою думку, у цих містах апокаліпсису не буде. Тому що, наприклад, у Києві адміністрація закупила ще у 2024 мобільні когенераційні установки. Є старі котельні, які можна відновити для постачання тепла. Так, ми будемо жити з графіками і, можливо, відсутність світла на добу буде від 12 до 16 годин до кінця сезону. Обстріли ворога, я думаю, матимуть системний характер.

Що стосується прикордонних міст, то там буде складніше. Характерний приклад – Шостка, що на Сумщині, де віднедавна ситуація була дуже важкою.

-А захід країни?

- Їм буде легше, ніж Києву, Харкову та Одесі. І набагато легше, ніж прикордонним містам і містечкам.

Підсумовуючи: так, ми будемо жити за графіками обмеження постачання електроенергії. Але апокаліпсису не буде.

- Технічне питання, але воно, як не дивно, досі цікавить купу людей. Декого дратує ситуація, коли у них в будинку світла нема, а буквально через дорогу усе світиться. Можете доступно пояснити, чому так?

- Річ у тому, що навіть один будинок може бути приєднаним до різних ліній електропостачання. А якщо на лінії є об’єкт критичної інфраструктури – лікарня, дитячий садок, важливе промислове підприємство, - таке можливо. Я навіть знаю один будинок у Києві, у них на одній лінії – лікарня. І вимкнень у них не було…

Тобто не треба вимагати справедливості на четвертий рік війни, коли ми втратили резерви і генерації, і мереж. Треба розуміти: ситуація буде гірше, ніж у 2022 році, коли ми мали розгалужені мережі, і можливо було швидко перепідключитися на резервні мережі. І генерації було достатньо. А зараз у нас немає резервів генерації.

-З одного боку, маємо вже четверту зиму з плановими та екстреними відключенням електроенергії, і хто як міг – вже підготувався. З іншого боку – багато гарних порад у такій ситуації не буває. Тож як підготувалася енергоексперт Ольга Кошарна до цієї зими? Може, щось із ваших напрацювань стане у пригоді нашим читачам?

- Насправді я підготувалася влітку 2022. Пам’ятаю, як написала у чаті нашого ОСББ: " У нас сучасний будинок з електричними плитами. Співмешканці, будь ласка, купляйте туристичні газові плитки з невеличкими балонами. Вони більш безпечні. Але не ставте їх на електричну плиту, бо як зненацька увімкнуть світло, може бути вибух".

Окрім цього, у мене з 2022 є туристична сонячна панель. І коли влітку 2024 року були жорсткі відключення, я від цієї батареї заряджала свої девайси.

Що стосується освітлення. Добре допомагають лампи-USB на акумуляторах. Світильники різного типу. Зрозуміло, ліхтарики. Що ще? Для роутера я купила джерело безперебійного живлення. Це акумулятор, він постійно підключений, незалежно від того, чи є світло, чи нема. Коли світла немає, він працює як батарея – тому wi-fi в квартирі є.

До того ж, підготувалися провайдери, які теж встановили безперебійний Інтернет, і оператори мобільного зв’язку. 8, 10, 12 годин мобільний зв’язок є.

Звичайно, є у мене зарядна станція Ecoflow (хоча нині вистачає інших виробників powerstations). Не дуже потужна, холодильник не потягне, але прилади поменше – цілком…

- Наше з вами інтерв’ю – не про Міндічгейт, але зовсім не спитати про нього я не можу, бо усі ми бачимо, який суспільно-політичний струс країна нині переживає з цим каскадом скандалів. А чи може ця криза вплинути на якість управління енергосистемою України у найближчі місяці?

- Відповім за електричну частину енергетичної системи. В "Укренерго" зараз – професійна команда, яка працювала разом з Кудрицьким і залишилася і після його відставки. Нинішній керівник Віталій Зайченко довгий час був головним диспетчером "Об’єднаних енергосистем України". У нього в команді працюють його учні, тому команда дуже сильна. Тому що утримати ситуацію при всіх цих обстрілах, не допустити справжнього блекауту, тобто розпаду енергосистеми на острови, - це майстерність, кваліфікація, вищий клас!

Тобто що стосується "Укренерго", я у них впевнена. Я з ними знайома, це дуже кваліфіковані люди. Скажу більше, коли в Ізраїлі готувались до оцієї 12-денної війни з Іраном і розуміли, що треба готувати енергетику до потужних обстрілів, вони консультувалися з "Укренерго".

- Щодо "Укренерго" ви мене та читачів заспокоїли. А як щодо Міністерства енергетики, чия очільниця Світлана Гринчук під час Міндічгейту вимушена була подати у відставку? Чи не зависнуть у міністерстві щоденні важливі процеси?

- У неї є заступники, і, можливо, когось із них призначать виконувати обов’язки міністра енергетики. Не думаю, що її відставка суттєво вплине на роботу міністерства.

Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"