АОЗ і Клопотенко. Банани з карі, миші в клярі

Автор: Татьяна Николаенко

Вчора Агенція оборонних закупівель оголосила про запуск спільного з кулінаром Євгеном Клопотенком проєкту меню для військових частин. Того ж вечора, підозрюю, і АОЗ, і сам Клопотенко прочитали про себе багато цікавого. Від жартів про "банани з карі" до саркастичних питань на кшталт: "Чи будуть смажені миші в клярі?"

І, чесно кажучи, така реакція є цілком закономірною. Бо те, що зробив АОЗ, нагадує спробу повісити красиві фіранки на кухні, з якої тхне гнилим м’ясом.

Неможливо складати красиве меню, якщо не вирішені базові проблеми із забезпеченням продуктами.

Протягом останніх місяців в забезпеченні харчами сталось кілька скандалів, які підтверджують, що ні проблеми корупції, ні контролю якості не вирішені.

По-перше, кілька тижнів країна спостерігала за скандалом навколо начальника продовольчої служби однієї з частин на Дніпропетровщині. За версією слідства, він збагатився настільки, що придбав BMW, Toyota, люксовий одяг і навіть апартаменти на Балі — поки військові в його частині отримували гнилі овочі.

Крім начпрода в цій історії є й інша сторона. Вона називається Буський консервний завод.

Але про цього учасника схеми ніхто не говорить. Наскільки мені відомо, жодних дій щодо нього не вжито.

І це викликає цілком логічне питання.

Бо минулого року агенція розірвала контракт із компанією Гран прі, яка була фігурантом схожої історії. Отже, якщо зараз АОЗ не вживатиме жодних дій щодо Буського консервного заводу, виникне дуже неприємне питання: чи не застосовує агенція подвійні стандарти.

По-друге, протягом двох місяців я отримувала повідомлення від військових, що вони на Вінниччині не отримують частини продуктів, які замовляють.

В приватних розмовах з'ясувала, що через боротьбу за ціну в каталозі, коли компанії обвалювали ціни на аукціоні на мільярди, деякі (хто не навчився купляти начпродів) не зміг постачати за передбаченими цінами.

Тут постає одразу два питання.

Перше — чому компанія взагалі погодилася на контракт, якщо не мала фінансової можливості його виконувати.

Друге — як АОЗ перевіряв її фінансову спроможність, коли укладав угоду.

Контракт розірвали лише через два місяці.

І це сталося на фоні ще одного важливого рішення. АОЗ оголосила нову рамку закупівель харчів, яка приблизно на 12 мільярдів гривень дорожча, ніж попередній цикл.

Тепер буде дуже цікаво подивитися, за якою ціною добового раціону агенція законтрактується в цій рамці з компаніями, яких публічно не видно.

Так чи інакше, АОЗ має цілий комплекс проблем, які залишаються без системного вирішення.

Наприклад, досі відкритими залишаються питання перевірки якості молочних продуктів.

Є питання і щодо перевірки якості тушонки, коли компанії місяцями не проходять перевірку, а військові не отримують тушонку.

Але замість вирішення чи бодай чесної розмови про ці проблеми ми отримаємо красивий буклет із меню від Клопотенка.

От тільки є одна проблема.

Ніяку хорошу страву неможливо приготувати з м’яса, якого на папері десять кілограмів, а після розморозки залишається п’ять.

Так само, як із гнилих овочів неможливо зробити гастрономічний шедевр.

Але піар має жити.

І тут мимоволі згадується історія 2024 року.

Тоді керівник АОЗ Жумаділов вступив у конфлікт із харчовими постачальниками. В результаті протягом місяця військові частини недоотримували харчі. Знову включались волонтери. Я не змінила свого ставлення до харчової мафії.

Але мене досі трусить від одного випадку. Тоді в Міністерстві оборони відбулася нарада. І, як розповідають, один дуже креативний учасник дискусії — можливо, Кирило Тимошенко — запропонував доволі просту ідею: приїхати в якусь військову частину і зробити красиві фото з Клопотенком.

Вам це нічого не нагадує?

Отож.

 Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ