Три справи та одна підозра Мартиненка

Автор: Ірина Салій

Вручення Мартиненку підозри у справі "СхідГЗК" стало сюрпризом. Чому саме ця справа? І чи не продиктовані дії НАБУ гонитвою за політичними дивідендами?

Тільки минулого тижня САП і НАБУ відбили атаку в суді, де адвокати Миколи Мартиненка намагалися закрити справу "Енергоатому", в якій фігурує екс-нардеп. Головним аргументом захисту була відсутність статусу підозрюваного. Адвокати неодноразово наче дражнили НАБУ і САП: "Вручіть нарешті Мартиненку підозру!" І, схоже, їх таки почули…

20 квітня близько 17.50 представники НАБУ прибули під офісний центр в Києві, за адресою Кловський узвіз,7. У цьому багатоповерховому скляному комплексі орендує офіс партія "Народний фронт", а також мають кабінети нардепи-"фронтовики".

Саме сюди співробітники НАБУ приїхали шукати Миколу Мартиненка, який здав мандат, але продовжує засідати по сусідству з партією, яку представляв у парламенті.

Свого часу кабінет Мартиненка знаходився через стіну від офісу позапарламентського лідера "Народного фронту" Арсенія Яценюка.



До журналістів Мартиненко 20 квітня жодного разу не показувався і поводився, наче невидимка.

Виняток:  запис заяви Миколи Мартиненка одночасно із появою звістки про його затримання на каналі "Еспресо". На відео Мартиненко сказав, що справа сфальсифікована за заявою керівника НАБУ. "Ситник вирішив попіаритись. Хоче відвернути увагу від провалів роботи НАБУ і своєї політичної заангажованості", - сказав екс-нардеп.

Зазначимо, що затримання Мартиненка відбулося без спецефектів і участі озброєних осіб. Він непримітно покинув будівлю із бокового входу, сівши у бус з детективами, і поїхав у НАБУ.


"На фото подання про обрання запобіжного заходу Миколі Мартиненку. Зараз. На підлозі. Чекаємо", - адвокат Ігор Черезов

Спілкування Мартиненка з детективами тривало понад 4 години, перш ніж адвокат повідомив, що підозру йому дійсно вручено. Після допиту, за словами захисників, на нього чекала ніч в ізоляторі тимчасового утримання, а наступного дня суд мав обрати йому запобіжний захід.

Однак певною несподіванкою стало те, що підозру Мартиненку оголосили не в оборудці з "Енергоатомом", про яку останнім часом багато говорили, а геть у іншій справі.

Річ у тім, що Мартиненко фігурує у, щонайменше, трьох кримінальних провадженнях. Тому НАБУ і САП мало, так би мовити, з чого обирати.

Забігаючи наперед, можна констатувати, що вибір був вдалим. Справа "СхідГЗК" була найменш заполітизована і розпіарена. Але про все по порядку.

"Атомна справа"

Справа " Енергоатому" в грудні 2015-го спонукала Мартиненка скласти депутатський мандат. Цю справу в Україні відкрили після того, як з'явилась інформація, що прокуратура Швейцарії ще з 2013 року розслідує отримання хабара представниками української влади за перемогу на тендері "Енергоатому" чеської компанії Skoda JS. Також по цих тендерах було відкрито справу в Чехії.

Згідно з фабулою кримінального провадження, у 2009-2015 рр 30 млн франків хабара від чеської фірми отримали представники української влади, серед яких посадовці "Енергоатому" і екс-нардеп Мартиненко, який очолював у парламенті комітет з питань енергетично-паливного комплексу і ядерної політики

Разом з тим, протягом розслідування, що триває понад рік, у справі немає жодного офіційного підозрюваного. У НАБУ це пояснюють складністю справи і тривалістю виконання запитів про міжнародну правову допомогу.

На початку 2017-го адвокати Мартиненка спробували через суд закрити цю справу, посилаючись на розумні строки розслідування і навіть виграли першу інстанцію. Суддя Солом'янського суду Ірина Усатова визнала Мартиненка фактично підозрюваним, а НАБУ таким, що проявило бездіяльність, і зобов'язала розглянути питання закриття справи.

14 квітня Апеляційний суд Києва скасував рішення в інтересах Мартиненка. Скасував, але "осад" про те, що НАБУ і САП не змогли за півтора року сформулювати підозру, залишився. Тому невипадково, що саме про цю справу в першу чергу подумали, коли через тиждень НАБУ поїхало вручати підозру Мартиненку.

"Титанова справа"

2017 рік почався із низки гучних затримань так званих менеджерів Мартиненка у справі "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії", яку відкрили в січні 2016-го за заявою тодішнього міністра економрозвитку Айвараса Абромавичуса. Це був один із останніх вчинків Абромавичуса в ролі міністра. Незадовго після того він звільнився, звинувативши у корупції найближче оточення президента.

"Об'єднану гірничо-збагачувальну компанію" створили восени 2014-го для управління Іршанським та Вільногірським комбінатами, які держава якраз відібрала у Дмитра Фірташа.

Новостворене держпідприємство почало продавати частину своєї продукції (титановмісної сировини) фірмам Bollwerk (Австрія) і Adelis (Британія) за цінами на 15%-55% нижче ринкових. У подальшому посередники перепродували продукцію "ОГХК" реальним покупцям - понад 60 компаніям по всьому світу.

Керівник ОГХК Руслан Журило пізніше пояснював наявність посередників репутаційними проблемами України, яка відібрала комбінати у "чесного підприємця" Фірташа.

Посередники коштували ОГХК 13 млн доларів збитків або понад 300 млн грн - це різниця між ринковою ціною і тою, що платили держкомпанії фірми-"прокладки".

Посередницькі контори слідство пов'язує з Журилом, а також екс-нардепом Мартиненком.

У кінці січня цього року НАБУ оголосило підозру трьом співробітникам "ОГХК" - в.о. голови правління Русланові Журилу, екс-заступнику директора Юрію Перцеву і начальнику відділу продажів і маркетингу Олексію Мороховцю. Усіх трьох арештували із можливістю виходу під заставу - 100 млн грн, 80 млн грн і 5 млн грн, відповідно.

Близькість до Мартиненка наочно підтверджувалась тим, що нардепи від "Народного фронту" не тільки відкрито приходили на засідання по ОГХК, а й допомогли "політв'язням" матеріально. За підозрюваного Мороховця 5 млн грн застави сплатив нардеп від "Народного фронту" Олег Кришин. А за Журила, коли апеляція зменшила заставу, 12 млн грн вніс "фронтовик" Микола Княжицький.

"Уранова справа"

Третя справа стосується закупівель ДП "СхідГЗК" уранової руди у австрійської компанії-посередника Steuermann. Розтрата коштів оцінюється у 17,28 млн доларів.

Компанію Steuermann пов'язують із Мартиненком. Її директор 80-річний Вольфанг Ейбергер, який є міноритарним акціонером "Діамантбанку", акції якого має також Мартиненко. Цей же Ейбергер очолює "прокладку" Bollwerk, задіяну в схемі на ОГХК.

Ейбергер є професійним комерсантом і був залучений в Україні на початку 2000-х для роботи в холдингу Жванії-Мартиненка.

Цікаво, що "уранова" і "титанова" справи мають ще одного спільного героя.

Йдеться про Руслана Журила, який працював заступником директора "СхідГЗК", перш ніж у 2014 році перебрався до Києва на посаду керівника "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії".

У всіх трьох справах, де фігурує Мартиненко, розслідування НАБУ впиралося саме в запити про міжнародну правову допомогу. За словами детективів, в Україні основна робота була зроблена. А от інформація про кінцевих бенефіціарів банківських рахунків отримувалась дуже повільно і складно. Адже закордонні банки роблять все для того, щоб захистити анонімність клієнтів.

Невідомо, які саме нові докази здобуло НАБУ. Але, сподіваємось, що справді серйозні факти послужили тому, що Мартиненкові вручили підозру.

Тим більше, що пізно ввечері 20 квітня, поки публіка висувала версії, чим закінчиться затримання Мартиненка для коаліції БПП і "Народного фронту", НАБУ ввійшло в кураж і затримало ще одного фігуранта "уранової" справи.

Близько першої ночі 21 квітня прес-служба Бюро повідомила про затримання особи, що забезпечувала координацію між фірмою-"прокладкою" і "СхідГЗК".

У НАБУ прізвище не назвали, але зазначили, що особа також проходить як обвинувачений у справі про 205 млн збитків "Одеського припортового заводу" через придбання газу за завищеними цінами.

Із джерел у правоохоронних органах відомо, що йдеться про екс-главу наглядової ради ОПЗ Сергія Перелому, який є бізнес-партнером Мартиненка. Вони обидва значаться у списку засновників фірми "Вортекс". У зв'язку з цим в історії про розтрату грошей на ОПЗ також деколи вбачають слід Мартиненка.

За словами адвоката Мартиненка Ігоря Черезова, всього у справі "СхідГЗК" може бути троє підозрюваних. До такого висновку він прийшов, прочитавши підозру, вручену Мартиненку.

Гіпотетично третім затриманим може стати екс-заступник директора "СхідГЗК" Руслан Журило чи хтось інший із керівництва цього держпідприємства.

***

Підозру Мартиненку адвокати вже встигли розкритикувати. Захисник Черезов заявив, що її авторам треба призначити психіатричну експертизу.

"Скоріш за все, обрали справу, щоб призначити, перш за все, найбільший розмір застави", - вважає Черезов.

На відміну від судово-медичної епопеї з Романом Насіровим, у випадку з Мартиненком ніхто з нардепів під його офіс чи НАБУ не приїжджав.

"Народний фронт" обмежився заявою через прес-службу: справа політична, НАБУ звинувачення сфальсифікувало. Партія вимагає об'єктивного росзлідування і відсторонення судді Солом'янського суду Олександра Бобровника, який дав дозволи на обшук у помешканнях Мартиненка та його дружини.

Як відомо, пізніше допит Мартиненка в НАБУ тривав до 4 ранку. Після чого екс-нардеп вирушив в ізолятор тимчасового тримання на Подолі.

За попередньою інформацією, НАБУ хоче або взяття Мартиненка під варту або 300 млн грн застави.

Але заяви заявами, а рішення суду має дати початок справі, яку НАБУ і САП мусять закінчити якісним розслідуванням і вироком або виправданням. Бо яскравих затримань у нашій країні останнім часом дуже багато. А от логічних вироків поки що немає.

Ірина Салій, "Цензор.НЕТ"