"Попейте, ребята": как встречают украинских военных в освобожденных городах. ВИДЕО

Не моё но

НЕ БУДУ КРАТОК !!!!!!Я думал ненавидеть вас сильнее уже просто невозможно.
Но вы подняли нашу ненависть на какой-то запредельный уровень. Вы копнули такие глубины… Разбудили вековые залежи. Разлупили ядро земли и оттуда хлынула огненная лава.

Мы ненавидим вас.
Каждого, кто пришёл, кто поддержал и кто промолчал.
И посылайте ***** всех, кто пытается втюхать нам сейчас какие-то лучики добра. На данный момент нам доступны две опции: страх и ненависть. А нет, страх тоже недоступна.

Мы ненавидим вас.

Вы пришли подло. Ночью.
На. Нашу. Землю!
Вы украли у наших родителей старость, а у детей детство.

Вы украли у нас весну. Она пришла, а мы ее не заметили. Но у нас будет ещё много весен, а вы уже утонули во мраке.

Мы постарели на десять лет, но помудрели на сто жизней. И все эти сто жизней мы будем ненавидеть вас.

За наших седых отцов, которые должны были бы коротать себе время с удочкой, но идут в тероборону
За детей, которые разливают коктейли Молотова и рождаются под бомбами.

За каждого погибшего. За каждый город. За каждое вырванное с корнями дерево. За разрушенный роддом.
Но мы все отстроим.
И Наши женщины будут рожать воинов. Ваши - клепать пушечное мясо.

Мы посеем хлеб на ваших костях.

Вы говорили, что нет такой страны как Украина. Но именно Украина выжигает вам сейчас тавро как скоту.
Именно в нашу землю мы схороним ваше имперское величие.
И именно украинским чернозёмом присыпем ваше ржавое Z.

Самые верующие из нас забыли о смирении и готовы грызть вам глотки и ломать позвоночники. Наше «иже еси на небесах»- отправить вас туда побольше.
Наше «аминь» - чтоб вы сдохли.

Вы говорили, что мы не нация, что нас нет. Но сейчас каждый украинец в любой точке мира услышал зов крови. Эти неведомые ниточки, сосуды, нейроны передали тот самый код нации, превратив всех нас в хорошо отлаженный механизм, муравейник, где каждая мурашка тащит свою маленькую частичку. И из этих малюсеньких частичек мы выложим вам похоронный курган и напишем на нем «***** шастать!»

А потом наша ненависть мутирует.
Она перерастёт во что-то мерзко-брезгливое. И мы передадим это чувство миру как эстафету.
И в то время когда вам будет стыдно сказать откуда вы, мы будем гордо говорить:«Помните страну, которая ******* свинособак?
Отож. Добрий вечір, ми з України!»

і слів українського захисника.
"Ми приїхали в це село і почали займати оборону... хлопці потрохі копати почали.. не окоп, канєшно, а таке, щоб можна було впасти туди під час обстрілу... я не знаю, скільки хвилин пройшло, но я тупо о***їв від того, що побачив... знаєш, коли у людей городи починаються, всі прив'язують на вєлік до рами лопати і йдуть шось сажать... оце була така сама картіна, тільки їхало на мене на цих роверах майже все село... чоловіки, жінки, всі... пригнали і дивляться на мене... ну, типу, командуй! кажуть, синку, де копать?... у мене відібрало мову... стою, як телепень, дивлюсь... вони бігом відкручують свої лопати від вєліків... я зібрався з духом, кажу, не треба нічого, красно дякую, ми самі впораємось! но того вже ніхто не чув... лопати пішли в хід...
за кілька днів суне на нас колона кацапської техніки... у мене необстріляні молоді пацани кричать, танкі пі***ють... тут розвертаюсь, до нас народ із села хмарою валить і кричить, хлопці, танки кацапські пі****ть, шо дєлать??? кажіть, як помагать???... на мене наче відро води крижаної вивернули... дивлюсь на це і плачу... валую їм, бігом назад... ану, по хатам!!!! та ніхто й не думає.... кричу знов, по хатам, б**дь... бєзнадьога, Жень... пруть з голими руками! я малих свої пару смикнув, кажу розверніть бігом їх додому! підбігає до мене мужик, 73 роки і каже, синку, дай гранату... я все життя комунальником пропрацював і знаю, як комунікації під ліс ідуть... зараз трубами на перехрестя вискочу, гранату кину і назад в трубу... клянусь, я чуть не здурів з цих людей...
бій цілий день... арта крайню вулицю накрила... 25 хат горять, но, слава богу, всі живі... ми ж цю техніку довбемо... вони поняли, що не прорвуться, давай пробувать на нас з флангів.. палим їхні танкі, бехі, все що бачимо.... розлітаються їхні т-90... малі хлопці мої спрацювались, крошать... під вечір інтенсивність падає... отходять скоти... малі мої кажуть, може отдохнем?... я собі думаю, потомились хлопці, отпускаю... дивлюсь, скидають броню, кидають зброю і пі***ть бігом місцевим хати тушить... я знов плачу... не можу на це дивиться і сам біжу помагать..."
Задовбетесь "денацифікувати" країну, де населення бігом біжить будувати для армії укріплення, а армія, як вас розбила, біжить рятувати людям хати. Всім вам, рашисти, кінець!!!

"У місті Наровля (білорусь) окупанти облаштували спеціалізований базар, де продають награбоване в Україні майно.

Там продають пральні та посудомийні машини, холодильники, дорогоцінні прикраси, автомобілі, велосипеди, мотоцикли, посуд, килими, витвори мистецтва, дитячі іграшки та навіть косметику."

Білоруси, щоб вам повернулося сторицею.
Щоб ті зняті з дитячих трупів хрестики пропекли вас до кісток.
https://t.me/nuts_roses/742