РУС
10150 посетителей онлайн
Подразделение армии РФ под "Прощание славянки" марширует мимо кладбища, на котором копают могилы для ликвидированных в Украине оккупантов. ВИДЕО
В сети опубликована видеозапись, на которой подразделение армии РФ марширует мимо кладбища именно в тот момент, когда двое рабочих копают могилы для ликвидированных в Украине российских военных.
Как сообщает Цензор.НЕТ, на записи видно, как небольшой оркестр исполняет известный марш "Прощание славянки" времен Второй мировой войны.
Топ комментарии
Вот и верь после этого людям! -
Отдалась я ему при луне.
А он взял мои нежные груди
И ... узлом завязал на спине...
В книзі "Хто такі доабай'оби" це має бути на обложці...
Тут жоден фон трієр не додумається до настільки сюрреалістичної картинки. Це якийсь потойбічний фарс...
дружно, да нє в ногу:
новиє тАварісчщі,
старая дорога.
не пєчалься, машенька -
а ми єСщьо живиЯ,
хоть уже бєзглазиє,
хладниє, нЯмиє…
такі довго не живуть
могли би не утрамбовувати землю своїми маршами, а взяти по лопаті і собі ямки заздалегідь підготувати
На маю валасатую грудь
Нє целуйте мєня вьі пад мьішкі
Пусть бальньіє мєста атдахнут
- це текст до тієї пісеньнкі
*******
А погуглити Будда нє вєліт?
Додати більше нема чого.
Поцупили у рос.імперії - марш «Прощання слов'янки». Після громадянської війни його заборонили, а у 1940-му знову включили до репертуару, тільки цього разу вже Червоної армії. Коли ж запас російських пісень вичерпався, радянська пропаганда перейшла на іноземні. Так гімн піонерів «Взвейтесь кострами синие ночи» поцупили у німецьких комуністів. А ось гімн комсомольців «Орленок, орленок, взлети выше солнца» - це плагіат французької пісні XIX століття з тією ж назвою.
Знаменитий «Марш авіаторів», офіційний гімн військово-повітряних сил совіцького союзу - це пісня, яка в роки Другої світової війни надихала мільйони на бій проти гітлерівської Німеччини. Та, виявляється, славетна радянська композиція - безсоромний плагіат. За іронією, поцупили її у самих нацистів. «Herbei Zum Kampf» - це гімн штурмових загонів нацистів, так званих коричневосорочників. Не тільки мелодія, але й слова обох пісень дуже схожі. Тільки у совіцькому варіанті замість згадки про фюрера оспівується доблесна авіація.
Красти чужі пісні та використовувати їх для власної пропаганди більшовики почали одразу ж після захоплення влади у 1917-му. Так легендарна совіцька композиція «Смело мы в бой пойдем за власть Советов» насправді ж - перекручена мелодія «Слышали деды» їхніх головних ворогів за владу в Росії - білогвардійців.
Також пісня з кінофільму «Веселые ребята». Її автором вважають композитора Ісаака Дунаєвського. Але мелодія схожа на пісню «Ла Аделіта» мексиканських революціонерів, яка виникла на 20 років раніше. Як з'ясувалося, у 1930 році у Мексиці знімали радянський фільм Сергія Ейзенштейна «Хай живе Мексика!» Із поїздки режисер привіз платівки для Дунаєвського. А той, послухавши гімн мексиканських революціонерів, переробив її і створив блискучий марш, який згодом співала уся країна совєтів.
В жопу клюнул жареный петух!
Остаюсь на сверхсрочную службу.
Может - красные лычки дадут.
Не клади свои потные ноги
На мою волосатую грудь.
Припев: Сове-ет-ский союз
Служи-ить остаюсь
Пошла в ж...у, б...ь
Пошёл я лычки при-ши-вать
В жопу клюнул жареный петух!
Порастут ваши ..зды бурьяном.
В классх суслики песни споют.
Не клади свои потные ноги
На мою волосатую грудь.
В жопу клюнул жареный петух!
Не целуй ты меня по подмышкам,
Дай ты мышцам моим отдохнуть.
Не клади свои потные ноги
На мою волосатую грудь!!!
«Проща́ние славя́нки» - https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0) марш, написанный в 1912 году https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%B1-%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%87 штаб-трубачом https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B9_7-%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA 7-го запасного кавалерийского полка, стоявшего в https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D0%B2 Тамбове, https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B0%D0%BF%D0%BA%D0%B8%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василием Агапкиным под впечатлением от событий https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Первой Балканской войны (1912-1913). По существу является национальным маршем, символизирующим проводы на войну, на военную службу или в дальнее путешествие. За границами России является одним из самых узнаваемых «музыкальных символов» https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B8%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%8F Российской империи, https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA Советского Союза и https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F Российской Федерацииhttps://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8#cite_note-1 [
В інших радянських джерелах, взагалі писалося, що цей марш був створений ще в останню російсько-турецьку війну...
Українська народна пісня, "Ой що ж то за шум учинився..." Дєм"яном Бідним була перероблена на "революційну " "Как радная меня мать праважала...".
І так далі...