Обережно, ГО-рейдери!

Останні місяці країною прокотилася хвиля піратських атак проти провідних гравців ринку, серед яких – підприємства з іноземними інвестиціями. Окрім репутаційних втрат, компанії зазнають значних фінансових збитків, а деякі з них паралізовані. Пірати (рейдери) використовують новітні, незрозумілі державним органам та службам безпеки методики атак. Тому діють нахабно, почуваються вільно й безкарно. А їх жертвою може стати будь-хто: головне, аби успішний і конкурентоспроможний.  

Що трапилось?

В Україну повертаються буремні "90-ті" з їх головною ознакою – пануванням рекетирів та злодіїв "в законі". Сучасні здирники так само, як і колись, "ставлять на лічильник" заможних громадян і беруть у заручники цілі компанії. Але вони не користуються, як колись, аргументами у вигляді паяльників і бейсбольних бит чи холодної зброї. Рейдери XXI століття не вивозять у багажниках жертв, аби отримати за них викуп, та нічим не ризикують. Натомість мають супер-зброю, яка працює на їх користь – державу.

Ні, не дивуйтеся. Тут немає помилки. Саме державу з усіма її інструментами тиску новітні рекетири використовують, аби досягти мети і отримати легку здобич, залякуючи жертву:
– Здирнику потрібна СБУ? Без проблем! Від імені щойно зареєстрованої "паперової” громадської організації вони подають скаргу на свою жертву в Службу Безпеки.
– Здирнику потрібна ГПУ? І тут no problem! Маски-шоу на замовлення. Безкоштовно (а може й ні).
– Здирнику потрібно нацькувати на жертву поліцію або дозвільні інстанції? Замість відповіді, наведу живі приклади.

Перша історія. Компанія Компанія "Дельта Вілмар СНД", яка інвестувала в м. Южне Одеської області понад 250 млн дол. США, паралізована. Вона припинила будівництво нового заводу – інвестиційний проект на суму 150 млн дол. потерпів крах. Причиною стала рейдерська атака з боку інфотерористів, які вільно працюють під прикриттям ГО і формально є антикорупціонерами. “Усе почалося з того, що в листопаді 2016 р. БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" (МАКС) звернулася до нас із пропозицією надати допомогу "із захисту чесних інвесторів", з метою "зміцнення економічного потенціалу держави".” – йдеться у матеріалі журналістського розслідування. Потім “ГО” почало направляти так звані антикорупційні запити на адресу президента України, Прем'єр-міністра, Національного агентства з питань запобігання корупції, Одеської ОДА, прокуратури, екологічної інспекції та інших органів державної влади. У них у стверджувальній формі фонд висловлював власні безпідставні припущення щодо незаконного характеру діяльності ТОВ "Дельта Вілмар СНД" Крім того, з метою дискредитації діяльності ТОВ "Дельта Вілмар СНД" на світових ринках, МАКС надсилав запити аналогічного характеру в митну й акцизну служби Республіки Індонезія.”

Друга історія. Софтверна компанія SOFTLINE IT, що спеціалізується на розробці та впровадженні програмних продуктів для автоматизації роботи бізнесу, постраждала від атаки ГО «Рада Громадської безпеки». На сайті компанії зазначається, що за рейдерством стоїть фігура одесита Марка Гордієнка, а також пояснюється механізм рейдерства:  “Представники організації (безпосередньо або через посередників) звертаються до підприємства (ред. – жертви) з пропозицією зробити благодійний внесок на її рахунок і, якщо підприємство відмовляється, – на нього чиниться тиск. Спочатку ГО, засноване шахраями, публікує на своєму сайті та facebook-сторінках активістів і/або заслужених волонтерів (проплачених або обдурених) вигадану чи перекручену інформацію негативного характеру. Після цього «бомбить» запитами, зверненнями та заявами МВС, прокуратуру і НАБУ. Оскільки згідно з Кримінально-процесуальним Кодексом провадження відкриваються автоматично (за фактом заяви), то незабаром проти компанії, яка відмовилася платити данину, відкривається одне або кілька проваджень. Судових перспектив у них немає, однак тягнуться вони роками, чим і користуються аферисти.” Слід зазначити, що SOFTLINE IT розробляє високотехнологічні комплексні рішення для потреб армії, серед яких: багатофункціональні комплекси на основі БПЛА для розвідки і контролю місцевості й об'єктів, автоматизовані системи управління тактичної "МАРС", автоматизована система управління кадрами для Міноборони. І очевидно, що штучна паралізація таких напрямків діяльності під час військової агресії вже становить загрозу для національної безпеки.

Третя історія. Генеральний директор Федерації Роботодавців України заявив на засіданні Кабміну про те, що від дій БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" (скорочено — МАКС) постраждало кілька українських підприємств-експортерів. Серед них «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод». "Це новий тип рейдерства", – зазначив Р. Іллічов. “Схема за якою працюють «кишенькові» ГО, доволі проста. Представники організації звертаються до підприємства з пропозицією зробити благодійний внесок на її кошт і якщо підприємство відмовляється – на нього здійснюється тиск. ГО добиваються внесення інформації в ЄРДР про те, що йде досудове розслідування пов'язане з діяльністю компанії та інформують про це державні служби країн-імпортерів та іноземних контрагентів експортерів. В подібних ситуаціях у підприємців немає жодних механізмів захистити себе, оскільки рішення про блокування експорту приймають служби країни-імпортера.” – йдеться на сайті Федерації. Детальніше – у матеріалі Дзеркала Тижня.

Четверта історія. Низка авторитетних ЗМІ, серед яких – Ділова Столиця, сколихнули інформаційний простір новинами про новий вид здирництва. “Інформаційний рекет в Україні набуває нових форм. Жертвами інформаційних атак в соціальних мережах все частіше стають українські підприємства, а найбільш популярним методом знищення ділової репутації стає хвороблива для всіх українців тема – звинувачення в торгівлі з терористами” – йдеться у газеті. “Нещодавно Текстиль-контакт почали активно звинувачувати у співпраці з бойовиками, виробництві на території ДНР тканин і навіть неякісної форми для української армії. Згідно з легендою, яку поширюють в соцмережах, власники "ТК", нібито домовившись з терористами, далі продовжують використовувати виробничі потужності в Донецьку", – повідомляється в матеріалі, що вказує на новітні механізми блокування компаній, яких “замовили” конкуренти. А мій матеріал на ту ж тему під заголовком “Инфотеррор как новая тендерная схема” ще й персоналізує виконавців брудного замовлення проти одного з ключових гравців ринку легпрому.

П’ята історія. Під час державних тендерних змагань ГО-рейдери використовують схему під назвою "Рекет". Вони "бомблять" Антимонопольний Комітет скаргами на свою жертву доти, допоки та не відкупиться. Мої дослідження новітніх схем недобросовісної конкуренції опубліковане на Цензорі. Нижче – ілюстрація з матеріалу. 

Шоста історія.  Про те, як відомі "антирейдери" влаштували крадіжку низки комерційно привабливих об'єктів, починаючи від ресторану "Столичний", завершуючи "Житомирськими ласощами". В схемах рейдерства вони використовували ГО, телеканали та інформаційні агенції. Одним з останніх привласнених ними об'єктів, став Канівський кінофестиваль, заснований режисером-постановником кіностудії Довженка – Володимиром Онищенком. Фестиваль кіно пірати ХХІ століття поклали собі в кишеню посеред білого дня під фокусом телекамер. До речі, мій матеріал, що вийшов під заголовком “Анатомія рейдерства: СБУ, журналісти і шоста влада” був першим і єдиним журналістським розслідуванням на тему нових технологій недружнього поглинання. 

Традиційне питання: хто винуватий і що робити?

Оскільки, на превеликий жаль, експертна спільнота з цього приводу мовчить, дозволю вкотре послатися на власні дослідження. Рейдери – побічні продукти системи і водночас її невід’ємний елемент. Схематично ця система має такий вигляд.

Оскільки відсутні здорові альтернативи псевдо-ГО, корумпованим суддям, “експертам”, перевертням у погонах, пірати ХХІ століття почуваються так само комфортно, як у теплій ванні. Система їх гріє і захищає. Держава, яка би мала дбати про захист інвесторів, підприємців, вже 27-й рік поспіль доводить своїм громадянам, що не здатна виконати своїх базових функцій, захистити права людини та право власності.

І, навіть показове прем’єр міністра з цього приводу не гарантує результатів: ані швидких, ані довгих.  

А отже рішення проблеми знаходиться поза державою. В середовищі бізнесу, який має об’єднатися перед загрозою знищення та власними ресурсами утворити систему колективної безпеки, побудовану на механізмах швидкого реагування. І концепт такої системи вже розроблений автором даної публікації.

Чи зацікавить це бізнес-кола, покаже час.