Що показують свіжі рейтинги Зеленського?

Отже, дещо про свіжі результати опитування групи "Рейтинг". Що вони показують?

1. Не зважаючи ні на що, Зеленський має позитивний баланс довіри-недовіри. 57% йому довіряють чи цілком довіряють. 37% - не довіряють чи цілком не довіряють. Тобто баланс довіри/недовіри у Зеленського +20%. У Порошенка після першого року було мінус 12%, у Януковича - мінус 31%. Звісно, баланс довіра/недовіра для Зеленського поступово погірушується, однак різкого падіння як у випадку усіх його попередників не спостерігається. Для України - це щось дуже незвичне.

2. У Зеленського все ще не виявлено конкурентів і на президентських виборах. Якщо б сьогодні відбувалося голосування, то він би взяв близько 40% - це на 10% більше, ніж за нього проголосували минулого року і втричі більше найближчого суперника (яким є, доречі, Юрій Бойко, а не Петро Порошенко). Глобально, електоральна картина змінюється слабко. У рамках наявної пропозиції на "політичному ринку", Зеленський конкурентів не має.

3. У цьому плані харакретними є результати опитування щодо гіпотетичного 2-го туру. У ньому Зеленський переміг би і Петра Порошенка (з "рахунком" 75 на 25%), і Юлію Тимошенко (74 на 26%), і Юрія Бойка (75 на 25%). Цікавими є цифри, що дуже близькі до результатів голосування рік тому.

4. Так само і партія "Слуга народу" більш ніж вдвічі випереджає найближчих суперників. Отже, показники електоральної підтримки Зеленського суттєво випереджають показники "довіри" до нього. А це виводить нас на розуміння того, що підтримка Зеленського - це ще і непідтримка його основних конкурентів, що збергігається і через рік після голосування на виборах президента. Цікаво, що 31% респондентів оцінили перший рік президента Зеленського на "відмінно" і "добре", ще більше третини українців - на "задовільно".

5. Ну і ще. Найбільшими досягненнями вважають: звільнення полонених і заручників, боротьбу з коронавірусом, політику з об’єднання країни, міжнародну політику та зміцнення обороноздатності країни. Це, власне, вказує на реальний перелік проблем, які цікавлять суспільство, а не на те, що відображається у "кривому дзеркалі" соціальних мереж та інших "елітарних майданчиків".

Загалом, думаю у "топ-опозиціонерів" є всі підстави поміркувати на результатами рейтингів і обміркувати власні політичні перспективи та гіпотетичне майбутнє.